Урок " Я і мої емоції" або "Світ моїх почуттів"

Тема: Я і мої емоції ( Світ моїх почуттів)

Мета: Познайомити учнів з емоціями: радістю, горем, гнівом, здивуванням. Вчити дітей розрізняти емоції за схематичними зображеннями; розуміти свої почуття, інших людей. Продовжувати вчити дітей передавати потрібний емоційний стан; вчити слухати і розуміти музичні та віршовані твори. Розвивати емпатію, увагу. Виховувати у дітей доброту, співчуття, до душевного стану інших.

Обладнання: Предметні малюнки, аудіозапис, піктограма (смайлики).

Хід заняття

І. Організація класу

-     Сядьте рівненько. А тепер поверніться один до одного, посміхніться… і тепер з гарним настроєм починаємо.

ІІ. Оголошення теми і завдання заняття

• А поговоримо ми з вами про почуття, емоції. Про душевний стан людини.

ІІІ. Основна частина

• А як ви думаєте, про що це йтиме мова на занятті? (Відповіді учнів)
• Що ж, ви сказали правильно. Наше заняття буде присвячене світу наших переживань. Адже все, що нас оточує, викликає у нас певні переживання.
• Огляньтесь навколо. Вам у класі як? (Відповіді учнів)
• А погода вам сьогодні подобається? Чому? (Відповіді учнів)
• А якщо поглянути у зошити кожному. Від цього буде приємно чи ні? (Відповіді учнів)
• Тож давайте зробимо перший висновок: наші переживання виражаються в почуттях і емоціях. Про це підказують нам різні ознаки. Які ж саме?
• Погляньте на дошку. Це піктограми. Скажіть, а ви знаєте, що таке піктограма? (Відповіді учнів)
• Піктограма – це схематичне зображення, яке передає певну подію.
• В нашому випадку це смайлики.
• А подивіться на них і скажіть, яке обличчя, що показує? (Додаток 1)

(Демонстрація піктограм та їх обговорення)

• Давайте спробуємо зобразити на своїх обличчях подібні переживання.

(Учні зображують емоції відповідно до смайлика, який демонструє вчитель)

• Переживання можна демонструвати не тільки за допомогою обличчя, а і за допомогою голосу.
• Давайте і ми спробуємо. Для цього згадайте, який вірш ви недавно вчили?
• А ви його пам’ятаєте?
• Давайте його прочитаємо так грізно, сердито.
• Тепер з сумом.
• Тепер весело.
• А хто зможе цей вірш передати взагалі без всяких емоцій?
• А тепер хто прочитає його так як треба?
• Молодці! З цим завданням ви дуже добре справились!
•  А тепер послухаємо казку.
• В одній казковій країні жили були хлопчики. Всі були дуже різними і звали їх також неоднаково: Веселунчик, Сумненький, Буркотунчик, Злюнчик, Дивунчик. Кожен хлопчик жив у своєму будиночку. Інколи вони ходили один до одного в гості.
• Сьогодні ми завітаємо тільки до двох з них.
• Подивіться на їх фото і скажіть до кого ми завітаємо? (Відповіді учнів) (Додаток 2)
• А як ви здогадалися що це саме вони? (Відповіді учнів)
• А тепер давайте послухаємо музику

(слухання веселої музики)

• Про що ви думали, коли слухали музику?
• Що відчували?
• Що хочеться робити під таку музику?
• Я помітила, що коли ви слухали цю музику у вас на обличчях була усмішка, радість. А чому так?

ІV. Підсумок

• Ви всі великі молодці! Ми з вами дуже багато зробили за це заняття.
• Так від чого ж залежать людські переживання? (Відповіді учнів)
• У чому вони проявляються? (в почуттях та емоціях)
• Дійсно так!
• Я вам бажаю, щоб у вас був тільки гарний настрій, щоб вам було завжди весело!
• На цьому наше заняття закінчене!

Додаток 1

Додаток 2