"СНІД – чума ХХІ столітття" виховний захід до Всесвітнього Дня боротьби зі Снідом.

                                                                   Він не знає кордонів,

                                                                           Він не знає національностей,

                                                                           Він не знає імен.

                                      СНІД – чума ХХІ столітття

Доброго дня, шановні присутні! Доброго вам здоров’я! Так, саме здоров’я, бо його не купиш в аптеці. І поки воно є, його не помічаєш, а цінувати починаєш  лише тоді, коли втрачаєш. Наш захід присвячений Всесвітньому  дню боротьби зі  СНІДом.

ВІЛ та СНІД…  Сьогодні нам часто зустрічаються ці слова на плакатах, у газетах та журналах, їх чуємо по телевізору, радіо і  просто від дорослих. Але, на жаль, більшість із нас не усвідомлює, яку загрозу він несе людям. Найчастіше ми думаємо – « мене це не стосується», « зі мною цього не трапиться», та ніхто не знає, де чекає нас біда. СНІД – одна з найголовніших проблем, з якою людство зіткнулося у ХХ столітті і увійшло у ХХІ ст.. У всьому світі проводяться наукові роботи зі створення вакцини та ліків проти – інфекції, але на сьогодні СНІД не лікується. Єдиним методом боротьби із хворобою залишається попередження передачі вірусу.

1 грудня відзначається Міжнародний день боротьби зі СНІДом. Сьогодні ми поговоримо про цю страшну хворобу, шляхи зараження та способи профілактики. Та головне питання, яке кожен з вас повинен поставити перед собою – це «Хто ти, СНІДе: ворог чи учитель?»
По – черзі виходять 6 учнів, у руках вони тримають свічки, які символізують періоди життя людей.

Учень 1:  Коли дитина народжується, її свічка тільки починає горіти. Тремтливий вогник поступово розгорається , але він може згаснути будь – якої миті від легенького вітру, як дитина від хвороби. Тому батьки і прикривають це полум’я долонею, щоб їхня дитина мала шанси на довге життя.

Учень 2: Виростаючи, дитина стає підлітком. Вогонь ще тріпотить, не маючи змоги заспокоїтися, наче характер підлітка, але він уже не такий нестабільний.

Учень 3: Пізніше людина переходить в юність. Четверта частина свічки згоріла, вогонь заспокоївся, але його колір постійно змінюється, так само, як думки та емоції змінюються в головах юних людей.

Учень 4: Після юності настає молодість. Людина закінчує університет, влаштовується на роботу. Тому її свічечка дає стабільну кількість світла і тепла.

Учень 5: Згоріло вже дві треті свічки. Людина починає підбивати підсумки. Вона думає про те, що вона зробила за цей час, як горів її вогонь життя.

Учень 6: На своєму останньому етапі свічка горить найяскравіше. Це тому, що людина стає мудрою. Вона ділиться своїм теплом за оточуючими, передаючи їм свій досвід, а коли віск закінчується – гасне.

Ведучий 1. «Єдине, що може реально загрожувати людству – це віруси, світ яких мало відомий нам, які дуже швидко еволюціонують у сучасному техногенному середовищі» - Джошуа Летерберг, нобелівський лауреат у галузі медицини, перша людина, яка відокремила вірус СНІДу у крові людини.

 Ведучий 2. Увесь світ вважає СНІД найсерйознішою міжнаціональною проблемою сучасності.

 Ведучий 1. Сьогодні, на початку ХХІ сторіччя, СНІД загрожує людству, кожній людині, й тобі! Вдумайся і зрозумій!  Що більше ти знаєш про СНІД , то менше у вірусу шансів потрапити у твій організм.

 Ведучий 2. Наша сьогоднішня зустріч присвячена дуже актуальній темі – темі, яка вразила світ у грудні 1974 року. Саме 1 грудня 1974 року в Каліфорнії лікарем Томасом Едвіном уперше було діагностовано хворобу людини, яка не поширюється на піддослідних тварин, але симптоми цієї хвороби передавалися через статеві контакти і кров людини.

 Ведучий 1. Хворобу було названо Синдромом Набутого Імунодефіциту (СНІД).

 СНІД:

          Синдром – тому що у хворого виникає багато різних симптомів (ознак) захворювань, які розвиваються через ураження захисної системи;

           Набутий – тому що цей стан виникає внаслідок зараження ВІЛ- інфекцією, а не є спадковим.

  Імунний -  тому що ВІЛ вражає імунну (захисну) систему організму, яка забезпечує захист від  інфекцій і запобігає виникненню пухлин;

  Дефіцит – тому що імунна система не виконує відповідних захисних функцій, через що підвищується схильність до виникнення злоякісних пухлин, збільшується вразливість організму до інших бактеріальних і вірусних інфекцій, які у звичайних умовах є безпечними для людей.

 Ведучий 2. Як з’ясувалося пізніше, у 1982 році, один із можливих винуватців цієї хвороби – вірус імунодефіциту людини (ВІЛ):Ф

 Вірус – це мікроскопічний збудник інфекційних хвороб;

 Імунодефіцит – зниження функцій імунної системи;

 Людина – вид живого організму (біологічний вид), в якому розмножується вірус.

 Ведучий 1. ВІЛ призвів до виникнення епідемії СНІДу, що поширилася у всьому світі.

 Ведучий 2. У добу середньовіччя жахлива й тоді невиліковна хвороба чума забрала 28 мільйонів життів. Населення Землі тоді налічувало 500 мільйонів людей. Вірус СНІДу забере значно більшу кількість жертв.

 Ведучий 1. СНІД виник в Африці, де нині налічується 14 мільйонів хворих. Перший виявлений хворий в СРСР був перекладачем, який повернувся з Танзанії.

 Коли 1983 року у всесвітньо відомому Інституті імені Л. Пастера відкрили збудник СНІДу, суспільство це сприйняло як справедливу кару грішникам: проституткам, наркоманам, представникам сексуальних меншин.

 Та згодом з’ясувалося, що «праведників» теж не оминула страшна хвороба, яка втягла у свою смертельну круговерть безневинних малюків, пацієнтів, яким переливали заражену кров.

Ведучий 2. СНІД прогресував і нещадно збирав данину…

Здавалося, це все так далеко від нас із вами. Ще 1986 року територія України була «чистою». А вже наступного року вірус було виявлено в Києві та Одеській області. 1994 року «чистими» залишились лише п’ять західних областей. 1995 зареєстровано 1500 хворих, кількість інфікованих збільшується вдесятеро.

 Ведучий 1. 1 грудня  з 1988 р ООН оголосила Всесвітнім днем боротьби зі СНІДом. Протягом 29 років він проводиться в багатьох державах світу.  На сьогоднішній день у світі зареєстровано 35 мільйонів людей, що живуть з ВІЛ, з них 25 мільйонів в Африці.

 Ведучий 1.. Щоденно в світі інфікується близько 15 тис. осіб, в Україні близько 50.  80% це молоді люди віком до 30 років. Вражають і дані стосовно померлих від СНІД – вважається, що з початку епідемії в світі померло до 36 млн людей. Найбільше захворілих СНІДом реєструється в країнах Африки – до 70%. Збудником є вірус, що має вигляд спіральки у трикутній серцевині.

Ведучий 2. На відміну від добре вивчених інфекційних хвороб, СНІД отримав від деяких коментаторів і журналістів прізвисько «повільної чуми» - через те, що захворювання багато років поширюється непомітно перед тим як перші його ознаки виявляться в регіоні чи групі населення. Ця характерна для СНІДу особливість епідемічного процесу привела до небажання урядів бідних ресурсами регіонів приймати превентивні законодавчі акти до появи ознак епідемії, а між тим до цього часу інколи вже буває занадто пізно – процес виходить з під контролю.

 Ведучий 1. Сам по собі СНІД не є смертельною хворобою, але функціонування його вірусу  у організмі впливає на імунну систему так, що навіть проста нежить може призвести до смерті людини.

 Сучасні медичні дослідження засвідчують, що СНІД як хвороба не обов’язково спричиняється вірусами. Зареєстровані форми СНІДу як втрата людиною імунітету, пов’язані з важкою екологією, хімічним впливом, спадковими факторами і навіть грибковим ураженням клітин крові.

 Ведучий 2. Інфіковані вірусом клітини людини залишаються з цим вірусом до кінця свого існування. Вірус має непростий склад; він не стійкий до навколишнього середовища, особливо до різних хімічних та фізичних чинників, гине після оброблення 700-процентним спиртом через 10 хвилин, при кип’ятінні – миттєво, швидко знищується під впливом захисних ферментів організму. Саме цим і зумовлена неможливість інфікування ВІЛ у побуті, через посуд, постіль, рушники, під час обіймів, рукостискань тощо.

 Ведучий 1. Незважаючи на це, кількість ВІЛ – інфікованих та хворих на СНІД у світі зростає з кожним роком. Сучасна медицина не має у своєму арсеналі ні сироватки, ні вакцини, які б надійно захистили людину від цього збудника хвороби.

 Ведучий 2. Медики всього світу наполегливо шукають радикальні способи боротьби з ВІЛ і в деяких напрямках медицина вже досягла значних успіхів. Створені препарати, що уповільнюють розвиток захворювання (азитотимідин) та такі ,що ефективно впливають на деякі інфекційні захворювання, що виникають на фоні СНІДу. Захворювання розвивається поволі і на певних порах виявити його нелегко. Перші ознаки зараження ВІЛ зустрічаються лише 15 - 25% інфікованих через 2-4 тижні після проникнення ВІЛ і нерідко нагадують звичайне гостре інфекційне захворювання, наприклад, як правило, рідко хто звертає увагу. Єдина можливість виявити зараження в даний період – це зробити аналіз крові, щоб виявити чи є в ній ВІЛ.

Ведучий 1. «Ви пройшли клінічне дослідження. У крові у вас виявлено вірус імунодефіциту людини». Ми не бачимо обличчя людини, якій оголосили цей вирок. Але його не важко уявити. Вираз обличчя можна охарактеризувати одним словом: «Жах». ВІЛ-інфікований – це діагноз, страшний вирок. Ті, кому оголошено цей вирок, живуть в очікуванні смерті.

Учень 1. «Два роки тому в мене виявили ВІЧ. Коли я довідався про це, я страшно розлютився. Чому саме я? Адже мільйони людей живуть без усякого вірусу! Зараз, оглядаючись назад, я розумію, що, узагалі ж, злився я не на вірус, а на самого себе, на власну дурість. Я знав як уникнути зараження, але просто не хотів зайвих турбот. І один раз я  сказав собі, що не варто страчувати і мучити себе. Від вірусу тепер нікуди не дінешся, прийдеться звикати жити з ним.

 От тут-те і з’ясувалося, хто мої дійсні друзі. Одні перестали зі мною спілкуватися, і на якийсь час я відчув себе страшно самотнім. Інші ж, навпаки, були настільки великодушні, що оточили мене увагою і турботою.

 Тепер мені набагато легше. Я постійно стежу за своїм здоров’ям, правильно харчуюся і намагаюся підтримувати фізичну форму за допомогою вправ. У всякому разі, ВІЧ допоміг мені по-новому відчути життя. Колись я сприймав життя як щось саме собою не розуміється. Тепер, коли я знаю, чи навряд чи проживу довго, я ціную кожний прожитий день. Це не означає, що я увесь час випробую прилив щастя. Зовсім ні, часом мені стає тужливо і страшно. Тоді я згадую, скільки усього я довідався і випробував за останні два роки, і розумію, що мені ще здорово повезло.» Пітер веде активний спосіб життя.

 Ведучий 2. У Берліні перед музеєм історії природознавства прокладена алея кам’яних плит із вирізьбленими на них прізвищами. І не видно їм ні кінця, ні краю. Назва алеї «Роздолля роздумів» ( «Den Kraum»). Майже щомісяця алея подовжується новими плитами-іменами. Людей, чиї прізвища стоять на кам’яних глибах, поєднує одне – вони досягли успіху ( адже серед них музиканти, філософи, художники, танцюристи; класики, авангардисти…) але померли від СНІДу.

 Учень 2. Рудольф Нурієв ( 17.03.1938 – 20.11.1992)

 Рудольф Нурієв досяг успіху. За своє творче життя він виконав усі провідні чоловічі партії класичного балету. Соліст театру імені С Кірова (нині Маріїнського театру у Санкт – Петербурзі), зірка Лондонського королівського балету, директор балетної групи Паризької Гранд – опери…Світ захопила хвиля «рудольфоманія»: тисячі прихильників Нурієва чекали на кумира в різних куточках Землі. Він знімався у кіно, з’являвся на телебаченні, робив балетні постановки для різних компаній. Та всі творчі й життєві плани Рудольфа Нурієва перекреслив СНІД.

 1984 року великому танцівникові повідомили, що він інфікований вірусом імунодефіциту людини. Спочатку цю звістку Нурієв сприймав спокійно, бо розраховував вилікувалися за допомогою своїх грошей. Відтоді він витрачав на лікування до 2 мільйонів доларів США на рік.

 Сподівання виявилися марними. Стан здоров’я погіршувався. Останні сто днів свого життя Нурієв провів у Парижі. «Тепер мені кінець?» - постійно запитував він лікарів.

Понад 14 років боровся з страшною хворобою наш співвітчизник, славетний танцюрист Рудольф Нурієв. Лікарі робили все можливе і неможливе, щоб урятувати його.

 Тепер настав його кінець. Життя перервано СНІДом. Рудольфа Нурієва поховано на російському цвинтарі Сен-Женевє’в де Буа під Парижем поруч із могилою кінорежисера Андрія Тарновського…

 Учень 3. Фреді Меркьюрі та його рок-гурт «Queen» швидко набули популярності. Їхні пісні користувалися незмінним успіхом. Новаторське використання відео, створення перших рок-відеокліпів, запис альбомів та музики до кінофільмів – сприяли шаленому успіхові групи. Фреді Меркьюрі стає одним із найбагатіших музикантів британської шоу- індустрії. Він досяг успіху, але загинув від СНІДу.

 Останні дні життя Меркьюрі були жахливі. Він уже не міг їсти, погано бачив і говорив, важко дихав, нікого не впізнавав. Залишився байдужим до своєї колекції антикваріату, не помічав купи листів та листівок від прихильників, не цікавився заявою від його імені: «Хочу підтвердити: аналіз моєї крові виявив вірус імунодефіциту людини. У мене СНІД. Я тримав цю інформацію в секреті. Щоб зберегти спокій рідних та близьких. Та настав час повідомити правду моїм друзям та прихильникам. Сподіваюся, що всі вони об’єднаються у боротьбі з цією жахливою хворобою». Незабаром Фреді не стало…Він помер 24 листопада 1991року в сім годин вечера. Усі ми знаємо пісню Фреді Меркьюрі «Show must go on», яку він записав перед загибеллю.

 Концерт присвячений його пам’яті, відбувся на стадіоні «Вемблі» в Лондоні. На концерт зібралися такі зірки, як Девіл Боуї, Лайза Міннеллі, Елтон Джон, Енні Ленікс та інші. Благодійний концерт зібрав значну суму грошей на дослідження ВІЛ/СНІДу, а головне – підняв рівень стурбованості суспільства таким явищем. Після смерті Меркьюрі була перезаписана «Богемська рапсодія», щоб зібрати кошти на здійснення медичних досліджень. Загибель соліста гурту «Queen» викликала значний громадський резонанс і довела небезпечність епідемії мільйонам людей, яких не хвилювали проблеми профілактики передачі ВІЛ.

 Ведучий 1. У листопаді 1991 року від СНІДу загинув американський баскетболіст Ірвін Джонсон. Ще за життя він написав книгу «Що ви зможете зробити, щоб запобігти СНІДу».

 Ведучий 2. Джазовий співак Майкл Девіс зберігав таємницю про те, що в нього СНІД, до кінця життя. Помер 1991 року через запалення легенів.

 Ведучий 1. Художник- графік Кайф Херінг працював як одержимий доостанку. Він знав про свою хворобу, але час віддавав на користь людству.

 Ведучий 2. Скромний комісар Клаус Шварцкопф із серіалу «Місце злочину» не сказав про свою хворобу нікому із близьких , він помер під час зйомок фільму. Він говорив: «Слід сподіватися, що я не дістану СНІДу при переливанні крові», таким чорним гумором він намагався приховати свою таємницю.

Ведучий 1. Художник Франк Мур – творець червоної стрічки - помер 21 квітня 2002 року у віці 48років.

Сімнадцять з них він прожив з ВІЛ.

У квітні 1991року, щоб привернути  увагу суспільства до проблеми СНІДу, художник Франк Мур створює эмблему –червону стрічку. Червону стрічка стає символом надії, об’єднавши голоса людей, що заявляли про необхідність осмислення проблеми СНІДу. Спочатку її носив тільки вузький круг людей - члени благодійної організації «Visual AIDS », куди входили люди мистецтва, бажаючи свої сили і талант направити на боротьбу з епідемією. Дуже швидко червона стрічка стала символом боротьби з СНІДом.

У листопаді 1991 року на концерті, присвяченому пам’яті Фредді Меркьюрі, в Великобританії червону стрічку вперше наділи 70 тисяч прихільників артиста..

Ведучий 2. У 1992 році на церемонії вручення премії «Оскар» в Голливуді у двух третей присутніх на грудях була червона стрічка. Червону стрічку наділи Элизабет Тейлор, Мейджик Джонсон, Артур Эш и другие відомі люди. Сьогодні і всьому світі червона стрічка є символом солидарності з людьми, яких затронула проблема ВІЛ/СНІДу. Як символ своєї участі у боротьбі проти СНІДу червону стрічку носять люди в Америці, Европі, Россії та в усьому світі.

Сьогодні у всьому світі червона стрічка символізує:

    Усвідомлення серйозності ВІЛ/СНІДу;

    Надію на те, що буде знайдено вакцину від ВІЛ і ліки від СНІДу;

    Солідарність із людьми, які живуть з ВІЛ, їхніми близькими, рідними і друзями;

    Пам’ять про мільйони людей, життя яких забрала ця недуга;

    Протест проти істерії і невігластва, дискримінації та суспільної ізоляції людей, що живуть з ВІЛ.

Ведучий 1. Відомий Кутюр’є Ів Сен Лоран був хворий на СНІД, але французи не коментували це. Помер 1червня 2008р..

Ведучий 2. Рок Хадсон, Майлз Девіс, Курт Рааб, Жан- Поль Арон, Хорс Біпек, Віто Руссо, Мішель Гі, Мішель Фуко, Ентоні Перкінс, Кайт Херінг, Лі Берейс, Арні Зап, Брюс Четвін…- вони загинули від Сніду. Їх та багатьох інших увіковінчили на алеї «Роздолля роздумів».

Ведучий 1. Вогонь це життя, надія, вона, як відомо, помирає останньою. Коли гасне вогник надії – закінчується і життя. На честь тих, чиє життя трагічно перервалось, чий вогник повільно догорів, запалимо поминальні свічки. Їх тепло зігріє душі, а ще нагадає нам про те, що життя дається людині лише один раз. Тож бережімо цей божий дар.( Лунає пісня «Город, котрого нет». Слова і музика І. Корнелюка.. Учні запалюють свічки.)

Учень 4.

«Ти знаєш, що ти людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя єдина,

Очі твої – одні.

Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити –спішити треба,

Кохати – спішити треба.

Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі – людина,

І хочеш того чи ні –

Усмішка твоя – єдина, Очі твої – одні.»

                                         В. Симоненко.

Ведучий 1. Один мудрець сказав: «Якщо ти не знаєш ні себе, ні супротивника – ти програєш. Якщо ти знаєш тільки себе – можливо ти виграєш. Якщо знаєш і себе і супротивника – перемога буде на твоєму боці».(під супротивником розуміється СНІД).

Ведучий 2. Пам’ятайте! ВІЛ передається!

Під час статевого контакту з ВІЛ- інфікованою людиною.

Коли цілісність шкірних покривів порушується гострим предметом, яким перед цим користувалась інфікована людина, і кров якої залишилася на цьому предметі. Ризик інфікування ВІЛ найбільший при повторному використанні шприца чи голки для введення ліків або наркотиків після вірусоносія, а також під час переливання крові, що містить ВІЛ.

ВІЛ також може передаватися плоду від інфікованої матері під час вагітності, пологів чи після народження дитини через материнське молоко.

Ведучий 1. ВІЛ не передається!

Через спільне з ВІЛ-інфікованим користування верхнім одягом.

Рукостискання, обійми, дружні поцілунки.

Спільне користування фонтанчиком для питної води, посудом, їжею.

Хатніх і світських тварин, укуси комах.

Чхання та кашель.

Контакти у громадському транспорті.

Монети та паперові гроші.

Рушники, мило, мочалку.

Плавання в басейні, дверні ручки та спортивні снаряди.

Ведучий 2

Щоб боротися зі СНІДом, треба добре його вивчити.

Множина симптомів СНІДу нагадує інші захворювання.

Приміром схожі на ознаки грипу та стресу.

Ведучий 1. Одна із проблем, пов’язаних зі СНІДом, полягає у тому, що між зараженням і моментом вияву захворювання може пройти кілька років.

Може пройти 10, а то й 12 років, що дуже заважає зупинити розвиток СНІДу.

         Ведучий 2. Які симптоми ВІЛ-інфекції слід добре знати? 

• Температура 37-38ºC упродовж місяця і більше.
• Збільшення лімфовузлів (на шиї, ліктьових згинах, під рукавами, у паху тощо).                                                                              
• Нав'язливий сухий кашель.
• Часті головні болі, слабкість, зниження пам'яті і працездатності.
• Запалення слизистої оболонки порожнини рота, білий наліт, язви.     - Нез'ясовне зниження зору і сліпота. Пітливість вночі.                                       Шлункові розлади впродовж довгого часу.                                     Прогресуюча втрата маси тіла – на 10% і більше за короткий час, незважаючи на збереження колишнього режиму харчування.                                 Часті гнійні захворювання й запальні ураження.

Ведучий 1. Міри профілактики. Основна умова – Ваша поведінка.

Статеві контакти – найбільш розповсюджений шлях передачі вірусу. Тому надійний спосіб запобігти зараження – уникнути випадкових статевих контактів, використання презерватива.

 Ведучий 2. Внутрівенно вживання наркотиків не тільки шкідливо для здоров’я, але і значно підвищує можливість зараження вірусом. Як правило, ті хто вводять внутрішньовенні наркотики, використовують загальні голки і шприци без їхньої стерилізації.

 Ведучий 1. Використання будь-якого інструментарію (шприци, системи для переливання крові) як у медичних установах, так і в побуті при різних маніпуляціях (манікюр, педикюр, татуювання, гоління і т. п.) де може міститися кров людини, зараженого ВІЛ, потрібно їхня стерилізація. Вірус СНІДу не стійкий, гине при кіп’ятінні миттєво, при 56ºС протягом 10 хвилин. Можуть бути використані і спеціальні дезрозчини. Спирт не знищує ВІЛ.

 Ведучий 1. Перевірка донорської крові обов’язкова.

 Ведучий 2. Здоровье  - дороже золота. ( В. Шекспір).

Лікування СНІДу коштує найдорожче.

Ведучий 1. За надзвичайно короткий час вона стала проблемою номер один для Всесвітньої організації охорони здоров’я і ООН, відтіснивши на друге місце рак і серцево-судинні захворювання. Мабуть, жодна хвороба не задавала вченим такі серйозні загадки за такий незначний термін. Війна з вірусом СНІДу ведеться на планеті з наростаючими зусиллями. Щомісяця у світовій науковій пресі публікуються нові відомості про ВІЛ-інфекції та її збудника.

Ведучий 2. Люди не умирают, они убивают сами себя (Сенека).

Ведучий 1. Равнодушие – это паралич души, преждевременная смерть (А. Чехов).                           

Учень 5.

У драмі людській небагато дій:

дитинство, юність, молодість і старість.

Роби, що хоч, ридай або радій.

Неси свій хрест. Все інше - позосталість,

Настане час, і піде все в архів.

Уламки долі винесе на сушу.

Життя - спокута не своїх гріхів,

життя - це оббирання з реп'яхів,

що пазурями уп'ялися в душу.

                                     Л.Костенко

  Учень 6. Хочу вам розповісти одну сумну історію з реального життя. Лише не згадуватиму справжніх імен, вони вигадані.

Наталя вийшла заміж відразу після закінчення школи. І вчителі, і сусіди, і друзі знали її як скромну, порядну дівчину. Власне, так і було. Та й хлопець зустрівся їй хороший, роботящий. Молодята не могли намилуватись один одним. За півроку зрозуміли, що незабаром стануть батьками.

Як і всі вагітні, Наталя проходила обстеження. Усе було добре. Ось тільки у крові знайшли…ВІЛ! ВІЛ – говоримо ми, а медики називають це: антитіла до ВІЛ. Коханий теж зробив обстеження, під час якого виявилося, що ще юнаком він мав, як кажуть спеціалісти, епізодичне вживання наркотиків. Саме це було визнано джерелом інфекції для чоловіка, а вже від нього – статевим шляхом для його юної дружини. Подружжя витримало цей удар і вирішило зберегти вагітність.

Невдовзі народилась дівчинка. Хоч і була вона здоровою, та ще майже рік перебувала під наглядом лікарів. Лише через такий строк можна остаточно і достовірно визначити, є у крові антитіла ВІЛ чи немає. Півтора роки дитячий організм змагався за життя. Тобто у спадщину від мами дівчинці дістались не лише колір очей, здібності, характер, а й може передатися страшна інфекція, яку знають у всьому світі як не виліковну.

Не знаю, як і що саме мама розповідатиме доньці про долю сім’ї, коли дівчинка підросте. Можливо, розпочне з казки про страшне чудовисько на ім’я…СНІД. Але ми сподіваємося, що у дівчинки все складеться добре.

Учень 1. Ось ще одна історія.

Порой, заглядывая в лучезарные глаза своего полугодовалого сына, душа моя наполняется необьятным ярким теплым свечением. В эти моменты я ощущаю себя по-настоящему счастливым человеком…

Меня зовут Артем. Мне 30 лет. Я - ведущий специалист отдела продаж холдинга “Евразия-сеть” в г. Екатеринбурге. У меня ВИЧ.

Моя история банальна. Непутевый подросток из неполной семьи приобретал жизненный опыт на уличных задворках перестроечной России. В 15-летнем возрасте, когда казалось, что все “радости” жизни уже испробованы, внутривенная ин’екция не пугала, а наоборот, влекла, являясь еще одним шагом к становлению личностью. О времена, о нравы… 10 лет назад мне поставили диагноз “ВИЧ”. К этому моменту я подошел уже свободным от наркотической зависимости. Полон планов и надежд, я собирался строить новую жизнь с чистого листа. Женился, устроился на хорошую работу, поступил в ВУЗ. В то время в нашей стране мало кто обладал достаточной информацией об этой болезни. В том числе и

мой участковый врач-инфекционист, которому я по неопытности задавал вопрос об оставшемся мне сроке жизни. “6 лет” - безаппеляционно заявил он. Имел ли он право на такие слова? Нет. Но речь сейчас не об этом… Что может чувствовать человек, узнавший дату своей смерти? Крушение надежд и планов? Отчаяние и тревогу? Да. Но это малая часть того спектра чувств, что мне пришлось испытать. И не придуманы еще слова, описывающие эти ощущения.

Пошел обратный отсчет и ожидание “конца”, сопровождающееся постоянным осознанием собственного бессилия и покорностью перед судьбой.

Ушел в себя. Ушел от жены. Бросил учебу. Аргумент был один: потенциальному покойнику не нужны обычные человеческие ценности…

Несколько лет прошли как в тумане. Сейчас-то я понимаю, что этот период имеет особую ценность: я учился жить с ВИЧ. Набивал новые шишки опыта, узнавал кто друг, а кто “не друг и не враг, а так”, испытывал систематические неудачи на “амурном” фронте. Топил горечь разочарований и осознания собственной никчемности в алкоголе.

Любой опыт есть положительный опыт. Я менялся, становясь опытнее и мудрее. Менялся и мир вокруг меня. Спустя 6 лет, о которых было сказано выше, исчез информационный вакуум, о проблеме ВИЧ стали говорить, появились люди, открыто заявляющие о своем ВИЧ-статусе, появилось доступное лечение, дающее шанс ВИЧ-положительным на полноценную жизнь. Я закончил образование, нашел прекрасную работу, встретил свою единственную, обзавелся потомством. Сейчас жизнь моя мало чем отличается от миллионов других. Дерево посажено, сын растет, осталось построить дом. Есть чем заняться в ближайшее время.

Ведучий 1. Скрізь і всюди нас застерігають обходити середовище споживачів ін’єкційних наркотиків, попереджають про обережність із медприладдям, радять мати одного постійного статевого партнера, що можливо тільки у шлюбі.

Ведучий 2. Хіба ж це не біблійний підхід?

Людство завжди намагалося сперечатися зі своїм Творцем, діючи на перекір його заповідям. А спротив ніколи не приводив до добра…    

Ведучий 1. За останні 5 років кількість виявлених випадків зараження ВІЛ/СНІД скоротилась на 20 %. Натомість в Україні серед країн Східної Європи та Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІДу найвищий. Ведучий 2. Лише за п'ять місяців 2017 року в Україні за даними Центру громадського здоров'я МОЗ України було зареєстровано 7 490 нових випадків ВІЛ-інфекції (з них 1 085 дітей до 14 років). Всього за 1987 рік в Україні офіційно зареєстровано 304 914 нових випадків ВІЛ-інфекції, за цей час від СПИДа загинуло 42 987 чоловік. Найбільш постраждалими від ВІЛ-інфекції регіони - це Дніпропетровська, Донецька, Київська, Миколаївська та Одеська області, а також Київ.

Ведучий 1. Слабка поінформованість людей про шляхи передачі інфекції – це основна причина високих темпів поширення хвороби.

Ведучий 2. Певну частину ВІЛ-інфікованих становлять підлітки віком від 15 до 17 років. Це переважно неповнолітні з послабленими родинними зв'язками та нерозвиненими життєвими навичками, “діти вулиці” та діти, що позбавлені батьківської опіки, утримуються в державних інтернатних закладах.

Більшість цих підлітків є ін'єкційними споживачами наркотиків, частина отримала ВІЛ-інфекцію статевим шляхом.

Серед ВІЛ-інфікованих підлітків 75% хлопчиків і 25% дівчаток.

Майже половина з них перебуває у конфлікті з законом, 80% проживають у родинах, 75% яких є неблагополучними.

Ведучий 1. Кожна людина має усвідомити небезпеку, яку несе СНІД і зробити все можливе, щоб уберегти себе, своїх близьких та рідних від цієї страшної інфекції, бо СНІД може увійти практично в кожен дім, кожну сім’ю. Пам’ятайте: єдина людина, яка може вберегти вас від Сніду,  -  це ви самі.

Ведучий 2. Академік К. Биков відмітив: «Беда наша в том, что ми впервые задумываемся о своем здоровье только в том случае, когда начинаем терять его, когда уже «поломан» механизм и нужно думать о его «починке».

Символом боротьби зі СНІД є червона стрічка в вигляді перевернутої «V», яка символізує співчуття, підтримку і надію на майбутнє без цієї небезпечної хвороби.

Ведучий 1. Проблеми СНІДу вивчає Український центр профілактики та боротьби зі СНІДом. Такі центри діють у всіх областях України. Інформацію з проблем ВІЛ/СНІДу надають представництва ООН в Україні та Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІДу в Україні.

В Україні відкрито рахунок «Анти-СНІД». Гроші, що надходять до нього, використовуються на придбання медикаментів та апаратури. Музиканти і співаки проводять благодійні акції, щоб допомогти хворим на СНІД.

Ведучий 2. З 1988 року наша країна бере участь у Всесвітній акції «День боротьби з ВІЛ/СНІДом» Третя неділя травня вважається всесвітнім днем пам’яті людей, що померли від СНІДу.

Ведучий 1. Так, люди сподіваються на диво медичної науки. Але СНІД не чекає, він чатує на кожного. Передусім слід сподіватися на себе, берегтися.

Ведучий 2. Гегель сказав: «Людина – це  ні що інше ,як низка її вчинків». Результати боротьби зі СНІДом будуть мізерними, як вважає лікар Рон Байєр із Нью-Йорка, поки люди не припинять легковажно ставитись до статевих зв’язків і поки не буде нанесений удар по наркоманії. Лише це могло б значно загальмувати поширення СНІДу.

Учень 2. Легенда «Усе залежить від тебе».

Колись давно у древньому Китаї жив дуже розумний, але дуже пихатий мандарин (знатний вельможа). Увесь день його складався із примірок вишуканого вбрання та розмов із підданими про свій розум…Так минали дні за днями, роки за роками…Аж ось країною пішов поголос, що неподалік від кордону з’явився мудрець, найрозумніший за всіх на світі. Дуже розлютився на те мандарин: хто може називати якогось там ченця найрозумнішим на світі? Але вигляду про своє обурення не подав, а запросив мудреця до себе у палац. Сам же задумав обдурити його: «Я візьму у руки метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що у мене в руках – живе чи мертве? І якщо чернець скаже, що живе – я розчавлю метелика, а якщо мертве – випущу його». І ось настав день зустрічі. У залі зібралося багато людей, усім кортіло послухати словесний поєдинок найрозумніших людей у світі.

Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинилися і до зали ввійшов невеликий худорлявий чоловік. Він підійшов до мандарина привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання. Мандарин сказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках - живе чи мертве?» Мудрець трохи подумав, усміхнувся й відповів: «Усе у твоїх руках».

Збентежений мандарин випустив метелика з рук і той полетів на волю, радісно тріпочучи своїми яскравими крильцями. Отже, лише від вас залежить чи буде ваше життя довгим і щасливим.

Ведучий 1. Усе людство розуміє небезпеку смертельної інфекції. Застерігаємо й ми вас: будьте пильними, розбірливими, пам’ятайте про насліди, про тих, хто буде вашими спадкоємцями, хто продовжуватиме людський рід.

Ведучий 2. Від страху і стигматизації, пов'язаної з ВІЛ/СНІДом, людство поступово переходить до усвідомлення того, що для призупинення епідемії потрібно не тільки говорити про ВІЛ-інфекцію та про те, яка вона небезпечна. Вочевидь, настає час вчитися жити в світі, де носієм інфекції може виявитись будь-хто, жити в світі, де є ВІЛ.

Учень 1. Людське здоров’я та життя – найбільші життєві цінності, вартість яких важко переоцінити.

 Учень 2. Адже життя любить тих, хто за нього бореться. А нищить тих хто опускає руки.

 Учень 3. Життя – не торований шлях. Воно все у виярках. Якщо спіткнешся – тримайся, щоб не впасти. Підніматися буде на багато важче. І пам’ятайте: жити варто за будь-яких умов.

 Учень 4. « Немає проблеми ,яку неможливо вирішити. Однак треба пам’ятати, що перший крок до цього – визнання її».

 Учень 5. Недаремно Микола Островський сказав: «Найдорожче в людини – це життя. Воно дається один раз – потрібно його прожити так, щоб не було нестерпно боляче за безцільно прожиті роки.  Щоб не палила ганьба за підленьке і дріб’язкове минуле».

Учень 6. Майбутнє наше – то лиш наша справа.

Лиш наших рук, і совісті, й ума.

Кивать на когось ми не маєм права,

Та й кивать на когось нам – нема.

Ведучий 2.:

Життя людей – то наче свічки,

Які горять в нічній пітьмі.

Течуть, неначе воску річки,

Кудись змарновані роки.

Думки – то полум’я вогню.

А вчинки – лише чорний дим.

Що зараз начебто важливе –

Вже завтра відліта пустим.

Хвороби косять нам життя,

Мов у вогонь дме вітерець.

Сьогодні в щасті все буття!

А завтра? Все… Всьому кінець.

Та ми живем життям своїм,

Марнуючи за миттю мить,

Ніхто не думає над тим,

Ще скільки свічечці горіть.

Ведучий 1

Завжди, постійно і усюди

Вирішувать лише тобі,

Що із здоров’ям твоїм буде.

Не треба шкодити собі.

Як об’єднаємось в родину.

То згинуть дні негод сумні.

І у одну прекрасну днину

Ми разом скажем: СНІДу – «ні»!

Ведучий 2. Давайте змінимо турботи на радощі, проблеми – на успіхи, а будні – на свята. І лише щастя залишимо колишнім.

Ведучий 1. Нехай воно буде у вас завжди,

Живіть щасливо і багато,

Любов до життя бережіть,

Хай кожен день буде святом.

Життям упевнено ідіть!

Хай радість вам життя дарує,

Щоб усміхались ви весь час,

Хай мрії ваші всі здійсняться,

щоб ви раділи повсякчас!

Ведучий 2. Кожен сам робить свій вибір. Можливо для щастя варто обрати гасло: «Здоровий спосіб життя – запорука успішного майбутнього!».