ЩОДЕННИК СПОСТЕРЕЖЕНЬ ВЧИТЕЛЯ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР»

 

 

 

НОРМАТИВНО – ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

 

    Інтегрований     курс «Драматургія і театр» спрямована на реалізацію мети базової середньої освіти, яка передбачає розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.

    Модельна навчальна програма відображає засадничі ідеї Державного стандарту базової середньої освіти, ідеї концепції «Нова українська школа» та реалізує вимоги до обов’язкових результатів навчання з певних груп загальних результатів мовно-літературної та мистецької галузей.

Відповідно до мети мовно-літературної освітньої та мистецької освітньої галузей, метою міжгалузевого інтегрованого курсу «Драматургія і театр» на етапі адаптаційного циклу є розвиток особистості учня та учениці, їхніх мовних, читацьких та комунікативних здібностей; здатності сприймати театр як специфічний мистецький простір для здобуття досвіду рефлексій та інтерпретацій; досліджувати форму та зміст сценічної творчості; проявляти емоційний інтелект, творче мислення, ініціативність, самосвідомість й самоефективність, уміння комунікувати з іншими, долати бар’єри, пов’язані з неоднозначністю, невизначеністю та ризиками, співпрацювати з іншими особами; бути залученим до культурних процесів в Україні.

 

 

 

 

 

Головними завданнями міжгалузевого інтегрованого курсу на етапі адаптаційного циклу є:

1.     виховувати стійку мотивацію до сценічної творчості та прагнення вдосконалювати своє мовлення та психофізичну виразність;
2.     сприяти індивідуальному самовияву учнів та взаємодії між ними через театральні практики;
3.     досліджувати експресію як інструмент акторської майстерності;
4.     формувати вміння сприймати та продукувати твори драматургії;
5.     забезпечити отримання досвіду колективної творчості з втілення літературного твору на сцені;
6.     формувати гуманістичний світогляд, систему загальнолюдських, національних, особистісних ціннісних орієнтирів і життєвих практик, збагачувати духовний світ через естетичне сприймання художніх творів та творів мистецтва.

 

 

Робота курсу спрямована на формування наскрізних умінь, спільних для всіх ключових компетентностей, і відповідає компетентнісному потенціалу мовно- літературної та мистецької освітніх галузей.

Грунтується на визначених Державним стандартом ціннісних орієнтирах і спрямована забезпечити в освітньому процесі за умови педагогічної підтримки вчителя:

право учнів на вибір із кола запропонованих як самого твору для постановки, так і основних видів творчої діяльності; ініціативу учнів у процесі творчості;

доступ кожного учня до сценічної творчості без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;

дотримання принципів академічної доброчесності у процесі створення драматичного твору та втілення його на сцені;

створення в навчальному колективі атмосфери творчості, взаємопідтримки, взаємонавчання;

створення освітнього середовища, дружнього до учнів та учениць через постійну підтримку, співпереживання, розуміння;

утвердження людської гідності, чесності, милосердя, доброти, справедливості, співпереживання, взаємоповаги і взаємодопомоги, поваги до прав і свобод людини, здатності до конструктивної взаємодії учнів між собою та з дорослими через вибір вистав, які культивують загальнолюдські моральні цінності, вчать чесності та справедливості; наголошування на важливості позитивних людських чеснот; обговорення літературних творів крізь призму власного досвіду та урахування особливостей культурно-історичного контексту;

формування в учнів та учениць активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови через вибір літературних творів для втілення на сцені;

плекання в учнів любові до рідного краю, відповідального ставлення до довкілля завдяки проведенню певних занять просто неба; екскурсій, репетицій на природі; вибору літературних творів для постановки на тему збереження довкілля, виготовлення декорацій зі вторинних матеріалів;

формування культури здорового способу життя через усвідомлення впливу колективної творчості на рівень емоційної, інтелектуальної та фізичної людської енергії.

Серед пріоритетів викладання міжгалузевого інтегрованого курсу є інтеграція різних видів діяльності; підтримка позитивної взаємодії учнів для досягнення спільних цілей (створення колективного творчого продукту); фасилітація читацьких інтересів та задоволення потреб школярів у взаємодії з мистецтвом, зокрема різними видами театру; обмін творчим досвідом, зокрема у сфери акторської майстерності.

 

 

 

 

Основні види результатів навчання

Оцінювання має бути зорієнтованим на очікувані групи результатів навчання учнів відповідної освітньої галузі Держстандарту. Критерії оцінювання мають відповідати навчальній програмі з певного предмета або курсу та бути конкретизовані в освітній програмі закладу освіти.

Складниками системи оцінювання навчальних досягнень школярів 5-6 класів НУШ є:

Формувальне (поточне формувальне) оцінювання

Цей вид оцінювання, окрім рівневого або бального, може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання з використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо). 

Поточне оцінювання.     Метою цього виду контролю є встановлення рівня опанування навчального матеріалу та коригування застосовуваних технологій навчання. Оцінювання має бути спрямоване на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, проводитись у формі індивідуальної та фронтальної роботи класу й мати мотиваційно-стимулюючий характер.

Підсумкове оцінювання Воно складається з таких видів оцінювання:

• Тематичне оцінювання. Залежно від специфіки навчального предмета воно здійснюється на основі поточного оцінювання з урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт або без них. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

• Семестрове оцінювання. Його мета – перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу та підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих упродовж відповідного навчального періоду. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів, визначених Держстандартом, та відображається у класному журналі та Свідоцтві досягнень. Залежно від специфіки навчального предмета семестровий контроль може бути комплексним і проводитись у формі тестування тощо. Завдання для його проведення розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів та охоплюють найбільш актуальні розділи й теми навчальної програми. Педагог має право змістити акценти на результати опанування більш важливих тем, але у цьому випадку слід попередити про це учнів на початку семестру.

• Річне оцінювання. Здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри, окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться.

Підсумкове оцінювання результатів навчання заповнюють у класному журналі в окремих колонках без зазначення дати. Якщо рівень результатів навчання школяра неможливо визначити, у класному журналі та Свідоцтві досягнень робиться запис «не атестований(а) (н/а)».

Також за рішенням педагогічної ради заклад освіти має право:визначити адаптаційний період, упродовж якого поточне та тематичне оцінювання не здійснюється;

відмовитись від оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів освітньої галузі «Мистецтво,  або визначити власну рівневу шкалу. Такий підхід дозволить позитивно оцінювати тих учнів, які не мають яскраво виражених художніх чи фізичних здібностей, але сумлінно ставляться до навчання, проявляють активність та ініціативність. 

 

Критерії оцінювання навчальних

досягнень учнів  

«Драматургія і театр» 

 

 

Особливістю системи оцінювання досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу  є  її  багатофункціональність,  що  зумовлена  багатокомпонентністю  змісту  мистецької освіти, спрямованої на цілісне формування художньо - естетичної культури учнів, і передбачає:

• формування   в   учнів   емоційно-естетичного   ставлення   до   дійсності,   світоглядних орієнтацій,   особистісно-ціннісного   ставлення   до   мистецтва,   вітчизняної   та   зарубіжної художньої культури;
• розвиток  емоційно-почуттєвої  сфери,  оригінального  асоціативно-образного  мислення, універсальних якостей творчої особистості;
• формування знань та уявлень про мистецтво, розуміння специфіки художньо-образної мови різних видів мистецтва, здібності до сприймання та інтерпретації художніх творів;
• розширення естетичного досвіду, умінь і навичок у сфері мистецької діяльності, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

 

 

 

 

 

Об'єктами перевірки та оцінювання у процесі вивчення мистецьких          дисциплін учнями мають стати:

• здатність учнів сприймати, розуміти й відтворювати твори мистецтва, інтерпретувати їх художньо-образний зміст (висловлювати власне естетичне ставлення);
• уміння й навички з практичної художньої діяльності (відтворення за зразком), досвід самостійної та творчої діяльності (застосування набутих знань і вмінь у змінених,  зокрема, проблемно-пошукових ситуаціях);
• обізнаність у сфері мистецтв  - елементарні знання та уявлення про мистецтво, його основні види та жанри, розуміння художньо-естетичних понять та усвідомлене користування відповідною термінологією, уявлення про творчість відомих вітчизняних і зарубіжних митців (мистецтвознавча пропедевтика);
• загальна естетична компетентність, художньо-образне мислення учнів як інтегрований результат навчання, виховання й розвитку.
• Вимоги щодо обов’язкових результатів навчання, які забезпечує вивчення інтегрованого курсу.
•  Метою галузі є цілісний розвиток успішної особистості учня у процесі освоєння мистецьких надбань людства; усвідомлення власної національної ідентичності в міжкультурній комунікації; формування компетентностей, необхідних для художньо - творчого самовираження; розкриття креативного потенціалу, залучення до культурних процесів в Україні.

 

 

Компетентнісний потенціал

1.Вільне володіння державною мовою.

 

Уміння: грамотно висловлювати українською мовою в усній чи письмовій формі свої враження від мистецтва; чітко формулювати судження, міркування; дискутувати щодо мистецьких явищ та інформації про мистецтво, отриманої з різних джерел; ділитися творчими ідеями, коментувати та оцінювати власні художні результати і творчість інших осіб; шукати художню літературу та літературу мистецького спрямування для читання й пізнання нового та отримання задоволення.

 

Ставлення: усвідомлення національної ідентичності через українське і світове мистецтво; цінування української мови як основи національного мистецтва (літератури, театру, кіно тощо); готовність активно користуватися українською мовою під час спілкування на теми мистецтва.

 

2. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами.

 

Уміння: грамотно висловлювати в усній і письмовій формі свої враження від мистецтва; чітко формулювати судження, міркування із застосовуванням

відповідної лексики; дискутувати щодо мистецьких явищ та інформації про мистецтво, отриманої з різних джерел; ділитися творчими ідеями, коментувати та оцінювати власні художні результати і творчість інших осіб; добирати художню літературу та літературу мистецького спрямування для читання й пізнання нового та отримання задоволення.

Ставлення: усвідомлення своєї етнічної самобутності та української національної ідентичності; сприйняття культурного різноманіття світу через

мистецтво.

 

3.Здатність спілкуватися іноземними мовами.

Уміння: використовувати іншомовні джерела інформації про мистецтво та іншомовну мистецьку термінологію.Ставлення: шанування культурного різноманіття, усвідомлення широких можливостей у творчій діяльності зі знанням іноземних мов; усвідомлення

необхідності популяризації іноземними мовами культурних надбань України.

Ставлення: шанування культурного різноманіття, усвідомлення широких можливостей у творчій діяльності зі знанням іноземних мов; усвідомлення

необхідності популяризації іноземними мовами культурних надбань України.

 

4.Математична компетентність.

Уміння: застосовувати математичні поняття і категорії як інструменти під час створення художніх робіт; використовувати математичні знання для пояснення художньої виразності творів, логіки, структури художньої форми; аналізувати твори мистецтва та створювати власні художні твори за правилами художньої композиції; здійснювати у разі потреби розрахунки для встановлення пропорцій, відношень між величинами, створення об’ємно-просторових композицій, запису ритму, створення сценічних композицій тощо; створювати сценічні композиції, різноманітні художні продукти із використанням медіаресурсів; актуалізувати за допомогою мистецтва математичні поняття і категорії; вибудовувати логіку презентації власних проєктів.

 

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язків математики і мистецтва як універсальних мов на прикладах творів різних видів мистецтва; усвідомлення взаємозумовленості художньо-образного та математичного мислення у становленні особистості; розуміння впливу художнього пізнання на розвиток

математичних здібностей і вмінь.

 

5.Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій.

Уміння: спостерігати і відтворювати довкілля в художніх образах засобами різних видів мистецтва; аналізувати роль людини в соціокультурному просторі та її відображення в мистецтві; використовувати технічні засоби для втілення художніх ідей з урахуванням постійного розвитку інформаційно- комунікаційних технологій; застосовувати знання з природничих наук та використовувати природні ресурси для творчості; застосовувати мистецькі знання і вміння для естетизації навколишнього середовища, розширювати діапазон емоційних переживань через сприйняття довкілля.

Ставлення: сприйняття довкілля і знання з природничих наук як об’єктів для художньо-образної інтерпретації; розуміння естетичних якостей технічних винаходів, усвідомлення взаємовпливу знань природничих наук, техніки, технологій і мистецтва (на прикладі дизайну, ландшафтної архітектури, звукозаписів, сценічних ефектів тощо), художнє осмислення людського досвіду.

6.Інноваційність.

Уміння: виявляти креативність у різних сферах життєтворчості, критично оцінювати та інтерпретувати явища культури з урахуванням взаємодії традицій та інновацій; пропонувати неординарні способи виконання творчих завдань, розвивати критичне мислення щодо власної художньо-творчої діяльності; генерувати і впроваджувати нові мистецькі ідеї у різних сферах життєдіяльності.

Ставлення: відкритість до інновацій і передбачення їхнього позитивного результату, ініціативність щодо участі в мистецьких заходах, творенні нових культурних продуктів; прагнення творчої самореалізації, вираження креативності; відповідальність за особистий і спільний результат у мистецьких проєктах; виявлення прагнення до сталості результату, мультиплікаційності результату; демонстрування впевненості в собі, визначення перспективи

діяльності.

6. Екологічна компетентність.

Уміння: використовувати взаємодію “людина ─ природа” для вираження мистецькими засобами власних емоцій, почуттів, переживань; запобігати негативним впливам інформації на власний емоційний стан; поширювати засобами мистецтва ідеї свідомого споживання.

Ставлення:  усвідомлення  необхідності  гармонійної  взаємодії  людини  і  довкілля;  сприйняття  довкілля  як  об’єкта  для  художньо-образної інтерпретації, виявлення емоційно-ціннісного ставлення до життєвого простору, сприйняття природи як естетичного об’єкта.

 

7. Інформаційно-комунікаційна компетентність.

 

Уміння: застосовувати цифрові технології для створення, презентації і популяризації художніх образів, мистецьких ідей; визначати художню цінність цифрового контенту; добирати та опрацьовувати художню інформацію у пошуково-дослідницькій і соціокультурній діяльності для пізнання і творення мистецтва; переводити художню інформацію з цифрового формату в нецифровий і навпаки; використовувати інформаційні технології для здобуттямистецької інформації та формування власного мистецького простору; вирізняти маніпулятивну квазімистецьку інформацію, запобігати негативним

інформаційно-технологічним впливам на власний культурний розвиток; оцінювати художню якість створеного цифрового продукту.

 

Ставлення: усвідомлення естетичного потенціалу цифрових технологій для художньо-творчого самовираження, обробки, поширення мистецьких творів і здійснення віртуальних мистецьких подорожей; розуміння ролі мистецьких засобів у впливі медіатекстів на свідомість людини.

8. Навчання впродовж життя.

Уміння: визначати власні художні інтереси та потреби, виявляти мобільність у пізнанні мистецьких явищ і процесів; сприяти розвитку інтересу до мистецтва протягом життя; розвивати емоційний інтелект; вибудовувати перспективу художнього самовдосконалення, планувати та організовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва, самовираження через мистецтво; критично оцінювати та аналізувати результати власної творчої діяльності, раціонально використовувати час для задоволення культурних потреб; здобувати, опрацьовувати мистецьку інформацію.

Ставлення: усвідомлення власних потреб і досягнень у художньому самовираженні; побудова позитивних векторів власної життєвої стратегії; поглиблення власної мотивації творити, інтелектуально розвиватися, зокрема у процесі художнього пізнання; розуміння місії мистецтва у власному житті та впливу мистецької діяльності на успішну самореалізацію, психологічну стабільність.

 9. Громадянські та соціальні компетентності.

Громадянські компетентності.

Уміння: виробляти активну позицію у творенні естетичного середовища; ефективно взаємодіяти для реалізації громадських мистецьких проєктів; критично аналізувати та оцінювати мистецькі явища як засіб впливу на формування громадянського суспільства; брати участь у культурному житті України, бути причетним до соціокультурних, суспільних та історичних процесів.

Ставлення: шанування національної ідентичності через пізнання українського мистецтва у світовому контексті; усвідомлення причетності до соціокультурних, суспільних та історичних процесів; розуміння значення загальнолюдських цінностей; дбайливе ставлення до народних мистецьких традицій рідного краю та виявлення поваги до надбань інших культур; виявлення активної громадянської позиції у збереженні культурного різноманіття, в утвердженні рівності як основи демократії та визнання особливостей різних культур; шанування досягнень українців у мистецькій і науково- дослідницькій діяльності.

Соціальні компетентності.

Уміння: визначати роль мистецтва в соціокультурному просторі; оцінювати соціально-економічні результати культурної діяльності; виявляти партнерські якості, солідарність, зацікавлення в спільному розв’язанні соціальних проблем засобами мистецтва; підтримувати громадські проєкти в культурній сфері.

Ставлення: розуміння важливості мистецтва для соціального розвитку, виявлення поваги до прав і свобод людини як загальнолюдських цінностей, зокрема до свободи слова і думки, втілених у мистецтві; готовність брати участь у волонтерському русі, зокрема в мистецько-просвітницькій діяльності.

 

 

 

 

10. Культурна компетентність.

 

Уміння: орієнтуватися в культурному різноманітті, визначати вияви взаємодії між різними культурами та усвідомлювати їхній внесок у сталий розвиток суспільства; аналізувати способи вираження і передачі ідей у різних культурах за допомогою мистецтва; розвивати власну емоційно-почуттєву сферу на основі сприйняття мистецтва і художньо-творчої діяльності; інтерпретувати, давати естетичну оцінку явищам і об’єктам навколишнього середовища; створювати художні образи засобами різних видів мистецтва; продукувати ідеї та реалізувати їх; відповідально ставитися до інтелектуальної і культурної власності; визначати різні способи художньої комунікації між суб’єктами мистецького діалогу; розуміти значення комунікації в креативних індустріях.

 

Ставлення: усвідомлення загальнолюдських, естетичних і художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу; виявлення пошани до мистецького надбання українського народу і гордості за нього, поваги і толерантного ставлення до культурного різноманіття регіонів світу; усвідомлення власної ідентичності у світовій культурній спадщині; потреба пропагування національної культури через власну мистецьку діяльність; розуміння необхідності збереження художнього надбання людства; розуміння важливості естетичних чинників у повсякденному житті.

 

11. Підприємливість та фінансова грамотність.

 

Уміння: визначати цілі, планувати і досягати їх; виявляти творчу ініціативу і сприяти її реалізації, зокрема через утілення в практичній художньо- творчій діяльності (індивідуальній і колективній); використовувати в пошуковій діяльності різні джерела інформації; працювати в команді для виконання художньо-творчих завдань з урахуванням основ культурного менеджменту; знаходити мистецькі форми самовираження в креативних індустріях (економічній діяльності); пояснювати на прикладах реалізації мистецьких проєктів, фестивалів, виставок значення інвестицій у культуру; оцінювати практичне втілення мистецьких проєктів; реалізовувати мистецькі проєкти; презентувати власні надбання.

Ставлення: виявлення активності в процесі пізнання мистецтва; усвідомлення важливості творчої діяльності для самореалізації особистості; прагнення участі в мистецьких заходах і подіях; засудження плагіату; виявлення здатності мислити творчо; сприйняття мистецького твору як форми самовираження людини; демонстрування готовності до партнерства у творчому процесі, самостійності та мобільності у творенні ідей та прийнятті рішень; генерування нових ідей та ініціатив, втілення їх у життя для забезпечення власного добробуту і розвитку суспільства.

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з інтегрованого курсу
І. Початковий	1	Учень (учениця) розуміє лише незначну частину тематичного матеріалу; користується дуже обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; після кількаразового пояснення вчителя відтворює незначні фрагменти тематичного матеріалу під час практичної художньої діяльності; виявляє найелементарніший розвиток художньо-образного мислення
	2	Учень (учениця) розуміє незначну частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але тільки після детального пояснення вчителя; художньо-образне мислення розвинене на елементарному рівні (домінують розрізнені судження про види мистецтв)
	3	Учень (учениця) розуміє частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але лише з опорою на пояснення та зразок вчителя; художньо-образне мислення розвинуто на елементарному рівні (переважає повторення суджень вчителя про мистецтво)
ІІ. Середній	4	Учень (учениця) розуміє та усвідомлює частину тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але потребує значної допомоги вчителя; художньо-образне мислення розвинене слабо (на рівні сукупності окремих суджень)
	5	Учень (учениця) розуміє та усвідомлює значну частину тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює під керівництвом учителя тематичний матеріал у практичній діяльності, але без переносу у змінені ситуації; художньо-образне мислення розвинене слабо (на рівні сукупності суджень з використанням окремих пояснень)
	6	Учень (учениця) розуміє та усвідомлює більшу частину тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, інколи потребуючи педагогічної допомоги; художньо-образне мислення розвинуто слабо (судження аргументуються переважно з опорою на висловлювання вчителя)
ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) повністю розуміє та усвідомлює більшу частину тематичного матеріалу, здатний узагальнювати його за допомогою вчителя; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас; застосовує за допомогою вчителя опанований матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо розвинене (судження аргументуються, з'являються окремі аналогії, асоціації)
	8	Учень (учениця) повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати та систематизувати його за допомогою вчителя; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас, свідомо користується ключовими поняттями та термінами; застосовує засвоєнийматеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо розвинене (у поясненнях застосовуються аналогії, асоціації)
	9	Учень (учениця) повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати та систематизувати його, наводити деякі приклади на підтвердження своїх думок; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас, який майже завжди використовує адекватно; застосовує матеріал у практичній художній діяльності без допомоги вчителя; художньо-образне мислення достатньо розвинене (формулюються окремі висновки, узагальнення)
ІV. Високий	10	Учень (учениця) глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми; під час інтерпретації художніх творів робить висновки, висловлює власне естетичне ставлення, користується адекватною термінологією; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо високо розвинене, що дозволяє учневі застосовувати асоціативні зв'язки, образні аналогії та порівняння щодо різних видів мистецтв і життєвих явищ
	11	Учень (учениця) глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми, намагається самостійно збагачувати набуті знання; під час інтерпретації художніх творів аргументує висновки, власні оцінки та твердження, ілюструє їх прикладами; широко користується спеціальною термінологією відповідно до програмних вимог; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення високо розвинене, характеризується елементами світоглядних узагальнень, використанням нестандартних асоціативних зв'язків, порівнянь творів різних видів мистецтв (за аналогією, контрастом) і відповідних життєвих явищ
	12	Учень (учениця) має глибокі, міцні та системні знання тематичного матеріалу в межах програми, під час інтерпретації художніх творів робить самостійні висновки, аргументує власні оцінки, наводить приклади на їх підтвердження; вільно користується спеціальною термінологією відповідно до програмних вимог; самостійно застосовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення високо розвинене, характеризується оригінальністю, що дає змогу учневі широко використовувати асоціативні зв'язки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Складова інтегрованого курсу

 

Театралізація, інсценізація, ігрова та проєктна діяльність

Створення художніх образів у процесі інсценізації пісень, в театралізованій творчості, набуття досвіду здійснення театралізованої імпровізації,

розвиток акторської майстерності, розвиток творчих здібностей в ігровій діяльності, участь у створенні мистецьких проєктів тощо.

 

Рухи під музику

Створення художніх образів у процесі виконання рухів під музику, набуття досвіду здійснення танцювальної творчості (пластичної

імпровізації, пластичного інтонування).

Музикування

 

Створення художніх образів у процесі музикування-гри на музичних інструментах (традиційних та/або електронних музичних інструментах), набуття досвіду здійснення інструментальної, ритмічної імпровізації.

 

Створення художніх образів у процесі виконавської мистецької діяльності

Виконання пісень

Створення художніх образів у процесі виконання пісень (хором, соло, ансамблем, без супроводу — а капела, з акомпанементом, під фонограму), набуття досвіду здійснення вокальної мелодійної та ритмічної імпровізації.

 

Сприймання творів мистецтва

Сприймання та інтерпретація різних видів і жанрів творів музичного мистецтва. Аналіз музичної мови, засобів виразності художніх образів, втілення художньої ідеї в творах, способів творення художніх образів у музичних творах, розпізнавання музичних творів, тембрів голосів та тембрів музичних інструментів на слух тощо. Розпізнавання на слух, зорово базових засобів художньої виразності різних видів і жанрів мистецтва, наведення прикладів творів. Сприймання, інтерпретація та аналіз творів театрального, хореографічного мистецтва, кіномистецтва (в т.ч. мультиплікації), циркового мистецтва як прикладів синтезу мистецтв.

 

Характеристика результатів навчальної діяльності

 

«Театральне мистецтво серед інших видів мистецтва та немистецьких дисциплін»

№ п/п	Прізвище, ім’я	пізнає різні види мистецтва	Працює з текстом	Бере участь у творчій діяльності	І семестр	пізнає різні види мистецтва	Працює з текстом	Бере участь у творчій діяльності	ІІ семестр	Річна

В(V) - має значні успіхи; Д (+) -  демонструє помітний прогрес; С (?) - досягає результату з допомогою вчителя; П (!)-  потребує значної уваги і допомоги.

 

 

Характеристика результатів навчальної діяльності

 

Театр - місце зустрічі актора і глядача

№ п/п	Прізвище, ім’я	пізнає різні види мистецтва	Працює з текстом	Бере участь у творчій діяльності	І семестр	пізнає різні види мистецтва	Працює з текстом	Бере участь у творчій діяльності	ІІ семестр	Річна

В(V) - має значні успіхи; Д (+) -  демонструє помітний прогрес; С (?) - досягає результату з допомогою вчителя; П (!)-  потребує значної уваги і допомоги.

 

 

Характеристика результатів навчальної діяльності

 

Театральна вистава: від ідеї до    втілення

№ п/п	Прізвище, ім’я	пізнає різні види мистецтва	Працює з текстом	Бере участь у творчій діяльності	І семестр	пізнає різні види мистецтва	Працює з текстом	Бере участь у творчій діяльності	ІІ семестр	Річна

В(V) - має значні успіхи; Д (+) -  демонструє помітний прогрес; С (?) - досягає результату з допомогою вчителя; П (!)-  потребує значної уваги і допомоги.

 

 

Характеристика результатів навчальної діяльності

 

«Акторська   майстерність»

 

№ п/п	Прізвище, ім’я	пізнає різні види мистецтва	Працює з текстом	Бере участь у творчій діяльності	І семестр	пізнає різні види мистецтва	Працює з текстом	Бере участь у творчій діяльності	ІІ семестр	Річна

В(V) - має значні успіхи; Д (+) -  демонструє помітний прогрес; С (?) - досягає результату з допомогою вчителя; П (!)-  потребує значної уваги і допомоги.

 

 

Характеристика результатів навчальної діяльності

 

«Складові   драматичного    твору»

№ п/п	Прізвище, ім’я	пізнає різні види мистецтва	Працює з текстом	Бере участь у творчій діяльності	І семестр	пізнає різні види мистецтва	Працює з текстом	Бере участь у творчій діяльності	ІІ семестр	Річна

В(V) - має значні успіхи; Д (+) -  демонструє помітний прогрес; С (?) - досягає результату з допомогою вчителя; П (!)-  потребує значної уваги і допомоги.

 

 

 

Характеристика результатів навчальної діяльності

«Створення вистави: етапи втілення»

№ п/п	Прізвище, ім’я	пізнає різні види мистецтва	Працює з текстом	Бере участь у творчій діяльності	І семестр	пізнає різні види мистецтва	Працює з текстом	Бере участь у творчій діяльності	ІІ семестр	Річна

В(V) - має значні успіхи; Д (+) -  демонструє помітний прогрес; С (?) - досягає результату з допомогою вчителя; П (!)-  потребує значної уваги і допомоги.

 

 

Характеристика результатів навчальної діяльності

«Взаємодія актора із глядачем: як подолати страх публічного виступу»

 

 

№ п/п	Прізвище, ім’я	пізнає різні види мистецтва	Працює з текстом	Бере участь у творчій діяльності	І семестр	пізнає різні види мистецтва	Працює з текстом	Бере участь у творчій діяльності	ІІ семестр	Річна

В(V) - має значні успіхи; Д (+) -  демонструє помітний прогрес; С (?) - досягає результату з допомогою вчителя; П (!)-  потребує значної уваги і допомоги.

 

Характеристика результатів навчальної діяльності

«Шлях до визнання: від натхнення до практичних дій»

В(V) - має значні успіхи; Д (+) -  демонструє помітний прогрес; С (?) - досягає результату з допомогою вчителя; П (!)-  потребує значної уваги і допомоги.

 

 

№ п/п	Прізвище, ім’я	пізнає різні види мистецтва	Працює з текстом	Бере участь у творчій діяльності	І семестр	пізнає різні види мистецтва	Працює з текстом	Бере участь у творчій діяльності	ІІ семестр	Річна

В(V) - має значні успіхи; Д (+) -  демонструє помітний прогрес; С (?) - досягає результату з допомогою вчителя; П (!)-  потребує значної уваги і допомоги.

 

 

Характеристика навчальної діяльності

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Стан сформованості (сформовано/ формується)   Прізвище, ім’я  учня

виявляє інтерес до навчання

виявляє розуміння прочитаного

висловлює власну думку

критично та системно мислить

логічно обґрунтовує власну позицію

діє творчо

виявляє ініціативу в процесі навчання

конструктивно керує емоціями

оцінює ризики

самостійно приймає рішення

розв’язує проблеми

співпрацює з іншими

 

 

В(V) - має значні успіхи; Д (+) -  демонструє помітний прогрес; С (?) - досягає результату з допомогою вчителя; П (!)-  потребує значної уваги і допомоги.

 

 

 

 

 

 

 

  Результати навчальної діяльності

Предмет:_________________ Клас:_________

 

№ п/п

Прізвище, ім’я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

№ п/п	Дата	Тема уроку	Домашнє завдання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(назва закладу загальної середньої освіти)

 

 

 

СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ

 

учня / учениці     класу

 

(прізвище та ім’я учня / учениці)

 

             навчальний рік

 

Характеристика навчальної діяльності*	Стан сформованості (сформовано/формується)
виявляє інтерес до навчання
виявляє розуміння прочитаного
висловлює власну думку
критично та системно мислить
логічно обґрунтовує власну позицію
діє творчо
виявляє ініціативу в процесі навчання
конструктивно керує емоціями
оцінює ризики
самостійно приймає рішення
розв’язує проблеми
співпрацює з іншими

 

 

№ п/п

Прізвище, ім’я

 

 

 

 

Жовтень

№ п/п

Прізвище, ім’я

 

Листопад

№ п/п

Прізвище, ім’я

 

 

Грудень

№ п/п

Прізвище, ім’я

 

 

Січень

№ п/п

Прізвище, ім’я

 

 

Лютий

№ п/п

Прізвище, ім’я

 

 

Березень

№ п/п

Прізвище, ім’я

 

 

Квітень

№ п/п

Прізвище, ім’я

 

 

Травень

№ п/п

Прізвище, ім’я

 

 

Червень

№ п/п

Прізвище, ім’я

 

 

Примітки

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________