Стаття "РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ КУРАТОРА В ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ"

ПЕДАГОГІКА

Михайло Ревенок                                         

Дарина Призенко

 (Хорол, Україна)

РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ КУРАТОРА

В ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ КОЛЕДЖУ

Анотація. Сьогодні основна увага акцентується не тільки на підвищенні професійних якостей студентської молоді, але й їх особистісному зростанні, збагаченні життєвого досвіду духовними цінностями, формуванні світоглядних орієнтирів та найкращих людських якостей: совісті, порядності, інтелігентності та працелюбності. Значна роль у ефективній організаційно-виховній роботі у коледжі належить куратору, адже саме від його організаторських та особистісних якостей залежить успіх у формуванні особистості студента як майбутнього фахівця-інтелігента, громадянина-патріота, небайдужого до долі української держави, економіки, освіти та культури.

Ключові слова: куратор, виховна робота, професійна компетентність, зміст та напрямки виховної роботи.

Сучасний період розвитку суспільства в нашій державі відкриває широкі можливості для оновлення змісту освіти, що дає змогу формувати духовно багату націю. Це обумовлює новий підхід до виховання студентської молоді. Виникла потреба у формуванні творчої особистості майбутнього спеціаліста, який зміг би розв’язувати як щоденні, так і масштабні завдання, що забезпечують не просто виживання, а прогрес нації.

Виховна робота в студентській академічній групи як цілеспрямований процес соціалізації особистості, відповідно до існуючих моральних вимог і принципів, є цілісним і упорядкованим комплексом закономірно побудованих, динамічно пов’язаних, взаємодіючих компонентів, які в своїй сукупності сприяють розвитку особистості та колективу. Таким чином, виховна робота являє собою складне соціально-педагогічне явище, що складається з великої кількості елементів, модулів, напрямів, моделей, завдань тощо.

З нашого погляду, серед основних  компонентів виховної роботи в академічній групі варто визначити такі: цільовий; змістовно-діяльнісний; творчо формувальне виховне середовище, діагностично-аналітичний.

Цільовий компонент є базовим орієнтиром цілісної виховної системи, оскільки включає мету та завдання роботи куратора академічної групи.

Значимість цільового компонента визначається тим, що він виступає системоутворювальним фактором. На жаль, куратори інколи недооцінюють вагу цільового компонента і недостатньо продумують мету, цілі, завдання виховного процесу. В такому випадку виховна діяльність носить аморфний, фрагментарний, а подекуди і формальний характер і не дає очікуваних результатів у вихованні студентів, формуванні колективу студентської групи. Як відомо, виховання без мети не буває і цілепокладанню слід приділяти пильну увагу.

 Як було зазначено вище, кардинальною метою виховної роботи у вищій школі є підготовка національної інтелігенції, оновлення і збагачення духовного та інтелектуального генофонду нації шляхом формування гармонійно розвиненої, цілісної особистості, сутністю якої є духовність, культурна самоідентифікація, соціальна і професійна компетентність.

Безперечно, мета, що наближена до ідеалу, передбачає вирішення низки завдань та надзавдань, які не тільки мають бути усвідомлені куратором, але і сформульовані ним для студентів як етапи їх персонального зростання. В такому разі, основні завдання, що їх покликані вирішувати куратори, мають стати привабливими для студентів і збігатися з їхніми власними прагненнями до самовдосконалення. Зміст цих завдань передбачає:

•                   виховання майбутніх спеціалістів духовними, високоосвіченими, компетентними, авторитетними людьми, носіями високої загальної культури (світоглядної, моральної, політичної, професійної, правової, інтелектуальної, психологічної, емоційної, естетичної, фізичної та екологічної тощо);
•                   виховання громадянина, патріота українського народу, формування у молоді чіткої громадянської позиції, виховання любові до батьківщини, поваги до української культури, мови, національних символів, національних традицій та історії, поваги до культури, мови інших національностей;
•                   розвиток професійної компетентності студента, складовими якої є бажання працювати в певній галузі знань, прагнення високого професіоналізму, усвідомлення необхідності отримати глибокі і різнобічні знання, потреба самоосвіти, набуття навичок самостійності в навчальній і науковій праці, уміння застосовувати знання на практиці, вміння корелювати професійні завдання з потребами (вимогами) екології;
•                   формування соціальної компетентності особистості, що дає можливість успішно реалізувати себе як члена соціуму, тобто мати певний соціальний статус, який свідчить про успішність у певному виді діяльності. Важливими складовими соціальної компетентності, в залежності від рівня соціальної діяльності, є: психологічна культура, комунікативність, професійність, знання з соціології та політології, багатовекторність духовних потреб тощо;
•                   розвиток моральності особистості як основи її духовності, важливого чинника розвитку соціальної та професійної компетентності;
•                   розвиток здібностей і потреб науково-пошукової діяльності як важливого фактора розвитку особистості студента; формування його світогляду, пошуку смислів людського буття;
•                   збагачення естетичного досвіду студентів як важливого фактора розвитку духовності особистості, її соціальної та професійної компетентності;
•                   правове виховання: набуття правових знань як чинника формування правової культури, прищеплення молодим людям віри у верховенство Закону, дотримання студентами законів України та нормативних актів, прийнятих в коледжі;
•                   розвиток психологічної культури молоді як важливого чинника особистісної, соціальної та професійної реалізації особистості;
•                   виховання у молодих людей потреби у здоровому способі життя, зміцнення престижності валеологічних цінностей;
•                   розвиток особистості студента на основі самопізнання, самовизначення, самоосвіти, самовиховання, самовдосконалення, самоактуалізації.

Зміст виховної роботи куратора, яка є складовою Положення виховної роботи коледжу, визначається такими напрямами:

•                   допомога студентам академічної групи в процесі їх адаптації до умов навчання в коледжі;
•                   допомога студентам академічної групи в навчальній діяльності, формування в них навичок самостійної роботи з навчальним матеріалом;
•                   контроль за систематичною навчальною діяльністю студентів, відвідуванням студентами занять, своєчасним виконанням ними завдань поточної атестації, за складанням заліків та іспитів;
•                   організація роботи куратора із виховання у студентів культурних навичок, засвоєння ними загальнолюдських, національних, громадянських, родинних, особистісних цінностей;
•                   допомога студентам при формуванні в групі здорового морально-психологічного клімату;
•                   залучення студентів групи до участі у наукових, культурних, спортивних та громадських заходах коледжу;
•                   допомога куратора при вирішенні індивідуальних та колективних морально-психологічних проблем, які виникають у студентів;
•                   відвідування куратором студентів, що проживають у гуртожитках, з метою вивчення умов проживання і контролю за виконанням студентами Правил внутрішнього розпорядку у коледжі;
•                   піклування куратора про соціальні умови життя і побут студентів, які проживають за межами гуртожитків;
•                   профілактика порушень студентами Правил внутрішнього розпорядку у коледжі та чинного законодавства України;
•                   пропагування в студентському середовищі здорового способу життя та мовленнєвої культури;
•                    профілактика і попередження негативних соціальних явищ;
•                   допомога і контроль при підготовці документів для отримання пільг певними категоріями студентів;
•                   контроль оплати навчання студентами контрактної форми.

Всі вищеперераховані завдання і напрями роботи куратора можуть створити враження безмежності і неосяжності його діяльності, що не тільки виходить за межі реального часового простору (що об’єктивно лімітують будь-яку діяльність), але й значною мірою психологічно перевантажує куратора, основною функцією якого є викладацька діяльність, яка вимагає зосередженості, передусім, на навчально-методичних, науково-дослідних, культурно-просвітницьких завданнях та проблемах. Усвідомлення наявної дихотомії функцій викладача-куратора, безперечно, загострює питання оптимізації роботи куратора, підвищення його ефективності.

Втім, вирішення цієї та деяких інших проблем, пов’язаних з перевантаженням куратора, забезпечуються наявністю: а) певного виховного середовища; б) діагностично-аналітичного елемента; в) студентського активу.

До недавнього часу, академічне навчання було пріорітетним в системі освіти – це пасивне навчання, основними принципами якого були авторитарність і репродуктивність.

Сьогодні в Україні розвиваються і розповсюджуються нові форми виховання і навчання, основними принципами яких є:

•                               гуманізм;
•                               демократизація;
•                               єдність загальнолюдською і національною;
•                               співробітництво і співтворчість викладача і студента;
•                               поєднання педагогічного керівництва з розвитком самостійності та ініціативи вихованців;
•                               єдність вимоги і поваги до особистості.

Ці принципи вимагають чіткого визначення задач в роботі куратора студентської групи нового набору.

На сьогодні куратор відіграє дуже важливу роль в організації виховної роботи коледжу, оскільки діяльність куратора студентської групи має високу соціальну значущість і посідає одне з центральних місць у формуванні національної свідомості і духовної культури українського суспільства. Таким чином, робота куратора – це висококваліфікована розумова праця щодо підготовки й виховання спеціалістів вищої кваліфікації з усіх галузей господарської діяльності, інтелектуальної еліти суспільства та української інтелігенції.

Ефективна робота куратора академічної групи є одним з найвагоміших чинників успішної організації виховної роботи коледжу, що, в свою чергу, знаходить відображення в підвищенні ефективності діяльності як конкретного навчального закладу, так і, в майбутньому, всієї системи освіти в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.               Авдєєва І. М. Інноваційні комунікативні технології в роботі куратора академгрупи: навч. посібник для вищих навч. закладів/ І. М. Авдєєва, І. М. Мельникова. - К.: Професiонал, 2007. - 304 с
2.               Буяльська Т. Б. Робота кураторів академічних груп у вищому навчальному закладі : метод. посіб. / Т. Б. Буяльська, М. Д. Прищак, Л. А. Мацько ; Вінниц. нац. техн. ун-т. - Вінниця : ВНТУ, 2007. – 148 с.
3.               Желябіна Н.К. Інноваційні комунікативні технології в роботі куратора академічної групи/ Методичні рекомендації / Н. К. Желябіна ; під ред. Н. К. Желябіної. – Запоріжжя: ЗДІА, 2007. – 67 с
4.               Педченко Н.І. Розмаїття активних форм і методів виховання – запорука успіху. Полтава, 2003.

Відомості про авторів

Ревенок Михайло Васильович – викладач загальнотехнічних дисциплін  вищої категорії (викладач-методист) Відокремленого  структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавської державної аграрної академії»; тел. 0500414402; сертифікат: ТАК; про конференцію дізнався від колеги.

Призенко Дарина Миколаївна – викладач економічних дисциплін другої категорії Відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавської державної аграрної академії»; тел. 0951261580;    darynapryzenko@ukr.net; сертифікат: ТАК; надійшло запрошення на особисту адресу; потребую отримання запрошення від оргкомітету про наступні наукові конференції на свою електронну адресу.