стаття "ВПРОВАДЖЕННЯ В ДІЯЛЬНІСТЬ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА МЕТОДИКИ «Самоорганізований освітній простір (СООП)»

ВПРОВАДЖЕННЯ В ДІЯЛЬНІСТЬ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА   МЕТОДИКИ «Самоорганізований освітній простір (СООП)»

Тези :

• визнання права дитини бути самим собою, ситуація реального вибору і відповідальності за його результат.

В умовах сьогодення ми є свідками принципового перетворення освітнього простору. Формальна система освіти представлена різними жорстко структурованими і директивно-керованими установами і доповнюється не тільки малоструктурованими формами неформальної освіти у вигляді гуртків, приватних, найчастіше корпоративних тренінгових програм тощо. В умовах сьогодення більших обертів набирає інформальна, або спонтанна, освіта в мережі Інтернету, телевізійних та інших джерел і способів саморозвитку і самонавчання. Зауважимо, що всі ці форми тісно пов'язані між собою, взаємодіють і доповнюють одна одну.

Регіональна програма DARE

Партнерство "Кожній дитині" - впровадження змін в інтересах учнівської молоді!

Регіональна програма DARE  вже успішно працює в Україні, Молдові та Румунії.
Що таке DARE?

DARE (“наважуйся”) = Dream (“мрій”) + Achieve (“досягай”) + Realize (“усвідомлюй”) + Express (“виражай”)
Це регіональна програма, яка впроваджується в Україні за підтримки міжнародного благодійного фонду “Caritas Austria”.
Мета програми – сформувати життєву стійкість дітей та допомогти дорослим створювати умови для підтримки дітей. 
Протягом 2017-2019 років програма була апробована в Україні, Молдові та Румунії та засвідчила позитивні результати. 
Програма включає запровадження у громаді двох освітніх методик. Одна з яких:

Самоорганізований освітній простір (СООП):

Спосіб організації освітнього процесу, коли вчителі заохочують учнів до спільної групової роботі для пошуку відповіді на велике запитання за допомогою інтернету та інших джерел інформації. На початку заняття вчитель задає дітям велике питання та надає можливість самостійно провести дослідження і презентувати результати. Такими питаннями можуть бути “Як людина навчається?”, “Що робить уряд?”, “Чи можуть роботи колись замінити людей?” та інші. У процесі пошуку можливих відповідей учні розвивають мотивацію пізнавати і досліджувати щось нове, навчаються працювати у команді, здобувають навички критичного мислення. Методика широко відома у цілому світі та схвалена для використання в закладах освіти Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки Украні (протокол № 3 від 21.06.2019).

методика «Самоорганізований освітній простір (СООП)» допомагає учнівській молоді організовувати роботу в інформаційному потоці так, щоб отримати лише корисну для себе інформацію.

Використання СООП в освітньому процесі допоможе учням сформувати навички інформаційної комунікації, навчатися працювати в команді, критично мислити, логічно обґрунтовувати свою позицію, розвивати лідерські якості тощо.

Провідним принципом побудови взаємодій у соціальних спільнотах  у  21 столітті є мережевий принцип. Тим більше, це актуально для дітей і дитячих спільнот. Мережеве співтовариство (соціальна мережа– - відкрита і мобільна мережа соціальних спільнот, що здійснюють короткострокову, або стратегічну ініціативну діяльність, орієнтовану на реалізацію актуальних потреб дітей та дорослих, об'єднану спільновизнаними цільовими установками, принципами організації діяльно сті, єдиним інформаційним простором і можливістю доступу до ресурсів. Товариство, яке має мережеву основу, характеризується високою ідентичністю, відкрите для інновацій, не ризикуючи втратити свою збалансованість, і тому, здатне адекватно і швидко реагувати на зміни в локальному соціумі, пропонувати актуальні вирішення нагальних проблем членів спільноти та інших людей, формувати інноваційні практики,

Начало формыКонец формыВимоги до реалізації мережевого принципу:

-автономність мережевих спільнот обґрунтована їх самодостатністю, заданою системою моральних, соціальних, культурних і комунікативних норм, актуальних у локальному соціумі;

-інтерактивність мережевих спільнот означає можливість всім суб'єктів одержувати, відбирати, інтерпретувати, переструктурувати і повідомити іншим ту чи іншу інформацію. Інтерактивність є інструментом внутрішнього та контролю за діяльністю самоорганізованих  спільнот;

- неформальність мережевих спільнот означає відсутність жорстких незмінних правил існування та діяльності мереж.

Нинішні школярі та дошкільнята не знають, що буває життя без мережі. Вони живуть сьогоднішнім днем, не будуючи довгострокових планів, соціальні мережі сформували у них гостру потребу в постійному визнанні (численні "лайки" на їх постах), за рік вони у змозі прочитати не більше 12 книг, зате прочитують більше 2 300 електронних листів, вони можуть спокійно відмовитися від участі в будь-якому проєкті, якщо він їм НЕ ЦІКАВИЙ, вони формулюють моральні цінності, виходячи не із заборон, а із дозволів, вони мають здатність до "багатозадачності": можуть одночасно слухати mp3-музику, спілкуватися з друзями у чаті, бродити  Мережею, редагувати фотки, до того ж роблячи все це під час навчання, вони розуміють, що отримати доступ до інформації важливіше, ніж запам'ятати її.

Принцип реалізується з дотриманням наступних правил:

 - діти – резиденти сучасності. Веди свою діяльність на їх території. Пам'ятай, що сьогодні вони можуть обійтися і без тебе;

- не борись зі здатністю сучасних дітей до багатозадачності, використовуй це в освітніх цілях;

- роби свою роботу цікаво– з ними;

 - заохочуй.

Будучи якби в тіні, не очолюючи і не направляючи «виховний процес», віддаючи пріоритет дитячій самоорганізації, педагог робить головне – гарантує свободоможливість дитини – створює умови, за яких стає можливим прояв свободоможливості – безпечну атмосферу визнання права дитини бути самим собою, ситуацію реального вибору і відповідальності за його результат.