Виховний захід "Підкова - наш оберіг"

О.М. Кизименко, учитель української мови та літератури, С.В. Кодацька,

учитель трудового навчання ЗОШ № 142, м. Харків

Виховний захід

«Підкова – щастя, створене своїми руками»

Мета: ознайомити учнів із значенням та походженням різних оберегів, зокрема підковою як оберегом будинку; поглиблювати знання учнів у галузі декоративно-ужиткового мистецтва; виховувати шанобливе ставлення до звичаїв і традицій українського народу, культури Батьківщини, почуття патріотизму, усвідомлення своєї національної неповторності, бережне ставлення до предметів побуту; розвивати бажання більше дізнатися про традиції оформлення житла, почуття прекрасного, художній смак, образне мислення, творчі та комунікативні здібності; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Обладнання: зразки виробів (підков), ілюстрації, інструкції по виготовленню підкови, презентація «Схема виготовлення підкови», таблиця з правилами безпеки при роботі з ножицями і клеєвим пістолетом, записи українських пісень.

Інструменти та матеріали: картон або гофрокартон, мішковина, шпагат з льону, ножиці, клей ПВА, «гарячий» (клеєвий) пістолет, декоративні елементи.

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (на дошці записано тему й епіграф заходу)

«Наш оберег ішов з землі,
Коли нас скіфами ще звали.
І талісман той берегли,
І щастя в доленьці шукали.
Або коли була війна,
І ворог йшов на схил Дніпровий,
Чи то котилася чума,
Чи хтось був дуже тяжко хворий...»
О. Онищенко

ІІ. ВСТУП

1) Учитель. Доброго дня! Я рада бачити вас у нашій імпровізованій оселі. Сподіваюсь, що сьогодні у нас з вами буде дуже цікаве заняття, яке принесе усім нам задоволення і нові знання. Ми багато дізнаємось про обереги свого народу, а один оберіг – підкову, зробимо своїми руками. Наші давні предки обожнювали природу і вірили в існування добрих і злих сил у ній. Намагаючись захиститися від зла, люди створили для себе цілу систему оберегів.

2) Ігровий прийом «Посилка від бабусі Одарки з села».

Бабуся Одарка хоче подарувати вам свої давні обереги: рушник, який вишила сама, ікону Божої Матері з бісеру, трав’яний віночок, писанку, вербову гілочку, освячену у церкві, стрічки та вишиванку, іграшку-домовичка, підкову. Всі ці речі речі – хатні обереги, які охороняють людину. Поняття «оберіг» знайоме нам з дитячих років.

ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1)  Виступ групи учнів-дослідників.

1-ий учень. Берегиня, обереги – це давні добрі символи. З їхньою допомогою народ зберіг свою родовідну пам’ять, історію, культуру. Людський світ має по­туж­ну добру силу – вогонь у печі, який іде від сонця. Щоб зло не проникло в людський світ, над вхідними дверима вирізали символи-обереги: кола, розетки, хрести, вішали підкови.

2-ий учень. Оберіг – найдревніший амулет щастя і добробуту, чарівний предмет, що призначений захищати свого власника. Також вважається, що він може принести удачу, попередити про небезпеку, поліпшити стан здоров’я. Через це обереги зажили неабиякої популярності ще з давніх-давен. Люди пов’язували віру в добро, успіх, щастя з певними символами в оберегах.

3-ій учень. Обереги завжди мали захищати людей і їх світ від негараздів: нечисті, нещастя, злиднів, захворювань, смерті худоби, псування харчів тощо. Оберіг призначений для того, щоб створити захисне поле між своїм власником і небезпекою, магічно захистити його, зробити невидимим і невразливим до неї. Або ж відстрашити небезпеку, чи наділити те, що він охороняє захисними властивостями, здатними чинити опір злу. Нині прикрашати свої будинки оберегами уже не тільки традиція, а й певна модна тенденція.

4-ий учень. Найчастіше обереги виготовляють з природних компонентів, що символізують для людини здоров’я, затишок в родині, любов та щастя. Не випадково в народі існує повір’я, що часник, перець, вироби з солоного тіста відганяють від хати біду та нещастя. Біла льняна строчка є символом єдності в родині. Колоски жита та вівса – обереги краси. Мак охороняє нас від різних наврочень. Горох, гречка, квасоля символізують гарний урожай, тобто добробут, горіх – міцне здоров’я.  Також досить часто в будинках був присутній «мішечок достатку», що висів у житлі і наповнював сімейну чашу багатством та достатком. На цьому оберегові обов’язково повинні бути присутніми кукурудза, горох або квасоля, що символізують багатство і достаток у домі, різнотрав’я, що означає довголіття, червоний перець (гаряча любов) і насіння (сімейне щастя).

5-ий учень. Дзвін також є оберегом. Він означає жіноче начало і одночасно небесне склепіння. Як талісман здатний відвести і навіть знищити зло. У більшості традицій він символізує хід часу, а його звук – молитву, весілля і перемогу.  У тих частинах країни, де є ліси, біля входу в хату вішають оленячі роги, які також символізують достаток і силу. В інших районах цю роль виконують декоративні віники з аплікаціями-символами. По­дібні віники здавна прикрашалися стрічками, сухоцвітом, горішками, горохом, зернами різних злакових культур. Кожне доповнення мало древній символічний сенс, відповідно до якого воно приносило в будинок багатство, здоров’я, сімейне щастя. Так віник ставав оберегом дому. А ще його часто давали в руки фігуркам-зображенням домового – щоб утримував будинок в чистоті, а всю нечисть вимітав. Уважалося, що при пере­їзді на нове місце потрібно обов’язково захопити із собою старий віник, так як домовик переїжджає разом зі своїми господарями. Мало значення навіть те, як і де розміщується оберіг.

Учитель. Отже, ви дізналися, що кожний оберіг має свою символіку і своє призначення у побуті. Людське життя завжди сповнене тривог, клопоту. Що б не відбувалося в родині, батьки завжди намагаються захистити своїх дітей, рідних. Кожен прагне убезпечити власне життя від випадковостей. Обереги допомагають повірити в себе, в те, що все буде добре. Особливою силою наділяються речі, які переходять від покоління до покоління.  Підкова, українська вишиванка, писанка, вербова гілочка, освячена в церкві, дерево калини, сніп жита чи пшениці, соняшник біля хати – завжди вважалися сильними оберегами. До деяких з них люди так звикли, що чималу увагу звертають на їх магічну дію, використовують у побуті для краси, для лікування. 

2) Бесіда «Старовинний-сучасний оберіг підкова».

Учитель. У наших житлах майже не залишилося старовинних предметів. Поступово їх замінили інші, сучасні. Замість печі у нас зараз газова плита, замість лави – стільці, скрині – шафа, колиски – ліжко. Однак із давніх-давен залишається в оселях людей потужний давній амулет успіху й багатства – підкова. Вона є одним із найбільш відомих талісманів на удачу. Знайти на дорозі підкову непросто, така знахідка символізує велику удачу і гроші. Дана прикмета йде з тих часів, коли кінь був най­більшою господарською цінністю. Знайдену підкову вішають над дверима.

        А чи знаєте ви, як вішати підкову? В Європі вважають, що чарівну силу підкова набула завдяки богам, адже за формою вона нагадує місяць. Але ось як вішати підкову? Ріжками вгору або вниз? І де саме вішати підкову? На Сході, в Європі і Латинській Америці підкови вішають на стіну ріжками  вниз – щоб щастя лилося на вас. А ось англійці та ірландці переконані, що треба вішати підкову ріжками вгору, щоб щастя не витікало. Мексиканська підкова – прикрашена стрічками і монетами, ликами святих висить високо – чіпати її нікому не можна. А італійці – навпаки вішають підкову так, щоб кожен, увійшовши, її зачіпав. У Росії вішають ріжками вниз. Є й інші    думки – підкова вішається ріжками вгору, щоб будинок був, як повна чаша. Носять підкови на собі, прибивають над вхідними дверима, вішають на стіни і навіть на щогли морських та річкових суден. А ще її закопують у землю біля порогу. Як бути? Вішати підкову опуклою стороною догори як прийнято на Русі або навпаки? Пропонуємо вам повісити так, як вам більше подобається і поспостерігати. Якщо ви відчуєте, що вам більше щастить і гроші у ваш будинок тягнуться – так і залиште. Якщо ж усе навпаки – переверніть підкову.

3) Існує незвичайна легенда, яка розповідає про те, що підкова є не тільки символом удачі, а й оберігає від злих сил.

Легенда (аудіозапис)

       Давним-давно жив один єпископ Кентерберійський, звали його Дунстан. Але був він не тільки людиною глибоко віруючою, але і славився по світу, як майстерний кузнець. Одного вечора до нього в кузню прийшов сам Сатана і став просити кузнеця підкувати йому копито. Дунстан трохи здивувався такому дивному візиту, однак погодився взятися за справу за умови, що Сатана дозволить прикувати себе до стіни. Він пояснив непроханому гостю, що ці запобіжні заходи необхідні, тому що процедура дуже болюча і     коваль побоюється, що Сатана вдарить його копитом.
Одержавши від нечистого згоду, Дунстан взявся за справу, і незабаром нова підкова була готова. Вона чудово підходила до копита, і ковалю залишалося тільки поставити її. Помолившись про те, щоб все пройшло добре, коваль почав забивати перший цвях у копито. І тут Сатана завив від пекельного болю, адже будь-яка справа, благословенна молитвою, була для нього болючою. Відчуваючи жахливі муки, невідомі людям, Сатана прохав Дунстана відпустити його, залишивши справу незавершеною. Однак коваль, побоюючись, що про нього піде погана слава, не послухав його і став стукати по цвяху з новою силою, щоб довести розпочату справу до кінця.

Диявол звив так, що затремтіли стіни і ще дужче став просити коваля, відпустити його на свободу, обіцяючи виконати будь-яке бажання. Дунстан подумав і взяв із Сатани обітницю, що той ніколи не зайде до хати, на дверях якої буде висіти підкова.

       З того часу вважається, що нечиста сила не тільки обходить стороною будинки, в яких живуть ковалі, але й не сунеться в будинки, в яких над дверями висить підкова.

4) Розгляд різних зразків підков.

Учитель. Щоб підкова виконувала свої «функції», є тільки один варіант, як її повісити: вниз кінцями на цвяшку з вуличної сторони над дверима. При цьому потрібно вбити цвях не в сам виріб, а так, щоб талісман вільно висів на фіксаторі. Підкова – це зігнута металева пластина, яка повторює контур краю копита тварини і запобігає його стиранню, обламуванню, травмам. Напівкруглий виріб створює своєрідну вхідну рамку – енергія кожної людини, яка переступає поріг, надходить спочатку в один кінець підкови, а виходить з другого. Таким чином, ваш гість отримує бумерангом те, з чим він до вас прийшов. Уважається, що якщо гість приходить в будинок зі злом, підкова падає з гвоздика. Правда, існує думка, що оберіг можна вішати ніжками вгору. Але в такому випадку потрібно вішати підкову не зовні будинку, а всередині, щоб у домі була «повна чаша». Також всередині підкови слід закріпити інші символи добробуту – монети. У що вірити – вирішувати виключно вам, однак змішувати традиції і прикмети в одному місці не слід.

III. ПРАКТИЧНА РОБОТА (розгляд схеми виконання роботи та пояснення вчителем послыдовносты виконання роботи)

1. Мотивація практичної діяльності

Учитель. Знайдена підкова здатна принести її власнику багато користі: щастя і любов, подарує успіх у справах, посприяє збереженню здоров’я, буде захищати від нечистої сили і злих намірів людей, що приходять у будинок. Уважається, що найбільшим магічним ефектом володіють підкови, зроблені руками майстра-коваля. У сучасному житті не кожному пощастить знайти підкову, а зробити оберіг самому – цілком під силу кожному. Треба дотримуватися таких правил:

• не можна створювати оберіг для себе;
• наміри повинні бути чистими і добровільними: нікого не можна змусити або вмовити подарувати амулет;
• найсильніші обереги ті, що подаровані вашими рідними: батьками, сестрами, братами, можливо, чоловіком, якщо сім’я гармонійна і щаслива;
• серйозно поставитися до вибору матеріалу: часто те, що підходить одному, може нашкодити іншим;
• в процесі створення оберега думати про цю людину, представляючи її характер, потреби, відчувати енергетику.

2. Психологічний тренінг. Мотиваційний настрій.

Перед початком роботи свій оберіг зарядимо своєю позитивною енергетикою і вірою в щасливе майбутнє. Всі підібрані матеріали для амулета покладіть на кругле дзеркало, обведіть по контуру палаючою восковою свічкою, заплющіть очі на 20 секунд. Не розплющуючи очей, візьміть матеріал в руки і «поспілкуйтеся» з ним, прислухаючись до своїх відчуттів. Згадуйте тільки все добре, думайте про те, як цей оберіг буде вас захищати.

3. Виготовлення декоративної підкови з ниток на удачу для прикраси інтер’єру.

Для виготовлення учні використовують покрокову інструкцію.

1. Заготовлюємо шаблони 12 х 22 см.

2. Вирізаємо підкову за шаблоном.

3. Обтягуємо основу декоративним шнуром за допомогою гарячого пістолета.

4. Прикрашаємо декоративними елементами (намисто, стрази, стрічки, монетки, дзвіночки тощо).

5. Зі зворотного боку приклеюємо магнітик або двосторонній скоч (фото додається).

ІV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Учитель. Пропоную вам виконати ще одне цікаве завдання під назвою «Рекламний ролик» (Учні повинні підготувати сценарій ролика, у якому було б розрекламовано їхній оберіг).

Учитель аналізує виконані учнями роботи, звертаючи увагу на їхню оригінальність, демонструє кращі роботи.

V. ПІДСУМКОВЕ СЛОВО ВИТЕЛІВ

Ось і готовий ваш оберіг – підкова на удачу. В ньому сила, яка буде оберігати власника від усіх бід. Головне, вірити в те добро, яке вона вам принесе. А кожному дається по вірі!

Діти обирають найкращі обереги-підкови та за згодою відсилають їх в подарунок для поранених бійців АТО.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антонович Є.А. Декоративно-прикладне мистецтво: Навч. посібник для пед. ін-тів. – Львів: Світ, 1992 . – 272 с.

2. Антонович Є.А. Художні техніки у школі. –  Київ: ІЗМН, 1997. – 86 с.

3. Булашов Г. Український народ у своїх легендах та віруваннях. – К.: Довіра, 1992. – 414 с.

4. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. – Харків: Фоліо, 2005. – 508 с.

5. Дмитренко М.К., Дмитренко Г.К. Уроки з народознавства. – К.: Редакція газети «Народознавство», 1995. – 222 с.

6. Ігнатенко І. Етимологія для народу. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. – С. 111-121.

7. Кравець О.М. Сімейний побут і звичаї українського народу: історико-етнографічний нарис. – К.: Наукова думка, 1966.  – 198 с.

8. Лозко Г.С. Українське народознавство. – 3-є вид. – X.: Видавництво «Див», 2005. –  472 с.

9. Лукашенко Т. Українські обереги своїми руками. – Харків: Віват, 2015. – 224 с.

10. Потапенко О.І., Кузьменко В.І. Шкільний словник з українознавства. – К.: Український письменник, 1995. – 292 с.

11. Українське народознавство. Навчальний посібник / За ред.                     С.П. Павлюка,  Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. –  Київ: Знання, 2004. –  570 с.

12. Файник Т. Житло та довкілля: будівельні традиції українців Карпат. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. – 208 с.

13.http://ladyespro.ru/nepiznane/prikmeti/18132-pidkova-simvol-shhastja-abo-oberig-vid-zlih-sil.html

14.http://svitohlyad.com.ua/duhovnyj-rozvytok/oberehy-z-hlybyny-stolit-yak-vishaty-pidkovu-na-schastya/

15. http://babakytsya.com.ua/ua/shop/details/746-oberig-pidkova.html

16.http://faqukr.ru/novini-ta-suspilstvo/62139-pidkova-na-shhastja-istorija-oberega.html

17. http://radiy.kr.ua/zdorov-ya/pidkova-na-udachu.html

Додаток