Стаття "Креативне мислення - ресурс інноваційних змін педагога"

Цюрукало Світлана Георгіївна

вчитель початкових класів

Креативне мислення  - ресурс інноваційних змін педагога

 Анотація. Креативне мислення – це спосіб мислення, при якому людина здатна відрізняти інформацію від фактів, а з урахуванням нових реалій, дана компетенція стає особливо затребуваною. Особливого значення набувають уміння людини самостійно мислити, пропонувати нестандартні ідеї, проявляти творчий підхід до вирішення різних ситуацій. Саме це завдання стає головним в сучасній освіті.

 Ключові слова: креативність, креативне мислення, творчий потенціал, креативні здібності, креативне середовище.

 Відповідно до компетенцій, визначених експертами у 2017 р. на Світовому економічному форумі в Давосі, креативне мислення входить у ТОП-5 компетенцій найближчого десятиліття.

 За словами Наталі Іванової (викладачки, авторки курсу «Креативне мислення» та дослідниці теми креативності), креативність потрібна всім. Немає значення, хто ви: спеціаліст, керівник, власник бізнесу чи домогосподарка. Вона важлива тому, що дозволяє подивитися на будь-яку ситуацію з різних точок зору, і завдяки цьому побачити більше ризиків та можливостей. Крім того, креативність розвиває у людині ряд суто людських компетенцій – це толерантне ставлення до інших людей, іншої точки зору, вміння слухати. Креативна людина може з чимось не погодитись, але вона поважає людину, з точкою зору якої незгодна. Для такої людини інша думка або інші цінності людей не є проблемою [5].

Чи часто у повсякденному житті ми проявляємо творчість? На жаль, більшість із нас має перешкоди у вирішенні завдань творчим шляхом, особливо, коли необхідно засвоїти щось нове. Немає впевненості у собі. Навіть якщо виникає творча думка, присутній страх бути не зрозумілим, в результаті чого ідеї не впроваджуються в життя, а з часом і зникають. У дорослому житті люди стримують свою творчу уяву, в них зникає бажання експериментувати. За дослідженнями П. Торранса, діти до 5 років дають 90% оригінальних відповідей, до 7 років уже до 20%, дорослі – до 2%.

Це зовсім не означає, що дорослим не вистачає здібностей, просто вони мало використовують свій творчий потенціал. Між тим, вчені доводять, що нетворчих людей не існує. Треба вчасно «знайти» і «розкрити» себе.

 На щорічній конференції TEDx (конференція, присвячена «ідеям вартим поширення») Кен Робінсон (міжнародний радник з питань освіти) поділився своїми спостереженнями за темою «Чи вбивають школи креативність?».

Кен Робінсон впродовж багатьох років цікавився освітою, а саме методами її надання. Його також завжди цікавили діти, їхня легкість освоєння світу, їхня неформальна освіта. За думкою сера Робінсона кожна дитина має надзвичайні таланти, вона не може їх не мати. Та на превеликий жаль, майже всі дорослі не можуть їх зберегти впродовж свого періоду дорослішання. Саме тому спікер наполягає на тому, що креативність повинна мати не менш важливе значення, ніж освіта.

 Під час промови Кен Робінсон наводив приклади з життя, коли діти не бояться помилитися.

 Якщо вони не знають, як має бути, вони спробують. І можливо, у них вийде щось нове. Проте це не означає, що постійно помилятися – значить, виявляти творчість. Але якщо ви боїтеся зробити щось не так, ви ніколи не зробите нічого оригінального.

Нажаль, вже зараз деякі діти настільки бояться помилок, що втрачають здатність щось придумувати. За словами сера Робінсона в цьому є проблема національної системи освіти, коли помилка – це найгірше, що може статися [2].

Пікассо колись сказав, що кожна дитина народжується справжнім митцем. Проблема полягає лише в тому, щоб залишитися митцем, коли подорослішає. Отже, ми не можемо набути творчих здібностей, але ми можемо їх втратити.

Рівень креативності людини залежить від того, скількома способами сприйняття дійсності вона володіє.

 Саме тому задача сучасної освіти та педагогів  – побачити в собі та в своїх дітях таланти та розвивати їх. Зробити  майбутнє кращим, зробити його креативним! Саме це завдання є головним в сучасній  українській освіті. Коли  відбувається перехід до нових освітніх стандартів, реалізується компетентнісний підхід у навчально-виховному процесі. Тому сучасний педагог має організовувати навчання творчо, удосконалювати методи навчання, розвивати креативність вихованців.

Діяльність педагогічних працівників спрямована насамперед на поглиблення пізнавального інтересу учнів, їх залучення до активної та самостійної діяльності, забезпечення високого рівня підготовки майбутніх спеціалістів, розвиток їх конкурентоспроможності, формування творчої активності, тобто на розвиток компетентної особистості. Вирішення цих завдань є актуальним як у системі загальної середньої освіти, так і в професійній освіті у вивченні професійно орієнтованих дисциплін.

Особливого значення нині набувають уміння людини самостійно мислити, пропонувати нестандартні ідеї, проявляти творчий підхід до вирішення різноманітних ситуацій, що зумовлює спрямування системи сучасної освіти до ефективного розвитку креативних здібностей учнів.

Що ж таке креативність? Термін “креативність” походить від латинського слова creatio (створення). Раніше в науковій літературі активно послуговувалися поняттям “творчі здібності”, однак пізніше воно було потіснене запозиченим з англійської “креативність”. Цей термін у педагогіці та психології набув поширення в 60-і роки ХХ століття. Проте зміст поняття “креативність” не можна визначити достатньо чітко та однозначно, оскільки досі не запропоновано єдиного підходу або концепції до його трактування. Тільки в зарубіжній психології існує близько сотні його визначень. Здебільшого креативність розуміють як “творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і що входять у структуру обдарованості в якості незалежного фактора”. Отже, креативність визначають як здатність людини до творчості.

Водночас наявна різниця між змістом понять “творчість” і “креативність”. Креативність означає здатність продукувати оригінальні, цікаві та незвичні ідеї, швидко вирішувати проблемні ситуації, відхиляючись від традиційних схем мислення. Натомість “творчість” тлумачиться як “психологічний процес створення нових цінностей, ніби продовження і заміна дитячої гри. Діяльність, результатом якої є створення нових матеріальних і духовних цінностей”. Творчість водночас є процесом і результатом, тоді як креативність – її активною основою.

Дослідниками виокремлено шість параметрів-характеристик креативності:

• здатність до знаходження і формулювання проблеми;
• здатність до генерування великої кількості ідей;
• гнучкість як уміння продумування різноманітних ідей;
• оригінальність – властивість відповідати на стимули нестандартно;
• здатність удосконалювати об’єкт, додаючи деталі;
• уміння розв’язувати проблеми, тобто здатність до аналізу й синтезу[6].  

 Саме від рівня інтелек­туального потенціалу вчителя, його вміння творчо мислити і втілю­вати свої задуми у життя залежить кінцевий результат розвитку учнів. Отже, чим вищою є креативність вчителя, тим більше шансів для розвитку творчого потенціалу в учнів. До речі, вчитель сьогодні має можливість не лише ознайомитися з природою та специфікою процесу креативності, а й підняти цей рівень у себе, навчитися розвивати креативність у своїх учнів.

 Ще В.В. Сухомлинський вказував, що робота вчителя - це творчість, а не буденне заштовхування у дітей готових знань. Відтак, покликання педагога - у розвитку творчих можливостей, здібностей дитини, вихованні в неї потягу до нового, формуванні творчої особистості.

Важливою умовою реалізації такого підходу є креативність самого педагога. Які ж риси мають бути  притаманні творчій особистості вчителя, вихователя, керівника освітньої установи? Це, насамперед, високий рівень моральної свідомості, постійний пошук оптимальних оригінальних рішень поставлених завдань, творчий стиль мислення, здатність бачити проблему, виявляти суперечності, творча фантазія, розвинена уява, прагнення досягти ефективного результату за конкретних умов праці, високий рівень загальної культури. Творча особистість педагога завжди характеризується високим рівнем креативності, яскраво вираженими особистісними якостями і здібностями, які сприяють успішній професійній діяльності.

Безумовно, креативність як особистісна якість потребує постійного вдосконалення. Природжені й набуті якості людини взаємопов’язані і не підлягають чіткому розмежуванню. Для того, щоб природжена креативність особистості реалізувалася у творчій продуктивній діяльності, необхідно не тільки забезпечити психолого-педагогічний супровід розвитку креативності, а й цілеспрямований педагогічний вплив на особистість для формування певних якостей, що забезпечать їй успіх у творчій діяльності.

Творчий потенціал учителя розуміється як невід’ємна складова сукупної культури фахівця, оскільки завдання педагога – шукати, плекати, бути прикладом для учня, пам’ятати, що тільки особистість може виховати особистість, тому розвиток креативності педагога має вагоме значення в педагогічній діяльності.

Викликом сьогодення є формування покоління педагогів нової генерації, здатних до навчання креативних дітей. Розвиток креативності кожного вчителя призводить до відчутного підвищення якості навчання й виховання, тобто до зростання професійної майстерності. Чим вищою є креативність учителя, тим більше шансів для розвитку творчого потенціалу його учнів: тільки креативний учитель, здатний  подолати шаблон і формальність у навчанні, спроможний творчо підходити до навчання сучасних дітей та розвивати їхні креативні здібності. Окрім цього, нестандартні уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття, бо вони незвичні за задумом, організацією, методикою проведення. Запровадження нестандартних елементів, вправ та завдань забезпечує підвищення активності навчально-пізнавальної діяльності учнів, формування самостійності мислення, стимулює розвиток творчості та креативності. Водночас зазначаємо, що перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи недоцільно через відсутність серйозної пізнавальної праці, невисокої результативності, великої втрати часу на підготовку, ускладнення оцінювання та аналізу результатів навчання.

Зрозуміло, що не всі народжені бути геніями, але кожен може знайти і застосувати власні способи розвитку творчого начала у нашому житті.

Наприклад, Джордана Айана пропонує 10 стратегій, спрямованих на творче вирішення завдань, пов’язаних із сім’єю, роботою, навчанням, захопленнями:

• Підтримуйте зв’язки з іншими людьми.
• Створюйте навколо себе збагачене життєве середовище.
• Виходьте зі свого футляра – подорожуйте.
• Розважайтесь, грайте, жартуйте.
• Розширюйте свій світогляд – читайте.
• Наближайтесь до мистецтва.
• Використовуйте сучасні технології.
• Користуйтеся можливостями розуму.
• Дайте волю своїй альтернативній свідомості.
• Зазирніть вглиб своєї душі[4].  

 Усвідомити креативність в собі, розвинути її, зрозуміти та подолати  бар'єри, що перешкоджають прояву і розвитку творчого мислення, усвідомити характеристики креативного середовища, формувати навички і вміння управляти творчим процесом, допоможуть різноманітні вправи та завдання.

Ось деякі з них:

• Вправа "Острівці"

Опис. Учасники розбиваються на групки по 4-6 осіб і на швидкість виконують завдання: розміститися на газеті (на всій, на половині газети, на третину). Час вправи 5-10 хвилин.

Сенс вправи: створення умов для втілення і висунення ідей про способи дії нестандартній ситуації, згуртування групи, фізична розминка. Учасники обмінюються емоціями і почуттями, і озвучують всі свої ідеї.

• Вправа "Стоп-кадр"

Опис.  Учасники вільно переміщаються по аудиторії. За сигналом ведучого, вони зупиняються і демонструють за допомогою міміки і пантомимики (пози, жестів, рухів тіла) те слово, яке називає ведучий. "Стоп-кадр" триває 8-10 с, після чого з повторного сигналу ведучого учасники знову починають вільно переміщатися по приміщенню, поки не прозвучить наступний сигнал і не буде названо чергове слово. Бажано зняти "стоп-кадри" з допомогою цифрової фото - або відеокамери і продемонструвати відзняті матеріали учасникам безпосередньо після вправи.

Можна використовувати, наприклад, такі набори слів: час, минуле, дитинство, сьогодення, навчання, майбутнє, професія, успіх; зустріч, спілкування, розуміння, дружба, любов, сім'я, щастя.

• Вправа "Застосування предметів".

Опис. За 2 хвилини знайти як можна більше застосувань для взуттєвого шнурка (скріпки для паперів, зубна щітка, олівець, сірник тощо) і записати їх. Ця вправа розвиває творчий інтелект.

• Вправа "Арка".

Опис. Учасники об'єднуються в команди, отримують папір формату А4, і їм дається завдання: виготовити таку арку, щоб через неї зміг пройти будь-який з учасників або все по черзі. Продемонструвати якомога більше способів.

• Вправа «Знайомство»

Опис. Кожен з учасників по черзі називає своє ім'я та три риси, що йому притаманні, які починаються на першу літеру імені. Ця вправа потребує від учасників винахідливості та гнучкості мислен­ня. Можна спростити завдання і назвати лише 1-2 риси. Ця вправа проводиться з метою знайомства учасників групи один з одним, подолання скутості, для створення креативного середовища, яке спонукає до проявів творчого мислення і поведінки.

• Вправа «Очікування»

Опис. Кожен учасник на стікері пише свої очікування від заняття, презентує їх і вішає на дерево бажань. Ця вправа налаштовує на роботу, на усвідомлення цілей діяльності на занятті та актуальних питань.

• Вправа «Я творчий, креативний, обдарований»

Опис. Кожен учасник на окремому аркуші паперу обводить власну долоню, в середині пише Я – креативний, на пальчиках власні риси, що підкреслюють це. Запропонувати перетворити долоньку в малюнок (дерево, пташка, метелик). Презентація долоньок.

• Вправа «Знайомство»

Опис. Учасникам пропонується відрекомендуватися (записати своє ім`я з чистого боку «квітки») і відповісти на запитання «квіточки» для кожного учасника, які записані на одному боці:

 Що я ціную в самому собі?

Що я вмію робити найкраще?

Що я найбільше ціную в людях?

• Вправа  «Творчій псевдонім»

Опис. Учасникам розкладаються картонні медальйони на ниточці,  і кольорові олівці. Треба зобразити на медальйоні свій псевдонім. Після виготовлення медальйонів учасники представляються, надівають медальйон.

• Вправа «Минуле, справжнє, майбутнє »

Опис. Учасники умовно діляться на три групи. Їм демонструється сюжетна  картинка. Одна команда повинна скласти розповідь про подію, яка відбувається зараз, інша, - ситуацію, що їй передувала, і третій групі – те, що відбудеться з учасниками в майбутньому.

• Вправа «Малюємо музику»

Опис.  Зазвичай ми музику слухаємо, а тепер давайте її намалюємо. Я включу музику, а ви за допомогою пензлика та фарб зобразіть її так як ви собі її уявляєте, та свої враження від неї. Підпишіть роботи своїм псевдонімом.

За допомогою цієї вправи Формуються вміння ідентифікувати та виражати свої емоції за допомогою музики та фарб, «вимальовувати» негативні емоції та закріплювати позитивні.

• Вправа «Апельсин»

Опис.  «Зараз ми будемо передавати один одному апельсин, називаючи при цьому його якості, властивості. Спробуємо не повторювати ті якості, які вже було названо».

Під час цієї вправи відбувається розвиток гнучкості, оригінальності мислення, швидкості видобування інформації із пам’яті, а також здатності усвідомлення переходу на новий рівень.

• Вправа  «Малюнок  творчості»

Опис. Вправу пропонують на окремому аркуші паперу для кожного учасника. Домалюй лінії і фігури так, щоб вийшов чарівний казковий ліс, разом з його мешканцями і розкажіть про нього історію.

Отже, вимогою сьогодення є формування покоління вчителів нової генерації, здатних до навчання креативних дітей. Тільки креативний учитель спроможний креативно підходити до навчання сучасних учнів, формування їх креативних здібностей. Тільки  творчий педагог  - особистість, яка характеризується високим рівнем педагогічної креативності (креативні риси особистості й додатково сформовані мотиви, особистісні якості, здібності, які сприяють успішній творчій педагогічній діяльності), відповідним рівнем знань предмету, який викладає, набутими психолого-педагогічними знаннями, уміннями та навичками, які, за сприятливих для педагогічної творчості педагога умов, забезпечують його ефективну педагогічну діяльність із розвитку потенційних творчих можливостей вихованців.

Список використаних джерел та літератури:

1. Баранова Н. П.Тренінги для вчителів із педагогічної майстерності. — X.: Основа, 2009. — 159 с.
2. Білинська О. Чи вбивають школи креативність? Відповідь Кена Робінсона. [Електронний ресурс] / Ольга Білинська – Режим доступу до ресурсу: https://znoclub.com/dovidnik-zno/405-prezentatsiya-kena-robinsona-chi-vbivayut-shkoli-kreativnist-na-konferentsiji-tedx.html.- назва з екрана.- Дата перегляду: 24.11.2019
3. Дерев’яна Л. Креативність як складова професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів [Електронний ресурс] / Л. Дерев’яна // Вісник Львів. ун-ту. – 2009. – (Серія “Педагогіка). – Вип. 25. – Ч. 4. – С. 168–174. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/natural/vlnu/Ped/2009_25-4/21_Dereviana.pdf
4. Креативність вчителя: шляхи звільнення від стереотипів і шаблонів [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://klasnaocinka.com.ua/uk/article/kreativnist--vchitelya--shlyakhi--zvilnennya--vid-.html. - назва з екрана.- Дата перегляду: 15.11.2019
5. Наталя Іванова: «Креативність – це вимога сучасності» [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://gohigher.org/kreativnist_tse_vymoga_suchasnosti. - назва з екрана.- Дата перегляду: 15.11.2019
6. Павленко В. В. Креативність учителя як чинник розвитку педагогічної творчості [Електронний ресурс] / Віта Віталіївна Павленко – Режим доступу до ресурсу: http://eprints.zu.edu.ua/16821/1/пав..pdf. -
7. Хамм О. Теоретичні основи формування креативного мислення майбутнього вчителя [Електронний ресурс] / О. Хамм // Наукові праці МАУП. – 2012. – Вип. 2 (33).С. 255-259.Режим доступу :

 http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Npmaup/2012_2/pdf_files/255-259.pdf.