Прощання з початковою школою
«Берег мого дитинства»
На нашому сімейному святі.
Сьогодні на нашому святі
Ми хочемо день той згадати,
Коли опинились тут вперше,
Без затишку рідної хати.
Батьки привели нас до школи,
Нас школа зустріла гостинно.
Маленьких синочків і дочок,
Малих громадян України.
2. Чотири роки назад в перший раз
В нашу школу і в наш клас,
В нових формах, як годиться,
Ми прийшли із вами вчиться.
Було нам всього шість років.
Всі нас звали «малюки».
Робили ми перші кроки,
Навчаючись залюбки.
Увага! Увага! У нашому класі зараз відбудеться урочисте свято «Берег мого дитинства», присвячене випускникам початкової школи.
Слайд 1.
Під ваші гучні оплески запрошуємо випускників! (Пісня, вихід випускників)
Слайд 2.
Учитель: Дозвольте, шановнi гостi i дорогi дiти, розпочати наше останнє родинне свято у початковій школі. Це - свято прощання з початковою школою. От і настав час розпрощатися з колискою початківця, сплетеної з ніжності, міцності, надійності, добра, розуміння, поваги.
Це перехiд на нову сходинку у вашому життi, а отже, дуже важлива, визначна подiя.
Цей довгожданний, неповторний час!
Любі четверокласники! Вже кожен з нас – доросла людина,
Бо переходить у 5-й клас.
Вчитель.
Давайте пригадаємо
Отой найперший день.
Губились ваші бантики
Між квітів і пісень,
Ви дуже хвилювалися,
За мам своїх трималися.
Давайте пригадаємо
Прекрасні ті деньки.
А на прощання перегорнемо
Минулих років сторінки.
Неначе вчора ми були такі малі.
Тепер вже прийшла пора прощання,
І ми сьогодні трішечки сумні.
Вчитель. Любі випускники, для того щоб згадати як ми жили ці чотири роки ми пропонуємо відправитися на дитячому експресі до країни знань. - Ви готові відправитися?
Діти: Так!
2-й ведучий Тому ми всіх запрошуємо в «Шкільний експрес».
Слайд 3.
Вчитель: Обережно двері зачиняються, перша зупинка «Перший клас»
Слайд 4.
Учень 1. Ось перше вересня,
Скликає дзвоник нас.
Цей день ми не забудемо ніколи!
Як рано восени в свій перший клас
Веселим ранком ми прийшли до школи.
Слайд 5.
Учень 2. Ми почули той дзвінок веселий
Що продзвенів нам перший раз
Коли ввійшли ми з квітами у школу
У свій найкращий перший клас!
Наша рідна шоста школа
з хлібом-сіллю зустріла нас!
Слайд 6.
Учень 3 Маленькі ми школярики,
Прийшли усі сюди,
Щоб учитись і рости.
Учитель. Було складно і цікаво. Треба сидіти за партами, не можна розмовляти на уроці з друзями, їсти цукерки. Але який цікавий цей шкільний світ – ви вчилися читати, писати перші слова... І ось уже й відсвяткували свято Букваря.
Слайд 7.
Скільки справ зустріло нас!
Вам про все розповідаємо
І було з нами скільки мороки
Та тепер ми уже підросли
– Бо провчились чотири роки!
Слайд 8
Тримати ручки й олівці.
Вже нас контрольні не лякали,
Ми часто чули: «Молодці».
Вчитель. Наступна зупинка «2 Клас»
Слайд 9.
Учитель: Ось уже і другий клас,
Час минає дуже швидко.
Діти наші підростають,
В другий клас всі поспішають!
Слайд 10.
Учень 5.
Ми у другий клас прийшли,
Ми великі стали,
Ми учились залюбки,
Бо всього не знали.
Слайди 11 – 14.
Учень 6. Один одного ми любим,
В класі всі за одного.
Вчитись в третім класі будем,
Всі ми хочемо цього!
Слайди 15 – 16.
Наступна зупинка «Третій клас»!
Вчитель: На порозі – третій клас,
Теж порадував він нас!
Слайди 17 – 24.
Творчі звіти і уроки,
Жарти, пустощі і сміх.
В класі діти всі веселі,
Оголошую перерву.
Дитина. Дiвчата i хлоп’ята,
А також мами й тата!
Веселiї iсторії
Ми радi показати вам.
Дитина. Нам дуже-дуже хочеться
Пiдняти настрiй ваш.
Отож – смiшнi iсторiї.
Дивiться «Єралаш!»
1. Славку, у вашому класі виходить санітарна газета?
- Виходить, але завдяки мені.
- Ти редактор?
- Ні, постійний герой.
2. Учитель (грізно). Признайся чесно та щиро: хто за тебе робив домашнє завдання?!
Учень. Чесно?
Учитель. Чесно-пречесно!
Учень. Ну, якщо чесно, то не знаю, бо я вчора дуже рано заснув...
3. Коріння і Насіння
- А ти, татку, в школі вчився?
- Учився, Сергійку.
- А то правда, що ти, татку, був одержав двійку?
- Було таке, траплялося...
(Малий засміявся: )
- Тоді мама правду каже, що я в тебе вдався.
(Учитель у коридорі зупиняє учня.)
Учень. А я вже вітався!
Учитель. Щось я не чув...
Учень. А я зранку, тільки-но встану, одразу кажу: «Доброго ранку, вчителі всього світу!»
(Запитує тато)
- Ти навіщо, синку,
- В ліве вухо зранку запихаєш вату?
(Син відповідає)
- Ти ж сказав, що в мене,
- Те, що в праве входить, в ліве вилітає.
6. «Все не так просто»
-Танько, будемо дружити?
Буду твій портфель носити,
І додому проводжати,
І від хлопців захищати!
- Добре, згода.
- То на здачу
Дай, перепишу задачу.
(На мелодію «Вареничків»)
І домашні завдання він не вчить ніколи.
Хлопчик. Буду вчитись, милая (2 р.)
Я не буду лінуватись, моя чорнобривая.
Дівчинка. А я добре милого навчала:
Хворостиноньку об нього я зламала!
Буду тебе бити, буду тебе вчити,
Бо з тобою по вулиці соромно ходити!
Хлопчик.Не бий мене, милая (2 рази)
Буду вчитись залюбки, моя чорнобривая.
Вчитель:
Все, про що говорили діти, – це жарт. А жарт – невід’ємна частина сміхопанорами життєвої стежини школяра.
Слайд 25.
Вчитель: наступна зупинка «Четвертий клас»
І сюрпризів ще доволі.
Отже, йде 4 клас . До екзаменів готують нас.
Грізно потяги гудуть,
Пароплави все пливуть…
Треба шлях порахувати,
Звідкись час і швидкість взяти.
Не задача – просто мрія:
Розбери тут, яка дія!
Їздимо ми по планеті
Шляхом, морем, на ракеті…
Скільки звуків, букв у слові,
Підмет, присудок знайди.
Вірно речення склади.
З дієсловом розберись
І відмінювать навчись…
Не питають, чи не здібна,
Всім же грамотність потрібна!!!
І за чотири роки
Дуже багато пізнали,
Стали міцні і високі.
Слайди 26 -35
З першою ланкою школи.
Тільки хвилин найкращих
Ми не забудем ніколи.
Швидко якось пролітає,
Ось уже й весні кінець.
Що ж, хто вчився – молодець!
Слайди 36 – 43.
Перейшли у п’ятий клас!
Хай приймає старша школа
У свою сiм’ю i нас!
Вчителька:
Від рідної хати, дитино,
Тебе поведе у світ
Ота єдина стежина,
Що дарує красу і цвіт.
Красу блакитного неба,
Красу золотих ланів,
Красу пташиного щебету,
Красу людських почуттів.
Цвіт папороті і калини,
Цвітіння весняних садів,
Цвіт райдуги і шипшини.
Цвітіння мрій і надій.
Іди по цій стежці, дитино,
Даруй любов і тепло,
І пам'ятай: ти - людина!
Вчись, думай, твори добро.
Та де б не ходив ти світами,
Світ тебе приведе
До рідного дому, до тата і мами,
Що завжди чекають тебе.
Життя твого тут колиска,
Коріння тут є твоє.
Родині вклонись низько-низько –
Й ніщо не здолає тебе.
Учитель. Погляньте, дорогі діти, на своїх батьків, їхні очі сяють щастям, а десь у глибині душі затаїлася тривога, бо попереду ще стільки випробувань!
І батьки хвилюються у кілька разів більше, ніж ви. Тож любіть своїх рідних, будьте гідними їх.
Зробіть так, щоб передчасні зморшки не лягли на їхні обличчя, щоб їхні серця були спокійні за вас.
Ми вас вітаєм щиро, від душі.
Бо без батьків чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту?
І без свого родинного тепла?
Це наш перший старт, наше зростання і наш зліт
І з нами поруч ви – наші кохані, дорогі батьки!
І сили, і здоров’ячка багато.
Удачі в справах, успіхів в труді,
Щоб завжди були гарні й молоді,
Щоб не було невдач у вас ніколи,
Бо ж попереду ще 7 років школи!!!
Де бере початок до Нього дорога?
Проклади від серця до нього стежину.
Щоб довіку Бога у серденьку мати?
Прочитай молитву, розпочни з любові.
Була мені в радість до Нього дорога.
Колисав я в серці заповітну мрію,
А тепер колишу Віру і Надію!
Учень: Прийміть наш букет із пошани й любові!
Вклоняємось низько і дякуєм щиро!
За ласку і ніжність, за мудрість і віру!
Вчитель:
Спасибі, що виховували в своїх дітях добро і справедливість.
Адже відомо, що доброта виховується добротою.
Особистість виховується особистістю.
Серце виховується серцем.
Любов виховується любов’ ю!
1