Стаття "Правове виховання у сучасній школі"

Про матеріал

У сучасних умовах українського суспільства правове виховання є одним з найважливіших чинників розвитку особистості, становленні громадянського суспільства і демократичної правової держави – держави де панує закон. Тому в основу системи правового виховання покладено концепцію самовизначення особистості, яка володіє не тільки певною сумою знань, умінь і навичок, а й здатна стати активним учасником розбудови української держави.

Перегляд файлу

Правове виховання, як складова частина виховання громадянської компетентності у сучасній школі

 

     Правове виховання - соціально–правова та педагогічна допомога особі, передусім молоді, у формі правової свідомості  та правової культури, вихованні почуття людської гідності, розуміння соціальної цінності права: найгуманніший спосіб профілактики правопорушень, подолання явищ і наслідків правового нігілізму (ігнорування права, юридичних норм і загальноприйнятих правових цінностей).

   У сучасних умовах українського суспільства правове виховання є одним з найважливіших чинників розвитку особистості, становленні громадянського суспільства і демократичної правової держави – держави де панує закон.      Тому в основу системи правового виховання покладено концепцію самовизначення особистості, яка володіє не тільки певною сумою знань, умінь і навичок, а й здатна стати активним учасником розбудови української держави.

   Правове виховання являє собою процес правової соціалізації особи, сприйняття нею вимог права, його результативного значення. У широкому розумінні цей процес є наслідком впливу на людину багатьох факторів правового виховання соціально-економічного укладу життя це:

  • політичний режим держави (спосіб організації вищої державної влади);
  • внутрішня політика держави;
  • ідеологічні норми законодавства;
  • моральна атмосфера;
  • традиції суспільства;
  • загальнолюдські якості.

Загальна мета і конкретні завдання правового виховання учнів вирішуються в процесі навчальної діяльності одночасно виділяються і безпосередні завдання правового виховання:

  • формування в кожного учня системи знань з питань основ держави і права, розвиток інтересу до цієї галузі знань і зв'язок права з навколишньою діяльністю;
  • формування поваги до   держави, її органів державної влади;
  • прищеплення навичок право свідомої поведінки;
  • виховання нетерпимості до різноманітних правопорушень
  • формування потреб та умінь активно захищати в установленому законом порядку свої права та законні інтереси інших осіб
  •  формування вміння протистояти негативним поглядам на нашу державу, на її закони.

Правова освіта та виховання у школі здійснюється у двох напрямках:

  • профілактика правопорушень(поведінка (дія або без діяння)особи, яка приносить шкоду інтересам суспільства і тягне за собою юридичну відповідальність);
  • право освітня робота.

Велика увага в школі приділяється формуванню правової культури, як складової частини вихованням громадської компетенції.

Постійно проводиться робота з класними керівниками по попередженню пропусків без поважних причин, відслідковується літера «н» в класних журналах. Індивідуально та на батьківських зборах проводиться клопітка робота  з батьками учнів по попередженню пропусків учнями школи без поважних причин. Члени шкільної Ради з профілактики правопорушень регулярно разом з представниками батьківського комітету та соціальної служби проводять рейди по мікрорайону школи «Як живеш, учень?», «Як ми відвідуємо школу?»… За дітьми з неблагополучних сімей встановлено психолого – педагогічне спостереження. Щороку проводяться декади правових знань, присвячені:

  • Всеукраїнському Дню прав людини;
  • 55-річчю Загальної Декларації прав людини;
  • 45- річчю Декларації прав дитини ООН
  • 15-річчю Конвенції ООН про права дитини;
  • 60- ти річчю ООН.

У 2010-2011 навчальному році декада правових знань проводилась у жовтні місяці і включала заходи:

- Олімпіада з історії та правознавства. Перший етап.

- Правовий брейн - ринг  «Україна – правова держава;

- Конференція старшокласників «ООН. Вчора, сьогодні, завтра»:

а) Україна – держава – засновник ООН;

б) Миротворча місія України у складі ООН;

- Конкурс стіннівок: «Моя національна ідея», «Права та обов’язки громадян України»;

- Тренінг «Знаємо і реалізуємо свої права»;

- Участь у районному конкурсі «Права дитини у ХХІ столітті»;

- Зустрічі з працівниками органів правопорядку;

- Оформлення стенду «Твої права та обов’язки »;

- Анкетування учнів 5-11 класів «Що ти знаєш про свої права та обов’язки »

- Підсумкова радіо лінійка.

- Виховні години:

-   5-6 класи « Ми – діти світу», «Хочу – не можна, не хочу - треба»;

- 7-8 класи «Єднаймося з дружною сім'ю ». «З чого починається Батьківщина»;

-   9-11 класи «Конституція України – твій закон», «Право на освіту».

Виховуючи учнів у правовому полі, школа надає дітям правовий та педагогічний захист, формує моральну самосвідомість, відповідальність, як рису особистості та навчає культурі поведінки на основі керування собою, вміння самостійно вирішувати питання самовизначення у дорослому житті.

Міжпредметні зв’язки громадянської освіти

 

Сучасна українська педагогіка спирається на багату спадщину, кращі традиції у вихованні громадян. Останнім часом у нашій країні зроблено низку кроків щодо впровадження системи громадянської освіти:

  • виготовлено пробні підручники, що нині перевіряються на практиці;
  • у загальноосвітніх школах створено декілька експериментальних майданчиків;
  • проводяться конференції, семінари;
  • Академією педагогічних наук України розроблено проект Концепції громадянського виховання.

Мета цих програм єдина – виховати громадянина, який цінує ідеали свободи, демократичні цінності та права людини і готовий їх обстоювати.

Першою формою реалізації громадянської освіти є впровадження спеціальних навчальних курсів (найдоцільнішим є введення таких курсів в старших класах).

Другим напрямом є введення змісту громадянської освіти до інших шкільних предметів. Найбільші можливості для цього надають такі предмети інваріативної частини навчального плану, як:

  • історія України,
  • всесвітня історія,
  • основи правознавства,
  • українська та світова літератури.

Предмети соціально – гуманітарного циклу формують базовий комплекс громадянських умінь і навичок, систему демократичних пріоритетів і цінностей особистості.

Утвердження гуманістичних, громадянських цінностей може здійснюватися під час вивчення природничо-математичних дисциплін, технологій тощо, що розкривають цілісність світу, взаємозв’язок людини з природою, відповідальність за збереження екології та життя на планеті та сприяють розвиткові критичного мислення та аналізу.

Упровадження змісту громадянської освіти в різні предмети може відбуватися зокрема шляхом розроблення блоків – модулів для кожного уроку, де можливе і планується застосування громадянознавчого змісту.

Що дасть встановлення між предметних зв’язків із громадянською освітою?

  • формування в учнів громадянознавчих понять та компетенцій;
  • активізацію життєвої позиції учнів;
  • розвиток в учнів критичного мислення, зокрема через застосування інтерактивних технологій;
  • збагачення соціального досвіду учнів;
  • розуміння ними багатогранності суспільного життя;
  • звільнення від надмірного дублювання деяких шкільних предметів.

Реалізувати міжпредметні зв’язки можна так:

а)  ознайомлення з програмами курсів суміжних предметів;

б)  ознайомлення із змістом підручників суміжних предметів;

в)  ознайомлення із календарно-тематичним поурочним плануванням курсів, їх взаємозв’язки;

г)  застосування вчителем системи заходів, що стимулюють використання учнями між предметних зв’язків;

д) вчити учнів пригадувати раніше засвоєні знання;

е) створювати такі завдання. Що змусять учнів шукати відповіді у підручниках дисциплін;

є)  диференційований підхід до учнів з різною підготовкою при оцінюванні виконання між предметних зв’язків.

Які ж основні напрямки встановлення міжпредметних зв’язків громадянської освіти?

  • Історія – дає змогу громадянській освіті використовувати життєві приклади вияву національної свідомості та громадянської активності і боротьби за громадянські права.
  • Етика – ставить за мету створення умов для формування моральних цінностей та орієнтирів особистості.
  • Література – дає змогу громадянській освіті використовувати життєві приклади.
  • Рідна мова – надає словниковий запас для визначення громадянської освіти. Завдяки диктантам і творам піднімаються актуальні суспільні проблеми та шляхи їх розв’язання.
  • Іноземна мова – надає певну інформацію щодо особливостей суспільних відносин окремих країн.
  • Біологія – сприяє формуванню уявлень про будову живого світу, виховання адекватного ставлення до навколишнього середовища.
  • Фізкультура – допомагає усвідомити про цінність людського життя та здоров'я.
  • Трудове навчання – допомагає оформити результати дослідницької роботи.

Наскрізними вміннями, що розвивають практично всі навчальні курси, є:

- комунікативні вміння,

- вміння працювати в колективі,

- дослідницькі вміння.

Учителям потрібно знати, що поширювати серед учнів принципи громадянської освіти зможе лише той педагог, який сам вірить у необхідність і можливість формувати активну громадську позицію молодого покоління в школі, який є небайдужим до лицемірства, фальші, подвійної моралі. При цьому слід пам’ятати про важливість навчання власним прикладом.

doc
Додано
9 липня 2018
Переглядів
5374
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку