Стаття " Бутова гора"

БУТОВА ГОРА - ПРИРОДНИЙ ЕСТЕТИЧНИЙ ОБ’ЄКТ

Природно-заповідний фонд (ПЗФ) Шишацького району Полтавської області  дуже різноманітний.

Ми хочемо  акцентувати свою увагу на  пам’ятці природи місцевого значення «Бутова гора», що знаходиться між селищем міського типу  Шишаки та селом Яреськи, площею в 5 га. Статус природоохоронної території місцевого значення має з 1967 року. Охороняється заліснений схил пагорбу на лівому березі р. Псел.

Бутова гора є частиною крутого лівого схилу долини р. Псел, що утворилась в результаті ерозійної діяльності стічних льодовикових вод в осадовій товщі Дніпровсько-Донецької западини під час танення дніпровського льодовика. Висота гори становить 70 м над рівнем р. Псел. Схили складені піщаними відкладами , алювієм давніх терас,  суглинками. У підніжжі схилу спостерігаються місця виходу грунтових вод у вигляді джерел.

Унікальність цієї ділянки долини р. Псел полягає й в тому, що тут ми маємо крутий лівий берег та пологий  правий берег , пов’язане з особливостями геологічної будова та проявами соляної тектоніки, що є характерним явищем для центральної частини Дніпровсько-Донецької западини [3, с.32].

Особливістю Бутової гори та її околиць є не тільки її геологічна будова, а й поєднання на невеликій території різних природних комплексів. Це й ділянки сільськогосподарських  угідь, і  степові ділянки, балки з лучною  рослинністю, широколистяний ліс. А також водні природні комплекси р. Псел та Нардового озера [3, с.56].

Велику наукову цінність мають природні нагірні діброви. Вони займають середні і нижні частини схилів. Рельєф на таких ділянках горбистий із густою системою ярів. Днище зайняте угрупованнями із домінуванням яглиці звичайної.

Дуб звичайний, липа серцелиста, клен гостролистий, ясен звичайний формують верхні яруси деревних порід. У другому ярусі можна побачити клен польовий грушу дику, горобину звичайну [1,с.46].  Ярус підліску формують кущі ліщини звичайної, бруслини бородавчастої, глоду. Трав’яний покрив формують різні види осоки, маренка пахуча, зірочник лісовий, тонконіг дібровний. Часто зустрічаються копитняк європейський, конвалія звичайна, чина весняна, розхідник шорсткий, грястиця збірна, хвилівник звичайний. Надзвичайну наукову цінність мають чисельні популяції лісового релікту – барвінку малого.

Навесні, до появи листя на деревах, можна спостерігати квітування чисельних популяцій ранньовесняних ефемероїдів – проліски сибірської, пшінки весняної, рясту ущільненого. Подекуди можна зустріти тюльпан дібровний та зозулинець болотний, які занесені до Червоної книги України [1,с.120].

На окремих ділянках можна побачити зарості дикого винограду . На освітлених ділянках він піднімається по стовбурах дерев на висоту 5 метрів.

Водна рослинність представлена такими видами як стрілолист, сусак зонтичний, м’ята водяна. Із видів з плаваючим листям поширені глечики жовті, зрідка трапляється латаття біле. Значний науковий інтерес мають угруповання рідкісного реліктового водного виду, занесеного до Червоної книги України – сальвінії плаваючої [1,с. 34].

Перебуваючи у реальному довкіллі, свідомо чи підсвідомо людина насолоджується спогляданням навколишніх ландшафтно - пейзажних картин, оцінює привабливість ландшафту. Бутова гора – це надзвичайно естетичний природний об’єкт який справляє незабутні враження та емоційне сприйняття при його спогляданні, має природний магнетизм.  Саме цей мальовничий ландшафт давав натхнення таким відомим українським митцям, художникам братам Кричевським, письменнику та кінорежисеру О. Довженко .

Література:

1. Андрієнко Т.Л., Байрак О.М., Залудяк М.І. та ін. Заповідна краса Полтавщини. Полтава, ІВА, 1996:  – С. 184.

2.Байрак О.М., Проскурня М.І. Природно-заповідний фонд Полтавської області. Буклет. – Полтава, 2002. – 12 с.

3.Стецюк Н.О., Гостудим О.М. Сучасна природно-заповідна мережа м. Полтави та перспективи її оптимізації // Географія та екологія Полтави: Всеукр. наук.-практ. конф. (25 квітня 2008 р.). – Полтава: Верстка, 2008. – С. 74