Стаття Практичне втілення ідей А.С. Макаренка""

Практичне втілення ідей А.С. Макаренка

Вступ. Ім'я великого педагога ХХ століття А.  Макаренка стало одним із сучасних символів  епохи сьогодення, а його педагогічні  твори в  роки його діяльності були найпопулярнішими працями з проблеми виховання підростаючого поколінняя. Зі зміною сучасних поглядів, соціально-політичного устрою,  педагогічні  твори та ідеї А. Макаренка залишаються  затребувані, як і раніше.

Головне місце в теорії виховання А.Макаренка займає вчення про виховний колектив, який  формує активну творчу особистість. Велику роль він відводив демократичним взаємовідносинам педагогів зі своїми вихованцями. А.С.Макаренко домагався, щоб відносини були засновані на товариському спілкуванні, дружбі, в процесі їх спільної  виховної діяльності. Для учня  вихователь – це член колективу,  старший товариш і наставник.

Необхідність змін мети і завдань сучасного освітнього простору визначено Національною доктриною розвитку освіти України, в якій стратегічним напрямом є подальша демократизація, піднесення авторитету особистості, її культури, поведінки. З цією  метою  суспільство повинно створити відповідні умови підростаючому поколінню, якіб могли жити і творити в сучасному суспільстві.

Новітні ідеї у реалізації  молодіжної політики на теренах вітчизняного 

виховного  простору вказують на зростаючу роль інститутів самоврядування. 

 Суть соціального замовлення суспільства закладам освіти полягає у вихованні особистості, яка володіє не тільки певною сумою знань, умінь і навичок, а й здатна активно включитись у демократичні процеси, які відбуваються у нашій країні, стати учасником самоврядування колективу, бути лідером: всебічно розвиненим, ініціативним, здатного до самовиховання, самовдосконалення, самоствердження і самореалізації, а отже конкурентноспроможним. На цьому етапі школярі потребують практичних навичок управлінської діяльності. Одним із найважливіших факторів формування в учнів таких якостей  у школі є учнівське самоврядування. Самоврядування - це метод організації управлінської діяльності учнів з метою подальшого формування та розвитку в них якостей лідера на основі виявлення спеціальних здібностей та участі в громадському житті . У сучасних умовах перед лідером постают завдання, які він в короткий термін спроможний вирішити. Саме такими знаннями управлінської діяльності повинен володіти лідер  учнівського самоврядування.

Метою статті є практичне втілення ідей А. С. Макаренка в процес самореалізації особистості, становлення лідерства та розвитку активу в сучасній школі через учнівське самоврядування.

Виклад основного матеріалу

Питання учнівського самоврядування розглядало безліч науковців тому воно має свій хід, історію розвитку. Ще Аристотель та Платон доводили, що активна  людина  несе відповдальність не тільки за свої вчинки, а й за вчинки інших.  В Європі про самоврядування розочали говорити за часів Ренесансу у Сілезії. У 1761 році місцем шкільного самоврядування стає Швейцарія. Шарль Фур'є говорив, що діти повинні об'єднуватись в «шкільні зграйки», де виконувати завдання за інтересами. Інтерес до самоврядування виник і у Києво – Могилянській академії, де студенти мали право на утворенн корпорацій, де проходив розподіл посад та повноажень. Досвід побудови самоврядування ми бачимо і в працях А. С. Макаренка. В своєму досвіді він поєднував демократизм та авторитарність, одноосібне кервництво та колегіальність. Він підкреслювавв роль керівників, педагогів, бачив у самоврядуванні засіб виховання. Він говорив , що учень повинен підкорятися товаришу і наказувати товариша. Учень повинен себе вести в залежності від обставин бути організованим, активним , наполегливим, володіти собою та впливати на інших [3.с. 49].

Центральну роль в теорії виховання А. С. Макаренко відводив вченню про виховний колектив, який є джерелом виховання особистості.

В колективі А.Макаренко відводив роль демократичним взаємовідносинам педагогів та учнів, добивався, щоб вони були товариські в процесі спільної діяльності. В колективах А. С.Макаренкка завжди  гарантувалася демократія про це свідчив Статут, який був складений колективом і показував всі шляхи діяльності закладу. Для того, щоб у дитячих закладах працювали органи учнівського самоврядування у школі повинен скластися колектив, створений відповідний режим і здорові традиції. Основою самоврядування А. С. Макаренко вважав виробничо-пофесійну направленість закладу. Він вважав, що суспільно-корисна праця згуртовує колектив.

А.С.Макаренко вважав, що робота всіх органів самоврядування повинна проходити точно за планом, регулярно.

Проаналізувавши розуміння органів самоврядування за А. С. Макаренком ми хочемо познайомити з роботою органів самоврядування в нашому закладі.

Здатність до самоврядування в суспільстві не є природженою. Це наслідок звички та тривалої підготовки говорив Т. Джеферсон. ... Справжня суть виховної роботи ... полягає зовсім не у ваших розмовах з дитиною, не прямомувпливі на дитину, а в організації життя дитини стверджував А. С. Макаренко. Розвиток учнівського самоврядування в сучасних умовах є досить важливим і актуальним.

Згідно з новою парадигмою освіти основою виховного  процесу в Будильському НВК є потреба учня в самореалізації та соціальній успішності. Розвиток соціальної активност учнів, виховання у них почуття власної гідності, надання їм можливості виявити себе, формувати в них управлінські здібності можливо тільки за створення в  закладі сприятливих умов. Однією  з форм активності учнів  є учнівське самоврядування, яке є засобом життя учнівського колективу.

Структура органів учнівського самоврядування нашого закладу нагадує державну структуру. Головним завданням учнівського самоврядування в НВК є формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, яка ініціативна, здатна приймати нестандартні рішення.

Досвід роботи педагогічного колективу показує, що учнівське самоврядування буде дієвим, якщо  базується на принципах:

•                  участь учнів в управлінні освітнм процесом;
•                  залучення учнів до роботи  творчих груп та об'єднаннях за інтересами;
•                  педагогічне керівництво КТС;
•                  використання в роботі учнівського самоврядування педагогіки співробітництва;
•                  навчання активу організторським здібностям.

В Будильському НВК становлення учнівського самоврядування проходить на демократичній основі. В закладі сформованй учнівський парлмент, в якому  визначено, як структуру так і обов'язки. Сюди входять: звітно-виборні збори, загальношкільні та класні збори, старостат, загальношкільна лінійка, прес-центр. Працює парламент, який складається з міністерств. Керує роботою президент учнівської республіки, допомагає йому прем'єр-міністр.

Робота шкільного парламенту розпочинається у вересні, де на класних зборах обирається учнівське самоврядування та пропонують представників до шкільного парламенту. На лінійці проходять вибори парламенту учнівського самоврядування. На першому засіданні Рада учнівського самоврядування обирає правління прламенту та склад міністерств.

Найвищий виконавчий орган парламенту є засідання парламенту, яке збирається два рази на місяць. Тут розглядаються всі питання, планується робота, накреслюються шляхи покращення роботи, виносяться пропозиції. На засідання можуть запрошуватись батьки, вчителі, дирекція. Загальношкільні лінійки проводяться 4 рази на місяць. На лінійці звітується парламент, оголошується план роботи на тиждень, нагороджуються переможці конкурсів, змагань. Лінійка – це вищий орган роботи парламенту учнівського самоврядування.

Структура учнівського самоврядування в класі враховує особливості колективу учнів. Тут спрямовується робота на розвиток власного «Я» кожного учня, розвиток його здібностей, розкривання в колективі, самовизначення. Головним органом є класні збори, які обирають раду класу, куди входить і класний керівник.

Реалізація завдань по організації шкільногоу самоврядування пов'язана з тим, що учні працюють самостійно, але потребують педагогічного керівництва.

Тому шкільне учнівське самоврядування в нашому закладі діє на умовах партнерства, розвитку колективу через формування перспектив, формування спільної думки, педагогічної допомоги.

 Учнівське самоврядування забезпечує сприятливі умови для згуртування учнівського колективу. Першочергове завдання вчителя полягає у розкритті здібностей кожної дитини. Особистісно-орієнтовані методи виховної роботи класних керівників створюють умови для творчості, самореалізації учнів. Класний керівник без учнівського самоврядування  працювати не може. Щоб навчити дітей  планувати, виконувати і контролювати свою діяльність, необхідна систематична робота вихователя.

А. С. Макаренко розглядав учнівське самоврядування як один із видів самоврядування народу та вважав його дієвим засобом підготовки підростаючого покоління до життя, суспільно-корисної праці, активної участі в загальнодержавних суспільних справах. Формування ініціативної особистості, яка може приймати нестандартніі рішення неможливо без залучення учнів до участі в управлінні  через колективну творчу діяльність та учнівське самоврядування. Саме функціонування учнівського самоврядування в закладі стає школою демократії та залежить від розвитку дитячого колективу.

Висновоки. Наш час потребує лідерів нової формації компетентних, неординарних, відповідальних, які відповідають вимогам сьогодення.

Ось тому ще з шкільних років потрібен пошук молоді, чиї особистісні переконанняя спрямовані на активну участь у громадському житті, молоді, яка має організаторські здібності, усвідомлює себе потенційним лідером, має бажання використовувати свої здібності заради інших.

Участь молодого покоління в учнівському самоврядуванні - це важливий шлях до радикальних перетворень в нашому суспільстві.

Школа – це модель майбутнього суспільства. Основи лідера, громадянина закладаються з дитячих років. Учні потребують практичних навичок управлінської діяльності і саме вчителі їм зможуть допомогти в цьому. Умовою розвитку учнівського самоврядування в закладі є педагоги, які вміють і хочуть співпрацювати з учнями. Саме такі педагоги працюють в Будильському НВК. Саме наші учителі можуть переконати учнів в тому, що крім них даного доручення краще  не виконає ніхто і тільки тоді самоврядування стає потребою колективу. Самоврядування в нашому закладі проходить під чітким керівництвом педагогів у співпраці з адміністрацією закладу та батьківскою громадськістю.

В наш час розвивається нова технологія освітнього процесу на основі самоврядування, тому в закладі існує співпраця дорослих і дітей у виконанні спільних справ.

Саме зі шкільних років у дітей усвідомлюється їх роль у громадському житті закладу, як основа діяльності в дорослому житті. І однією з форм роботи педагогів є залучення учнів до громадського життя через діяльність шкільного учнівського самоврядування.

Учнівське самоврядування будується на потребах учнів і головною задачею педагогів на цьому етапі є постійна підтримка мотиваційно -  потребнісної сфери дитини, тобто підтримати таку позицію, за якоїб проходило постійне самовдосконалення учнів та бажання стати гідним громадянином держави.

Метою роботи шкільного самоврядуання закладу є згуртування учнівської молоді на добрі справи, виховання кращих рис громадянина України, активної життєвої позиції, підготоввка до дієвої участі демократичним управлінням  суспільством, захист учнів, організація дозвілля учнів.

Функції, які виконує шкільне самоврядуання НВК : організаторська, виховна, стимулююча.

Основні заповіді, яких дотримуються члени учнівського самоврядування: робити добро, любити своїх близьких, допомагати іншим, не лінитись та не шукати виправдання своїм недолікам, знайти мету в житті, пізнавати світ та себе, відкривати для себе, щось нове та цікаве.

Модель учнівського самоврядування, яка створена в нашому закладі виробляє в учнів такі якості, як відповідальність за доручену справу, за колектив, принциповість, самостійність, готовність знаходити правильне рішення, долати труднощі, ініціативність.

Саме тому в нашому закладі учнівський колектив сильний і організований з чіткою системою самоврядування й відповідальності перед суспільством за свє навчання та вчинки.

Теорія Макаренка про те, що колективне виховання є ефективним має своє підтвердження і в нинішній час. Етапи формування колективу передбачають виховання лідерів, а потім лідери навчають інших.

Шкільний парламент – незалежна, утворена на добровільних засадах організація, створена для задоволення, захисту потреб та інтересів учнів, є складовою виховної системи закладу.

Без учнівського самоврядування процес гармонійного становлення та розвитку особистості неможливий, тому наш шкільний парламент активно розвивається і задовольняє потреби сучасного учнівського колективу.

Список використаних джерел

1.               Гордин Л.Ю. Проблема самоуправления воспитанников в наследиии  А.С. Макаренко и в современной школе / Гордин Л.Ю // Сов. педагогика. ‐ 1978. ‐ №3.  ‐ С.47‐56.
2.               Макаренко А.С. Избранные произведения. Т. 2. – К.: «Рад. школа», 1984, с. 324-333
3.                Макаренко А.С. Методика воспитательной работы. ‐ К. : Рад.шк., 1990.‐ С 57‐58.
4.               Макаренко А.С. Педагогическая поэма // Избр. произведения: в 3 т. – К:Рад. шк.,  1984.Т.1.‐ 517с
5.               Ступарик Б. Учнівське самоуправління: Історичний досвід / Б. Ступарик // Джерела. – 2000. – №1–2. – С. 80.