Щоб у серці жила Батьківщина

Мета. Створити святковий мікроклімат в класі для знайомства дітей, формувати поняття учнів про Батьківщину як спільний дім українського народу, розширювати знання про рідний край. Розвивати почуття людяності, патріотизму. Виховувати любов до людей, до України.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку

         Ось і  закінчилося тепле  і ласкаве літо. Настав  вересень. І шкільний дзвоник покликав вас до праці .

 ІІ.  Оголошення  теми,  мети  уроку

• Правда,  діти,  приємно,  коли  нас  оточують  добрі  люди,  веселі,  приємні  посмішки?
• Тож  давайте  і  ми  дарувати всім  свої  посмішки  і  гарний  настрій.
• А  як  називають  добру,  лагідну  людину,  яка  зігріває  всіх  своїм  гарячим,  щирим  серденьком?                            (Сонечко)
• Ось  вам  підказка

Загадка

 Всі  від  нього  навкруги

Набираються  снаги.  –  (сили)

Тільки  ранок  настає,

Виглянь  у  віконце,

Всім  воно  життя  дає –

Променисте  ….   (сонце)

 (на дошці  сонечко без промінців)

•  Діти, а чого не вистачає у сонечка?
• А якого кольору промінці?
• Цей колір найщасливіший. Дам вам гарну пораду,якщо у вас поганий настрій, намалюйте букет квітів і розфарбуйте в жовтий колір.

   - У вас на партах є відбитки долоньок, розфарбуйте їх і вони стануть промінчиками для нашого сонечка.

     (Розфарбовані долоньки вивішую на дошку.)

• А я хочу вам побажати, щоб у вас завжди був гарний настрій, сонце освітлювало вашу шкільну доріжку і раділо кожному дню у школі..

• Сьогодні  ми  з  вами  будемо  вчитися,  як  стати  сонечком  для  своїх  рідних,  для  друзів,  для  Батьківщини.
• Адже  тема  нашого  першого  уроку:

«Щоб у серці жила Батьківщина»

-     Скажіть будь ласка, де ми зараз знаходимося? ( У класі)

-    Де знаходиться наш клас? ( У школі)

-    У якому селі  знаходиться наша школа? (У Копитові)

І ось ви в школі. Це наш клас .

Ви всі прийшли сюди учитись .

Життя цікаве буде в вас ,

Лиш треба добре потрудитись.

Бо тільки праця все дає :

Знання, уміння й інше  диво!

Коли ж у тебе все це є,

То ти зростатимеш щасливо.

- Дітки, а що вам потрібно для щастя? ( мама ,тато, здоров´я,…)

- Так ,а ще ,мабуть, рідна домівка, рідний край?

• А як ще люди називають рідний край? ( Батьківщина)
• Як називається наша Батьківщина? ( Україна)

Вчитель. Україна, Батьківщина, Вітчизна, рідний край... Що ж означають ці слова? Батьківщина. — це наш рідний край, наша дорога і мила  земля, де ми народились, уперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку — це наша найдорожча у світі Україна . Вона для кожного з нас одна, як і мама.

Ці слова дорогі кожній людині нашої країни. Мама, яка дала нам життя, земля, на якій ми живемо, хліб, який ми споживаємо... Без цього неможливо жити. І серед найзаповітнішого є в людини Батьківщина. Кожна людина найбільше любить той край, де народилася й живе. Кожен пишається своєю рідною землею і завжди хоче сказати про неї найкраще.

ІІІ.  Походження назви «Україна»

- Чи знаєте ви, звідки пішла назва нашої країни? Ось послухайте таку легенду.

ЛЕГЕНДА ПРО УКРАЇНУ

Колись давним-давно в одному селі жила бідна вдова. Не було в неї ніякої втіхи від життя, тільки одна важка робота. І ось настав радісний день. В неї народилась дівчинка — малень­ка, крихітна, гарненька. І мати стала думати, яке ім'я дати своєму дитяті. Тут, звідки — невідомо, осяяна маревом, з'явилася в хаті чарівниця. Вона з тривогою і жалістю дивилася на немовля і сказала вдові: «Не давай дитині імені, вона сама його знайде, а якщо даси, то вона помре».

Дівчина росла-підростала, була розумною, слухняною, але невеселою, часто журилася тим, що у неї немає імені. І  ось їй виповнилось 16 років. Задумала вона вирушити у білий світ, щоб знайти своє ім'я. Мати ніяк не хотіла розлучитися із своєю донькою, але вона була невідступна і потайки вирушила в дорогу.

Бідна вдова почекала день, другий, не витримала розлуки і пішла свою дочку шукати. Ішла, йшла і вийшла в чисте поле, жовте-жовте і пшеницею колоситься. В чистому блакитному небі ластівки кружляють, світить ясне сонечко. І бачить мати — спить на полі дівчина, її доч­ка, та така гарна, що вона мимоволі замилувалась нею.

Раптом потемніло синє небо, здійняв вітер куряву, полягла до землі колосиста пшениця. Почувся тупіт та іржання коней, брязкання зброї, вигуки чужою мовою. Це були війська хана Батия.

Попереду їхав сам хан. Раптом він зупинився, побачив красуню-дівчину, вигукнув: «Укра-юина», що на його мові означало «Дівчина молода». Дівчина прокинулась, хан схопив її і за­брав із собою. Мати, побачивши це, опустилася на коліна і стала благати І Господа Бога захисту для своєї єдиної дочки.

Раптом стало все чорне-чорне, загримів грім, затряслася, здригнулася земля, а потому все стихло... По небу! пропливали ніжні рожеві хмаринки. Лише курява здіймалась навкруги, і на полі стояла самотня вдова.

Пішла вона плачучи по землі шукати свою дитину А в пам'яті лишилося одне — Україна, Україна. Йшла... З очей падали сльози. ! там, де на землю впала сльозинка, проростала квіт­ка волошка. Мати йшла боса, збивала, колола ноги, і, де на землю падала крапля крові, виростали маки. Де пройшла мати по землі, так і стала та земля зватись Україною.

- Кожна держава має свої державні символи, які люди бережуть і

шанують. Наша рідна Україна , яка має свою землю , свою мову, культуру, історію, власні звичаї і традиції має також неповторні державні символи. Про них послухайте легенду.

Колись давно жила жінка. І було у неї три сина. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя.  Попідростали і вирішили піти в світ прославляти свою матір. Вирушив у дорогу найстарший син. Мати на згадку подарувала йому золоту корону з трьома промінцями. Пішов син між люди. І за трипроменеву корону, яка зігрівала людей, вела вперед, показувала шлях до кращого життя дали першому синові ім’я Тризуб.

Настала черга середнього сина. Йому мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними справами прославив матір. Одержав середній син ім’я Прапор.

А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків спів. І одержав син за свій джерельний голос і великий спів імя Гімн.

І з того часу ідуть поруч три брати – Тризуб, Прапор і Гімн – прославляють неньку. І там, де вони проходять – лунає урочиста пісня.

 Герб, Прапор, Гімн – це, діти, три основні національні символи України.

 ( Демонстрація державних символів України )

 Золотий тризуб на блакитному тлі – символ влади. Герб – це частина корони, яку носив київський  Князь. А чому саме тризуб вважають гербом? Мабуть, тому, що число три завжди вважалося числом казковим, чарівним. А ще у тризубі відображено триєдність життя – це Батько, Мати, Дитина, які символізують Силу, Мудрість, Любов.

Національний прапор України – це синьо-жовтий стяг. Хто знає, що означає синій колір?

Це колір  – неба, води, миру. А жовтий? Так, це колір хліба, життя.

Національний гімн України – це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Коли грає  Гімн, всі люди встають і слухають його уважно, стоячи.

( Прослуховування Гімну України).

- А щоб ви краще запам’ятали кольори прапора, попрацюємо разом.

 На партах у Вас є  аркуш із зображенням прапора, який треба розфарбувати як прапор України.

– «Віночок нашого класу»

- Сьогодні ми стали однією великою родиною, бо будемо разом

вчитися, відпочивати, товаришувати. Ми разом створимо віночок нашого класу.

На дошці –віночок без квіточок. Давайте прикріпимо вздовж них свої

квіти, і це буде нам згадкою про наш перший урок.

ІІІ. Народження нової родини.

- Погляньте, діти, на цей чарівний віночок. Чим квіточки схожі? Чим різняться? І дорослі, і діти зовсім як наші квіти. Подивіться один на одного, посміхніться. Чим ми схожі? Чим відрізняємось?

- Ми всі різні – маємо різний колір очей, волосся, різний зріст, голос. Але тепер у нас буде багато спільного. Нас об’єднала наша школа, наш клас, ми будемо вчитися, співати, танцювати, веселитися. Тепер ми одна родина, один колектив. Цей віночок буде символізувати міцну дружбу нашого класу. Від сьогодні він буде з нами, щоб нагадувати про те, що наша дружба міцна й непорушна, всі ми житимемо у мирі й злагоді.

А тепер, давайте зробимо «коло дружби»! Нумо всі до дошки, станьте у коло, візьміться за ручки і закрийте оченята… саме в цю хвилину народилася наша сім’я.
А тепер повторюйте за мною:

- Я – частинка класу.

- Я обіцяю дружити з усіма!

- Я обіцяю ділитись всім.

- Я обіцяю не сваритись. Нікого не ображати.

ІV. Підсумок уроку

Учитель. А зараз кожен із вас подумає, прислухається до свого серця і скаже заповітні і щирі слова про Україну. Яка наша Батьківщина? Діти думають і добирають слова, наприклад: мила, дорога, славна, рідна, свята, чарівна, чудова тощо.