Лосинівський заклад загальної середньої освіти
Сімейні традиції
Всі ми родом із дитинства
Виховний захід у формі кафе
для батьків та дітей
(сімейний вечір)
Підготувала та провела класний керівник,
вчитель зарубіжної літератури
Лосинівського ЗЗСО
Неля Григорівна Шевчун
Тема: Сімейні традиції. Всі ми родом із дитинства
Цільова аудиторія: учні 5 класу, їх батьки;
Мета:
- виховувати почуття любові, моральної підтримки, взаєморозуміння, відповідальності за дітей;
- активізувати в свідомості і підсвідомості питання приналежності до нації, сім'ї.
- змусити задуматися над питаннями цінностей у суспільстві і в сім'ї;
- збагатитися досвідом сімейних традицій;
- генерувати нові ідеї для проведення традиційних та інноваційних форм виховної роботи для дітей;
Час проведення: 1,5 – 2 год
Попередня підготовка:
* анкетування дітей «Найулюбленіші свята у моїй родині»;
* підготовка презентації «Традиції нашої сім’ї» на основі фотографій з сімейних альбомів родин;
* виготовлення запрошень на батьківські збори дітьми;
* підготовкка музичного супроводу - пісня Н. Яремчука «Родина, родина…»
* заготовка матеріалів для створення ляльки-оберега.
* роздруківка календарів свят.
Святково вбрана зала, столики для сімей
1.Вправа «Сімейні цінності»
2.Вправа «Герб сім’ї» (створення колажу – 15 хв)
3.Дослідження «Атмосфера в моїй сім’ї»
4.Продовжи речення «Родина – це…»
5.Вправа : Фотопрезентація «Кроки нашого життя» (показ слайдів – фотографій з сімейних альбомів родин)
6.Вправа : « Створення сімейних календарів»
7. Вправа «Будуємо дім» (на паперах-цеглинках учасники пишуть слова, з яких на їхню думку складається родина, що є затишком і пристанищем для людини
8. Майстер-клас по виготовленню ляльки-мотанки.
(проводить вчитель з трудового навчання)
9. Вітальне слово дітей до батьків
ЗАПРОШЕННЯ
Шановні батьки та діти!
Запрошуємо вас на сімейний вечір
«Сімейні традиції. Всі ми родом із дитинства »
Меню
1. Салат з традицій і їх ролі
2. Закуска: «Герб сім'ї »
3. Гаряче: «Презентація традицій своєї сім'ї »
4. Асорті: «Калейдоскоп ідей»
5. Десерт: «Майстер клас по виготовленню букету з цукерок»
Із собою мати:
- гарний настрій;
- бажання співпрацювати;
- запас вільного часу.
Чекаємо 30.11.12 (у п’ятницю) о 16.00 в актовій залі нашої школи
Хід проведення.
Добрий вечір, Доброго дня, шановна родино! Ні, я не помилилася, сказавши саме так, бо сьогоднішня зустріч − це ще одна сходинка до нашого зближення, до родинного єднання.
Шановні батьки та діти.
Сьогодні ми проводимо вечір, на який запросили молодше і старше покоління. Тому попрошу бути вас:
- активними, але не шумними;
- веселими, але не саркастичними;
- стриманими та не мовчазними.
збори носитимуть не лише інформаційний характер, а і навчально-дослідницький характер.
На зборах ми поговоримо про дім, ваш дім, сімейний дім. Тому і тема наших зборів „ Сімейні традиції. Всі ми родом із дитинства ”.
Мій дім, де всі стежки мої
Веселками ясними перевиті,
Де у садку співають солов’ї,
Де шлях в світи лежить в пахучім житі,
Мій отчий дім, не перебудь в мені
Пристанищем дитинства тимчасовим,
Мій отчий дім, даруй мені завжди
Турботу, захисток і радість непідробну.
Дім – яке коротке по складу і яке велике по внутрішньому змісту слово. Адже дім – це не лише стіни будівлі. В першу чергу, дім – це сімֹя, це теплота і доброта душі матері, надійність і сила рук батька, це взаємоповага, взаєморозуміння, взаємодопомога. Дім – це пристанище душі кожного з нас. І з кожним роком все сильніше і сильніше нас тягне до батьківського порогу, все чіткіше стаєш розуміти словосполучення „моя сім’я”, все частіше пригадуєш пораду батька і матері. Можливо ці слова, діти, для вас сьогоднішніх є ще далекими, чужими, але вони близькі і зрозумілі вашим батькам. І я сподіваюсь, що у майбутньому вони стануть зрозумілими і дорогими вашому серцю.
Шановні батьки! Ось перед вами сидять ваші діти. Такі красиві, трішечки схвильовані, майже дорослі. Але все ж діти. І як слушно наголошував А. С. Макаренко: „Наші діти – це наша старість”. Правильне виховання в сім’ї – це наша щаслива старість, погане, егоїстичне виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози. Це - наша провина перед іншими людьми, перед усією країною".
В даний період дитині найбільше потрібні відчуття фізичної і психологічної безпеки. Ваш дім, у найширшому розумінні цього слова, а не школа, вулиця, як дехто вважає, повинен забезпечити їх дитині, стати фортецею для неї, яка зуміє захистити від негараздів суспільного життя, нагодує і зігріє тіло, зрозуміє, підтримає, допоможе. Тут дитину повинні сприймати такою, яка вона є, без критики і осудження, з повагою, як особистості, з визнанням того факту, що потреби дитини законні, із здатністю втішити і підтримати дитину, коли вона відчуває біль, невпевненість, переживає стрес.
А чи завжди ваш дім є цим бажаним і незамінним пристанищем дитини, є цією фортецею? А особливо в цей переломний, такий важкий підлітковий період.
.Зважаючи на критичний період в житті ваших дітей пам’ятайте!
Основне новоутворення їхнього віку – почуття дорослості – формування особистих поглядів на життя та ідеалів. Ваше завдання – забезпечити емоційне сімейне благополуччя своїм дітям у вашому домі. Наскільки воно є ефективним ви самі дасте оцінку.
Сьогодні в нашому кафе зібралися родини. Сім’я означає сім Я. Але життя складється у кожного по-різному і в багатьох це поняття чотири Я, три Я, два Я. В когось є і тато, і мама, в когось на мамині плечі лягає ноша виховання дітей, у когось тато заміняє дітям і маму, і бабусю. Отож, важливо, зберегти теплоту сердець один одного, слова підтримки і тоді не страшні всілякі негаразди.
Ви бачите, що сидите в групах. Це означає, що для вас даватимуться певні завдання, які вам разом із сім’єю потрібно буде вирішити.
(діти декламують вірші про родину)
Вірші
Родина, родинний дім – це ті стіни, які оберігають нас у люті морози й холод від негоди, дають захисток у літню спеку, затишок для душі, можливість відчути плече підтримки.
На світі білому єдине,
Як і Дніпрова течія,
Домашнє вогнище родинне,
Оселя наша і сім’я.
В щасливі і тяжкі години,
куди б нам не стелився шлях,
Не згасне вогнище родинне
В людських запалених серцях.
Родина, рід – які слова святі!
Вони потрібні кожному в житті,
Бо всі ми з вами – гілочки
На дереві, що вже стоїть віки.
Це дерево – наш славний родовід,
Це батько, мати, прадід і твій дід.
Сім’я – це пристрасть і гавань,
Сюди повертаємось знов і знов
Із мандрів далеких і плавань,
Тут вічно панує любов.
Тебе тут завжди пам’ятають,
Куди б ти не їхав, не йшов,
На тебе постійно чекають:
Увага, турбота, любов.
Сімейний вогонь палає,
Теплом заповнивши дім.
Хай тато маму кохає,
Хай щастя не зраджує їм.
Життя по-різному складається в людини,
Бо це вже, як судилося кому,
В одних воно – як пісня лебедина,
А в інших… наче зовсім не було.
Та наша мова нині про родину,
Про дітвору й поважних їх батьків,
Про те, що має кожен з вас
Чудових дочку й сина.
І хай так буде упродовж усіх віків.
Були у вас і зустрічі, й чекання,
І словом, все, що в кожній є сім’ї.
Ось тут сидять ніжні плоди кохання.
А поруч них – їх стовбурці міцні.
Батьки і діти! Діти і батьки!
Нерозділиме і довічне коло.
Ми засіваємо житейське поле
І не на день майбутній – навіки!
Вправа 1. «Сімейні цінності»
На столах у вас лежать аркуші з переліченими життєвими цінностями . Вам потрібно разом вибрати із великої кількості спочатку 5, а потім 3 цінності, які на вашу думку необхідні для щасливого сімейного життя. (Назву цінності ( і проранжувати) записують на сердечка і прикріплюють на велике серце).
(Сімейні цінності:
- повага до старших;
- любов і терпіння до дітей;
- святкові традиції;
- читання книги і т.д.)
Визначний український учений Іван Огієнко писав: " ... виховувати своїх дітей треба у повній батьківській любові, з повним терпінням. Світ іде вперед, а з ним і діти наші потребують поступу". Він доводив про важливу роль рідної мови, історії, народного мистецтва, народних ігор, національних традицій, звичаїв і обрядів як основних засобів родинного виховання. Це сприяє формуванню основних складових духовності особистості: національного мислення, естетичних смаків, етичних навичок.
Адже з екранів телевізорів, з інтернетпростору ми часто бачимо катаклізми, суперечки, дебати, розлучення. І після перегляду передач, новин все здається у сірих кольорах. А сімейне життя може бути наповнене яскравими пригодами, незабутніми зустрічами і сім'ї, яким комфортно і цікаво жити разом випромінюють це світло І в такому середовищі повинні жити батьки й діти.
Традиції – це шлях, який об’єднує і зміцнює сімю. Робить її одним цілим.
Кожна сім'я – унікальна по-своєму.
Вправа 2: «Герб сімї» (колаж – 15 хв)
І ми пропонуємо показати визначну рису своєї сім'ї через створення колажу, враховуючи традиції, які у ній панують, цінності сім'ї. Тобто це – це символ єдності, духовної спільності.
Про батьківство і материнство, сім’ю в українській мові існує багато народних висловів.
Дерево красне корінням, а людина родом.
Без сім'ї немає щастя на землі.
Добрі діти батькам вінець, а злі діти – батькам кінець.
Яке дерево – такі й квіточки, які батьки – такі й діточки.
Яка сім'я – такий і я.
Який дуб – такий тин, який батько – такий син.
Слухай старих людей, то й чужого розуму наберешся і свого не згубиш.)
Роль традицій у розвитку дітей: (3)
* розвивається національна свідомість;
* виробляються мотиви приналежності до нації, держави;
* формується система поглядів, переконань, ідеалів, що на сьогоднішній день є актуальним, оскільки у цій сфері спостерігається «вакуум»;
* сприяє всебічному розвитку дитини (інтелектуальному, духовному, фізичному…);
* у сім'ї створюється атмосфера доброзичливості;
* формуються духовно-моральні якості;
* розвиток творчості та розвиток трудових навичок;
* сприяє відчуттю приналежності до системи (сім'ї. держави, нації…).
Пропоную до вашої уваги дослідження. Діти самі оцінили психологічну атмосферу у своїй родині, спостерігаючи певний період івизначаючи емоційний психологічний стан ваш і свій особистий у сімейномуколі.
3. Дослідження «Атмосфера в моїй сім’ї»
(класний керівник аналізує результати досліджень)
4. Продовжи речення «Родина –це…» (діти на листочкам пишуть визначення «родина – це…, зачитують і прикріплюють листочки на фліпчарт)
Ми, ваші діти, усвідомили просту істину, що найкращий спадок для дітей не золото і маєтки, а щаслива родина, добре виховання, лагідне, сповнене любові й розуміння слово, кропітка щоденна праця, що є найбільшим багатством, головною запорукою життєвих успіхів людини.
Родина, дорога родина,
Що може бути краще в світі цім?
Чим більше дорожить людина
За батьківський та материнський дім,
Що може бути краще за вечерю в домі
За батьківським міцним столом,
Де в шумнім гомоні і в кожнім слові
Все сповите любов’ю, добром.
Де можна більше зачерпнуть любові?
Де взяти більше доброти?
Як в материнськім ніжнім слові,
Як з батька щедрої руки.
Ще сонце не встало,
Ще тільки сіріє.
Мене від світанку два сонечка гріють.
Два сонечка ясні від ранку до ночі.
Це мама і тато – їх лагідні очі.
Вже сонце схилилось, пташки сплять у гаї.
Засну – наді мною ж два сонечка сяють.
Два сонечка ясні, від ранку до ночі,
Це тато і мама – їх лагідні очі.
Ми до батьків сказати хочем слово
Сповнене ніжності й любові,
Бо без батьків чого ми в світі варті,-
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту,
Без нашого родинного тепла?
Ми любим вас, кохані мами й тата
І вам бажаєм здоров’я ми багато.
Ми хочем, щоб завжди ви раділи
І щоб в житті ніколи не хворіли.
Хай щастя і радість вам ллються рікою,
Щоб ви не стрічались ніколи з журбою,
Хай пісня дзвінка виграє на вустах,
Хай смутку ніколи не буде в очах.
Вправа 5: Фотопрезентація «Кроки нашого життя»
Сторінка для татусів
Батько – голова сім’ї, її сила і гордість. Вони все вміють, все можуть – руки наших батьків. Вони підставляють свої сильні плечі, коли в нас біда. Тепло батьківської любові зігріває нас в люті морози і заметілі. Батькова наука про одвічне – любов і хліб - завжди світитиме нам на життєвій дорозі, як дві зорі.
Щиро до тата ми хочем звертатись,
Хочем в словах передати тепло,
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,
І щоб в душі його сонце цвіло.
Татку, татусеньку, таточку, тату,
Кращого в світі немає навкруг!
Татоньку, хочу тебе я обняти –
Ти мій порадник, заступник і друг!
Наші батьки не воювали,
Та чесно трудяться вони,
Щоб ми в добробуті зростали,
Співали радісних пісень.
Тож вам спасибі, рідні,
За те, що дали нам життя,
За нашу лагідну родину,
І за щасливе майбуття.
Спасибі вам за рідну хату,
І пісню, й мову солов’їну,
Спасибі за сестричку й брата,
З ким ділю радість і журбу.
Спасибі, тату, вам велике
За саду щедрий урожай,
Криниці чистую водицю
І за веселий небокрай.
Уклін вам, тату, за турботу,
Пораду мудру кожен день,
За батьківську любов гарячу
До крихіток своїх – дітей.
Ми ж хочем гідними зростати,
До рук дібрати ремесло,
Щоб вам і мамі в вашу старість
Теж добре й затишно було.
І хай сьогодні в наше свято
Звучить і музика й пісні,
Хай буде весело врочисто
Низький уклін вам до землі.
За весною літо, а за літом осінь.
Те що пролетіло, вже не відгукнеш.
Тільки ходить згадка в житньому колоссі
І збирає в очі місячну безмеж.
І збирає в серце сонячні овали,
Голоси зриває – не забув чиї…
Ой вже відлунали, ой вже відзвучали
Татової юності срібні ручаї.
Тільки хто це кличе в надвечір*я синє
І хода чия це, ніжна і легка?
І збагнув все тато: не його, а сина
Голосом знайомим юність виклика.
Ми хотіли вам сказати
Слів приємних так багато.
Слів приємних полум’яних,
І знайомих, і незнаних.
Та скажу чотири слова,
В них думок моїх основа,
Я із ніжністю скажу:
Таточку, я вас люблю!
Сторінка для мами
Мати – найдорожча і найближча кожному із нас людина. Від неї ми одержуємо життя. Вона вчить нас людських правил, оживляє наш розум, вкладає в наші вуста добрі слова. Образ матері опоетизований у віршах, оспіваний в музичних творах, прославлений у казках та легендах. Перше слово, яке вимовляє дитина, це слово “мама”.
Мамо, мамо моя прехороша!
Як загляну в очі я твої -
Затихає вмить страшна пороша,
І піснями линуть солов’ї
Мамо, мамо ніжна моя нене,
Усмішка твоя як сонце те.
Квіти квітнуть, листячко зелене –
Яке щастя! Все навкруг цвіте!
мамо що мені ще треба?
Хай живе у серці й не згаса
Колискова пісня й просінь неба
І твоя нев’януча краса.
Я - син . Я- мамине крило.
Гільце що в світ широкий проросло.
Я народився вдачею веселий,
Таким я виріс так мені й рости.
Я хлопець звідти де співають села,
Де танцями розгойдані мости.
Я з тих країв, де люди люблять сонце.
І сміх такий, що шкіру пробива,
Де жайвір в полі служить охоронцем,
Лелека у дворі гніздо звива.
Я - син . Я- мамине крило.
Гільце що в світ широкий проросло.
Ніжна мати, славна трудівниця,
Друг натхнення – ось яка вона.
Щирим серцем зір її іскриться,
А сама, як пісня, як весна!
Мама, мама яке гарне слово!
Тільки скажеш – все готово!
Мамо, кашки – кашка є.
Мамо, чаю – вже наллє.
Мамо, спатки – вже роздітий,
І у ліжку, і укритий.
Мамо, ніжку зав’яжи
Мамо, казку розкажи.
Мамо, мамо – гарне слово!
Тільки скажеш – все готово!
Щасливий, хто рідну матір має, Ти все для матері дитина,
Хоч зморшки вкрили вже чоло. Ти ціль життя її і зміст,
На світ спокійно споглядає. Вона тобі вінки сплітає,
Не знає, що то в світі зло. Для тебе досягає звізд...
Для матері ти все дитина. Вона все дбає, пам'ятає,
Хоч ти розрісся, наче дуб. Готовить тисячі утіх,
Вона піклується тобою. Вона, як янгел-хоронитель,
Хоч в тебе сивіє вже чуб... Змете з дороги зло і гріх...
Вправа 6: « Створення сімейних календарів»
Повідомлення вчителя: свято - це особливий стан душі, радісний емоційний підйом.
Свята, пов'язані з історією країни, з її віковими традиціями, обрядами, звичаями дозволяють людині усвідомити свою єдність з усім народом, відчути єдність із сім’єю, родиною.
Календар свят змінюється як змінюється історія Вітчизни. Незмінними залишаються традиційні християнські свята,
Невідомо, якою буде людина через 1000 років, але якщо забрати у сучасної людини цей успадкований і нажитий скарб свят, обрядів – тоді вона все забуде, і повинна буде все починати спочатку.
Для повноцінного розвитку дитини їй необхідне свято як повітря.
« Нехай кожний, – писав К. Ушинський, – пригадає своє дитинство, і він побачить, що свято для дитини зовсім не те, чим воно є для нас, а це справжня подія в річному дитячому житті, і що дитина лічить свої дні від свята до свята, як ми лічимо свої роки від однієї важливої події нашого життя до іншої»
Звичайно, діти пам’ятають про своє день народження і чекають його із трепетом, полюбляють новий рік, адже буде багато подарунків, і, як написала одна дитина: «у святкові дні всі такі привітні і добрі…». Тому виникає питання, а чому тільки у святкові дні?
Навчити дітей відпочивати, вести себе на дозвіллі - це важливе завдання батьків і педагогів.
Але всі свята, а дитячі особливо, вимагають не стільки часу і грошей, скільки душевного тепла і любові.
Зараз ми пропонуємо вам створити «Календар свят», в якому відмітите свята у вашій сім’ї і ті, які є традиційними для нашої країни і всесвітні:
День матері – друга неділя травня (12)
День сім’ї – 15 травня
День захисту дітей – 1 червня
День батька – третя неділя вересня (15)
Всесвітній день дитини – 20 листопада
Творче завдання ( Об’єднуються сім’ї ) Завдання: (роздаються календарі, члени родин в них відмічають свята кожної сім'ї: дні народження усіх членів сім'ї, день матері, дитини, батька…).
Завдання для сімей - показати творчий підхід до проведення сімейного свята, придумати оригінальне свято, яке може стати традиційним.
Новий рік, день народження, день сім’ї, Різдво, день матері
7. Вправа «Будуємо дім». На цеглинках, розданих кожному члену родини(сім’ям), разом пишуть визначення, з чого складається родина, що є затишком і пристанищем для людини
Потім прикріплюють на плакат (макет будинку)
Бажано наголосити на тому, що сім’я – це співтовариство, в основу якого по-
кладено почуття любові та відповідальності.
Нагадуючи прислів’я, педагог може ще раз акцентувати увагу на тому, чому хорошу сім’ю називають міцною. Узагальнюючи занотовані на цеглинках відповіді учнів, він зазначає, що головна ознака міцної сім’ї – подолання внутрішніх і зовнішніх перешкод на шляху до гармонійного злиття бажань усіх її членів, їхніх можливостей і обов’язків. Він пояснює, що через свою рідню кожен із нас виходить на широкі зв’язки з великою сім’єю, яка називається народом; зазначає, що наш Рід, Батьківщина, Вітчизна – усе це сімейні поняття, які випромінюють світло й тепло, породжують почуття опори та надії.
Людське безсмертя з роду і до роду
Увись росте корінням родоводу
І тільки той, у кого серце чуле
Хто знає, береже минуле,
Хто вміє шанувать сучасне
Лиш той майбутнє − вивершить прекрасне
Я − українець сутністю і кров’ю
Моє коріння тут, у цій землі
Вона моєю живиться любов’ю
А я страждаю болями її
Я − українець, цього не відняти, в моїй душі співають солов’ї
Були такими мої тато й мама
І такими будуть правнуки мої.
Як можна забути ту пісню, як мати
Співала малому, коли засинав?
Як можна забути ту стежку до хати,
Що босим колись протоптав?
І я припадаю до неї вустами,
І серцем вбираю, мов спраглий води
Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє земля назавжди.
Де мати посіє, там стелиться ласка,
Де мати посадить, там сходить добро
Бо в мами рука і легка, і прекрасна
І серце глибоке, як сивий Дніпро
Мамо, матусю − осінню вмита
Встала раненько, щоб діток навчить
Дітоньки, діти, сонячне жито
Мамин посів у душі не топчіть
Запахнув чебрець з материнського поля
Немов нагадати силкується він
Що мати дала нам і щастя, і долю
Дала не забравши нічого взамін
З далеких країв в нашу душу тривожну
До рідної хати птах добрий несе
Бо тільки матуся уміє і може
Порадить, утішить, пробачить усе.
Побажання батькам
Бажаєм Вам пісень, що лиш весна співає,
І музики, що награють ліси.
І квітів тих, що раз лиш розцвітають
І повні пригорщі любові і краси.
О, Господи! Усе тобі під силу
Ти всіх розсудиш і всьому даси ти лад
Тому прошу, батькам моїм дай силу
Щоб бачили і травень й листопад
Щоб їм у світі скрізь жилося легко
Щоб вистачило часу і грошей
Терпіння і любові ти додай їм
Щоб були добрими до нас, своїх дітей.
Хай буде мир в моїй родині,
Хай буде щастя розквітать
І щоб в десятому ще поколінні
Могли Тебе ми прославлять.
8: Майстер-клас по виготовленню ляльки-оберега.
(проводить вчитель з трудового навчання)
А зараз пропонуємо вам майстер-клас по виготовленню домашнього оберега.
Проведе його вчитель трудового навчання Ольга Миколаївна.
Пам’ятайте, оберіг, зроблений спільно руками вашої родини, має цілющу силу. .
9. Побажання батькам
Бажаєм Вам пісень, що лиш весна співає,
І музики, що награють ліси.
І квітів тих, що раз лиш розцвітають
І повні пригорщі любові і краси.
О, Господи! Усе тобі під силу
Ти всіх розсудиш і всьому даси ти лад
Тому прошу, батькам моїм дай силу
Щоб бачили і травень й листопад
Щоб їм у світі скрізь жилося легко
Щоб вистачило часу і грошей
Терпіння і любові ти додай їм
Щоб були добрими до нас, своїх дітей.
Хай буде мир в моїй родині,
Хай буде щастя розквітать
І щоб в десятому ще поколінні
Могли Тебе ми прославлять.
1