СТАТТЯ: "НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ФОРМУВАННЯ ТВОРЧО ОБДАРОВАНОЇ І ВСЕБІЧНО РОЗВИНЕНОЇ ОСОБИСТОСТІ"

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ФОРМУВАННЯ

ТВОРЧО ОБДАРОВАНОЇ І ВСЕБІЧНО

РОЗВИНЕНОЇ ОСОБИСТОСТІ

Н.В. ЦИКАЛО    ВПУ №75

У статті розглядаються особливості національно-патріотичного виховання молоді ЗП(ПТ)О    на сучасному етапі. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до формування творчо обдарованої особистості,охарактеризовано моральні цінності які покладено в основу виховання патріотизму та національної свідомості молоді.

Ключові слова:  національно-патріотичне виховання,всебічно розвинена особистість, формування патріотизму, національна свідомість.

   Становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, визначають основні напрями виховної роботи з молоддю та модернізації навчально-виховного процесу.

 Проблеми соціально-економічного становища українського суспільства на сучасному етапі, зниження рівня життя більшості населення, його розшарування, знецінення традиційних моральних норм і цінностей, пропаганда жорстокості, бездуховності, насильства, невизначеність в оцінці подій історичного минулого українського народу негативно вплинули на моральні цінності підростаючого покоління. Рівень масової культури досить низький. Культ насилля і розпусти практично заполонив наші екрани, де мало не на кожному каналі ми можемо побачити аморальні чи агресивні сцени. Зарубіжні фільми часто пропагують західну систему цінностей, виховуючи у молоді культ споживацтва, прагнення до насолоди, вседозволеності. Загрозливого поширення серед молоді набули такі соціально небезпечні хвороби, як туберкульоз, СНІД, наркоманія, хвороби, що передаються статевим шляхом. Україна за темпами розповсюдження ВІЛ-інфекції/СНІДу займає одне з перших місць серед європейських держав[ 8].

Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений
національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин,
здатний до саморозвитку та самовдосконалення.

 Метою національно-патріотичного виховання є формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків. Патріотичне виховання включає у себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти. Головною складовою патріотичного виховання є формування у молоді любові до рідної країни, що здійснюється в першу чергу сім’єю, безпосереднім соціальним оточенням через передавання певних культурних традицій, звичаїв, обрядів, вірувань. Значну увагу патріотичному вихованню молоді приділяють органи державної влади, які здійснюють його переважно через формування готовності до захисту Вітчизни, поваги до до чинного законодавства та засад демократичної, правової держави, поваги до української історії, видатних пам’яток культури [8].

Головною домінантою національно-патріотичного виховання молоді є формування у особистості ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції.

В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючий чинник розвитку суспільства й нації в цілому. Форми й методи виховання базуються на українських народних традиціях, кращих надбаннях національної та світової педагогіки й психології.

У сьогоднішніх умовах відбувається перехід суспільства до нового етапу розвитку, що зумовлює  зміни на соціальному, економічному, культурному рівні. Зміни, які відбуваються на соціальному рівні  призводять до модернізації складових освіти, що обумовлюється підвищенням якості освіти і відповідності  її світовим вимогам та потребам сучасного суспільства.

Однак, за словами І. Беха, щодо виховання в контексті трансформуючих суспільних процесів  "патріотичне виховання сьогодні є найгострішим моментом для української громади, українського  громадянського суспільства й держави" [2].  Окрім того, науковець наголошує на необхідності одночасного вирішення питання національного виховання, національної ідентичності, бо без цього не може  бути країни.

Проблема патріотичного та національного  виховання, формування всебічно розвиненої особистості тривалий час досліджується в філософії, соціології, психології та педагогіці. Основну увагу концептуальним основам патріотичного виховання приділяють такі вчені як Г. Ващенко, О.Вишневський, В. Сухомлинський; психолого-педагогічне становлення патріотичної  особистості розглядають І. Бех,  К. Чорна; роль педагога у формуванні морально - патріотичних якостей       громадянина порушують І. Зезюн, А. Капська, М. Фіцула, В. Ягупов та інші.

      До  цієї проблеми   в системі професійно - технічної  освіти зверталися такі  вчені  як М..Боришевський,  А. Беляєва,  С. Гончаренко,  О. Дубинчук, Н. Кузьміна, Н. Ничкало,  Є.Стех.

     Національно-патріотичне виховання учнівської молоді - складна проблема загальнодержавного рівня. Вона потребує спільних зусиль державних, громадських, політичних організацій і установ, що опікуються проблемами молоді, вимагає від них високої культури, освіченості, активної громадянської позиції. Патріотизм є головним чинником національного світогляду молоді. Характерними ознаками патріотизму є розуміння і сприйняття української ідеї, сприяння розбудові державної незалежності України, готовність до захисту своєї Батьківщини, пошана до історичної пам’яті, любов до рідної культури, мови, національних свят і традицій  українського народу, дбайливе ставлення до національних багатств, рідної природи, збереження та зміцнення власного здоров’я.

 Національно - патріотичне виховання має суспільний характер. Його складовими є сім’я, формальні та неформальні  об’єднання, громадські організації, засоби масової інформації тощо. 

        Процес національно - патріотичного виховання  нерозривно пов'язаний з навчальними закладами, зазначимо, що в нашому випадку – це професійно-технічні  навчальні заклади . Мета ЗП(ПТ)О полягає у вихованні почуття патріотичності, національної  гордості, розуміння власних дій і життєвої позиції, осягненні сенсу життя та визначення свого місця у  суспільстві, сприянні активній позиції, прагненні до милосердя, доброти, поваги, спонуканні до   самовиховання та самовдосконалення. Отже, в умовах суспільних змін необхідно звернути ще більшу увагу  на процес національно-патріотичного виховання молоді. Саме національно свідома, відповідальна за долю Батьківщини,  вихована у дусі поваги до українських традицій особистість здатна бути конкурентоспроможною, досягти  високого рівня культури та активного включення в динамічну систему функціонування сучасного   суспільства [6].

Органічне поєднання навчання та виховання в  ЗП(ПТ)О дає можливість забезпечити підготовку висококваліфікованих спеціалістів, молодь, свідомо діючу, морально зрілу, соціально не байдужу, адже ідеалом виховання є гармонійно розвинена, високоосвічена, соціально активна та національно свідома людина, яка наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, є носієм найкращих надбань національної та світової культури, здатна до саморозвитку та самовдосконалення.

Особливість національного та патріотичного виховання полягає не тільки у розвитку розумових здібностей учнів ЗП(ПТ)О , а у формуванні активної життєвої ролі, небайдужої позиції. Виховання почуття власної гідності, честі, людяності, прагненні до самовираження та самоствердженні особистості є  основними завданнями у формуванні морально-патріотичних якостей учнівської молоді  ЗП(ПТ)О [6].

  Формування національної свідомості,  самосвідомості та патріотизму у вихованців є метою національного виховання, у нашому випадку і  патріотичного виховання.  Національне виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, на ідеях і засобах народного виховання, на ідеях і засобах народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що  уособлюють вищі зразки виховної мудрості українського народу – любов до рідної землі, до свого народу, його традицій, звичаїв, готовність до мирної та ратної праці в ім’я України, почуття гордості за  Батьківщину, вірність Україні, власну відповідальність за її долю.

  До особливостей  національно-патріотичного виховання ми можемо віднести:

– родинне виховання на ідеях і засобах народного виховання, народної педагогіки. Першим інститутом соціального виховання є сім’я, яка виступає еталоном поведінки особистості в суспільстві як громадянина. Тому перші знання про патріотичне виховання індивід отримує беручи участь у родинних святах, обрядах, звичаях;

– патріотичне виховання в  загальноосвітній  школі, яке стає початковою ланкою при формуванні патріотичного виховання у ЗП(ПТ)О ;

– патріотичне виховання на державному рівні – це розроблення концепцій та програм національно - патріотичного виховання, військово-патріотичного виховання, героїко-патріотичного виховання тощо.

Автор виділяє такі засоби національного виховання, а саме: рідну мову, родовід, рідну історію,  краєзнавство, природу рідного краю, народну міфологію, фольклор, національне мистецтво, народний  календар, національну символіку, народні прикмети і вірування, виховні традиції, національні традиції, звичаї та обряди [9].

У своєму  розвитку національно-патріотичне  виховання  проходить три етапи:

– етап етнічного самоусвідомлення (формування у ранньому дитинстві культу рідної оселі, сім’ї, предків, рідного села; педагогіка маминої пісні та казки);

 – етап національно-політичного усвідомлення (усвідомлення себе у підлітковому віці як частини нації, відновлення історичної пам’яті та формування почуття національної гідності);

– етап громадсько-державного самоусвідомлення (передбачає формування правильного розуміння  понять патріотизму й націоналізму, виховання поваги до національно-культурних цінностей інших народів, прищеплення почуття національної, расової, конфесійної толерантності) [5].

  В. Ягупов вважає, що кінцевим результатом національно-патріотичного виховання має бути "самодіяльність, самостійність у розв’язанні моральних проблем, моральна саморегуляція та моральна зрілість, які проявляються у формуванні людини-громадянина – суб’єкта діяльності, вірного сина українського народу, спроможного і здатного зробити свідомий моральний вибір" [9].

Важливою особливістю національно - патріотичного виховання є формування домінантних якостей особистості патріота. В. Дроговоз виділяє такі домінантні якості особистості-патріота:

– сформованість духовно-етичних якостей особистості (свідомої любові до Батьківщини, поваги до рідної мови, культури, звичаїв, традицій);

– сформованість історико-пізнавальних якостей особистості (знання своїх коренів та історії "малої Батьківщини", України, інших країн; прагнення до вироблення власної патріотичної позиції; знання законів України);

– сформованість професійно-діяльнісних якостей особистості (ставлення до праці як до служіння Батьківщині; розуміння національних інтересів України);

– сформованість здатності до саморефлексії (здатності до самоаналізу власних вчинків з точки зору інтересів Батьківщини);

– сформованість громадянсько-діяльнісних якостей особистості (потреби в конкретних повсякденних справах на користь Батьківщини) [4].

            Потрапляючи в умови нового соціального середовища, а саме до ЗП(ПТ)О, учень стає суб‘єктом впливу факторів, які позначаються на його становленні. Професійно технічний навчальний заклад  виступає як певне соціальне середовище, середовище життєдіяльності, до якого пристосовується і в якому функціонує учень. У нашому випадку ЗП(ПТ)О  є об’єктивним фактором, що визначає життєві настанови, особистісну спрямованість, характер потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, реальну поведінку тих, хто там навчається. Відповідно до цього, у сучасному суспільстві до першочергових завдань формування особистості як відповідального  громадянина України належить формування патріотизму як складової громадських цінностей. Важливо не просто сформувати патріотизм як абстрактне почуття любові до рідної землі, народу, держави, а як реальну зацікавленість у розбудові власної держави, відродження національної ідентичності української самобутності, небайдужого громадянина до власної країни  [7].

Отже, існує необхідність у зміні системи виховання учнів  ЗП(ПТ)О на нову, яка б робила акцент на формуванні особистості учня та надавала можливість самореалізації та вдосконалення. Процес національно-патріотичного виховання має бути керований та системний з урахуванням як інтересів так і уподобань учнів.

Моральні цінності учнів  ЗП(ПТ)О мають бути покладені в основу їх патріотичного виховання, класифікація запропонована М. Боришевським, у якій він виділяє такі групи:

– моральні (доброта, справедливість, толерантність, щирість, взаємодопомога, власна гідність, відповідальність, принциповість та непримиренне ставлення до протилежних явищ дійсності);

– громадянські (патріотизм, уболівання за долю Батьківщини та готовність практичними справами її зміцнювати, усвідомлена потреба віддавати свої сили служінню співвітчизникам, вірність громадянському обов’язку, громадянська дисциплінованість, повага до державної мови);

– професійні, або діяльні сні (усвідомлення учнем своїх обов’язків щодо активного і творчого навчання у ЗП(ПТ)О як одна з найвищих моральних і патріотичних цінностей), що є своєрідною квінтесенцією таких цінностей, як шанобливе ставлення до національно-історичних традицій і звичаїв українського народу, традицій свого навчального закладу; повага до ритуалів і символів  ЗП(ПТ)О; творче ставлення до обов’язків учнів; прагнення постійно вдосконалювати свої професійні знання, навички та вміння; готовність до усвідомленого виконання конституційного обов’язку щодо захисту України у лавах Збройних сил; виявлення поваги до керівників і товаришів; намагання зміцнювати духовну єдність учнівських колективів тощо;

– світоглядні (національна ідея, ідеали та цінності українців тощо);

– інтелектуальні (здатність мислити критично й самокритично, спроможність плекати об’єктивні оцінки, погляди на різні явища, на саму людину, сенс її життя – як запорука здатності до самостійного вибору);

– естетичні (розвиненість естетичних смаків, відчуття прекрасного, вміння відрізняти справжню красу від імітацій, вульгарності);

– валеологічні (відповідальне ставлення до свого фізичного і психічного здоров’я, здатність до фізичного і духовного самовдосконалення) [3].

Саме ці духовні цінності учнів ЗП(ПТ)О  є важливими педагогічними категоріями, які визначають зміст і спрямованість національно- патріотичного виховання.

Отже, особливістю виховання патріотично-налаштованого учня

ЗП(ПТ)О  є формування широкого кола світогляду, активної життєвої позиції, зацікавленості у розбудові держави, високої духовно-моральної  культури, що є основою культурного і соціального розвитку суспільства.  

   Тож основною метою національно - патріотичного  виховання в 

ЗП(ПТ)О має стати створення належних умов для формування творчо обдарованої, всебічно розвиненої особистості, а через неї – формування повноцінної нації.  Це можливо не тільки через політичні та економічні реформи, а й через відновлення і модернізацію соціокультурного середовища суспільства. Тобто через необхідність формування цілісної системи ціннісних орієнтирів суспільства, концептуальним ядром якої має стати власна державна національна ідея творчого характеру. По суті йдеться про відповідну ідеологію, за допомогою якої можна було би формувати нові структури свідомості, нову ментальність нації в її національно-патріотичній єдності.

Список використаних джерел

 1. Афанасьєв А. Проблема формування ідеалів патріотичного виховання та ціннісних орієнтацій на сучасному етапі / А. Афанасьєв, Н. Іщук // Рідна школа. – 2009. – № 12. 

2. Бех І. Національне виховання в контексті глобалізаційних процесів : актуальні завдання / В. Бех // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2011. – № 1. 

 3. Боришевський М.Й. Національна самосвідомість у громадянському становленні особистості.- К.: Беркут, 2000.

4. Дроговоз В. А. Патріотично-військове виховання студентської молоді в освітньо-виховному просторі  університету : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07. "Теорія і  методика виховання" / В. А. Дроговоз / Східнослов’янський національний ун-т ім. Володимира Даля. –Луганськ, 2010. 

5. Пальчевський С. С. Педагогіка : навч. посібник / С. С. Пальчевський. – К. : Каравела, 2007.  .

6.Стех Є. О. Основні принципи патріотичного виховання учнів професійно-технічних навчальних закладів http://www.rusnauka.com/19_AND_2012/Pedagogica/3_113530.doc.htm  

7. Чорна К. І. Виховання громадянина, патріота, гуманіста: науково-методичний посібник / К. І. Чорна. – К. : ТОВ «Хік», 2004. 

8. Чупрій Л.В.  Патріотичне виховання в Україні: cтан і перспективи http://sd.net.ua/2009/11/05/patrotichne_vikhovannja_v_ukran_ctan__perspektivi.html  

9. Ягупов В. В. Педагогіка: навчальний посібник / В. В. Ягупов. – К. : Либідь, 2002.