Стаття на тему: "Використання проблемно-пошукових завдань на уроках української літератури"

Використання проблемно-пошукових завдань на уроках української літератури

Сучасне суспільство потребує соціально активних творчих особистостей, здатних сприймати великий обсяг інформації, орієнтуватися в глобалізаційних процесах сучасної науки й самостійно приймати конструктивні рішення в усіх сферах суспільного життя. Цьому сприяє введення у навчальний процес проблемного навчання, яке спрямоване на розвиток логічного мислення, креативності, творчих здібностей і формування пізнавальної діяльності дітей.

            Поняття «проблемне навчання» вчені трактують  по-різному. Т. Кудрявцев, З. Калмикова називають його принципом дидактики, В. Оконь, А. Брушлинський — методом навчання, типом навчального процесу вважає А. Алексюк, психолого-педагогічною системою в організації навчально-пізнавального процесу — В. Максимова. М. Скаткін стверджує, що це особливий підхід до навчання, що виявляється насамперед у перетворювальному характері пізнавальної діяльності  тощо. 

Проблема — це поштовх, необхідність шукати логічні зв'язки між літературним твором і власним досвідом, до того ж  вихід може бути й не один. Проблемність створює більше можливостей для розвитку самостійного мислення. Репродуктивні методи навчання не такі дієві.

            Заняття з  літератури повинні бути проблемними. Євген Пасічник виділив дві технології введення в навчальний процес проблемності. Першу варто використовувати на початкових етапах, оскільки вона є пасивною: викладач створює та розв’язує проблему самостійно, показуючи дітям напрям мислення. Друга спрямована на розвиток активності й самостійності студентів. Викладач лише створює проблему, а розв'язують її діти. Цю технологію потрібно використовувати, коли в них є значний досвід самостійності на заняття української літератури, вони можуть з’ясувати логічні зв’язки та зробити висновки. Вважаю, що в коледжі доречно використовувати другу технологію, бо студенти вже здатні самостійно вирішувати навчальні проблеми, такий метод досить ефективний.

Найпростіший спосіб створити проблемну ситуацію — проблемне питання. На нього немає готової відповіді в підручнику. Воно часто може не передбачати прямої відповіді, бути суперечливим. І лише інтенсивний мисленнєвий пошук з опорою на певну інформацію дозволить знайти розв’язок. Викладач повинен вислухати кожного, скерувати хід думок, виділити основне. Правильних відповідей часто буває декілька.

Щодо застосування на практиці можемо навести приклад: вивчення твору «Intermezzo» Михайла Коцюбинського.

Проблемні питання:

На початку подано перелік дійових осіб. То за жанром це драматичний твір? Аргументуйте.

Яке значення має незвичайних перелік дійових осіб? Чи дійсно абстрактні поняття, тварини, явища природи є дійовими особами?

Чи  варто засуджувати ліричного героя за байдужість до людських проблем? Чи завжди втеча є виходом зі складної ситуації?

Василь Стефаник «Камінний хрест»:

Чи вірить Іван Дідух, що вирішить усі проблеми, якщо виїде за кордон? Чому він вирішив поїхати?

Яке значення танцю в новелі?  У яких іще творах танець передає психологічне напруження, переживання героїв.

Як ви ставитеся до Івана? Чи правильно він зробив, що стільки сили й здоров’я покладав на горбу?

Емігранти, це люди, у яких вирвано серце, а на його місці — пустка, але водночас це й люди, що відкривають нові горизонти. Як ви вважаєте, емігрант — людина з порожнечею в душі чи з новим наповненням?

Доведіть, що новела актуальна  в наш час.

Працюючи над вивченням роману І.Багряного «Тигролови», формулюю запитання: чи справді «у сміливих завжди щастя є». Опираючись на зміст тексту, доведіть або спростуйте істину цього твердження.

            У літературних колах існує думка, що Стуса вбито в карцері спецтабору суворого режиму для політв’язнів у ніч на 4 вересня 1985 року, коли стало відомо, що його висуното на Нобелівську премію, адже ця премія присуждається тільки за життя. Проблемне питання. Як ви розумієте значення слова «жертвоносність»? Звірте своє тлумачення зі словником. Чи застосовне поняття жертовності до поета, який сказав: «…не питаюсь, чи тяжкий мій хрест»? Обміняйтеся своїми думками із сусідом по парті. На завершення своєї невеличкої дискусії поміркуйте, чи міг своє життя В. Стус прожити по-іншому.

Мотивації студентів може сприяти нестандартне формулювання теми заняття, наприклад: «Остап Вишня – ангел сатири і гумору»; І.Карпенко-Карий – «великий обсерватор життя»; Найбільший постмодерніст 20-их років ХХ ст. Феномен «кларнетизму»; «Зачарована Десна» О. Довженка – казкова подорож у світ дитинства. 

              Можна запропонувати проблемно-пошукові завдання, порівняти твори різних письменників, з’ясувати, чи є аналогії в  зарубіжній літературі.

Наприклад, порівнюючи твори Івана Карпенка – Карого «Мартин Боруля» і Мольєра «Міщанин – шляхтич», з’ясувати спільні і відмінні риси цих творів.

Ефективним засобом формування потреби у вивченні української літератури, естетичного розвитку, художнього виховання стали літературні відеохвилинки. З одного боку, це різновид соціальної реклами, оскільки вони популяризують загальнолюдські цінності, спрямовані на досягнення суспільно корисних цілей (підвищення читацької культури нації, виховання почуття прекрасного, патріотизму, духовності), з іншого боку – це вид мистецтва, тому що вони виконують гносеологічну виховну (формування позитивних духовних цінностей), художньо-естетичну (розвиток креативного начала, естетичного смаку, здібностей та потреб) функцій.

Українська література також дає величезний матеріал, який сприяє формуванню мотивації до її вивчення.

Бажання познайомитися з новим автором може викликати і вдало

підібраний епіграф до уроку:

«Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.» (О.Довженко) – при вивченні прози О.Довженка.

На занятті  можуть прозвучати цікаві вислови, які потім виведуть студентів до теми заняття.

“Хай юність догорить – ми віддані життю і нам воздасться в славі”

 ( Василь Стус) Що б ви могли сказати про людину, яка в житті притримувалася такої думки ?

Кращому осмисленню навчального матеріалу сприятиме розгадування дітлойдів.

1. дТПЗСТ. ПМПНПЛБйННВЛЩ. ТЙСБХЗПЛД. («Для творчої праці замало самого таланту. Поет мусить пройти найглибше пекло людського буття й найвищі небесні вершини людського щастя. Тоді його слово буде хвилювати, захоплювати, піднімати людську душу»)

2. СВОЛдРНЗ. («Сучасна війна обнизала людей до рівня найдикіших звірів»)

Незмінно викликають в дітей живий відгук і цікаві факти з життя автора або відомості про твір.

Наприклад, знайомлячи їх з творчість О.Довженка, пропоную прослухати таку історію:

5 квітня 1942 року О.Довженко нотує у записній книжці: «А вчора, пишучи спогади про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнатоньці сміявся і плакав. Боже мій, скільки ж прекрасного і дорогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи вже не повернеться!»

На початку твору автор свою мету визначив так: «...перебираючи дорогоцінні дитячі іграшки, що завжди десь проглядають в наших ділах, усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел. І перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих...»

Запитання: Як ви думаєте, чи з метою публікації писав Довженко цей твір?

Проблемна ситуація виникає, коли є потреба нових знань, встановлення логічних зв’язків. Цілком можливі різні розв'язки, треба знайти найточніший. Викладач та студенти продуктивно взаємодіють тоді, коли педагог скеровує розумову їх діяльність, а ті вчаться застосовувати набуті знання в нестандартних умовах.