Стратегія розвитку критичного мислення

СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ (НУШ).

 Мозкова атака. Основне завдання використання методу — збирання якомога більшої кількості ідей, звільнивши учасників обговорення від інерції мислення і стереотипів. Використовується з метою продукування найбільшої кількості ідей щодо вирішення певної проблеми. Учням пропонують згадати все, що вони знають або думають, що знають з певної теми. Обов’язковою умовою є запис усіх ідей, навіть суперечливих, відсутність їх оцінювання у процесі обговорення, класифікація ідей по закінченні обговорення.

Мозкову атаку можна проводити фронтально з усім класом, коли ідеї записує вчитель на дошці (перевага цього способу — заощадження часу на уроці); індивідуально, у парах, групах.

 Алгоритм проведення мозкової атаки на уроці в початковій школі.

 Крок 1. Учитель оголошує тему або називає поняття, яке буде розглядатися. Крок 2. Учитель записує тему посередині класної дошки або учні в групах, парах чи самостійно записують тему посередині аркуша паперу.

Наприклад: ПРИКМЕТНИК

Крок 3 Учитель говорить учням: «Пригадайте все, що ви ЗНАЄТЕ або думаєте, що знаєте з теми. Не оцінюйте думки: правильно чи неправильно, вірно чи невірно.

Крок 4. Учні називають, що вони знають з теми. Вчитель записує усі думки учнів на дошці, не коментуючи їх (правильно, неправильно), не ставлячи ніяких запитань. Якщо «мозкова атака» в групах чи індивідуальна, учні записують навколо теми все, що знають із запропонованої теми.

Крок 5. Учитель запитує: «Щодо якої інформації у вас може виникнути сумнів?». Напроти цієї інформації записує знак питання — «?».

Наприклад:Називний Родовий Давальний Знахідний Орудний Місцевий Кличний однина множина середній число відмінки другорядний член речення ознака предмета ПРИКМЕТНИК -e -є жіночий рід зьк цьк ськ прик. + ім. який? яка? яке? які? синій круглий смачний -а -я чоловічий -ій -ий –і.

 На цьому мозкову атаку можна завершити, оскільки завдання щодо актуалізації знань учнів з теми виконане, і можна продовжити класифікацією інформації.

Крок 6.  Згрупуйте записану інформацію за певною ознакою.

 Називний Родовий Давальний Знахідний Орудний Місцевий Кличний однина множина середній число відмінки другорядний член речення ознака предмета ПРИКМЕТНИК -e -є жіночий що означає? як пов'язаний з іншими словами? приклади запитання правопис рід зьк цьк ськ прик. + ім. який? яка? яке? які? синій круглий смачний -а -я чоловічий як змінюється? -ій -ий –і.

Після мозкової атаки учитель повідомляє, з якою інформацією учні мають ознайомитися на уроці. Аналізуючи все, що повідомили учні з теми, вчитель може зрозуміти, який навчальний матеріал вони засвоїли добре, яка інформація залишилася поза увагою. При проведенні «мозкової атаки» запитання не ставляться! Учні мають самостійно пригадати все, що вони знають з теми. «Мозкова атака» використовується і для розв’язування завдань, які потребують обговорення різних підходів до їх вирішення. Така «мозкова атака» має іншу мету і, відповідно, інший результат.

Чи потрібно під час «мозкової атаки» задавати учням запитання? Ні. Учні пригадують інформацію у тому порядку і в тій кількості, на яку спроможні.

 Асоціативний кущ (гронування).

 Стратегія «Асоціативний кущ» використовується для «входження» в тему, яка буде розглядатися у подальшому. На відміну від «мозкової атаки», де висловлені думки стосуються інформації з приводу певної теми (пригадайте, що ви ЗНАЄТЕ),  метод «ґронування» спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певного предмета, образа, теми, включаючи почуття, емоції, ставлення. Цей метод стимулює нелінійну форму мислення — асоціативне мислення.

 Алгоритм роботи за стратегією.

 Крок 1. Учитель (учень) пише тему — центральне слово (словосполучення чи фразу) посередині аркуша або на дошці.

 Крок 2. Учитель пропонує учням записати слова та фрази, які спадають на думку, коли вони чують це слово.

ОСІНЬ птахи відлітають парасолька холодно дощі золота красиве листя хочеться спати сумно білка запасає горішки.

 Записати стільки думок, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані. Учитель просить учнів не обмірковувати, чому вам спало на думку те чи інше слово. Якщо слово прийшло у ваш мозок, значить для вас це якось пов’язано з темою.

 Крок 3. Коли всі думки записані, учитель пропонує учням встановити зв’язки між словами. Потім можна перейти до обговорення цієї теми, написання твору тощо.

Асоціації не бувають правильними чи неправильними. Асоціації – індивідуальні.

 «Кубування» є стратегією навчання, яка полегшує розгляд різних аспектів теми (автори Кован та Кован, 1980 р.) Цей підхід передбачає використання кубика (його можна виготовити самостійно з цупкого картону або оклеїти коробку папером), на кожній грані якого написано вказівки: 1. Опишіть. 2. Порівняйте. 3. Встановіть асоціації. 4. Проаналізуйте. 5. Знайти застосування. 6. Запропонувати аргументи «за» або «проти».

Застосовуючи цю стратегію, слід пам’ятати, що черговість граней передбачає перехід від менш складних завдань (з точки зору мисленнєвої діяльності) до більш складних.

Використовуючи цю стратегію у початкових класах, бажано пояснювати учням, що від них вимагається, у доступних для них формулюваннях.

Алгоритм роботи за стратегією

1. Опишіть. Описати зовнішній вигляд об’єкту у цілому. Як це виглядає? Опиши колір, розмір, форму тощо.

2. Порівняйте. Додати нові характеристики об’єкта, про які згадали у процесі порівняння з іншими об’єктами. На що це схоже? Від чого це відрізняється?

3. Встановіть асоціації. Дописати нові ознаки, які визначилися у процесі нелінійного асоціативного мислення? Що спадає вам на думку, коли ви думаєте про це?

 4. Проаналізуйте. Опис складових елементів об’єкта у світлі загального сприймання та розуміння. Охарактеризувати структуру, будову, частини, окремі деталі того, що описується. Скажіть, яким чином це зроблено? З яких частин складається? Вам не обов’язково це знати, ви можете це вигадати?

5. Знайти застосування .Описати як це знадобиться у житті, кому, коли, у якому обсязі. Яким чином це може бути застосовано? Як це використовується? Для кого це важливо?

6. Запропонувати аргументи «за» або «проти». Опис власних суджень з приводу теми: це добре чи погано, правильно чи неправильно згідно власних особистих та колективних стандартів. — Як ви ставитеся до цього? Поясніть, чому?

Деякі вчителі використовують атрибут стратегії «Кубування» — кубик без використання завдань, які потребують критичного мислення. Це репродуктивні запитання на пригадування інформації. Наприклад, на гранях куба для аналізу слова «веселого» вказано: частина мови, початкова форма, число і т.д. Атрибут стратегії — КУБИК — є, а за сутністю — звичайна репродуктивна вправа.

Яким чином пояснити дітям складні слова на кшталт «застосовувати»? Формулюючи запитання для учнів початкової школи, можна використовувати інші слова, наприклад: • Як це виглядає? Замість «Опиши це». • На що це схоже, а від чого відрізняється? Замість «Порівняй це». • Про що це змушує тебе думати? Замість «Які в тебе виникають асоціації?» • З чого це зроблено? Замість «Проаналізуй це». • Як би ти це використав? Замість «Знайди цьому застосування». • Добре це чи погане? Чому? Замість «Наведи аргументи за та проти».

Чи необхідно «проходити» всі шість сторін кубу з учнями початкової школи? Для молодших школярів стратегію «Кубування» краще впроваджувати поступово. Запропонуйте учням першого класу розглянути конкретний предмет та продемонструйте лише перші три грані куба. Надалі продовжуйте поступово відкривати всі грані.

Приклад застосування стратегії. СКЛАДАННЯ ТВОРУ «КРОЛИК» Розвиток мовлення. 1-й клас, ІІ семестр 1. Опишіть. Учитель. Розгляньте кролика на малюнку. Опишіть його. • Кролик великий чи маленький? Запишіть речення. • Кролик пухнастий чи ні? Запишіть речення. • Кролик сірий, білий, рудий? Запишіть речення. • Якого кольору ніс у кролика? Якої форми? На що схожий? Запишіть речення. • Які вушка в кролика? Запишіть речення. • Який хвостик у кролика? Запишіть речення. 2. Порівняйте. Учитель. Розгляньте кролика та котика на малюнку. Порівняйте їх. • Назвіть, що спільного у кролика та котика? (Пухнасті, звірята, є хвостики тощо.) Запишіть речення. • Назвіть, чим відрізняється кролик від котика? (У кролика довгі вушка і короткий хвостик, а у котика маленькі вушка і довгий хвостик. Котик п’є молоко та ловить мишей. Кролик їсть травичку, тоненькі гілочки і листя дерев, моркву і буряки). Запишіть речення. Можливий зразок твору: «Кролик маленький, пухнастий, сірий. У нього чорний трикутний носик, схожий на ґудзик. У кролика маленький і м’який хвіст. Вушка у кролика чутливі. Він живе біля людини. Кролик любить траву і моркву».

Чи необхідно проходити всі сторони кубу послідовно, чи можна встановлювати спонтанний порядок запитань, кидаючи куб? Якщо ви зосереджені на розвитку критичного мислення молодших школярів, то краще дотримуватись порядку, який передбачає перехід від менш складного до складнішого типу мислення. Тип мислення, який має місце у процесі «Кубування» повторює багаторівневі запитання, складені на основі таксономії цілей Блума.

На якій стадії уроку можна застосувати цю стратегію? Стратегію можна застосувати на всіх стадіях уроку, але краще на стадії актуалізації та рефлексії. Стратегію «Кубування» варто застосовувати до розгляду чогось, що учні добре знають, отже, необхідно дуже ретельно ставитись до обрання теми.

Чи потрібно вчителю записувати власні думки під час «Кубування»? Так, учитель пише під час застосування методу «Кубування», адже він відіграє роль людини, що пише в середовищі таких самих «письменників». Установка: «Ми всі — одна спільнота.»

Знаємо — Хочемо знати — Дізналися (таблиця «ЗХД»).

Стратегія «ЗХД» передбачає аналіз учнями власних знань з теми, що буде розглядатися на уроці; постановку власних запитань з цієї теми, які виявляють їх зацікавленість тією чи іншою стороною питання; стислий запис інформації з теми, яку вони отримали на уроці, а також планування власних кроків щодо можливих шляхів навчання.

Алгоритм роботи за стратегією.

 Крок 1. Покажіть учням таблицю «ЗХД». Поясніть, що в першому стовпчику ви будете записувати те, що діти знають з теми.

Крок 2. Оголосіть тему і попросіть дітей висловити все, що вони знають з цієї теми. Записуючи їхні думки, важливо позначати їхні імена – це посилює самооцінку дітей.

Крок 3. Попросіть дітей подумати, про що б вони ще хотіли дізнатися з цієї теми та запишіть це у другий стовпчик таблиці.

Крок 4. Обговоріть з дітьми, яким чином вони можуть знайти відповіді на свої запитання – подивитися відео, попросити батьків допомогти знайти відповідну інформацію в Інтернеті і прочитати їм тощо.

 Крок 5. По завершенню заняття (чи вивчення теми) заповніть з дітьми третій стовпчик таблиці («Дізналися»), при цьому також записуючи імена дітей під їхніми відповідями.

Приклад таблиці. Тема «Птахи навесні». 1-ий клас.( Можливо, деякі учні у першому класі вже матимуть початкові навички з письма – у такому разі навчіть учнів записувати лише ключові слова та скорочувати їх. Дозвольте використовувати малюнки.)

В. Сухомлинський зазначав, що «...без творчого життя особистість не може бути вихованою, без творчості немислимі духовні, інтелектуальні, емоційні, естетичні взаємовідносини». Саме творчість стимулює розвиток мислення, інтересів, дослідницьку діяльність учнів.