У статті висвітлено досвід роботи вчителів по формуванню
пізнавальних інтересів учнів та зосередженню важливих умов і можливостей прямого й опосередкованого впливу на розвиток творчих здібностей молодших школярів.
Ключові слова: проектна діяльність, пізнавальні процеси, домінуючі мотиви у навчальній діяльності.
НУШ
Проектна діяльність молодших школярів
як суб'єкт -суб'єктна взаємодія учителя і учня
« Об'єкт проектування розпредмечується - його сутність,
властивості та логіка стають надбанням особистості учня,
завдяки чому його здібності розвиваються
і наповнюються предметним змістом».
І.Подласий
У статті висвітлено досвід роботи вчителів по формуванню
пізнавальних інтересів учнів та зосередженню важливих умов і можливостей прямого й опосередкованого впливу на розвиток творчих здібностей молодших школярів.
Ключові слова: проектна діячьність, пізнавачьні процеси, домінуючі мотиви у навчачьній діяльності.
Сьогодні метод проектів переживає друге народження, ефективно доповнюючи інші педагогічні технології, які сприяють становленню особистості школяра як суб'єкта діяльності та соціальних відносин. Застосування методу проектів — це нагальна потреба нашого часу.
Проект («кинутий уперед») — це задум, план, прообраз передбачуваного або
можливого об'єкта; сукупність документів і розрахунків, необхідних для його створення. Це цільовий акт діяльності, в основі якого — інтереси учня. Тому вчителі повинні активно працювати над упровадженням у навчально-
виховний процес проектної діяльності. Саме через вільний вибір, особисті бажання та вміння працювати в групах реалізується ідея „Допоможи мені це зробити самому". Ці слова стають девізом плідної роботи сучасних педагогів. З цього випливає основна метою роботи вчителів : застосування професійних умінь, необхідних для успішної організації проектної діяльності у навчально-виховному процесі.
Інтерес учителів до використання методу проектів у навчально-виховному
процесі зумовлений його спрямованістю на безпосереднє залучення учнів до
навколишнього життя. Цінність методу полягає в сприянні вихованню ініціативи,
самостійності, колективізму, у розвитку вміння планувати діяльність, у врахуванні сил та інтересів дитини; індивідуалізації прийомів роботи, її темпів, організації всього навчання на свідомому до нього ставленні з боку учня. Проектне
навчання створює унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій і
самостійності учнів в пізнанні нового, стимулюючи їх природну допитливість і творчий потенціал.В основі проектної діяльності лежть взаємодія суб'єктів, яка полягає в спільній праці, пізнаванні, спілкуванні. Такий підхід дозволє вчителям уникнути педагогічного впливу на особистість дитини, так званих дій «зверху», встановлює та підтримує взаємні зв'язки суб'єктів у спільній діяльності, результатом якої стають вияви активності,формування суспільно значущих потреб і зростання мотивації. У процесі дослідження об'єкта розвиваються значущі якості, компетентності та пізнавальні інтереси учнів. Відповідно до провідної мети проекту об'єкт досліджується за ознаками групи, сгруктури, місця, функції, часу та властивостей.
У своїй практиці вчителям використовують таку класифікацію загально -
методичних вмінь:
1. Управлінські вміння:
-планування власної діяльності;
-організація власної діяльності;
-контроль над власною діяльністю;
-регулювання власної діяльності;
-аналіз власної діяльності.
2.Інформаційні вміння:
-працювати з письмовими текстами;
-працювати з усними текстами;
-працювати з реальними об'єктами (предмети, живі істоти, процеси, явища, що
об'єктивно існують у дійсності) як джерелами інформації.
3.Логічні вміння:
-анатіз і синтез;
-порівняння;
-узагальнення і класифікація;
-доведення і спрощення;
-визначення та вирішення проблем.
У проектній діяльності докорінно змінюються відносини «вчитель - учень»:
*учень визначає мету діяльності - учитель допомагає йому в цьому;
*учень відкриває нові знання - учитель рекомендує джерела знань;
*учень експериментує - учитель розкриває можливі форми і методи
експерименту, допомагає організувати пізнавально-трудову діяльність;
*учень обирає - учитель сприяє прогнозуванню вибору;
*учень активний - учитель створює умови для розвитку активності;
*учень — суб'єкт навчання, учитель - партнер;
*учень відповідає за результати своєї діяльності - учитель допомагає оцінити
отримані результати і виявити способи вдосконалення діяльності.
Школярі розробляють не лише проекти, а й реально виконують їх у майстернях,
класних кімнатах, фізичній лабораторії, у природі. Вони самі відповідають за планування та реалізацію проекту, керуються реальними проблемами повсякдення, виготовляючи об'єкти, які давали можливість перевірити їх теорії і плани на практиці.
На сьогодні учнями реалізовані проекти:
* „Особливості української національної кухні"
* „Охороняти рослини - зберігати життя на Землі"
* „Зміни грунту у різні пори року"
* „Посади своє дерево"
* „Збережемо ялинку"
* „Ми не хочемо жити на смітнику"
* ,. Життя і творчість Катерини Білокур"
* „Прикрасимо шкільну садибу"
* „Квіти нашого класу"
* „Таємниці рослин рідного краю"
* „Де чиста вода, там наше життя"
*„Пам'ятаймо я і ти: птахів треба берегти!"
* „Щоб квітами, ще й рясними, цвів навколо вільний світ"
* „Хто дихає садом, той дихає здоров'ям"
* „Краєвиди рідного села"
* „Україна вишивана"
* „Хвилина слави"
* „Раціональне харчування"
* „Здорові зуби - здоровий організм"
* „Відомі імена мого села" .
* „Славетні імена української історії"
* „Історія винаходу"
Досвід роботи свідчить, що учні можуть бути активними учасниками процесу створення проекту, мати свій власний погляд на інформацію, визначати мету і завдання і шукати шляхи їх розв’язання. Метод проектів дає змогу учням вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретних справах і приносить задоволення учням, що бачать продукт власної праці. Захист проектів у школі перетворюється на своєрідне шоу, до якого учень, група учнів, весь клас, учитель готується протягом певного часу. Результати роботи - альбоми, журнали, фотовиставки, комп'ютерні презентації та газети тощо.
Проектна діяльність дає змогу поглибити знання учнів із навчальних предметів, визначити їх здібності, розвинути інтерес до дослідницької роботи, сформувати вміння працювати з різноманітними інформаційними джерелами, навчити проводити спостереження та робити висновки, залучитися до пошукової діяльності, відкриває в учнях здібності лідерів, які вчаться організовувати роботу в групах, уміння співпрацювати, відчувати себе членом команди, брати відповідальність на себе, реалізовувати результати діяльності. Це відповідає соціальному запиту сучасності: надається перевага комунікативній компетентності - учитися жити разом.