«Стоп насильству: як захистити себе та інших»

Година спілкування «Стоп насильству: як захистити себе та інших»

1. Вступна частина

Основні цілі заходу:

Інформаційна мета: Розширити уявлення учасників про різні форми та прояви насильства (фізичне, психологічне, економічне, кібербулінг), щоб вони могли своєчасно розпізнавати небезпечні ситуації.

Освітня мета: Навчити конкретним стратегіям та навичкам безпечної поведінки, самозахисту, асертивності (вміння відстоювати власні кордони без агресії) та ефективним способам реагування на випадки булінгу чи насильства.

Превентивна мета: Запобігти поширенню насильства в учнівському колективі шляхом формування нульової толерантності до будь-яких його проявів та популяризації ненасильницьких методів вирішення конфліктів.

Практична мета: Проінформувати учасників про доступні ресурси підтримки та алгоритми дій у кризових ситуаціях (до кого звернутися по допомогу в школі, номери національних гарячих ліній, онлайн-платформи підтримки).

Виховна мета: Сприяти розвитку емпатії, взаємоповаги та відповідальності за власні дії та дії оточуючих, мотивувати учнів бути активними учасниками у створенні безпечного простору.

Щорічно з 25 листопада по 10 грудня в Україні проходить акція "16 днів проти насильства", яка об'єднує людей навколо проблеми запобігання насильству.

1. Вправа "Асоціації": Запропонувати учасникам назвати слова або емоції, які виникають у них при слові "насильство". Записати відповіді на дошці.
2. Визначення поняття: Спільно з учасниками сформулювати визначення насильства та його основних видів. 

Насильство — це умисне застосування фізичної сили або влади (реальної чи у вигляді погрози) проти себе, іншої особи, групи чи спільноти, що призводить або з високою ймовірністю може призвести до тілесних ушкоджень, смерті, психологічної шкоди, порушення розвитку або депривації (позбавлення чогось необхідного). Це соціальне явище, яке охоплює будь-яку поведінку, що має на меті заподіяти шкоду, принизити гідність або встановити контроль над іншою людиною. 

Основні види насильства

Зазвичай виділяють чотири основні форми насильства, які часто перетинаються та поєднуються: 

• Фізичне насильство: умисне застосування фізичної сили, що може спричинити тілесні ушкодження, біль, шкоду здоров'ю або смерть. Приклади включають удари, штовхання, ляпаси, удушення, використання зброї, а також примусове обмеження рухів або сну.
• Психологічне (емоційне) насильство: поведінка, яка завдає психологічної травми, включаючи тривогу, хронічну депресію або посттравматичний стресовий розлад. Це можуть бути погрози, образи, приниження, залякування, маніпуляції, ізоляція від друзів та сім'ї, постійний контроль або руйнування особистого майна.
• Сексуальне насильство: будь-які дії сексуального характеру, вчинені без добровільної згоди особи. Це включає примус до небажаних статевих актів, примусову участь у сексуальних діях, сексуальну експлуатацію або домагання.
• Економічне насильство: форма контролю, що полягає в умисному позбавленні доступу до фінансових ресурсів, житла, їжі, одягу або інших базових потреб. Це також може бути заборона працювати чи навчатися, примус до фінансової залежності або використання фінансових ресурсів без згоди особи. 

Окрім цих основних видів, існують також інші форми, такі як нехтування (ненадання належного догляду чи допомоги) та культурне/духовне насильство (використання культурних чи релігійних переконань для маніпуляцій чи контролю). 

II. Основна частина (25-30 хв)

1. Теоретичний блок "Види насильства":
   0.      Розгляд конкретних прикладів фізичного, психологічного (булінг, кібербулінг), економічного та сексуального насильства.
   1.      Обговорення міфів про насильство (наприклад, "насильство в сім'ї – це особиста справа").

2. Інтерактивна вправа "Ситуації":

Учасники обговорюють, де тут насильство і як можна було б діяти інакше.

 Ситуація 1: Психологічне насильство та кібербулінг (Шкільне середовище)
Марія помічає, що останні два тижні її однокласниця Анна стала дуже замкнутою, постійно сидить у телефоні на перервах і відмовляється обідати в їдальні з іншими дівчатами. Якось Марія випадково бачить екран телефону Анни і помічає образливі повідомлення в груповому чаті класу. Дехто з однолітків регулярно викладає її невдалі фотографії, висміює її зачіску та одяг і пише коментарі на кшталт «Ти нікому не потрібна» та «Тобі тут не місце». Анна видалила свої акаунти в соціальних мережах, але знущання перейшли в приватні повідомлення та шкільний коридор. Вона боїться йти до школи і не хоче нікому про це розповідати.

Питання для обговорення:

• Який вид насильства тут відбувається?
• Як має діяти Марія, свідок ситуації?
• Куди може звернутися Анна за допомогою?

Ситуація 2: Економічне та фізичне насильство (Сімейні стосунки)

Батьки 10-класника Олексія постійно сваряться через гроші. Останнім часом сварки переросли в регулярні конфлікти. Батько заборонив матері Олексія виходити на роботу, забрав її банківську картку і видає їй невелику суму грошей лише на продукти. Коли мати намагається заперечити або просить гроші на ліки для бабусі, батько починає кричати, штовхає її та погрожує фізичною розправою. Олексій часто чує ці сварки і бачить синці на руках матері, але боїться втручатися, щоб не спровокувати ще більшу агресію.

Питання для обговорення:

• Які види насильства присутні в цій ситуації?
• Чому Олексію важливо не мовчати?
• Які служби можуть допомогти сім’ї, що опинилася в такій ситуації?

Ситуація 3: Фізичне насильство та небезпека на вулиці

Пізно ввечері Андрій повертається додому після тренування. Він бачить, як двоє старших підлітків оточили літнього чоловіка біля під'їзду, кричать на нього, штовхають і намагаються забрати у нього сумку та гаманець. Чоловік наляканий і просить його відпустити. Навколо немає інших перехожих, і ситуація виглядає вкрай небезпечною.

Питання для обговорення:

• Як Андрій може допомогти постраждалому, не наражаючи себе на небезпеку?
• Який найбезпечніший алгоритм дій у цій критичній ситуації?
• Який номер телефону слід набрати в першу чергу?

3. Інформаційний блок "Відповідальність та допомога":

Юридична відповідальність за вчинення насильства в Україні поділяється на адміністративну та кримінальну, залежно від тяжкості вчинених дій та їх систематичності. 

Адміністративна відповідальність

Адміністративна відповідальність застосовується за одноразове або несистематичне вчинення насильства (найчастіше домашнього) і регулюється статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 

Види покарань:

• Штраф: від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 680 грн). При повторному порушенні протягом року — від 60 до 80 неоподатковуваних мінімумів (від 1020 до 1360 грн).
• Громадські роботи: на строк від 30 до 40 годин (або від 40 до 60 годин при повторному порушенні).
• Адміністративний арешт: на строк до 10 діб (або від 3 до 15 діб при повторному порушенні). 

Якщо потерпілою особою є дитина, штрафи та строки робіт збільшуються. 

Кримінальна відповідальність

Кримінальна відповідальність настає за систематичне вчинення домашнього насильства або у випадках, коли насильство спричинило значну шкоду здоров'ю чи призвело до тяжких наслідків. Вона регулюється статтею 126-1 Кримінального кодексу України. 

Види покарань:

• Громадські роботи: на строк від 150 до 240 годин.
• Арешт: на строк до 6 місяців.
• Обмеження волі: на строк до 5 років.
• Позбавлення волі: на строк до 2 років. 

Також існують окремі статті Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за інші види насильства, наприклад, стаття 126 (побої і мордування), стаття 152 (зґвалтування), які передбачають більш суворі покарання залежно від обставин. 

Правоохоронні органи мають право застосовувати терміновий заборонний припис до кривдника, який може зобов'язати його залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи на строк до 10 діб.

Якщо ви або хтось із ваших знайомих стикається з насильством, ви можете звернутися за допомогою на Урядовий контактний центр за номером 1547.

Контакти служб допомоги: поліція (102), соціальні служби, психологи, національні гарячі лінії (наприклад, 116 123 - Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації). 

III. Підсумкова частина (5-8 хв)

1. Рефлексія "Дерево рішень": Учасники на стікерах пишуть свої ідеї, як вони особисто можуть протидіяти насильству або підтримати постраждалих, і клеять їх на символічне "дерево".

Заключне слово

На завершення нашої сьогоднішньої розмови я хочу підкреслити кілька ключових моментів.

Насильство — це не просто конфлікт чи випадкова суперечка; це свідоме використання переваги, щоб завдати комусь шкоди. І сьогодні ми дізналися, що шкода ця може бути не лише фізичною, але й глибоко психологічною чи економічною.

Головний меседж, який ми маємо винести з цієї години спілкування: "Жорстокість ≠ сила".

Справжня сила полягає не в здатності принизити, залякати чи вдарити іншого. Справжня сила — це вміння захистити слабшого, виявити емпатію, поважати чужі кордони та вирішувати конфлікти мирним шляхом.

Наша мета — створити простір, вільний від страху та агресії. Це можливо лише тоді, коли кожен із нас візьме на себе відповідальність:

• Не мовчати, коли ми бачимо несправедливість.
• Не терпіти, коли насильство застосовують до нас.
• Бути толерантними та поважати гідність кожної людини, незалежно від її статусу, поглядів чи особливостей.

Пам'ятайте: ви не самотні. Завжди є люди, готові допомогти — вчителі, психологи, соціальні служби, поліція. Ваша безпека та безпека тих, хто поруч, у ваших руках.

Дякую за увагу та активну участь!