Тема: «Комунікативні ігри, як засіб розвитку мовлення дітей дошкільного віку».
У статті розглянуто питання розвитку мовлення дошкільнят у процесі ігрової діяльності, а саме засобами комунікативних ігор. Ключові слова: мовлення, спілкування, ігрова діяльність, комунікативні ігри, діти дошкільного віку. Мета: показати важливість комунікативних ігор для розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Головна частина: розвиток мовлення дошкільнят являється головною проблемою сучасності. Мовленнєвий розвиток та спілкування є одними із перших та головних видів діяльності дитини, яким вона володіє змалечку. Спілкування є важливою частиною становлення особистості в період раннього дитинства, у процесі різноманітного спілкування в ігровій діяльності дитина ознайомлюється з природним, предметним світом, яке оточує її навкруги; створює і розкриває своє власне «Я»; вивчає і починає формувати свої культурні цінності. Головним методом у спілкуванні дитини являється мовлення завдяки якому вона контактує з людьми, які її оточують, завдяки цьому відбувається соціалізація та комунікація дитини. Скільки дошкільник розвивається, стільки розвивається потреба в мовленнєвому спілкуванні. Від того, наскільки сформовані комунікативні, мовленнєві здібності дошкільника залежить успіх взаєморозуміння у мовленнєвому розвитку дитини. Одне з важливих місць в розвитку мовлення дошкільнят посідає комунікативна гра. Це метод розвитку культури спілкування дітей між однолітками та дорослими, розвиток мовленнєвого етикету в дітей старшого дошкільного віку. Як самостійний вид діяльності, комунікативна гра - це процес, що ґрунтується на інтересі дитини до гри, її правил і дій. У кінці ми отримуємо результат де комунікативна гра спрямована на розвиток і вдосконалення мовлення дітей. Граючись дитина вчиться гідно програвати та бути переможцем. Комунікативні ігри для психічного розвитку дошкільника мають важливе значення, тому що в них дитина використовує мову як засіб спілкування. З розвитком мовлення дитина вдосконалює своє спілкування. На скільки буде його ефективність залежить не тільки від граматичних знань, але й від набутих навичок висловлювання окремої думки у конкретній ситуації, які вони здобувають під час використання комунікативних ігор. Послідовність говоріння, врахування досвіду та інтересів співрозмовника, уникнення домінування в розмові, перебивання співрозмовників, вияв уваги та готовність продовжити спілкування невербальними засобами (поглядом, жестом тощо) - на таких соціальних навичках ґрунтується вміння спілкування. Саме у комунікативній грі дитина намагається висловити свої думки, так щоб бути зрозумілим одноліткам та дорослим, збагачується граматична та лексична сторона мовлення. Діти намагаються зрозуміло будувати свої речення, звернення, діалоги. Це говорить про те, що бажання грати та бути зрозумілим своїми друзями по грі, стимулює дітей до більшої розумової роботи у сфері мовлення. Комунікативна ігрова діяльність стимулює розвиток мовлення та сприяє усуненню труднощів у комунікації дошкільників ще й тому, що здатна дитині дати безліч позитивних емоцій, які так потрібні їй для здорового психічного та фізичного розвитку. Коли діти грають в колективі, між ними часто виникають конфлікти, сварки, це зумовлено тим, що більшість дітей не вміють вести спільну розмову. Звертаєш увагу на те, що малята не чують один одного, кожен говорить про своє, з’являється необхідність втручатися в ігри дітей та керувати процесом. Причинами виникнення таких конфліктів являється незнання культури спілкування та мовленнєвого етикету. Наслідками стає те, що діти не вміють домовлятися, не ведуть діалог один з одним, під час розмови часто використовують слова-паразити, не чують і перебивають товариша; майже усі діти вживають елементарні ввічливі слова, а це доводить, що вони недостатньо володіють мовним етикетом. На допомогу приходить комунікативна гра, вона являється провідною діяльністю дошкільника і є колективною, а це передусім необхідність спілкування з однолітками чи дорослими. Комунікативні ігри варто впроваджувати у різних життєвих ситуаціях, на заняттях, розвагах, театралізованій та музичній діяльності, на прогулянці. Можна грати перед заняттями та використовувати як фізкультхвилинки. Гра, найчастіше, буде успішною тоді, коли всі діти стоять у колі, де видно один одного. Важливо стежити за тим, щоб кожна дитина не залишилась без уваги, мала можливість висловити свою точку зору. Треба враховувати особливості кожного дошкільника. На початку ініціатива повинна бути у дорослого, а згодом діти самі повинні починати організовувати не складні комунікативні ігри. Комплексно застосовувати комунікативні ігри доцільно тоді, коли відбувається адаптація дитини до дошкільного закладу або приходу нової дитини у групу. В наш час роль комунікативної гри знецінилась та заміна її дидактичними іграми завдає великої шкоди розвитку комунікативної активності дошкільника, зупиняє формування його творчої ініціативи. Велике місце у розвитку дошкільнят посідає комунікативна гра, діяльність дитини, під час якої вона опановує соціальні функції, стосунки, мову як головний засіб. На практиці ми бачимо, що розповсюдження комп’ютерів, гаджетів, телебачення та інших комунікаційних засобів інформації, які стали доступними малюкам як у садочку, так і за його межами, обмежують спілкування дітей з товаришами, батьками, внаслідок чого збагачується їхня пізнавальна сфера, але воднораз гальмується мовленнєва. Висновок: сучасне положення проблеми використання комунікативних ігор, під час яких дитина опановує навичками спілкування з однолітками та дорослими говорить про те, що у ранньому дитинстві треба знаходити більше часу, щоб зосередитись на процесі розвитку провідного виду діяльності. Усі види діяльності дитини супроводжує розуміння мовлення близьких і особисте мовлення. Від того, на якому рівні розвиток мовлення дошкільника залежить його успішність в забезпеченні цілей її порозуміння з іншими людьми. Шляхом наслідування соціального досвіду суспільства при включенні дитини у взаємодію з навколишнім світом поступово відбувається розвиток мовлення. Тому створення належних умов для всебічного мовленнєвого розвитку малят має стати головною метою у роботі вихователя дитячого садка.
Література
1. Богуш А. М. Мовленнєвий портрет п‘ятирічної дитини / А. М. Богуш // Дошкільне виховання, 2013. №7. – С. 6 – 10.
2. Піроженко Т. О. Комунікативно- мовленнєвий розвиток дошкільника / Т. О. Піроженко. – Тернопіль.: Мандрівець, 2010. – 152 с.
3. Кононко О. Л. Виховуємо соціально компетентного дошкільника: навч.-метод.посібник до Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / О. Л. Кононко. – К.: Світич, 2009. – 208с.