Про матеріал
Презентація присвячена центральній шестиметровій скульптурі «Слава», що увінчує фронтон Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької. У роботі висвітлено історію створення пам'ятки видатним скульптором Петром Війтовичем у 1899–1900 роках, її конструктивні та технічні особливості, художню символіку, місце в архітектурному ансамблі будівлі, а також відому львівську міську легенду про таємницю натурниці.
Зміст слайдів
Номер слайду 1
«Слава» Львівської опери: історія, символіка та таємниці головної скульптури театру Презентацію підготувала учениця 11-го класу Приймак Олена Андріївна
Номер слайду 2
«Слава» — центральна шестиметрова скульптура, яка увінчує фронтон Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької. Її створив видатний львівський скульптор Петро Війтович (Войтович) напередодні відкриття театру у 1900 році
Номер слайду 3
Історія створення та характеристики. Авторство та виготовлення. Скульптуру спроєктував Петро Війтович, якого сучасники називали «львівським Фідієм». Саму постать викували з листової міді на віденській фабриці А.-М. Бешорнера під особистим наглядом митця і встановили на фасаді влітку 1900 року.
Номер слайду 4
Архітектурний ансамбль. «Слава» є центральним акротерієм висотою близько 6 метрів. Обабіч неї на краях фронтону стоять дві інші крилаті фігури роботи Війтовича — «Драма» (або «Геній драми і комедії») зліва та «Музика» («Геній музики») справа. Символіка. Постать зображена у вигляді крилатої жінки в античному вбранні. У піднятих руках над головою вона тримає позолочену пальмову гілку, що символізує тріумф, велич і найвищу нагороду для митців.
Номер слайду 5
Художні та конструктивні деталіКомпозиція та атрибути. Скульптура зображує крилату богиню в античній туніці, що спадає м'якими складками, ніби на вітрі. Обидві руки підняті вгору і тримають велику позолочену пальмову гілку — античний символ перемоги, тріумфу та безсмертної слави мистецтва. Крила та стійкість. Великі розправлені крила за спиною виконують не лише символічну, а й композиційну роль, урівноважуючи силует постаті на тлі неба. Усередині порожнистої фігури змонтовано сталевий несучий каркас, закріплений глибоко в муруванні фронтону, щоб витримувати сильні пориви вітру на висоті. Ансамбль фронтону. «Слава» є центральним елементом скульптурної тріади на даху фасаду. По краях фронтону встановлені дві інші шестиметрові фігури роботи Петра Війтовича, виконані за тією ж технологією — «Геній драми» з театральною маскою та «Геній музики» з лірою.Історія оновлень. Під час реставрацій фасаду Львівського національного академічного театру опери та балету (зокрема до 100-річчя театру у 2000 році та під час подальших робіт на даху) скульптуру очищали від нашарувань кіптяви та відновлювали позолоту пальмової гілки, не демонтуючи саму статую.
Номер слайду 6
Висота скульптури «Слава» становить близько 6 метрів, а її точна вага не зафіксована у відкритих мистецтвознавчих довідниках, оскільки фігура є пустотілою і викуваною з тонких листів металу. Вона стоїть на вершині фронтону головного фасаду на висоті понад 30 метрів від рівня проспекту Свободи.
Номер слайду 7
Технічні параметри та виготовлення. Висота і пропорції. Висота фігури разом із піднятими руками та пальмовою гілкою сягає 6 метрів. Такий масштаб архітектор Зиґмунт Ґорґолевський розрахував спеціально, щоб з рівня площі скульптура виглядала пропорційною до масивного неоренесансного фасаду театру.
Номер слайду 8
Матеріал і технологія. Скульптуру виготовили не методом суцільного лиття, а технікою виколотки (чеканки) з тонкої листової міді (у частині джерел вказується мідно-бронзовий сплав) на внутрішньому металевому каркасі. Це дозволило суттєво зменшити навантаження на кам'яний фронтон будівлі. Місце виробництва. Роботи виконували у 1899–1900 роках у Відні на відомій фабриці художніх виробів із металу Александра-Маттіаса Бешорнера за гіпсовою моделлю, яку створив у Львові Петро Війтович.
Номер слайду 9
Покриття та позолота. З часом мідна поверхня вкрилася природною благородною патиною темно-зеленого та коричневого відтінків, що захищає метал від корозії. Натомість пальмова гілка в руках фігури вкрита сусальним золотом.
Номер слайду 10
Міська легенда. Таємниця натурниці. Серед львів'ян і туристів популярна легенда про «вагітну Славу». За переказами, натурниця, яка позувала скульпторові, перебувала на третьому місяці вагітності та приховала це, оскільки гостро потребувала грошей. Вердикт професора. Через кілька років після відкриття театру відомий львівський професор акушерства та гінекології, розглядаючи скульптуру в бінокль, заклався з колегами, що модель була при надії. Кажуть, що він навіть розшукав жінку за контактами Війтовича і підтвердив свою правоту, а театрали жартують, що саме завдяки цьому на сцені опери постійно «народжуються» нові шедеври