Стаття "Створення класу-родини - важливий засіб навчання і виховання"

Створення класу – родини – важливий засіб навчання і виховання

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Функції і напрямки роботи класного керівника …………………………..….3- 6

Творчий шлях……………………………………………………………..7 – 19

 Висновки…………………………………………………………………. 20-22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: створення оптимальних умов для формування класу-родини,

що сприяє вільному та повному розкриттю всіх здібностей учня та  їхньому розвитку,

-гармонійний всебічний розвиток дитини,

- підготовка її до життя в існуючих соціальних умовах,

- формування у дітей  моральних цінностей з позиції добра, справедливості,правди,людяності,

- виховання національної свідомості і самосвідомості;

- культура поведінки в сім ї,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функції класного керівника

початкової школи

• організаторська – планування і координація всієї виховної роботи з класом;
• аналітико – узагальнююча  - на основі вивчення і врахування індивідуальних  психологічних особливостей учнів класний керівник сприяє їх розвитку;
• координаційно-інформаційна  - передбачає забезпечення узгодженості в роботі трьох провідних колективів ( учнівського, вчительського, батьківського);
• психогігієнічна  - встановлення довірливого контакту з учнями, необхідність зняття психічних напружень в учнівському колективі;
• стимулюючо – гальмуюча -  забезпечує можливість активізувати чи гальмувати учнівську діяльність.

Роль класного керівника

в організації виховної роботи з учнями

Основне призначення класного керівника  зумовлене сучасним завданням, яке ставить перед собою суспільство:

• максимальний розвиток кожної дитини;
• збереження її неповторності;
• розкриття її потенціальних талантів та створення умов для нормального духовного, розумового та фізичного вдосконалення.

Виходячи з  теми, основними завданнями класного керівника я  вважаю такі:

• здійснення безпосереднього спостереження за індивідуальним розвитком учня;

• створення оптимальних умов для формування кожної особистості, що сприяють вільному та повному розкриттю всіх здібностей учня та їх розвитку;
• вивчення  нахилів, інтересів, сфер талантів учня з  метою підбирання для нього певного виду діяльності, де на нього чекає успіх;
• організація всіх видів індивідуальної, групової, колективної  діяльності, яка залучає  учнів у суспільно-ціннісні стосунки;
• активна пропаганда здорового способу життя;
• сприяння учню в дотриманні його прав та свобод;
• створення класного колективу як виховного середовища, що забезпечує соціалізацію кожного учня;

Напрямки роботи класного керівника з батьками

• ознайомлення з умовами життя родини;
• вивчення психологічного клімату у родині;
• ознайомлення з особливостями поведінки дитини в родині;
• визначення рівня педагогічної культури батьків;
• виявлення труднощів, які відчувають батьки;
• виявлення позитивного досвіду родинного виховання з метою  його поширення.

Діагностика виховання

• анкети для батьків майбутніх першокласників;
• вивчення рівня підготовленості учнів до школи;
• вивчення рівня адаптації учня до школи;
• дослідження рівня пізнавальних процесів;
• вивчення психологічних особливостей учнів;
• соціально-педагогічний паспорт;
• позитивні та негативні риси характеру;
• діагностика темпераменту;
• вивчення обдарованості особистості школярів;
• визначення рівня вихованості учнів класу;
• дослідження  самооцінки учнів;
• дослідження взаємовідносин в колективі ( соціометрія);
• вивчення мікроклімату та взаємовідносин у сім’ї;
• вивчення зайнятості дітей в гуртках і секціях в позашкільний час.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

   Сучасна сім’я все більше стає головною ланкою у вихованні дитини. Вона має забезпечувати її достатні матеріальні та педагогічні умови для інтелектуального, фізичного, морального та духовного розвитку.

   Батьки. Якими вони повинні бути? Загальних рецептів немає. І все ж… Ніжна, весела мати, що вміє буть ледь-ледь холоднуватою. Стримано-суворий батько, що часом усміхнеться і зрідка попустує. Можливо, на таких невеликих «вкраплюваннях» мають триматися і авторитет, любов до дітей.

   А дитина, якою б вона не була, коли їй скрізь погано, мусить бути захищеною вдома, мусить знати: там завжди горить вогник, що зігріє без зайвих запитань і повчань.

   То хто ж допоможе батькам набути педагогічних знань? Напрошується традиційна відповідь – школа. І це, зрештою, правильно. Бо школа лишається одним з найбільших авторитетів у цьому питанні.

      У житті кожної людини, яка свого часу була учнем, помітну роль відігравав  КЛАСНИЙ КЕРІВНИК

     «Класний керівник - це особа, яка за дорученням народу має повсякденний доступ до найдорожчого  народного багатства – душі, розуму, почуттів дітей, підлітків і юнаків.   Перед ним, з одного боку, моральні цінності, створені, вистраждані протягом століть,  з другого – багатство народу, його майбутнє, його  надія – молоде покоління.

       Класний керівник  творить найбільше багатство суспільства – ЛЮДИНУ…»

В.О. Сухомлинський

     Школа — це майстерня, де формується думка підростаючого покоління,  яке треба міцно тримати  в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє.

У кожної людини є будинок - не просто житло з дахом над головою, а місце, де його люблять і чекають, розуміють і приймають таким, який він є. 1 вересня 2018 року  ми з першокласникам почали створювати свій будинок, в якому нам разом дуже добре. Це наш клас. Він складається з будівельного матеріалу з особливими властивостями: доброти, гумору, взаємодопомоги, мудрості і захоплень. Кожний з нас поклав свою цеглинку в будівництво цього будинку. За цей період будівництва ми встигли подружитися, звикнути один до одного.

Ми - це наш клас, в якому  14 букв «Я». Кожен з нас - це унікальна, неповторна особа, одна єдина у своєму роді. Тому ми намагаємося дбайливо, з любов’ю і пошаною відноситися до себе і до оточуючих, приймати себе і інших такими, які ми є, тобто відноситися до себе й інших з терпінням і повагою

 

Перший Урок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відчуваю батьківське плече

 

 

 

 

 

Намагаюсь проводити уроки надворі. Переважно діти півдня проводять у класі, сидячи за партами. А коли за вікном гріє тепле сонечко, дуже важко зосередитись на навчанні. Тому школярам подобається прогулятись за межами або навколо школи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Змістове наповнення основних орієнтирів виховання передбачає формування цінностей і ставлень особистості до себе і людей, суспільства і держави, природи і здоров'я, праці та мистецтва.

У процесі виховання я керуюся особистісно орієнтованим підходом до здібностей, нахилів кожної дитини, тим самим створюючи умови для саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації на основі національних та загальнолюдських цінностей.

Виховання учнів реалізовую у процесі організації:

· навчально-виховної діяльності;

· позаурочної та позакласної діяльності;

· позашкільної освіти;

· роботи органів учнівського самоврядування;

· взаємодії з батьками, громадськими організаціями, державними установами.

На різних етапах розвитку колективу я висуваю конкретні завдання виховання і, спираючись на учнівський колектив, впроваджую різноманітну виховну роботу з класом та з окремими учнями. При цьому я враховую вікові особливості учнів, рівень їхніх знань та стан успішності, дисципліни в класі, наявність таких якостей : працьовитість, колективізм, усвідомлення громадського обов'язку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Родина  - це найдорожче в житті кожної людини.  Розповідаю  дітям про те , що кожна родина   - це найдорожчий скарб,  який має кожна людина і тому завжди оберігає  свій дім.

В Україні вінки мали сонячну символіку. Вінок асоціювався  з сонцем, котре сходить. Також це символ слави, перемоги, святості, щастя, успіху, могутності, миру, сонця.

 

 

Сім'я - це первинне природне середовище, джерело духовної та матеріальної  підтримки для дитини. Серед багатьох функцій, які виконує сім'я, найважливіша - виховна. Сім'я не є ізольованим мікросередовищем: багатоканальні зв'язки з'єднують її з суспільством; різноманітні зовнішні чинники впливають на її виховну функцію. Важливе місце тут належить закладам освіти, педагогам, які завдяки фаховій освіті володіють необхідними психолого-педагогічними знаннями, професійними вміннями і навичками, виступають важливою складовою в педагогічному трикутнику "дитина - батьки - вчитель". Для цього я  відвідую родини. Так я ближче стаю до них. Коли ти приходиш у гості  , то квартира сама все розкаже. Також я можу спостерігати, як поводить себе дитина  вдома, з батьками. І проаналізувати: дитина – вдома, дитина – у школі.

Це дає змогу мені  зробити певні висновки стосовно виховання дитини її батьками. А також відвідування родини і помешкання  показує, чи потребує ця родина соціального захисту, чи ні. Все це я фіксую у  соціальній карті учня , а також в соціальному паспорті класу, де фіксуються всі соціальні категорії. Тому для себе я ставлю певні задачі для організації роботи з батьками учнів і здійснюю  за такими основними напрямками:

• вивчення сімей учнів, їх виховного потенціалу;
• включення батьків, усіх дорослих членів родини у навчально-виховний процес як рівноправних учасників;
• інтеграція зусиль і гармонізація взаємин педагогічного колективу і батьківської громадськості в створенні сприятливих умов для ефективної роботи освітнього закладу;
• формування педагогічної культури сучасної сім'ї та допомога батькам в їх психолого-педагогічній самоосвіті;
• корекція виховної діяльності родин з різним типом сімейного неблагополуччя.

     Ці форми роботи дають дуже позитивні результати .  Вивчення сімей учнів за запропонованими напрямками  допомагає мені  отримати узагальнені дані про атмосферу в сім'ї, характер сімейного виховання і взаємини в кожній конкретній родині. За результатами таких психолого-педагогічних досліджень я застосовую відповідні форми і методи роботи, планую  зміст педагогічного всеобучу батьків класу, визначаю сім'ї, які вимагають педагогічної допомоги та корекції у вихованні дітей.

Також пропоную їм не просто показати своє дерево, а і приготувати  повідомлення  про свою родину. Проведення   таких годин спілкування  дуже важлива складова у створенні класу - родини . Кожен з учнів, коли готується до цього уроку, залучає своїх батьків, і атмосфера в родині змінюються, батьки починають розповідати своїй малечі, якими вони були маленькими, як проводили свій час з бабусею чи з дідусем. Таким чином цей урок  мені, як вчителю так і класному керівнику, допомагає більше дізнатися про сім’ї.

Наступний аспект організації роботи з батьками  - об'єднання батьків у згуртований колектив.

 

 

 

 

 

Цікаво пройшов у нас 32 тиждень-Моя родина

 

День 1. Чому сім’ю називають  найбільшим скарбом людини?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

День 2. Чого я хочу навчитися у своїх бітьків?

 

День 3. Які традиції у моєї родини?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

День 4. Чому людина повинна знати свій родовід?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У своїй роботі я намагаюся проводити різні види батьківських зборів:

• колективні: лекції, конференції (з обміну досвіду родинного виховання, по обговоренню педагогічної літератури, періодичної преси з питань сімейного виховання), диспути, дискусії, "круглі столи", вечори запитань і відповідей, дні взаємних претензій, дні відкритих дверей, кінолекторії, інформаційні стенди;
• індивідуальні та групові: консультації з проблем родинно-сімейного виховання, бесіди, відвідування сімей, листування, індивідуальні дні, зустрічі з батьками.

 

   Зі свого досвіду роботи більш вдалими і корисними виявилися збори - конференції, «круглі столи», консультації з проблем родинного-сімейного виховання з психологом школи. Тому завжди ділюся своїм досвідом з учителями нашої школи. Раджу  стосовно вибору батьківських зборів , їх тематики.

Але не тільки батьківські збори об’єднують  класний колектив в одну дружну родину, а  і:

• „Педагогічний десант” – виступи педагогів з актуальних проблем виховання дітей на підприємствах та організаціях, де працюють батьки; влаштування виставок, випуск спеціальних стіннівок.
• „У сімейному колі” – анкетування батьків, індивідуальна робота, допомога родинам шляхом консультацій, практичні поради, зустрічі із лікарями, психологами, юристами.
• „Родиний міст” – зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання дітей.
• „Народна світлиця” – звернення до народних традицій, формування особистості учня через природу, спілкування батьків із вихованцями, спільну діяльність батьків, дітей та педагогів.
• „День добрих справ” – спільна трудова діяльність педагогів, батьків та дітей.
• „Вечір великої родини” – участь беруть батьки, учні, педагоги: організація  відпочинку, ігор, театральних вистав тощо; досвід організації відпочинку у родинах.
• „Дискусійний клуб” – обговорення проблем виховання дітей.
• Клуб „Сімейні традиції”.
• „Сімейна скринька” – добірка матеріалів з досвіду родинного виховання.
• „Аукціон ідей родинної педагогіки” – презентація родинної педагогіки і набір показників її схвалення.
• „Батьківський ринг” – взаємонавчання, взаємозбагачення членів родини, розв'язування педагогічних ситуацій.
• „Азбука родинного виховання” – обговорення проблем, труднощів виховання сімей, виступи спеціалістів – лікарів, юристів, психологів.
• „Дні довіри” – у визначені дні педагоги, лікар, психолог ведуть прийом батьків і консультують із проблем виховання.

До таких свят готуємось  знову всією родиною, як класна родина , так і родина дитини. Завжди запрошую батьків і  адміністрацію школи. Таким чином батьки бачать, що у житті класу зацікавлена не тільки вчителька, а і адміністрація школи.

      Батьків класу я залучаю до життя школи.  Запрошую їх на уроки для батьків, де вони можуть подивитися,  як працюють їх діти на уроках, як відповідають, готуються до них, і як я сама готова до цих  уроків, як викладаю матеріал. Таким чином ми разом з батьками , у яких є труднощі у допомозі по навчанню своїх дітей  знаходимо рішення стосовно конкретної  дитини. Також під час таких відвідувань батьки можуть спостерігати за поведінкою своїх дітей. Це також дуже важливий фактор.

Як і в кожного вчителя, який пропрацював вже багато років , у мене є чималі педагогічні надбання.

В Приміській ЗОШ І-ІІІ ступенів я працюю з 1978 року.У 2015році я захистила і надрукувала методичний посібник Розвиток навичок швидкісного читання у молодших школярів.

Вважаю,що даний досвід є цілком актуальним, оскільки передбачає реалізацію індивідуального підходу до навчання учнів читанню в початковій школі, формування вмінь і навичок швидкісного та виразного читання, розуміння прочитаного тексту, розвиток пізнавального інтересу, мотивації до навчання, виховання любові до книги в молодшому шкільному віці

 

Вирішення цієї важливої проблеми неможливе без майстерності, якою повинен володіти вчитель, щоб не тільки підтримувати щоденно інтерес дитини до читання, але й розвивати його на кожному уроці. Провідна ідея мого досвіду полягає в технологізації досвіду з проблеми розвитку навички читання учнів молодшого шкільного віку на основі інноваційних технологій, методик, педагогічного досвіду вчителів-новаторів

Я протягом всіх шести років початкової школи прагну привити інтерес до читання, всіма силами намагаюся показати дітям, що ці знання одержують з книг, привчаю дітей користуватися довідковою літературою.

Читання повинне стати стежкою, що веде до вершин розумового, морального і естетичного виховання. Тому, інтерес до нього виховую не тільки для того, щоб діти стали грамотними людьми, а головним чином для того, щоб росли вони добрими, відкритими, уміли розуміти іншу людину, співчувати йому, допомагати.

.Намагаюся перетворити кожен урок на урок – мислення, урок – диспут, урок – спілкування. Допомагаю розкрити здібності своїх учнів, формую інтелектуально розвинену особистість.

  Без високої культури читання, наголошував В. О. Сухомлинський,  немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту.

Діти  перестають  думати, коли  перестають  читати. ( Д. Дідро)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Можна зробити  висновок: діяльність класного керівника плідна й ефективна, якщо учні з радістю йдуть на контакт, готові до спільної роботи, добре сприймають матеріал. Це говорить про те, що педагог регулярно проводить з дітьми виховні, розвиваючі, пізнавальні та розважальні заходи, діти вже звикли до активної діяльності класного керівника.

    Варто зазначити, що теоретичні функції, обов'язки і права класного керівника не залишаються тільки на сторінках підручника, а діють в сучасних школах. Незважаючи на всю складність і відповідальність роботи, мені  вона доставляє дуже багато радості і приносить відчуття задоволення.

Намагаюся   й  надалі перетворювати  клас  у  справжню робочу  майстерню.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел та посилань:

1.Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. — К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017.

2. Бабіченко Н.Ю. Ранкові зустрічі. 1 клас / семестр./ авт.. – упоряд. Н.Ю. Бабіченко, О.А.Нечипоренко. – Х.: Вид. група «Основа», 2018 – 141 с

3 .Пометун О. Путівник з розвитку критичного мислення. – К:, 2018. – 46 с. 6. 4. Порощук В.П. Хвилинки здоров’я—щодня. 1–2 класи. / упоряд. В. П. Порощук — Х. : Вид. група «Основа», 2018.— 222, [2] с. — (Серія «Нова українська школа»).

5. Сухомлинський В. Всі добрі люди – одна сім’я. Збірка творів для дітей дошкільного і молодіжного шкільного віку. – К: Видавничий дім «Школа», 2013 – 160 с.

6.Вєтрова С. Є. В26 Батьки і початкова школа: Партнерство заради дитини. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009. — 160 с. — (Педагогічна майстерня).

7. Страшний В.І. Взаємодія школи та сім'ї у вихованні учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів на родинних традиціях українського народу // Початкова школа. - 2003. - № 4. - С.56-58.