Територія — це обмежена частина поверхні Землі з характерними для неї природними і створеними людиною (антропогенними) особливостями та ресурсами, що має певну площу, географічне положення та інші характеристики. Географічний простір (геопростір) включає: надра, води, повітряний простір «територіальний», «територіальна організація» =«геопросторовий», «геопросторова організація».
Основними формами територіальної організації суспільства на глобальному рівні є держави (країни) та наддержавні об’єднання — групи, блоки, організації, у які входять від 2-3-х до кількох десятків держав. На національному рівні територіальна організація суспільства виражається такими формами, як окремі поселення, їх групи (наприклад, агломерації), адміністративно-територіальні одиниці різного рівня (в Україні це, наприклад, об’єднані територіальні громади, райони, області).
ЗНАЧЕННЯ ЗНАНЬ З ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ. Економічна географія дає людині знання про конкретні форми територіальної організації економічної сфери суспільства. Без них неможливо здійснювати територіальне планування розвитку і розміщення господарства в країні, складати генеральні плани розвитку міст, удосконалювати мережу адміністративно-територіального поділу території, організовувати комплексну охорону природи.
Економічна географія розкриває не лише глобальні економічні зв’язки і проблеми, а й соціальні, політичні, культурні, екологічні тощо. Вона допомагає з’ясувати місце України в різноманітному світі, порівняти соціально-економічне становище своєї країни з іншими, виділити можливі зразки економічного розвитку для наслідування.
Конкретній людині економічна географія допомагає задовольнити свої потреби в найважливішому — у виборі місця проживання, навчання, роботи чи відпочинку, придбанні товарів широкого вжитку — від продовольства, одягу й медикаментів до побутової техніки, конструкційних матеріалів і автомобілів, у транспортних, туристичних та інших послугах, духовній сфері.