Літературно-народознавчий ранок
«На святого Миколая в небі іскорка палає»
Ведуча 1. Це свято раз буває в році.
Воно нікого не мине.
Бо Миколай Святий із неба.
В оселю кожну зазирне.
Ведуча 1. Діти, а ви знаєте, хто такий Святий Миколай? Це, малята, дуже добрий дідусь, який завжди піклується і про дорослих і про дітей. У цей день, 19 грудня, він обходить кожну домівку і дивиться, а чи гарно поводиться та чи інша дитина. Якщо вона працьовита, слухняна – то нагороджує її подарунками, а якщо ледача, неслухняна – дарує різку. До речі, подарунки Миколай ховає під подушечку або в чобіток. А ви сьогодні, діти, у себе під подушками щось знайшли? Подарунки чи різочки? (Відповіді дітей).
Ведуча 2. Поки він ще не прийшов,
Станьмо разом в коло знов,
Миколаю заспіваймо,
В гості діда закликаймо.
Пісня : «Запрошує в гості святий Миколай...»
Виступ дітей.
1.Сьогодні в нас казкове свято!
Гостей запрошено багато.
Бо Миколай прийде до нас.
Його чекає кожен з вас.
2. Свято лине Миколая –
Серденько радіє.
Йде святий до нас із раю
Принесе надію.
3. Він ходить від хати й до хати
Питається в мами і тата
Чи є у вас чемна дитина?
Дівчаточко мале чи хлопчина?
Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці!
4. З нетерпінням я чекаю –
Нині свято Миколая.
Як надворі стане темно
Він приходить потаємно.
Ще ніхто його не бачив
Та у ліжечка дитячі
Він кладе під подушки
Подарунки і книжки.
5. Святий Миколаю, прийди до нас з раю.
Принеси нам дари, кожному до пари.
Цукерки смачненькі, булочки пухкенькі.
Книжечок багато, читати у свято!
Музика «В гостях у казки».
Маша: Доброго дня, любі дітки. Я дівчинка Маша, з казки «Про Машу та Ведмедя». Незабаром до нас завітає Святий Миколай. Чи вірите ви в дива? Правильно. Треба вірити.
Хай Миколай у вишиванці
Розбудить подарунком вранці,
І принесе у Вашу хату
Добробут, радості багато.
Розбудить приспані надії,
Зігріє гумором, любов’ю,
І принесе усім здоров’я!!!
За традицією, у цей день всі дітки пишуть листи Св. Миколаю з проханнями. Він допомагає усім нужденним і всім, хто цього заслужив. День Святого Миколая відмічають двічі на рік -19 грудня і 22 травня. (З дверей влітає лист)
Ой що це, це ж лист Святому Миколаю. Хтось його загубив, а може, підкинув, давайте почитаємо його.
Лист Святому Миколаю:
«Святий Миколаю, я хочу до свята гарного велосипеда і новий айфон 11».
Ого, це не прохання, а наказ-замовлення. Не дуже вихований хлопчина писав. Щось я не бачу, які добрі діла він робив, і які світлі думки відвідали його голову. Я теж колись не слухала дідуся ведмедя Михайла Потапича. І мені дуже соромно за мої вередування і клопіт, який зазнав через мене Мішка. З екрану на це смішно дивитись, але ведмедику Михайлу Потапичу було не переливки. Я і хату підпалювала, і фарбою одяг замащувала, і фотокартини робила так, що від мене усі звірі в лісі тікали, і грядку спустошувала, ох , соромно тепер.
Ябіда:/влітає на швабрі/ О, привіт. От вас якраз мені і бракувало. Я Ябіда-карябіда. Мене не чекають, а я сама приходжу. Де сваряться дві подруги, я тут як тут. Я обожнюю робити дрібні капості. Я намастила усі двері школи клеєм і вставила сірники у замки дверей класів. Я дуже люблю, коли діти голосно розмовляють на перерві, бігають як скажені, і штовхаються на сходах. А ще мені подобається, коли хлопці чубляться у коридорах.
А ще я наплювала жувальних гумок, де хотіла. Ага, не очікували, що я завітаю до вас на свято. А я для вас приготувала різочки-лозиночки, тому що ви неслухняні. І тобі , Машо, теж.
Маша: Ці дітки тебе, Ябідо, слухати не будуть, бо вони слухняні, розумні і виховані. Та і я стала розумницею.
Ябіда: Якщо так, я зараз подивлюся, які ви розумні, творчі, кмітливі, а головне — дружні… а ну відповідайте…що це?
В теплий край не відлітають,
Взимку весело співають,
Жовтогруді, невелички,
Звуться ці птахи… (синички)
А ну цю загадку, ну ніколи не відгадаєте:
Влітку медом ласував,
Досхочу малини мав,
А як впав глибокий сніг,
Позіхнув і спати ліг. Хто це? (ведмідь)
А таку загадку:
Я падаю на ваші хати,
Я білий-білий, волохатий,
Я приліпаю вам до ніг,
І називаюсь просто … (сніг)
1 загадка:
Прийшла до нас бабуся
У білому кожусі.
Поля причепурила –
Пухнастим снігом вкрила.
Вгадайте – хто вона
Бабуся чепурна? (Зима)
2 загадка:
Коли падаю я з неба
Люди кажуть: Так і треба.
Восени тоді вважай –
Буде добрий урожай. (Сніг)
3 загадка:
Узори вишиває
Без голки і без нитки.
Улітку спочиває,
А взимку – дуже рідко. (Мороз)
4 загадка:
Зелену сукню маю,
Ніколи не міняю,
Один – єдиний раз на рік
ЇЇ я прикрашаю. (Ялинка)
5 загадка:
Прийшов до нас гість
Та зробив нам міст
Без сокири, без долота –
Швидка й міцна робота. (Лід)
6 загадка:
Невеличкі дві хатини,
В них м,які і теплі стіни
По п,ять братиків малих
Прожива в хатинах тих (Рукавичка)
Маша: От бачиш, діти кмітливі і добрі, тобі тут друзів не знайти.
Ябіда:… Зате … Я… я… я вмію розповідати вірші, отак! Слухайте.
Всім роблю я капості, із великою радістю.
Знаю, що й ви, малята, не тільки, любите бешкетувати,
А й у різні історії потрапляти. Ой що це…оце історія.
Лінь: /потягується і вповзає під музику, тягне за собою подушку/
Ой , як же мені лінь робити уроки і готуватися до школи. Прибирати в кімнаті – мені лінь, йти на фізкультуру і витерти класну дошку – мені лінь. Мені лінь відігнати муху. Мені лінь заправити вранці ліжечко і лінь помити тарілку. Мені лінь сказати «дякую» і «доброго дня», як же мене звати, діти? Правильно – лінь. Я прийшов провести майстер-клас з ліні. Слухайте уважно: завдання на домашку з дошки не переписуйте. З однокласниками не вітайтесь. Якщо на сходах побачили бумажку, проявіть лінь, не піднімайте. Якщо ви їсте яблуко і вам лінь викинути качан, то кидайте його собі під ноги або просто у вікно.
Ябіда: О, мій товариш по життю, лінь дорогесенький , у нас так багато спільного. Давай дружити.
Лінь: А давай.
Маша: Ой, які погані гості до нас завітали. Правильно кажуть: «Два чоботи – пара». Ой, дітки, чуєте – дзвіночки. Цеж ангели небесні завітали до нас.
1-й ангел:
Доброго дня, дорогі дітки.
2-й ангел:
Хай вам бог помагає.
1-й ангел:
Дорогим діточкам — юним, щирим, милим –
Ми бажаєм здоров’я, щастя та сили,
Бути чемними завжди з мамою і татом,
Щоб слухняністю була наповнена хата.
2-й ангел:
І дівчатам, і хлоп’ятам, всім цікаво знати,
Хто такий Миколай і що то за свято?
Ми прийшли із небес на зустріч із вами,
Нас прислав Миколай з добрими вістями.
Маша:
Святий Миколаю, ми знаєм: бачить усіх і мене,
Уклінно йому посилаєм одвічне прохання земне:
Хай люди живуть у вірі і правді,
І пам’ятають вічно про те —
Тільки коли ближні люблять сердечно,
Тоді до людей він із Богом іде.
1-й ангел:
Не турбуйтеся, любі діти,
Він до нас завітає на свято,
Бо про кожного знає він все,
Подарунки усім принесе.
2-й ангел:
Знає він про всі ваші забави,
Про хороші й добрі справи,
Як вчитеся старанно у школі,
Як працюєте з мамою в домі,
Як дідусь і бабуся вас люблять
І внучат своїх ніжно голублять.
Ябіда: А якщо комусь не хочеться учитись?
Лінь: Або якщо лінь робити уроки і допомагати батькам. Тоді що?
1-й ангел:
Якщо кому не хочеться учитись,
Якщо кому не хочеться трудитись,
2-й ангел:
То Миколай усе бачить, знає,
І винуватця неодмінно покарає.
Маша: А як святий Миколай бачить усе на світі?
Ябіда: А як він встигає за всім стежити і всьому давати лад?
Лінь: В нього що, 100 пар очей?
1-й ангел:
Знає Миколай пригоди всіх,
Бо живе святий на небесах.
Дарував йому Бог місію святу —
Він заходить в кожну хату.
2-й ангел:
Він на поміч поспіша завжди,
Береже від горя і біди,
Всім увагу приділити може,
Бо відмовити, вважає він, негоже.
Прощавайте, дітки, нам ще треба пів землі облетіти.
/Ангели йдуть. Ябіда і Лінь ховаються/
Вбігає чорт:
Чортик. Довкола ніч, судома зводить тіло,
А їсти нічого і горло заболіло.
А голод ну такий, що ледве копита тягну,
Я б вже з’їв цукерки, мармелади, горішки,грушки, марципани, цитрини, яблука, банани.
Ой холодна тут зима, в пеклі холоду нема.
Одягнувся ніби літом, в пеклі жар, а зима на світі.
Я без шапки та кожуха і відмерзнуть мої вуха.
Я змерз, як чорт.
Зараз би гарячої смоли.
Попросив одного разу смоли в Івасика-Телесика, а він сказав, що такого тут ніхто не їсть. Він дав мені шматок жуйки, і я нею ледве не подавився, і як діти таке паскудство їдять? А ще діти зараз говорять по мобілкам і спілкуються в інтернеті. А ще Котигорошко повідав, що діти грають у «Танчики» з ранку до ночі.
Ябіда: О, наш дружбане -чорте. Ти що, нас не впізнав? Так, всі йдіть сюди, і Чорте, і Лінь. На перший-другий розрахуйсь. Так, що будемо робити, щоб зірвати прихід Святого Миколая. Може, вкрадемо в учительки всі конспекти, щоб не проводила уроки. Або будемо давати шкільні дзвінки, як захочемо – не за розкладом.
Лінь: Ні, мені лінь.
Чортик: Я знаю, давайте вимкнемо скрізь світло, і уроків не буде або оголосимо карантин.
Ябіда: То ж всі здорові.
Лінь: Щоб Святий Миколай не прийшов, треба всім дітям зробити щеплення на лінь.
Ябіда: А я вважаю, що треба зварити чарівну юшку, щоб діти із слухняних стали бешкетниками-бруднулями, невихованими хлопчиськами і дівчиськами.
Чортик: А давайте накидаємо на сходах кульок, щоб всі падали. І буде як у фільмі «Один дома».
Ябіда: А хто з вас знає чарівні слова? Ніхто.
Лінь: А давайте покличемо Двійку. Вона все знає. Вона вміє зіпсувати свято.
Всі: Двійка , двієчко, красунечко, йди сюди.
Двійка: Ой, хто мене кликав? Я тут, як тут . Мене й кликати не треба. Я сама у гості прийду. Мене так багато на сторінках щоденників у моїх шанувальників. Ой, а якого я гарного червоного коліру, а ще я буваю дуже жирна. Діти мене люблять виривати разом із сторінкою, або стирати гумкою. І не люблять показувати батькам. Щоб їх не сварили. Але ж я є у журналі, звідти я нікуди не подінусь. І батьки мене все одно в журналі побачать під час батьківських зборів чи в табелі. За мене вдома карають дітей і не пускають у кіно чи погуляти. А ну, діти, відкрийте щоденники, я пошукаю в них своїх родичів – братів та сестричок. Хто вступить у клуб моїх фанатів-шанувальників, підніміть руку. О, тільки Лінь, Ябіда і Чорт. А давайте заспіваємо гарну пісню старої Шапокляк.
Всі: /співають/ Кто людям помогает, проводит время зря.
Хорошими делами прославиться нельзя.
Маша : Дітки, не піддавайтеся на спокуси грішників.
Ще хвилька, діти, і між вами
Тут стане Миколай святий.
Він з щирим серцем і дарами
Опиниться у залі цій!
Ангел 1:
Яка радість, який рай! Іде святий Миколай!
Несе він дарунки, і втіху і пакунки!
Ангел
Пісню слави заспіваймо
Щирим серцем нині враз.
Миколая зустрічаймо
В це святий величний час.
Пісня: «Миколай святий дивиться віконце»
/Входить святий Миколай /
Святий Миколай:
Вітаю усіх вас, добрії діти.
Щоб стрітись із вами, проїхав півсвіту.
Лиш радість та мир несу я в оселі,
Нехай люди завжди будуть веселі.
Нехай сліз не буде, не буде біди.
Багато дарунків приніс я сюди.
Ангел 1: Дарунки потім, а спочатку:
Скажіть як іде навчання?
Хто з вас людям добро робить?
Хто живе по правді?
Хто з вас любить рідну неньку,
Як їй помагає?
Ангел 2:
Хто з вас слуха і шанує
Своїх вчителів?
Хто із вас “будує”
України рідний дім?
Ябіда: Ми слухняні і живем по правді.
Лінь: Ми розумні і справедливі.
Двійка: Ми виховані і чемні.
Чортик. : Ми добрі і щирі.
Ми працелюбні і вчимося на «12».
Маша: Оце брехуни. Не вір цим пройдисвітам, Святий Миколаю. Вони спокушали дітей, в них вселилася нечиста сила.
Святий Миколай: А ми це зараз перевіримо- а ну кажи, Ябідо, які математичні дії ти знаєш.
Ябіда: Забирати і … полювати.
Маша: Неправильно. Додавання, віднімання, множення і ділення. Правда, дітки.
Святий Миколай: А ти, Лінь, скажи як закінчується прислів’я : «Праця годує, а лінь …»
Лінь: Дарує
Маша: Невірно. А правильно буде – «Праця годує, а лінь марнує»».
Святий Миколай: Ану, скажіть,чортеня, що є супутником Землі?
Чортик: Пекло.
Маша: Помилився, чортик, – Місяць.
Святий Миколай: А ну скажи, Двійко, скільки буде 9 помножити на 8.
Двійка: 25…
Святий Миколай: О, я бачу, хто тут капосний, ледачий, бешкетливий і неосвічений. Не отримаєте ви від мене подарунків.
Маша: Правильно.
Лінь: А ваша Маша – тоже наша. Вона не слухала ведмедя Михайла. Вона його замучила. Не давайте їй подарунків. Від неї ліс і звірі здригалися.
Маша: Так, я була колись неслухняна. Мені дуже соромно.
Гра: (Проводить Святий Миколай)
Що ж я можу лиш радіти,
Що такі ви гарні діти.
А зараз ми проведемо з вами «Хвилинку добра»
А чим ще ви мене порадуєте?
Виступ дітей (Вірші)
1.Святий ти, добрий Миколаю,
На тебе ждемо вже давно,
Що даси Ти нам, про це не знаєм,
Та просимо тебе одно:
Ти нашим родичам дай сили,
Щоб виховати нас могли,
Щоб тої втіхи ще дожили,
Щоб доросли їх дітлахи.
2. А всьому нашому народу
Ти добру долю принеси,
Усяке зло і лиху пригоду
Від України відверни.
А нам в здоровї дай зростати,
Завзяття й сили нам надай,
Щоб ми з руїн могли підняти
І звеселити рідний край.
3. Я у Бога завжди прошу
Не цукерок і не грошей,
А здоровя мамі й тату
Миру, щастя в нашу хату.
Слави, й волі всій родині,
Нашій рідній Україні.
4. Святий отче Миколаю!
Мою хату не минай,
Подаруй мені потіху,
І торбину повну сміху,
І здоров’я для родини,
Красну долю для Вкраїни!
Ябіда: Святий Миколаю, а може, ми хочемо виправитись? Нам надоїло бути поганими.
Двійка: А я мрію стати 12. Це всього –навсього дописати переді мною одну одиничку.
Лінь: А мені як надоїло лінуватись. Я хочу стати працелюбним.
Чортик: А я хочу мати гарних друзів і жити не в пеклі, і ходити до школи.
Маша : Ну, то треба йти до школи, в цей дружній клас і виправлятись. Читати книжки, розв’язувати задачі, виконувати домашні завдання, писати вправи. Вчити природознавство, шанувати та любити батьків, вчителів і однокласників. Слухати дорослих. Робити добрі справи.
Всі: Так. Ми виправимося. Згода.
Святий Миколай.
Молодці, малята!
Час цукерки вам роздати
А потім далі вирушати!
Святий Миколай:От настав прощатись час,
Залишаю вже я вас.
Будьте добрі й завжди щирі,
Живіть в злагоді і мирі.
Мамі й татку помагайте.,
Менших себе не чіпайте.
Вчителям у поміч будьте.,
І мене ви не забудьте.