Сучасні цифрові засоби на уроках фізики (астрономії)
І. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ РОЗДІЛУ ІІІ ФІЗИКИ «ВЗАЄМОДІЯ ТІЛ І СИЛА»
7 КЛАСУ
Тема уроку. Виштовхувальна сила в рідинах.
Відповідно до програми(з цієї теми), очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
Знаннєвий компонент:
володіє поняттям, формулює визначення фізичної величини сила, сила тиску та вміє обрати її одиницю;
формулює закон Архімеда;
знає умову плавання тіл;
знає і розуміє будову та принцип дії динамометра, манометра, барометра, терезів.
Діяльнісний компонент:
застосовує Архімеда, умови плавання тіл, формули виштовхувальної сили під час розв’язування різних видів чи типів задач і виконання лабораторних робіт;
графічно зображує сили;
користується динамометром, терезами; читає покази шкали манометра, барометра;
використовує набуті знання у навчальній і практичній діяльності.
оцінює практичне значення застосування закону Архімеда у природі та техніці
Основні поняття, закон, формули теми:
На тіло, що перебуває в рідині або газі, діє виштовхувальна (архімедова) сила.
Причина появи архімедової силив тому, що гідростатичні тиски рідини або газу, які діють на верхню і нижню поверхні тіла, є різними.
Закон Архімеда: на тіло, занурене в рідину або газ, діє виштовхувальна сила, яка напрямлена вертикально в гору та дорівнює вазі рідини або газу в об’ємі зануреної частини тіла:
Fарх,
де Fарх – архімедова сила, – густина рідини або газу, – об’єм зануреної частини тіла.
ІІ. ЦИФРОВІ ЗАСОБИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ НА УРОЦІ
В умовах сучасних тенденцій розвитку освіти, поширення коронавірусу у світі, війни в Україні, вкрай важливим для кожного вчителя володіти арсеналом та знати методику використання цифрових інструментів у професійній діяльності, адже все частіше розмова йде про дистанційну або змішану форму навчання.
Інформаційно-цифрова компетентність сучасного педагога – це одна з професійних компетентностей, що визначені в професійному стандарті за професією «Вчитель закладу загальної середньої освіти».
Цифрова компетентність педагогічного працівника має забезпечувати розвиток широкого спектру всіх її складників: від медіаграмотності до опрацювання та критичного оцінювання інформаційних даних, безпеки та співпраці в інтернеті до знань про різноманітні цифрові технології та пристрої, уміння використовувати відкриті ресурси та технології для професійного розвитку, формування в учнів умінь ефективно користуватися цифровими технологіями та сервісами в навчальних та життєвих ситуаціях для розв’язування різних проблем та завдань, застосовувати інноваційні технології для оцінювання результатів їхньої навчальної діяльності, розуміння поняття кодування, елементів штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальності та вирішення професійних проблем за допомогою використання цифрових технологій.
Сьогодні вкрай важливо для педагогів розуміти, як цифрові технології можуть підтримувати комунікацію, співпрацю, творчість та інноваційність, усвідомити їхні функціональні особливості, обмеження, наслідки та ризики використання; розібратись із загальними принципами, механізмами та логікою, що є в основі створення цифрових сервісів, які постійно розвиваються, а також знати основи функціонування та використання різних цифрових пристроїв, комп’ютерних програм та мереж.
В своїй роботі саме зараз застосовую такі основні форми організації онлайн-навчання:
Активізовую навчальну діяльність учнів і за рахунок залучення до моделювання педагогічних ситуацій, виконання творчих завдань і використання інновацій. Інновації в організації навчального процесу пов'язані, насамперед, з впровадженням концепції STEM-освіти (science, technology, engineering, mathematics), також інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).
Неперервні процеси інформатизації розширюють і оновлюють роль педагога, роблять його консультантом, який повинен координувати пізнавальний процес, постійно удосконалювати навчальні курси, підвищувати творчу активність і кваліфікацію відповідно до нововведень та інновацій.
Інтернет-сервіси дозволили не тільки розміщувати готові матеріали, але й створювати їх онлайн. Це розміщення й перегляд навчального відео, публікація журналів, газет, документів, створення тестів, використання інтерактивних дошок, соціальних мереж, wiki-енциклопедій, проведення вебінарів.
Важливу роль має навчальний експеримент, що охоплює демонстраційний експеримент, фронтальні лабораторні роботи, лабораторний практикум, експериментальні завдання, домашні експерименти. Створення відеозаписів дослідів з подальшим їх опрацюванням в Tracker показало, що учні у цілому позитивно сприймають ІКТ-ініціативи і з радістю залучаються до співучасті в позаурочний час, вчяться працювати у командній взаємодії, поєднуючи творчість, гру і навчання.
У той же час методи та прийоми реалізації ІКТ в освіті не обмежуються розглянутими варіантами, оскільки є набагато глибшими, спираються на більш потужну технічну базу (в тому числі робототехнічні комплекси), майстерність педагога та особисту зацікавленість усіх учасників навчально- виховного процесу. Перспективними є дослідження, що зорієнтовані на пошук нових методів і способів організації навчання засобами соціальних мереж .
Урок фізики у 7 класі.
Розділ ІІІ. Взаємодія тіл і сила.
Тема уроку. Виштовхувальна сила в рідинах.
Мета: довести наявність виштовхувальної сили в рідинах, з’ясувати причину її виникнення, знайти спосіб її визначення, установити зв’язок виштовхувальної сили з іншими фізичними величинами. Розвивати логічне мислення учнів, їх експериментальні навики. Виховувати працьовитість, наполегливість.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Елементи освітніх технологій:
Навчальний ресурс:
Дидактичне забезпечення, обладнання: мультимедійний комплекс, ПК на групу, технологічні картки-завдання для групової роботи.
Очікувані результати:
Розвиток таких ключових компетентностей:
Знаннєвий компонент:
Діяльнісний компонент:
Ціннісний компонент:
Особливості: застосування ментальних карт, розв’язання якісних задач методом обговорення з подальшою перевіркою в програмі PhET.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Уведення (мета – викликати інтерес до вивчення нового матеріалу).
Починаючи вивчення теми «Тиск рідин і газів», ми перейшли до вивчення суті однієї з найцікавіших груп явищ нашого світу. Основи знань про ці явища подарували нам Архімед, Торрічеллі, Паскаль. Цими знаннями люди користуються вже багато століть. Інженери й техніки на основі цих знань створили чудові прилади та машини для освоєння водного та повітряного океанів.
Вода й повітря – дорогоцінні для життя утворення на нашій планеті. Зміняться атмосфера та океан – зміниться або зовсім зникне життя на Землі. Як же мало на нашій планеті води й повітря! Якщо Землю представити в розмірі глобуса, то шар води й повітря буде тонший за шар фарби на цьому глобусі. Наскільки ж важливо вміло користуватися цим багатством! А шлях до вмілого використання лежить тільки через знання – знання законів.
На сьогоднішньому уроці ми спробуємо пояснити поведінку тіл, занурених у рідину, адже вона особлива!
Пригадайте: купаючись літнім днем на річці, ви, напевно, намагалися занурити м’яч у воду. Чи вдалося вам це?!
Пригадайте ще свої відчуття, коли ви поступово входите у воду, відчуваючи, що тіло ваше «легшає» з кожним кроком.
Ці явища ви зможете пояснити вже в кінці сьогоднішнього уроку.
ІІ. Викладання нового матеріалу:
а) постановка мети групової діяльності:
Кожна із шести груп (по 4 учні в кожній) отримує завдання (комплект при- ладів, технологічну карту, ПК з програмою PhET), виконання якого – сходинка до вивчення нової теми. У кожній групі паралельно по двоє учнів виконують завдання через реальний експеримент та за допомогою програми PhET. Пові- домляється також, що через 15 хвилин виконання завдання кожна група звітує: демонструє свій дослід (за допомогою приладів або використовуючи PhET – за рішенням групи) класу й відповідає на поставлені в технологічній карті питання.
Отже, на основі спостережень, аналізів і висновків планується отримати загальні знання як результат сумісного дослідження всіх учнів.
Завдання групам (зміст технологічних карт):
№ 1. Мета: описати поведінку тіла, зануреного в рідину.
Обладнання: ПК із PhET, посудина з водою, досліджувані тіла (парафінова кулька, олівець, дерев’яний брусок).
Порядок виконання:
№ 2 Мета: знайти спосіб визначення виштовхувальної сили.
Обладнання: ПК із PhET, динамометр, посудина з водою, досліджуване тіло (циліндр).
Порядок виконання:
№ 3 Мета: з’ясувати зв’язок між силою, що діє на занурене в рідину тіло, і густиною рідини.
Обладнання: ПК із PhET, динамометр, досліджуване тіло (циліндр), посудини з різними за густиною рідинами (водою, гасом, розчином солі).
Порядок виконання:
№ 4 Мета: з’ясувати зв’язок між силою, що виштовхує занурене в рідину тіло, та об’ємом цього тіла.
Обладнання: ПК із PhET, динамометр, посудина з водою, два тіла однакової густини, але різного об’єму (наприклад, дві різних за розмірами картоплини).
Порядок виконання:
№ 5 Мета: дослідити, чи змінюється сила, що діє на занурене в рідину тіло, із зміною глибини занурення.
Обладнання: ПК із PhET, посудина з водою, досліджуване тіло (циліндр), динамометр.
Порядок виконання:
№ 6 Мета: з’ясувати наявність зв’язку між силою, що діє на занурене в рідину тіло, і густиною цього тіла.
Обладнання: ПК із PhET, динамометр, посудина з водою, сталевий та алюмінієвий циліндри однакового об’єму.
Порядок виконання:
б) робота дослідницьких груп:
До цієї частини уроку необхідна особливо ретельна підготовка вчителя: можливо, потрібно буде надати допомогу тим, хто не справляється із завданням, але зробити це так, щоб не усувалася одразу вся творча частина в роботі учня. Для цього потрібно наперед передбачити найбільш вірогідні ускладнення в роботі учнів і види допомоги їм.
в) звіти груп:
Під час підбиття підсумків дослідження результати окремих груп обговорюються по черзі. Кожен виступ супроводжується демонстрацією відповідного експерименту, містить аналіз спостережуваного, відповідь на питання, поставлене перед кожною групою.
Звіти груп супроводжуються узагальненням вчителя. На цьому етапі поступово формулюються висновки: ВИШТОВХУВАЛЬНА СИЛА:
У процесі обговорення на слайді презентації до уроку поступово «з’являється» ментальна карта.
ІІІ. Швидке повторення.
За ментальною картою вчитель швидко промовляє весь матеріал, виділяючи те нове, що учні дізналися безпосередньо на цьому уроці.
ІV. Розв’язування якісних завдань.
Учні розв’язують задачі, обговорюючи їх у групах. Ухвалене рішення фіксується в зошиті. Далі дається чітка однозначна відповідь з обґрунтуванням. За кожну правильно вирішену задачу члени групи нараховують собі три бали. Завдань – чотири, і до кінця роботи на цьому етапі всі отримують оцінку.
Завдання:
Пропонується пояснити явища, з обговорення яких починалася розмова про виштовхувальну силу.
ІІІ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1