Свято книги, виховний захід для 4 класу
Виховний захід. 2 клас
Вчитель вищої категорії Житомирський район Новогуйвинська гімназія Олена Петрівна Путіліна
,, Свято книги ”
Мета: розширити поняття учнів про книги та їх призначення;
показати життєвість книги, її зв’язок із сучасністю;
ознайомити учнів із різноманітністю книг: словниками, енциклопедіями,
художньою літературою. Розвивати вміння користуватись книгами,
вдосконалювати навички читання;
виховувати естетичний смак, оптимізм, почуття гумору, творчу уяву, акторські
здібності.
Прищеплювати читацькі інтереси, бажання читати.
Обладнання: виставка різних книжок, плакати з написами прислів’їв про книгу, портрети казкарів, малюнок розгорнутої книги, ілюстрації до казок, напис ,, Свято
книги “, костюми для дітей казкових героїв, диски з записами пісень, ІКТ
технічні засоби.
Хід заходу
Вчитель: 23 квітня – Всесвітній день книги. У всьому світі люди відзначають цей день.
Безмежна сила книги. Без неї людина сліпа. Книга – мудрий друг, який, не вміючи говорити, розказує про незвичайні пригоди, і подорожі, про чудеса, про навколишній світ. Свято наше починається.
- Дорогі гості мами й тата!
В нас сьогодні Книжчине свято!
Будемо разом відзначати,
Книгу – друга шанувати.
- ,, Свято книги! “ – зазвучало
Серед школи, як сигнал.
Свято книжчине настало.
Клас наш, мов читальний зал.
- Дружба з книгою – це свято,
Не було б його у нас,
Ми б не знали так багато
Про новий і давній час.
- В кожнім домі, в кожній хаті –
У містах і на селі, --
Хто навчився вже читати,
Має книжку на столі.
- Все ми в книзі знайдемо.
Кращої не знаємо,
Доброї і вірної подруги малят.
- Книга, друг ти наш не змінний,
Друг любимий з ранніх літ:
Пізнаємо Україну,
Пізнаємо цілий світ.
- Як краплин у Дніпрі,
Як зірок у горі,
Як листя на гіллі, --
Стільки книг на землі!
- Книги дружать з дітворою.
Полюби їх у житті –
І улюблені герої
Будуть друзями в путі.
- Сторінки книжок завітних
Всіх нас доброму навчать –
Працювати і учитись,
І Вітчизну шанувать.
Незвичайний сон, або пригоди дівчинки Марійки.
( З’являється дівчинка. Вона сідає до столу й дістає порвані книги та неохайні
зошити.)
Марійка. Ох, як утомилася. Їсти хочеться. А тут ще ці уроки. Завдання задали: перше --
це прочитати казку італійського письменника про якогось ,, Піннокіо “.
Усе, що я знаю про Італію, це те, що там живуть мої улюблені подружки – феї.
Друге завдання – це написати казку. Са – мо – му.
( Однією рукою бере бутерброд, а іншою листає книгу, ще й у зошит щось записує.
Поїла. Книгу та зошит закрила ).
Усе, досить, перерва. ( Вмикає комп’ютер ).
Де ви тут, мої любі феї. А, ось і Флора, і Муза. А де ж Лейла? Цікаво, цікаво… У які пригоди вони сьогодні потраплять?
Вчитель. Через п’ять хвилин дівчинка забула, що потрібно довчити уроки. Загралася і
заснула. Наснився Марійці дивний – предивний сон.
( У цей час з’являються феї Вінкс: Муза і Флора ).
Муза. Привіт, дівчинко.
Марійка. Я, Марійка. А вас я знаю! Ви феї Вінкс. А де інші?
Флора. Зайняті справою.
Муза. Ти так схожа на одну дівчинку.
Флора. На Дюймовочку! Така ж маленька й гарна.
Марійка. Дякую… А хто така Дюймовочка?
( Феї здивовано подивилися на дівчинку ).
Флора. Ти що, не знаєш, хто така Дюймовочка?
Марійка. Ні.
Муза. Ти взагалі щось читаєш?
Марійка. Читати – це нудно! До того ж мені бракує часу, щоб читати.
Флора. Але не можна нічого не читати!
Муза. Книга ж може дати безцінну пораду.
Марійка ( похнюпившись ). Я погано читаю. Усе одно нічого не зрозумію.
Флора. А які у тебе оцінки з читання?
( Марійка стояла мовчки, опустивши голову ).
Флора. Я вперше зустрічаю дівчинку, яка не прочитала жодної додаткової книги.
( З’являється Лейла, під рукою тримаючи книгу ).
Лейла. Усім привіт!
Муза. Привіт, привіт.
Лейла. Чого це ви такі засмучені? І хто ця гарна дівчина?
Флора. Дівчинку звати Марійка. По читанню в неї двійка.
Муза. В інтернеті зависає Й про уроки забуває.
Лейла. Що ж із дівчиною робити?
Як уроки змусити вчити?
Муза. До бібліотеки вона не ходить.
Дружбу з книгами не заводить.
Флора. Ми феї Вінкс – віртуальні.
До речі, дуже гарні.
Флора. Усі наші друзі, щоб багато знати,
Знають, як знання ці здобувати.
Марійка. Я до школи теж ходжу
І за уроками сиджу.
Правда, часу небагато на це я витрачаю.
Лейла. Які книги ти любиш читати?
Марійка. Я казочки люблю.
Флора. Які більше: авторські чи народні?
Марійка ( подумавши ). Народні – це й ,, Колобок “ ,і ,, Рукавичка “, і
,, Лисичка – сестричка “, ще декілька. ( Ніяковіє.
)
Лейла. Казки якого автора тобі подобаються найбільше?
Марійка. Ну, Андерсена ,, Попелюшка “. ( Феї посміхаються.) Нещодавно в
бібліотеці цю книгу брала, але так і не прочитала… ( Феї дивляться з
докором.) Була книжка товста…
Муза. Усе зрозуміло.
Флора. Із книгою не буває нудно, вона розрадить і звеселить.
Лейла. Хороша книга яскравіша за зірку.
Муза. Книги роблять дітей тямущими, розумними.
Флора. Скільки цікавих казок є у книжках, і кожна – не тільки цікава, а ще й
повчальна. Прийшли всі ті казки з глибини століть. У них є все те, про
що мріяло людство.
Лейла. Раніше герої казок кричали, щоб передавати слова на великі далі, а тепер…
Тепер є мобілочка – телефонуй куди хочеш.
Муза. Раніше люди мріяли про чоботи – швидкоходи, про літаючий килим, щоб
перелітати з одного кінця світу в інший, а сьогодні швидкісні лайнери
занесуть тебе за кілька годин куди завгодно.
Марійка. От мені б так. Р – а – з! І полетіла. ( Кружляє біля фей. Вінкс про щось
домовляються.)
Флора. Полетимо ми за широкі моря, за високі гори. Завітаємо до наших друзів.
Яку казку тобі треба прочитати?
Марійка. Піннокіо.
Лейла. Раз, два, три. До Італії лети.
Звучить музика
Піннокіо. Я справедливий, чесний і рішучий. Герой казковий – італійський . А прийшов Я із казки Карло Коллоді і моє імя походить від слова «піно» , що в перекладі з тосканського діалекту означає «сосновий горішок»
Був я деревяним і дуже хотів стати таким, як Ви!
Але, щоб стати людиною, я зрозумів – треба пройти багато випробувань, навчитися бачити де добро, а де зло! Я зрозумів , що совість, -це внутрішній голос, якого люди не слухають. Ось звідти у людей всі проблеми!
У нас в Італіі дуже полюбляють веселитися і я Запрошую вас на казковий бал – маскарад.
Стає на сцені.
Зявляється Снігова Королева:
Все навколо стало білим,
Все замерло, оніміло.
І вода в річках й озерах
Зупинилась і завмерла.
Холод землю огортає –
Все живе на ній вмирає.
От би стало так навіки,
Щоб стрімкі застигли ріки
Змовк веселий спів пташиний
І щасливий сміх людини.
Ви пізнали мене, Я – Снігова Королева з казки Ганса Крістіана Андерсена «Снвгова Королева» У мене крижане серце, але після зустрічі з Каєм та Гердою воно розтануло і перетворилося на добре і тому ви не бійтеся мене!
А живу Я В Даніі в місті Копенгагені.
Стає на сцені. Виходить Русалонька
А мене ви пізнали ? Зранку до вечора граються в морі, Де хвилі гуляють – пливуть на просторі, Маленька русалка й дельфінів сім’я . Будьмо знайомі: русалка – це я. Улюблена донька морського Тритона, Онука- красуня царя Посейдона.
Мене Аріель друзі й рідні зовуть, Які у підводному царстві живуть. Я те ж із казки Ганса Кристіана Андерсена. Із казки «Русалонька» живу в Північному морі на берегах Данії.
Стає на сцені. Виходить Попелюшка.
Я Попелюшка добра й мила, Працьовита, незлослива.
Завжди всім допомагаю. Голосок миленький маю.
Але мачуха злослива все примушує мене :
Працювати, прибирати, на попелі щодня спати.
Але стійте, зачекайте! Фея вже сюди летить -
Вона мене нещасну захистить!
Я із казки Шарля Перро і потрапила до вас із Франції.
Стає до всіх на сцені. Виходить під музику Червона Шапочка
А Я несу бабусі пиріжки,
На мені гарненька шапочка.
Написав про мене те ж Шарль Перро.
Звуть мене…Червона Шапочка
Стає до всіх на сцені. Виходить під музику Кіт у чоботях.
Кіт у чоботях.
Раніше жив убого я.
Мишей їв кожного ранку.
Подарували чоботи –
І жити став у замку.
Письменник Шарль Перро
Про мене написав.
Французький котик я.
Хто з вас відгадав? ( Кіт у чоботях ).
Стає до всіх на сцені. Виходить під музику Білосніжка.
Я – весела Білосніжка, із казки Шарля Перро.
Натомила свої ніжки… Де ж друзі вірнії мої – Хлоп'та-гномики малі? Йшла до вас я дуже довго По стежинах, по дорогах – І прийшла на ваше свято Веселитись-танцювати! Гномик:
Я в лісочку заблудився, Я від братиків відбився. А тепер хочу до них, Моїх гномів лісових. О наша Білосніжка! Чи не бачила ти моїх братиків?
Білосніжка; Ні не бачила. Залишайся з нами. Друзів собі знайдеш і вони тобі допоможуть!
Стає до всіх на сцені. Виходить під музику Аладін і царівна Будур
А мене звуть Аладін . Ми прибули з царівною Будур із казки Шахеризади. Це східна казка «Аладін і чарівна лампа.» Я допоміг звільнити джина з лампи і всі повірили мені.
А я царівна Будур. Я потрапила в чари злого Магрибинця, але Аладін врятував мене і ми щасливі!
Танцює ( танець Будур)
Під пісенку ( смешной человечек ) вилітає Карлсон
А ось і я! Усім привіт! Впізнали ви мене, чи ні?
Я той хто по дахах літає, і дітлахів оберігає.
У вас на святі я непросто так з’явився:
Помріяв хтось, час мрії вже здійсниться!
Я Карлсон, який живе на даху із казки Астрід Ліндгрен . Прилетів я із Швецького міста Стоггольм.
Стає до всіх на сцені. Виходить під музику Айболить.
Вітаю вас усіх, малята Гарні хлопчики, дівчата,
А я – лікар Айболить, Всіх на світі я добріший,
Бо лікую він звірят.
А колись – то бегемота
Витяг прямо із болота.
Чи у кого щось болить?!
Дуже радий я за вас! Бо всім відомо – це чудово,
Коли кожен з вас здоровий Тільки треба добре знати,
Як здоровими нам стати!
Ви впізнали мене Я із казки Корнія Чуковського.
Стає до всіх на сцені. Виходить під музику Чебурашка
Я був колись химерним І навіть безіменним, І зовсім не цікавим Нікому із дітей. Тепер я Чебурашка І будь-яка дворняжка Мене зустрівши, Лапу подає. Було везіння мало, І навіть так бувало: Ніхто на іменини До мене не ходив. Та з Геною тепер вже Щасливий я безмежно, Бо він найкращий В світі крокодил. Я із казки Едуарда Успенського .
Стає до всіх на сцені. Виходить під музику Колько Колючка
Я колько Колючка , а це мій друг Кося Вухань. Ми прийшли до вас із казки Всеволода Нестайка «Пригоди у лісовій школі» Нас називають альтруїстами. А ви знаєте хто це такі? Це люди , які безкорисливо піклуються про благо інших і готові допомагати.
Кося Вухань
По дорозі до вас ми зустріли , якесь цікаве створіння.
Колобок
Я веселий і румяний Колобок, Колобок
Втік від баби і від діда у лісок у лісок
І від вас хотів втікти, але дуже ви сподобались мені
Кося Вухань
То ж залишайся з нами у нас тут так весело і ми тобі друзями станемо!
Всі герої книжок виконують танок ( Вальс)
Марійка. Діти, ви так багато знаєте і читаєте казок. Я, Марійка, обіцяю: буду багато
читати, буду гарно писати, на уроках – працювати. До бібліотеки ходити та
різні твори читати. Я зрозуміла, що книга – мій друг, без неї, як без рук.
Інсценівка ,, Брудна книжка “.
( Чути стукіт. )
Книга. Ой – ой – ой!
Не маю сили! ( За сценою. )
(Виходить обдерта книжка. )
-- Ой, я книжка обдерта,
Ой, я книжечка роздерта!
Ой горе мені, горе –
Наплакала я сліз море!
Я прийшла не знаю звідкіля.
Чи немає серед вас мого господаря?
Діти. Ні!
Книга. Ви допоможіть мені!
Моє тіло полатайте,
Сторіночки позбирайте.
Клякси і слова зітріть,
І їх в книжках не пишіть!
Попелюшка Не плач, люба Книжечко, не лий сльози марно, ми покличемо лікаря і він тебе
бідненьку полікує.
Діти. Лікарю! Лікарю! ( всі разом)
Лікар – учень. Не годиться нам, малята,
В книжці малювати, писати.
Знаємо і я, і ти
Треба книги берегти!
Їх охайненько читати
І про них, звичайно, дбати.
Щоб не трапилося такого лиха з вашими книжечками, запам’ятайте такі правила.
-- Беріть книжки чистими руками.
-- Не перегинайте їх, бо від цього випадають сторінки.
-- Не кладіть у книжку олівці та інші предмети, бо від цього вона рветься.
-- Не загинайте сторінки, користуйтеся закладинками.
-- Не читай під час їжі.
-- Обгорніть книжку, вона довше служитиме вам.
Кіт в чоботях Книжок на цілім світі є багато,
І кожна щось розкаже нам.
І от сьогодні в наше свято –
Ми склали славу всім книжкам! Всі разом
( Звучить музика. Діти виконують пісню про книгу ).
про публікацію авторської розробки
Додати розробку