Сила рефлексії: як навчити учнів осмислювати власне навчання

Сила рефлексії: як навчити учнів осмислювати власне навчання Підготувала Вчитель математики Кушнірук Н. В.

Рефлексія на уроці — це…ключовий компонент формувального оцінювання, інструмент для розвитку критичного мислення і спосіб виявити, наскільки учні засвоїли матеріал. У межах Нової української школи (НУШ) рефлексія відіграє важливу роль у побудові свідомого навчання, в якому учень не просто запам’ятовує, а розуміє, аналізує і зростає.це процес, коли учні осмислюють, що вони вивчили, як вони це вивчили і чому це важливо. Рефлексія дає змогу зазирнути в глибину розуміння учнем себе як активного учасника навчального процесу.важливий етап уроку, під час якого відбувається самоаналіз роботи, систематизація знань та усвідомлення їхнього значення. Вона дає можливість учням глибше осмислити вивчений матеріал, оцінити власні знання та вміння, а також визначити напрямки для подальшого розвитку. 

Чому рефлексія важлива на уроці?• Допомагає дітям глибше осмислити вивчений матеріал. Рефлексія дає можливість їм не просто запам’ятати факти, а й зрозуміти їхнє значення, зв’язок з іншими знаннями та практичне застосування.• Сприяє розвитку критичного мислення. Рефлексія вчить учнів аналізувати інформацію, оцінювати різні погляди та формулювати власні думки.• Підвищує мотивацію до навчання. Коли діти усвідомлюють свої сильні та слабкі сторони, вони стають більш мотивованими до того, щоб вчитися та розвиватися.• Допомагає вчителю оцінити ефективність уроку. Рефлексія дає можливість вчителю зрозуміти, що учні та учениці засвоїли на уроці, а що потребує додаткових пояснень. Для чого ж потрібна рефлексія? Якщо учень усвідомлює, навіщо йому потрібна тема, яка вивчається, яку мету треба досягти на даному уроці, який внесок саме він може зробити у спільну справу, якщо учень може оцінювати свою працю і працю своїх однокласників, то процес навчання стає набагато цікавішим і легшим для учня і для вчителя. Коли проводиться рефлексія? Рефлексія – це не виключно завершальний етап уроку. Насправді рефлексію можна проводити як окремий етап на початку чи в кінці уроку. А також як елемент будь-якого етапу уроку.

Види рефлексії: Залежно від функції, рефлексія поділяється на: − рефлексію настрою й емоційного стану; − рефлексію діяльності; − рефлексію змісту навчального матеріалу. Залежно від того, на що саме спрямована рефлексія (на особистість того, хто мислить, чи на власне сам процес мислення) виокремлюють також особистісну та інтелектуальну рефлексію . За оцінкою розрізняють рефлексію настрою, діяльності та змісту матеріалу. За змістом рефлексія буває символічна, усна та письмова. Символічна – коли учень виставляє оцінку за допомогою жестів, карток чи інших символів. Усна – учень описує словесно свої емоції. Письмова – найскладніша і забирає більше часу.

Рефлексія настрою і емоційного стану. Рефлексія настрою і емоційного стану проводиться на початку уроку для налагодження позитивної атмосфери у класі, емоційного контакту з кожним окремо та з усіма учнями в цілому, а також для визначення готовності до сприйняття нового матеріалу. На завершення уроку даний вид рефлексії доречний для постійного контролю емоційного стану. Вправа «Три обличчя». Дає можливість проаналізувати емоційний стан учнів на початку, на конкретному етапі та в кінці уроку. Виконання: запропонувати учням намалювати емоції, що відповідають їхньому стану на початку уроку (перше обличчя), під час виконання якоїсь конкретної вправи (друге обличчя) та в кінці уроку (третє обличчя). Ця вправа дозволяє учням не лише аналізувати свої емоції, а й учитися графічно їх передавати.

Вправа «Емоційна ромашка».

Оберіть відповідну цеглинку LEGO. Оберіть відповідну «Квітку настрою»

Рефлексія «Яблучний настрій». Рефлексія «Запитання від віртуального друга»

Вправа «Рефлексивна руханка»Мета: проаналізувати емоційний стан учнів, переключити увагу школярів, зняти втому, а також отримати зворотній зв’язок щодо їхнього сприйняття навчального матеріалу. Виконання: на будь-якому етапі уроку запропонуйте учням поворушитися та переключитися. Заздалегідь обговоріть умовні рухи, що символізуватимуть певний настрій. Ставте дітям запитання щодо їхнього настрою під час виконання конкретних вправ. Учні мають відповідати рухами: – присісти – завдання викликало неприємні емоції (не вдалося, засмутило, було заважке); – стати рівно – завдання майже не викликають ніяких емоцій (спокійне, нейтральне ставлення); – підняти руки вгору – позитивний настрій (було весело, усе вдалося, було комфортно і затишно); – поплескати в долоні – надзвичайні емоції (дуже сподобалося, все вдалося, відчувається захват). Дана вправа дозволяє не лише порефлексувати, а й провести фізкультхвилинку, що особливо корисно для учнів.

Рефлексія діяльностіРефлексія «Оціночна шкала»Рефлексія діяльності як структурний компонент уроку дає можливість осмислити способи та прийоми роботи з навчальним матеріалом, знайти найефективніші та раціональні з них. Запитання, на які відповідає учень під час такої рефлексії: − Як я працював? − Як я впорався з конкретним завданням? Цей вид рефлексії можна використовувати протягом усього уроку.

Рефлексія «Дерево успіху» Рефлексія «Калейдоскоп успішних справ» Вправа «Із заплющеними очима» розвиває у школярів здатність до аналізу власної роботи та перспективних дій. Етап уроку: будь-який. Попросіть дітей заплющити очі, а потім скажіть: «Дорогі мої учні, не розплющуючи очей, спробуйте згадати приємні моменти нашого уроку та те, як саме ви сьогодні працювали. Усі, хто старався і працював добре, посміхніться мені. Хто відчуває, що може краще, підніміть праву руку вгору. Хто лінувався сьогодні, підніміть ліву руку вгору. Хто відчуває в собі потенціал краще працювати на наступному уроці, поплескайте в долоні. Коментар: «Із заплющеними очима» можна використовувати як фізкультхвилинку. Не обов’язково проводити вправу в кінці уроку, адже підбити підсумки виконаної роботи можна і в середині заняття.

Рефлексійна мішень. Мішень потрібно розділити на кілька частин, в залежності від чинників, які вас цікавлять. Чим ближче до цілі – тим більший бал. Кожен учень може зробити чотири постріли – у кожен сектор по одному. Якщо йому не сподобалося, то він обирає 0, якщо середньо – то 5, якщо йому все сподобалося – то буде ближче до середини. Рефлексія «Корзина ідей»

Оціни свою роботу за допомогою фразеологізмів

Вправа «Однохвилинне есе» навчає школярів аналізувати свою роботу, розвиває здатність до аналізу та оціночних дій. Етап уроку: підведення підсумків. Запропонуйте учням у довільній формі записати все, що з ними відбулося на уроці, наголошуючи на тому, що було цікаво, який вид роботи найкраще вдався та яку користь вони отримали від уроку. Єдине обмеження – час. Діти мають 1 хвилину. Вправа «Цеглинки LEGO» зосереджує увагу учнів на проведеній роботі, підкреслює найвдаліші моменти.

Оберіть відповідну цеглинку LEGO.

Рефлексія змісту навчального матеріалу Метод “Плюс-Мінус-Цікаво” (ПМЦ): учні аналізують пройдену тему або завдання за трьома категоріями: - що було позитивним (плюс), -що викликало труднощі або не сподобалося (мінус), - що було цікавим або новим (цікаво). Вправа «Саморефлексія» Дає можливість оцінити та зіставити свої очікування та результати роботи. Запропонуйте учням відповісти на запитання: «Чи справдилися мої очікування від теми уроку та набутих знань?». Діти мають прокоментувати, що вони планували вивчити, виходячи з теми уроку та що вивчили по факту. Важливо запитати, чи виправдалися їхні сподівання? Вправа спонукає учнів провести самоаналіз, що важливо на психологічному рівні.

Метод “П’ять пальців”. Цей метод полягає в тому, що учні підіймають п’ять пальців. Потім, по черзі опускаючи по одному пальцю, вони дають відповіді на п’ять запитань:1) Що я дізнався?2) Що було найцікавішим?3) Що мені було важко зрозуміти?4) Що я міг би зробити краще?5) Що я можу розповісти про це своїм друзям та рідним?Вправа “Інтерв’ю”

Ромашка Блума - це графічний організатор у формі квітки, де кожна пелюстка представляє певний тип запитань за таксономією Бенджаміна Блума. Для глибшого розуміння матеріалу вчитель пропонує дітям серію із шести типів запитань (прості, уточнювальні, інтерпретаційні (пояснювальні), творчі, оцінювальні, практичні). З метою унаочнення і кращого сприйняття ними завдання варто намалювати ромашку і записати запитання на її пелюстках (кожному типу запитання має відповідати одна пелюстка). Цей метод дає можливість: - проаналізувати вміння учнів оперувати знаннями, здобутими на уроці, ставити запитання та відповідати на них; - активізувати пізнавальну діяльність учнів; - розвивати навички мислення: запам’ятовування, розуміння, застосування, аналіз, синтез та оцінювання. Суть методики технології «Ромашка запитань Блума» полягає в тому, щоб навчити учнів усвідомлено та цілеспрямовано формулювати запитання різного типу. Застосування:  учні вибирають одну з пелюсток і формулюють запитання саме такого типу, який вказано на пелюстці. Один учень складає запитання (за допомогою підказки на пелюстці), а інший – відповідає на нього.

Ресторан Рефлексія «Потяг вражень»

Рефлексія «В кінотеатрі»

Метод «Сенкан» дає можливість зрозуміти, як учні засвоїли новий матеріал чи переосмислити матеріал уроку.   Вправа «Газетний заголовок»Запропонуйте учням уявити себе журналістами, які маютьнаписати статтю за темою сьогоднішнього уроку. Їхнє завдання – дібрати вдалий і лаконічний заголовок, наголосивши у ньому на тому, що на їхню думку було найважливішим на уроці. Цей прийом дозволяє виділити, які саме знання, отримані науроці, учні вважають головними та актуальними для себе. Вправа «Квиток на вихід»На початку уроку потрібно повідомити дітям, що для того, щоб вийти з уроку у кінці уроку, їм потрібно отримати перепустку, тому необхідно бути максимально уважними на уроці. У кінці уроку кожен учень повинен дати відповідь на запитання вчителя (за матеріалом уроку). При цьому запитання можуть повторюватися, щоб діти прослухали відповіді кілька разів і закріпили знання. За правильну відповідь діти отримують квиток, або учитель говорить їм заповітну фразу-пароль. Прийом дозволяє закінчити урок позитивно та не тільки перевірити, що засвоїли учні, а й повторити вивчене.

Вправа «Шість капелюхів» Мета: змістовно та різнобічно проаналізувати матеріали уроку. Цей прийом розробив Едвард де Боно, доктор медичних наук, доктор філософії Кембриджського університету, фахівець в області розвитку практичних навичок у галузі мислення. Може бути використаний не тільки як рефлексія, а й при вивченні нового матеріалу, проєктній роботі тощо. Вправа поєднує у собі всі типи рефлексії (емоції, діяльність і зміст). Білий капелюх (факти): аналіз фактів (конкретні факти, про які дізналися на уроці); Червоний капелюх (емоції): учитель просить учнів поділитися своїми емоціями щодо теми Чорний капелюх (негативні аспекти): негатив, що не сподобалося, не вдалося; Жовтий капелюх (позитивні аспекти): успіх, позитив, що сподобалося; Зелений капелюх (креативність): пошук ідей, що ще можна вивчити чи зробити в рамках цієї теми; Синій капелюх (управління процесом): підсумки, ефективність (загальне враження від роботи на уроці).

Рефлексія – це важлива частина сучасного уроку. Вона може бути ефективним інструментом для оцінювання знань і вмінь учнів. Рефлексія дозволяє вчителю побачити, що діти зрозуміли, а над чим ще потрібно працювати. Вона допомагає учням стати активними учасниками навчального процесу, розвивати критичне мислення та досягати кращих результатів. Давньогрецький філософ Сократ вважав рефлексію інструментом для розвитку критичного мислення, самоаналізу та самовдосконалення. Усе це допомагає людям рухатися за вектором прогресу, позбуватися стереотипів, шаблонів й упереджень. Рефлексія допомагає дитині усвідомлювати пройдений шлях знань, систематизувати отриманий досвід і перетворювати приховані можливості в активні та ефективні.