Сторіночки : ввічливості, здоров'я, працелюбів, розумників, чесності

Сторіночка ввічливості

                     Мета :вчити правил спілкування

Ніс хлопчина в школу в ранці

 Ручки, зошити й книжки.

 З усіма вітався вранці

 Наш Івасик залюбки.

 Всім казав він «Добрий ранок!»

 Людям, сонечку, пташкам...

 І всміхавсь теплом світанок,

 Дарував всім радість нам.

 Треба завжди чемним бути,

 Бо ж людина в світі ти!

 Слів чарівних не забути,

 Чемним у життя іти!

 А Василько — не вітався —

 Чи не вмів, чи не хотів...

 Між людьми завжди штовхався,

 Грубіянити умів...

 То ж Василька не любили —

 Ніс хлопчина в серці зло.

 З ним дружити не хотіли,

 Й не цікаво з ним було,

 Ще й слова несловникові

 Дуже часто він вживав.

 Й кулаки напоготові

 До дітей завжди тримав

Порівняй поведінку двох хлопчиків, який хлопчик тобі подобається, а який — ні. Чому?

Зроби для себе висновки і задумайся над своєю поведінкою.

Чи завжди ти ввічливий з людьми? Якщо ні, то постарайся виправитись, адже ввічливих поважають...

Народна мудрість каже:

Добре роби, добре буде й тобі.

Кого почитають, того й величають.

Робиш добро — не кайся, а робиш зло, на зло й сподівайся.

Все добре переймай, а зла уникай.

В чужому домі будь привітливий, а не примітливий.

Подумай, чому так?

Івасика любили люди, йому навіть світанок усміхався...

Треба бути завжди і всюди ввічливим...

То ж Василька не любили... Чому?

Чому не можна вживати несловникові слова? Поясни!

Запам’ятай

 Хто людям всім добра бажає,

 Той і собі добро те має.

 Як до людей з добром ідеш,

 Ще й світло у душі несеш,

 Тебе всі будуть поважати,

 І завжди радо величати.

 А як людей не поважаєш,

 Поганим словом друзів лаєш,

 То на добро не сподівайся,

 І з висновками ти не гайся.

А тепер запам’ятай на все життя слова ввічливості, які повинні бути в твоєму активному словничку щодня!Добрий ранок, добрий день, добрий вечір, здоровенькі були, доброго здоров’я, привіт, до побачення, на все добре, ідіть здорові, на добраніч, дякую, спасибі, щиро вдячний, будь ласка, прошу, прошу вибачити, вибачте будь ласка, пробачте, я вдячний за допомогу.

Умій звертатись до людей. Звертань є багато, але добре подумай до кого як треба правильно звернутись!Добродію, шановна пані, панночко, панянко, дівчинко, хлопчику, шановний пане, юначе, матусю, таточку, тітонько, дядечку, дідусю, бабцю, сестричко, братику...

  Сторіночка здоров’я

                     Вірші-навчалочки на основі народної творчості

 Головне — здоровим бути —

 Це потрібно всім збагнути!

 Бо як є здоров’я й сила,

 То весь світ людині милий.

 Й думка в неї веселенька,

 І тоді вона жвавенька.

 Все їй хочеться робити,

 І сміятись, і радіти.

 А як тільки захворіє —

 Зразу й сонечко тускніє.

 Тому це запам’ятай

 Й про своє здоров’я — дбай!

Прислів’я про здоров’я

У здоровому тілі — здоровий дух.

Найбільше багатство — здоров’я.

Здоров’я — всьому голова.

Подивись на вид і не питай про здоров’я.

Без здоров’я нема щастя.

Весела та хороша думка — половина здоров’я.

Поміркуй і доведи правильність таких тверджень

Головне у житті людини — здоровим бути.

Народна мудрість стверджує, що здоров’я — це найбільше багатство, а ти як думаєш?

Чи згідний ти з таким, що весела думка — це половина здоров’я? Доведи!

Чи правда, що без здоров’я нема щастя?

А як здоров’я зберегти?

 Будь розумниця, дитинко,

 І здоров’я бережи.

 У кишені май хустинку

 Й слів поганих не кажи.

 Руки з милом мий щоденно

 Після гри і до їди.

 Та життя сприймай натхненно,

 Будь здоровою завжди!

Як думав Василько...

 Думав Вася, Танін брат,

 Щоб здоровим стати,

 Треба їсти — все підряд

 І побільше спати.

 Так Василько і робив,

 Враз, як прокидався,

 Щось жував він, їв і їв,

 Просто — запихався.

 Став гладкий — не підбіжить!

 Та і йти не може...

 Як такому в світі жить,

 Хто тут допоможе?

Яку пораду треба дати Василькові, щоб стати здоровим і гарним?

Чому необхідно дотримуватись режиму харчування?

А що треба дітям їсти, щоб бути здоровими?

Як думала Оленка...

 Думала Оленка так: щоб здоров’я мати,

 Треба їсти їй буряк, пити чай із м’яти,

 Їсти супчики й борщі, вареники з сиром,

 І котлетки, й вергунці, але знати міру.

 Прокидатись на зорі, зарядку робити,

 Помагати у дворі, з дітьми в мирі жити.

 Ще трудитися щодень, волю гартувати,

 І завжди співать пісень, словом, не тужити!

 Чемні говорить слова та людей вітати,

 Добрії робить діла, менших захищати.

Чи правильно міркувала Оленка?

Чому треба привчатися до роботи?

Чому Оленка думала, щоб бути здоровою, то треба говорити хороші слова, вітатися...

Яке прислів’я говорить про те, що для здоров’я важлива добра думка?

Порівняй думки дітей і зроби висновок.

    Сторіночка працелюбів

                       Вірші-навчалочки на основі народної творчості

Тяжко тому існувати,

 Хто не хоче працювати.

 Схожий в нього день на день,

 Сам же він, немов той пень,

 Бо без діла просидіти,

 Можна й справді одубіти.

 А от праця — справжнє диво,

 Хто працює, той щасливий.

 Бо тоді цікаво жити,

 Можна все-все-все створити!

 А поробиш аж до поту,

 Й поїси тоді в охоту!

 А от ті, хто білоручки —

 Дармоїди й недоучки.

 Бо як вродиться ледащо,

 Не згодиться вже нінащо...

А народна мудрість з цього приводу гласить:

Праця чоловіка годує, а лінь — марнує.

Роботящі руки — гори вернуть.

На дерево дивись, як родить, а на людину — як робить.

Коли став робить, то байдики не бить.

Зробив діло — гуляй сміло.

Про дівчинку Галинку

 Хто не знає Галочку, дівчинку Галину?

 Все вона виконує тільки на «відмінно»!

 І пошиє, й вишиє, й прибере у хаті,

 Бо характер в дівчинки отакий завзятий.

 До кінця доводить розпочату справу

 Й виконає гарно, геть усе, на славу!

 Працьовита дівчинка, роботящі руки,

 Тягнеться Галиночка завжди до науки.

 Працювати учиться в мами і у тата,

 Ось така Галиночка! Ось така завзята!

Про хлопчика ледачого, зовсім непутящого.

 Хлопчик потягається, а вставать не хоче,

 Гуска насміхається і отак ґелґоче:

 — Уставай, ледащо, та берись за діло,

 День скотивсь до вечора, уже звечоріло.

 Пропустив ти казочку, вранішні години,

 Може ти й не хлопчик, може не людина?

 А сплюха така собі, без сили і волі,

 Чи бур’ян ряснесенький у чистому полі? -

 Ґелґотали гусочки, півничок сміявся,

 А ледачий хлопчик в ліжку потягався.

Поміркуй!

Порівняй поведінку дітей. Хто з дітей тобі сподобався? Чому?

На кого ти хотів би бути схожим?

Що потрібно для того, щоб вирости роботящою людиною?

Як ти розумієш прислів’я: «Не кайся рано вставати, а кайся довго спати». Чому таку поведінку засуджують люди?

Запам’ятай!

Хто рано встає, тому бог дає.

Бджола мала, а й та працює.

Без діла жить, тільки небо коптить.

Прочитай і відгадай загадку по перших буквах кожного рядочка, вийде дуже потрібне слово!

Рано-вранці уставай,

 Обливатись починай.

 Бо водичка — добре діло,

 Оздоровить душу й тіло

 То ж не спи і не дрімай,

 А раненько уставай!

            Сторіночка розумників

        Вірші-навчалочки на основі народної творчості

 Вчення — світ, невчення — тьма, люди кажуть недарма.

 А написане пером, не вивезеш і волом.

 Ось такі прислів’я є, але кожному — своє!

 Бо є різні людоньки, різні чоловічки.

 Голова ж без розуму, що ліхтар — без свічки.

 Тому слід запам’ятати — розум треба здобувати.

 Розумові запорука — мудра книжка і наука.

 А тому ти не лінись, вік живи і вік учись!

Прочитай і запам’ятай народні прислів’я:

Яка голівонька, така й розмовонька.

І сила перед розумом никне.

Пташка красна своїм пір’ям, а людина знаннями.

Мудрий не все каже, що знає, а дурень, не все знає, що каже.

Порожня бочка гучить, а повна мовчить.

А тепер поясни, як ти розумієш ці прислів’я.

Відгадай дуже важливе слово по перших буквах кожного рядочка.

 Навчись учитися щодня,

 Але не просто навмання.

 Вивчай усе, за все берись,

 Читай і кожен день трудись.

 А як багато будеш знати,

 Навчишся добре міркувати.

 Наука ж нас з пітьми виводить,

 Як жити треба — всім доводить.

Запам’ятай!

 Звідки хмара узялася?

 Звідки річка почалася?

 А мороз чого пече?

 Влітку чом так гаряче?

 І таких питань багато —

 Все дитина хоче знати!

 Щоб про все таке дізнатись,

 Треба в школі всім навчатись.

 Бо ж у школі ти щодня

 Здобуватимеш знання!

Як думав про це Влас.

 Знання — це сила, знав це Влас,

 Знання для всіх важливо!

 Розумним був на цілий клас,

 І знав — знання це диво!

 То ж Влас учився залюбки,

 І мріяв все вивчати:

 Річки, моря, материки,

 Щоб Землю добре знати.

 То ж був допитливим Улас,

 Усе хотів він знати.

 І щось цікаве кожен раз

 Умів він прочитати.

Назви характерну рису Власа.

В чому був переконаний хлопчик?

А тобі хочеться багато знати?

А як ти здобуваєш знання?

А Тетянка думала так:

А Тетянка не старалась.

 В школі вчилась, навмання.

 Навіть і не намагалась

 Здобувать міцні знання.

 Бо ж казали добрі люди,

 Знати все — ніхто не зміг.

 То навіщо Таня буде

 Вчитись — падати із ніг?

 Телевізор все розкаже,

 Інформація — для всіх.

 Навіть іноді покаже,

 Що й не треба для малих...

Як про знання думала Тетянка?

Чому не вчилась дівчинка так, як треба?

Чому вона любила дивитись телевізор?

А що думаєш ти про поведінку Тані?   

Сторіночка чесності

                                  Вірші-навчалочки на основі народної творчості

 Діти розуміють вже:

 Є — своє, а є — чуже.

 Що твоє — тобі належить.

 Ти господар речі цій!

 А чуже, нехай полежить,

 І чужого брать не смій!

Бо ж і Біблія нас вчить,

 Як на світі треба жить.

 Брать чуже — ну, геть негоже,

 Не гріши, а чесним будь.

 Ти ж на злодія не схожий

 Й про чуже навік — забудь!

 І не слід чужого брати,

 Крадієм так легко стати...

Запам’ятай народну мудрість:

На чужий коровай рот не роззявляй, а за свій подбай.

Не бери, де не поклав.

Заліз у чужу солому ще й шелестить.

Свині на городі одна честь — поліно.

Умів украсти, умій і очима лупать!

Поміркуй над такими твердженнями:

То ж не слід чужого брати, крадієм так легко стати... Чому?

Катюзі по заслузі. Доведи! Хто уміє брехати, той уміє красти. Чому?

Бо ж і Біблія нас вчить, як на світі треба жить. Як?

Як чесним бути?

 Дуже легко чесним бути —

 Назавжди запам’ятай!

 Треба про чуже — забути,

 Що не клав, те й не чіпай!

 І не заздри, — не потрібно,

 Це погане почуття.

 З правилом цим, відповідно,

 Йди спокійно у життя.

Як думав Олесь?

 Як же трапитись могло,

 Що вчинив Тарасик зло?

 Взяв з портфеля Юлі гроші,

 А казав, що він хороший

 І чужого брать не сміє...

 Ще й обдурювати вміє.

 — Це ж погано, так не можна, —

 Думав наш Олесь тривожно.

 Хоч вернув Тарас ті гроші,

 Але вчинок нехороший,

 Честі це йому не робить,

 Лише шкодить, лише шкодить...

Як думав Тарас

— Юлька он яка багата!

 А яка у неї хата!

 Є у неї грошенятка,

 Ще й велика шоколадка.

 Як візьму, то не збідніє,

 А рука свербить, пітніє... —

 От і взяв, а всі дізнались...

 І Тарасові дісталось!

 Не бери чужого, друже,

 Це погано дуже-дуже!