АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

Анотація.     

У статті розглянуто шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів  в процесі навчання географії, а також особливості її організації в умовах віртуально-орієнтованого освітнього середовища. З’ясовано, що традиційні підходи у навчанні не повною мірою відповідають сучасним вимогам розвивального особистісно-орієнтованого навчання.

Ключові слова: активізація пізнавальної діяльності; віртуальне навчальне середовище, інформаційно-комунікаційні технології; інтерак­тивні та інноваційні технології, викладання географії.

Вступ. Всебічний розвиток людини як особистості, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей - один із напрямів Концепції НУШ [9]. НУШ - це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку, та бути відповідальними громадянами. Школа зараз стає рушієм і йтиме попереду суспільства. Тому нам, освітянам, необхідно змінювати підхід до організації навчання, переглянути ставлення до дітей, гармонізувати стосунки з колегами, оптимізувати управління школою, адже заклади загальної середньої освіти має давати дитині різні вміння, компетентні навички. Головне її завдання - вже не забезпечення знаннями, бо вони дуже мінливі в сучасному світі. Нове завдання школи - навчити дітей, як знання і навички втілювати в життя [9]. І нам, педагогічним працівникам, і здобувачам освіти в умовах сучасності необхідно набувати ключових компетентностей - динамічних комбінацій знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначатимуть здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність [9]. Одним з напрямів, що визначені Концепцією НУШ як основна мета, є забезпечення проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти. Вектори НУШ - це і ухвалення нових державних стандартів загальної середньої освіти, розроблених з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості; і створення нової структури школи, що дасть змогу засвоїти новий зміст освіти і набути ключових компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості; і створення сучасного освітнього середовища, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, вчителів і батьків.

Географія - особливий предмет, при освоєнні якого провідною є пізнавальна діяльність, яка вимагає від учня вміння складати характеристику, пояснювати, порівнювати, систематизувати, виявляти залежність, аналізувати.

Пізнавальна діяльність - це активне вивчення людиною навколишньої дійсності, в процесі якого індивід здобуває знання, пізнає закони існування навколишнього світу і вчиться не тільки взаємодіяти з ним, а й цілеспрямовано впливати на нього. Пізнавальна діяльність - єдність чуттєвого сприйняття, теоретичного мислення і практичної діяльності [2].

Проблеми активізації пізнавальної навчальної діяльності учнів на уроках географії залишаються важливим питанням сучасної географічної освіти. Саме від рівня застосування інноваційних технологій на уроках географії та в позакласній роботі залежить якість знань школярів. У Концепції географічної освіти в основній школі зазначено, що географія має залишатися базовим світоглядним навчальним предметом у загальноосвітніх навчальних закладах, адже вона має потужний методичний інструментарій для створення умов виховання національної еліти планетарного масштабу. Метою шкільної географічної освіти є створення умов для розвитку учня як суб’єкта географічного пізнання, дослідника і творця власної особистості, свідомого громадянина України і миролюбно налаштованого жителя Землі на основі формування ключових і предметних географічних компетенцій [6]. Для досягнення мети та завдань географічної освіти на сьогодні актуальним питанням є активізація пізнавальних інтересів школярів, яка сприятиме формуванню необхідних компетенцій та інтересу до вивчення географії.

Проблемам активізації пізнавальної діяльності на уроках географії в педагогічній літературі приділяється велика увага. І Вишковський,  Н. Крупеніна, О. Сушенцев виділяють види активності за основними функціями: адаптивні, продуктивні. Адаптивні забезпечують пристосування до діяльності, продуктивні - це основа для виникнення і становлення різних психічних новоутворень, які не є необхідними для адаптації О.Коберник [5, с. 11] вважає, що організовуючи навчально-пізнавальну діяльність, необхідно враховувати її структуру, взаємозв’язок з такими у компонентами, як мислительна, оцінююча, комунікативна діяльність. Автори цих та ряду інших робіт зазначають, що здатність до самостійної творчої діяльності формується в процесі самої діяльності. Головним організатором активної роботи учнів на уроці є вчитель. Саме на уроці учні оволодівають основними методами пізнавальної діяльності і вчаться самостійно долати такі етапи наукового пізнання, як усвідомлення проблемної ситуації, експеримент і спостереження, знаходження і формування гіпотези, її перевірка і доведення, аналіз можливих застосувань теорії на практиці.

Поліпшенню якості процесу навчання на уроках географії сприятиме активізація пізнава­льної діяльності учнів, яка В. Лозовою, Г. Щукіною, М. Ігнатенком та іншими науковцями трактується як перехід до вищого рівня активності та самостійності учнів у процесі навчан­ня, що стимулюється розвитком пізнавального інтересу, та відбувається завдяки удоскона­ленню методів та прийомів освітнього процесу. Отже, важливу роль у пізнавальній діяль­ності відіграють пізнавальні потреби, мотивація і пізнавальний інтерес. У працях М. Жалдака, Ю. Жука, Н. Апатової В. Лапінського, Ю. Машбиця зазначається, що одним зі шляхів активізації пізнавальної діяльності є застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які зможуть зробити процес здобуття освіти гнучкішим, індивідуалізованим і водночас дадуть змогу здобувачам освіти використовувати глобальні ресурси для навчання, спілкуватись та обмінюватись досвідом з учнями інших міст, країн тощо.

Мета статті на основі вивчення літературних джерел і досвіду вчителів встановити значення і дидактичні можливості сучасних підходів до навчання географії, задля актуалізації пізнавальної діяльності.

Основний виклад матеріалу. Формування пізнавального інтересу - необхідна умова шкільного навчання. Не випадково інтерес образно порівнюють з каталізатором, який полегшує і прискорює розумові реакції, з ферментом, що дає змогу учням асимілювати основами наук. З перших днів дитини у школі треба вірити в її розум, можливості, в її право здобувати знання з радістю. Стійкий пізнавальний інтерес - ознака готовності дитини до навчання в школі. Знання сприяють виникненню, розширенню і поглибленню зацікавленості до дійсності. Важливо збуджувати пізнавальну активність учня, що виявляється у запитаннях, діях. Маючи сформовані пізнавальні інтереси, дитина успішно навчатиметься, в неї з'явиться зацікавленість до навчальної діяльності [10, с. 99].

Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці є активізація пізнавальної діяльності. Тому щоразу, обмірковуючи урок, учитель має спочатку розв'язати принципове завдання, як найдоцільніше організувати передачу нового матеріалу - повідомлення, евристична бесіда, відкриття, роздум, розв'язання проблеми, самостійна робота тощо. Необхідно перетворити кожний урок на урок спілкування, мислення, де істина постає як суперечка про істину, як діалог.

З метою активізації пізнавальної діяльності, на кожному уроці необхідно застосовувати елементи інтерактивних технологій, творчі проблемні завдання, що забезпечують розвиток тих здібностей і якостей, які перебувають у стадії формування, але це все необхідно робити в рамках сучасних компетенцій.

Такі поняття, як інтерактивне навчання, інноваційна педагогічна технологія, інтерактивні технології навчання - нам відомі та активно використовуються в педагогічній діяльності для організації процесу навчання, у якому учню неможливо не брати участь - у колективному, взаємодоповнювальному, за­снованому на взаємодії всіх його учасників процесу навчального пізнання [11, с. 188].

Внутрішній аспект активної освітньої діяльності здобувачів освіти полягає в тому, що вона визначається такими компонентами, як інтерес до навчання, ініціативність у навчаль­ній роботі, пізнавальна самостійність, напруження фізичних і розумових сил для розв'я­зання поставленої пізнавальної задачі. Зовнішній аспект активної навчальної діяльності здобувачів освіти полягає в тому, що до цієї діяльності необхідно залучити всіх учнів класу. Це означає, що організувати роботу на уроці слід так, щоб усім було цікаво і зрозуміло.

Активізувати пізнавальну діяльність учнів важко без активізації їх уваги. Недостатня увага заважає учням брати повноцінну участь у колективній роботі на уроці, призводить до нерозуміння навчального матеріалу, поганого запам'ятовування, помилок при виконанні завдань. Колективну та індивідуальну увагу учнів активізуємо застосуванням таких прийо­мів, як евристична бесіда, дидактичні опори (наочно-образні, або логічні схеми, плани-конспекти тощо), самостійні завдання, які передбачають активізацію уваги учнів, порівняння результату своїх дій зі зразком (конт­роль), прийом самоконтролю на різних етапах уроку з використанням відкидних дошок, тес­тів із самоперевіркою «захист робіт» (шляху виконання, доведення чи розв'язування), са­моперевірка та взаємоперевірка.

Відповідно до мети активізації навчальної діяльності вагоме значення має використан­ня прийомів інтерактивного навчання (за В. Шарко): вправи «Коло ідей», «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Навчаючись - учусь», «Обери позицію», робота в парах, малих гру­пах тощо [2, с. 52].

Мозковий штурм (мозкова атака, брейнстормінг) - метод широко вживаний, полягає у продукуванні нових ідей для вирішення проблем. Метою методу є організація колективної розумової діяльності з пошуку нетрадиційних шляхів вирішення проблем.

Загальною вимогою, яку необхідно враховувати при виборі проблеми для мозкового штурму, є можливість багатьох неоднозначних варіантів її вирішення.

Існують певні правила, дотримання яких дозволить більш продуктивно провести мозковий штурм: під час процесу створення та висловлювання ідей усі учні рівні, на даному етапі не може бути висловлено жодної критики або оціночних зауважень стосовно висловлених ідей; усі ідеї заслуговують на те, щоб бути розглянутими. Після того, як усі висловили власні ідеї, необхідно затвердити критерії оцінювання ідей. Далі кожна з ідей обговорюється, приймається або відкидається. Найкращим способом прийняття або відкидання ідей є досягнення компромісу, не варто надавати перевагу голосуванню [3, с. 47].

Мозкова естафета - метод генерування ідей. Він дещо відрізняється від мозкового штурму тим, що учні за визначений час (5-10 хвилин) пропонують свої рекомендації з вирішення проблеми і записують їх на індивідуальному аркуші паперу. У другому турі мозкової естафети кожен учасник читає власні пропозиції, а інші виставляють їм оцінки за певною шкалою. Власні ідеї учні не оцінюють. Нерідко виставляються дві оцінки - за саму ідею і за те, як вона висловлена (краса, чіткість, зрозумілість формулювання) [13].

Через кожні 5 хвилин зачитування ідей та оцінювання робиться однохвилинна перерва, у ході якої учні можуть задати уточнююче запитання, сформулювати нові ідеї, виходячи з почутого, закреслити ті власні ідеї, які вже були запропоновані іншими.

Також позитивним впливом на активізацію учнів є здійснення інтелектуально-емоційної підтримки дітей на основі авансування. Це передбачає підхід до дитини з оптимі­стичною гіпотезою, вірою в її здібності та успіхи.

Не менше значення має проведення на уроках психологічного розвантаження, коли уч­ням пропонуються завдання у формі ігрової діяльності. Такі уроки є дієвим засобом форму­вання позитивного ставлення й пізнавального інтересу учнів. Цікаві за змістом завдання, відсутність напруженості створюють на заняттях особливий позитивний емоційний фон: розкутість, інтерес, бажання навчитися виконувати завдання, що пропонуються.

Пізнавальний інтерес - це один із важливих мотивів навчання та його засобу для здобувачів освіти. Тож слід віддавати перевагу тим методам, що передбачають залучення уч­нів до активного здобування знань. Дослід чи проблемне навчання не можна протиставля­ти інформаційним методам або репродуктивному засвоєнню знань [2, с. 54]. Тільки вміле їх поєднання дає можливість підвищити ефективність навчання. Актуальним сьогодні є впро­вадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співпраці і навчального діалогу, групової та індиві­дуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей. Активність учнів виражається через запитання, прагнення мислити, пізнавальну самостійність в процесах сприйняття, відтво­рення, розуміння, творчого застосування. Ознаками сформованості активності особистості є: ініціативність, характеристика діяльності, енергійність, інтенсивність, ставлення до діяль­ності, добросовісність, інтерес, самостійність, усвідомлення дій, воля, наполегливість у до­сягненні мети та творчість. Ураховуючи ці ознаки, можна назвати такі рівні пізнавальної ак­тивності учнів, як репродуктивно-повторювальна активність, пошуково-виконавча актив­ність, творча активність, що є не ізольованими один від одного рівнями, а взаємопо­в'язаними, співіснуючими та відповідними шкільному вікові.

У цій системі рівнів пізнавальної активності звертається увага на те, що одним з голов­них завдань у педагогічній діяльності педагогічного працівника є піднесення активності здобувачів освіти до рівня самостійності, тобто здатності особи з власної точки зору підійти до розв'язання складних навчальних питань, уміння виконувати цю роботу без сторонньої до­помоги. Вона проявляється в критичній думці, в умінні висловити незалежну думку. Ефек­тивне засвоєння знань передбачає таку організацію пізнавальної діяльності учнів, за якої навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичних дій кожної дитини. Навчальні програми мають розроблятися не в рамках стандарту освіти, а на його основі. Стандарт має бути мінімумом, від якого відштовхуються всі здобувачі освіти, але до «фіні­шу» кожний з них приходить своїм маршрутом, своєю траєкторією. Технологія віртуального навчання найкраще підходить для досягнення цієї мети.

Процес використання інтерактивних систем спочатку передбачав опрацювання здобувачами освіти невеликих послідовних порцій текстового матеріалу та запитань. Запитання складалися у такий спосіб, щоб дана на них відповідь була простою, конкретною і водночас інтерпретованою комп'ютером. З 90-х років ХХ ст. почався новий етап використання комп'ютерної техніки в навчанні, зокрема, географії, на якому її застосування відбувалося за двома пріоритетними напрямами: використання комп'ютерної техніки як нового навчально­го технічного засобу у межах існуючої системи навчання, і також реформування всієї сис­теми освіти у результаті зміни технічних її основ, змісту, методів навчання географії та появи гіпермедійного подання інформації [13]. На сучасному етапі в нашій країні багатьма дослідни­ками і, зокрема, нами здійснюється пошук раціональних методик використання комп'ютер­них технологій у процесі навчання географії. Візуальні можливості дисплею комп'ютера, екра­ну мультимедійного комплексу або інтерактивної дошки підвищують якісний рівень ілюстру­вання навчального матеріалу. Комп'ютерна техніка дає можливість демонструвати короткі відеофільми, анімації, динамічні комп'ютерні моделі явищ і процесів, які з певних причин не можна спостерігати в класі на уроці, а також візуалізувати механізм явищ, що значно полег­шує їх розуміння. Діалогові можливості комп'ютера дають змогу повторювати всі незрозумі­лі моменти стільки разів, скільки потрібно учневі для повного розуміння і кращого осмис­лення матеріалу. Крім того, візуальні можливості комп'ютерної техніки та відповідне про­грамне забезпечення, наприклад, Microsoft Power Point, дають можливість демонструвати не тільки статичні наочні схеми, але й схеми, кожен елемент яких з'являється поступово через певні зміни часу або за бажанням учителя. Такий спосіб використання наочних схем полегшує їх розуміння учнями, допомагає учителю у зручний спосіб проводити, наприклад, такі етапи уроку, як узагальнення та систематизація знань.

Завдяки використанню мультимедійних, інтерактивних технологій, Інтернету   можливості сучасного уроку   значно розширюються. Інформатизація  навчального  процесу суттєво впливає на зміст, організаційні форми і методи навчання та управління навчально-пізнавальною діяльністю,  спричиняє істотні зміни у діяльності учнів. 

     Змінюється і  роль учителя, який повинен не тільки дати учням базові знання та сформувати основні вміння, але й навчити їх самостійно вести пошук необхідної інформації. [1, с.149]             

Використання нових інформаційних технологій у навчально-виховному процесі    дозволяє   переорієнтувати навчання з інформативної форми на розвиток особистості л дитини, здійснення індивідуально-диференційованого підходу в навчанні та, відповідно, забезпечує розвиток пізнавальних умінь і навичок.

Застосовуючи сучасні освітні технології [12]:

•   сприяти переорієнтації процесу навчання учнів географії на компетентнісну основу;
•   досягнення більш високого рівня навчання та виховання у розвитку сучасного учня;
•   підвищення ефективності та інтенсивності уроку географії;
•   підвищення рівня осмислення навчального матеріалу. Сприяти розвитку здібностей і творчої активності учнів
•   пробудити й утримати інтерес учнів до вивчення предмету, до навчання в цілому;
•   розробити методичні рекомендації щодо врахування психологічних аспектів під час активізації пізнавальних інтересів в умовах гуманізації навчально-виховного процесу;
•   з’ясувати вплив сучасних освітніх технологій на активізацію пізнавальної діяльності учнів, формування їх компетентностей

Відвідати багато країн, музеїв, природничих пам’яток, не виходячи з класу, допоможуть віртуальні екскурсії. Важливою є організація роботи з одержаною інформацією. Необхідно, щоб результатом такої екскурсії стала творча робота: повідомлення, доклад, відповіді на питання, презентація, заповнена таблиця, схема або відповіді на питання. [11, с. 188]

Наприклад, комп’ютерна кругосвітня подорож океанами й морями, під час якої на мандрівників чекає небезпека – бурі, рифи, вулкани, землетруси, селі або комп’ютерна подорож через тисячоліття в ті далекі часи, коли формувалися материки та океани, рельєф земної кори, корисні копалини, господарювали динозаври, стають незабутніми.  [3, 24]

Спуститися на дно Маріанської западини, побувати на вершинах Гімалаїв, Кордильєр, у нетрях Амазонки, побачити загальну циркуляцію атмосфери з космосу доведеться далеко не кожному. І саме тут, в пізнанні цих куточків Землі й складних процесі комп’ютер стане учневі і учителеві вірним помічником, дружнім порадником, широким і доступним джерелом знань [4, с. 28].

За допомогою комп’ютера також можна проводити тестування за розділом, темою. Завдання можуть бути різних типів: запитання з декількома варіантами відповідей; запитання, відповіді на які повинен вводити тестований учень з клавіатури; запитання, для відповіді на які потрібно встановити відповідність між елементами двох або трьох списків; питання, де як відповідь потрібно вказати правильну послідовність елементів у пропонованому списку.

Взагалі ми сьогодні спостерігаємо, що розвиток комп’ютерних технологій продовжує зростати в геометричній прогресії. В області гео­графії ці події мають істотний вплив на розвиток і просування комп’ютерної картографії та географіч­них інформаційних систем (ГІС). Вони, разом з про­грамами, доступними для широкої публіки, напри­клад, Google Earth, значно поліпшують здатність не тільки візуалізувати і відображати географічні дані та інформацію при викладанні, а й аналізувати ці дані, використовуючи геостатистичний програм­ний пакет. Географічні інформаційні системи мали глибокий вплив на дисципліну в останні два деся­тиліття. ГІС може бути дуже ефективним засобом, що допомагає учням розвивати критичне мислен­ня та навички вирішення проблем. Із сучасними комп’ютерними і супутниковими технологіями ми здатні зібрати дані про світ небувалими темпами. Супутникові знімки доступні і використовуються для демонстрації та обговорення подій і явищ [7, с. 73].

Можна запропонувати в рамках літньої практи­ки проект для навчання, у якому учні, розділені на групи, розробляють детальний план поїздки і марш­рут, таким чином використовуючи отримані знання і навички під час планування екскурсійної подорожі Європою. Учні повинні спланувати всі свої переїзди і діяльність, у тому числі проживання, харчування і відвідування певних місць, після чого кожна гру­па представляє свій план усьому класу. План учні складають за допомогою карт та Інтернету, який на сьогодні є неймовірно розвинутою мережею, де легко знайти інформацію про готелі, заклади хар­чування, транспорт, екскурсії у будь-якому куточку світу. Таким чином, учні дізнаються про інші країни, проявляють креативне мислення, вчаться працю­вати у команді.

Отже, використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання не лише дає змогу інтенсифікувати його, а й зробити наочнішим і динамічнішим, що також ро­звиває пізнавальну активність, формує вміння працювати з інформацією, сприяє станов­ленню особистості інформаційного суспільства, формує у учнів старшої школи дослідницькі вміння, розвиває комунікативні здібності у рамках сучасних компетентностей.

Висновки

Таким чином, при використанні сучасних підходів до активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках географії підвищується рівень знань учнів і відповідно ми бачимо бажаний результат щодо якості знань учнів.

Загалом, огляд літератури показав, що наразі питання активізації навчання є дуже актуальним, і до нього звертається усе більше вчителів. Тому можна припустити, що у майбутньому застосування активних методів навчання перетвориться із сучасної тенденції на обов'язкову умову побудови навчального процесу.

На сьогодні існує досить широка методична база, готова до застосування на заняттях, безліч рекомендацій та порад щодо проведення уроків із застосуванням активних методів навчання. Звичайно, значно менше робіт і літературних джерел можна знайти на більш вузьку тему - застосування активних методів навчання на уроках географії, але є певна кількість викладачів, як за  кордоном, так і в Україні, що обмінюються досвідом.

Список джерел

1.       Авраменко, В. В. Формування hard і soft навичок у процесі науково-дослідницької діяльності в гуртку «Юні географи». Наукові записки Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка : науковий журнал / МОН України, Сумський держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка ; Українське географічне товариство, Сумський відділ ; [редкол.: Б. М. Нешатаєв, С. І. Сюткін, М. О. Барановський та ін.].  Суми : [СумДПУ ім. А. С. Макаренка], 2019.  Вип. 10 : Географічні науки.  С. 148–153.
2.       Кисельова І. І. Шляхи організації позаурочної діяльності з географії учнів основної школи. Наукові записки Херсонського відділу Українського географічного товариства : зб. наук. праць / [за ред. І. О. Пилипенка, Д. С. Мальчикової]. Херсон : Гельветика, 2019. Вип. 11. С. 51-57.
3.       Клименко В., Ачкасова В., Іваненко Л. Активні методи навчання як складова інновації у викладанні географії. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. 2019. № 29. C. 43-54.
4.       Мироненко Л. Л. «Жива географія» як шлях до дієвої мотивації учнів. Освітні й наукові виміри географії та туризму: матер. ІІ Всеукраїнської науково-практ. інтернет-конф. з міжнар. участю (м. Полтава, 26 квітня 2019 р.) / відп. ред. О. А. Федій.  Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2019.  С. 27-31.
5.       Мотивація навчальної діяльності на уроках географії як один із засобів формування конкурентоспроможної особистості. Методичний посібник. Рівне, 2018 23 с.
6.       Назаренко Т. Г. Методика навчання географії України в загальноосвітніх навчальних закладах (особливості навчання). Харьков : ВГ «Основа», 2016.  112 с.
7.       Остроух В., Свир Н. Використання інтерактивних карт як новітній підхід в організації навчання з географії у сучасній школі. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. 2019. № 29. C. 71-77
8.       Покась Л., Пінчук Л. Методика використання елементів релаксопедичної технології на уроках географії у 7 клас.  Географія та економіка в сучасній школі: науково-методичний журнал / Міністерство освіти і науки України, АПН України.  Київ: Педагогічна преса , 2013.  №9.  С.15-20.
9.       Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері  реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України; Концепція від 14.12.2016 № 988-р. URL :  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-р. (дата звернення 29.10.2019)
10. Чувашова А. И. Активизация познавательной деятельности на уроках географии. Молодой ученый.  2015.  №5. С. 99-103.
11. Шевельова, О. В. Активізація пізнавальної діяльності школярів шляхом впровадження елементів інноваційних технологій на уроках географії та в позакласній роботі. Наукові записки СумДПУ імені А. С. Макаренка. Географічні науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; Українське географічне товариство ; редкол.: Б. М. Нешатаєв (гол. ред.), А. О. Корнус, С. І. Сюткин та ін.  Суми, 2017.  Вип. 8.  С. 187–191.
12. Шиман Л. Сучасні підходи до активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках географії. URL :  http://ekhsuir.kspu.edu/bitstream/123456789/8062/1/Шиман%20Л..pdf. (дата звернення 29.10.2019)
13. Янковська М.Активізація пізнавальної діяльності учнів старшої школи засобами інноваційних технологій у процесі навчання фізики.   URL :  http://lib.iitta.gov.ua/712866/1/Yankovska18.pdf. (дата звернення 29.10.2019)