Архітектура - мистецтво проектування і зведення будівель, комплексів та інших споруд.
Вимоги до архітектури: міцність, корисність, зручність, краса. Здатність викликати певні почуття і настрій робить архітектуру мистецтвом.
Види архітектури: житлова: будинки, дачі;
промислова: фабрики, заводи;
культова: церкви, мечеті, каплиці;
громадська: школи, магазини, пошти, музеї;
містобудівельна;
ландшафтна.
Словничок з образотворчого мистецтва. Архітектура
Архітектура - мистецтво проектування і зведення будівель, комплексів та інших споруд.
Вимоги до архітектури: міцність, корисність, зручність, краса. Здатність викликати певні почуття і настрій робить архітектуру мистецтвом.
Види архітектури: житлова: будинки, дачі;
промислова: фабрики, заводи;
культова: церкви, мечеті, каплиці;
громадська: школи, магазини, пошти, музеї;
містобудівельна;
ландшафтна.
Головні засоби: формування простору, архітектоніка, симетрія, асиметрія, контрасти, ритм, пропорції, масштаб, різні прийоми обробки поверхні споруди (фактура, колір).
Архітектоніка - художнє вирішення конструктивної побудови споруди, скульптури, виявлене у взаємозв'язку елементів цілого.
Архітектурні ордери - певна структура і художній вияв складових частин стояково-балкової конструкції будівлі. В класичну канонізовану систему з чіткою пропорційністю частин ордери склалися в архітектурі Стародавньої Греції (6-4 ст. до н.е.).
Доричний (дорійський) —виник найраніше. Колони масивні, суворі на вигляд, проста форма капітелі, абак квадратний, у колони відсутня база.
Іонічний (іонійський) - має базу, струнку колону з вертикальними жолобками, капітель з двома великими завитками (волютами).
Коринфський - має високу колону з базою, пишну капітель у вигляді кошика з листям, абак з увігнутими краями.
Колона – вертикальна опора споруди, що складається з бази, стовбура й капітелі.
Капітель-верхня частина колони, пілястра чи стовпа, на яку спирається балка Абак — верхня плита капітелі колони.
База - основа колони, стовпа або пілястра.
Барабан - конструктивна основа капітелі колони.
Акведук — арковий міст лотком чи трубою, яким пропускали водовід через ріки, яри.
Акрополь - укріплена частина давньогрецького міста, розташована на узвишші; релігійний, культово-громадський центр.
Ансамбль - гармонійна єдність споруд, творів декоративно-прикладного мистецтва.
Арка - криволінійне перекриття прорізів у стіні (вікон, дверей, воріт) або прольотів між опорами - стовпами, колонами, пілонами.
Арка тріумфальна — монумент (брама з одним або трьома арковими отворами) на честь визначної події, іноді прикрашена скульптурами, рельєфами та пам'ятними написами.
Аркада — ряд однакових за формою і розмірами арок, що спираються на колони. Застосовується при спорудженні відкритих галерей.
Атлант (від імені персонажа давньогр. міфології титана Атланта, який нібито тримав на своїх плечах небо) - опора у вигляді чоловічої постаті, що підтримує перекриття будівлі.
Каріатида - скульптура стоячої жіночої фігури, що служить опорою балки в будинку.
Базиліка (гр.- царський дім) - прямокутна споруда, розділена поздовжніми рядами колон або пілонів на кілька частин (нефів), які мали самостійні перекриття.
Баня - склепінчасте перекриття, верх культової споруди.
Башта - (італ.- укріплення), вежа, висота якої значно переважає її горизонтальні розміри.
Галерея — 1) довге, крите приміщення, одну з стін якого замінюють колони, 2)художні музеї,
3)довга зала з суцільним рядом вікон,
4) верхній ярус глядацької зали.
Дзвіниця — башта з відкритим ярусом для підвішування дзвонів. Споруджувалася поряд із
храмом чи вносилася в його композицію.
Купол - опуклий дах у вигляді півкулі.
Замок - укріплене житло феодала, оборонний об'єкт.
Мечеть — культова споруда, храм у мусульман. Типи мечеті: дворовий та купольний.
Мінарет - баштоподібна споруда при мечеті (кругла, квадратна, багатокутна).
Неф (корабель) - приміщення у вигляді галереї, витягнуте в плані й відокремлене від ін. приміщень рядом арок чи колон.
Ніша - заглиблення в стіні для статуй, ваз, бюстів чи для пластичної обробки стіни.
Роза - кругле вікно з кам'яною рамою у вигляді радіальних променів від центра або у вигляді візерунка з кілець, ромбів, трилисників.( Романський стиль і готика 12-15 ст.).
Собор - головний храм міста чи монастиря, в якому здійснює богослужіння вища духовна особа (патріарх, архієпископ).
Фасад - зовнішній бік будинку, споруди: головний, боковий, вуличний, дворовий.