Свято козацькі забави для учнів

Козацькі забави

Ведуча І. З давніх-давен людям відомо: «Дерево життя — це гілоч­ка, на якій ростуть 3 листочки. Перший листочок — символ минулого, другий — сучасного, третій — майбутнього».

Ведуча 2. Зображення дерева життя зустрічається на каменях давніх часів і свідчить про те, що люди ще в сиву давнину знали про зв’язок трьох листочків. Усе сьогодення — це наслідок минулого, а в тому, що відбувається нині, народжується майбутнє.

Ведуча 1. Оскільки в героїчному найбільше виявляється характер народу, його душевна краса, то такі сторінки історії особливо приваб­люють нас. А в минулому українського народу було таке неповторне й легендарне явище як Запорізька Січ.

Ведуча 2. Ми запрошуємо всіх побувати в 16 ст. й відчути дух ко­зацтва. Чи знаєте ви, що слово «козак» означає «вільна людина»? Дуже важко було жити в Україні українським селянам під владою панів. І от волелюбні, відчайдушні, сміливі юнаки залишали свої домівки, рідних людей і йшли у вільний степ. Там вони оселялися в безлюдних місцях, полюванням здобували собі їжу, а головне, захищали рідну землю від ворогів. Адже не було й року, коли б татари й турки не робили набігів на українські міста й села.

Ведуча 1. Діставшись до безмежного степу, козаки селилися над Дніпром. Вони любовно називали Дніпро своїм братом. Особливістю річки були знамениті пороги, пасма кам’яних скель, що вивищувалися над водою до 5 метрів. От і стала називатися Січ «Запорізькою», бо була за порогами.

Ведуча 2. Були в козаків і свої правила. Ось такі:

1. Козак — це людина чесна, смілива.

Найдорожче йому — Батьківщина.

2. Козак — усім народам друг,

І лицарський у нього дух.

3. Козак — слабкому захисник,

Цінити побратимство звик.

4. Козак — це той, хто за освіту,

Хто прагне волі і блакиту.

5. Козак вкраїнську любить мову,

Він завжди своє тримає слово.

Ведуча 1. От і сьогодні ми проведемо змагання на право називати­ся козаком. У розвагах братимуть участь команда «Вернигора».

Ведуча 2. Та команда «Крутивус».

(учні заходять до залу.)

ФІЗ. КЕР  Рівняйсь! Струнко! До переліку гасел пригопуватись!

( учні проговорюють гасла)

Ведуча 1. А чи знаєте ви, що улюбленою стравою козаків був борщ? Тепер ми побачимо, чи вміють наші хлопці варити борщ. На килимі, навпро­ти кожної команди, лежить усе необхідне для борщу. Але є щось і зай­ве. Командам треба почергово зібрати тільки овочі. Виграє та коман­да, яка першою правильно впорається із цим завданням.

(Після закінчення гри оголошують переможців.)

Ведуча 2. Оскільки козаки жили над Дніпром, то, звичайно, вони вміли ловити рибу. Зараз ми перевіримо наших хлопців на вправність. Отже, наступне завдання — «Рибалки».

(На сцену виносять інвентар: 2 пляшки, 2 палиці з прив’язаними до них нитками з олівцями, 2 стільчики.)

Ведуча 2. Перший учасник біжить до стільця, сідає, бере «вудоч­ку» і має попасти олівцем у пляшку. Виймає його, кладе вудочку на підлогу й передає естафету наступному, а сам стає позаду команди. Виграє та команда, в якій направляючий стане на своє місце першим.

(У кінці гри аплодують переможцям.)

Ведуча 1. Козаки були сміливими й умілими воїнами. Один зі свя­щеників у ті часи сказав: «Мені доводилося бачити, як козаки кулею гасили свічку». Вони вміли стріляти на слух і багато тренувань, напев­но, робили із зав’язаними очима.

Отже, наступне завдання — пошук предметів із зав’язаними очи­ма. Беремо по 1-му учаснику з кожної команди. Зав’язуємо їм очі. їхнім завданням буде знайти картоплю, що лежатиме на килимку. Той, хто знайшов, приносить бал своїй команді. Час пошуку — хвилина. Перемогу дістає та команда, на рахунку якої найбільше балів.

Ведуча 2. А ще козаки добре вміли ховатися в лісі серед дерев, а також у річках, водоймах. Брали в рот суху очеретину, через яку дихали, й тихесенько собі сиділи під водою, коли треба було схова­тися. Також козаки дуже добре бігали. І ми зараз перевіримо, чи вміють наші хлопці бігати, ну, скажімо, як павучки. Отже, в наступ­ному завданні треба встати, добігти до команди, передати естафету. Виграє та команда, в якій направляючий стане на своє місце першим. Отож, розпочали!

(Вітають ту команду, що впоралася із завданням першою.)

Ведуча 1. А тепер подивимось, у кого з хлопців долоня найбільша. По черзі вони повинні підійти до столу й однією рукою взяти побільше горіхів. А журі відзначить найкращого. Молодці! Ну, справжні козаки!

Ведуча 2. Ні, (називає ім’я ведучої), не справжні. Щоб бути справжнім козаком, треба бути витривалим. Нехай хлопці стануть у шеренгу і спробують відтиснутися від підлоги, а ми подивимося, хто з них найвитриваліший.

(Хлопці з кожної команди одночасно відтискаються. Виграє той, хто залишиться останнім.)

Ведуча 1. Ну от, тепер ви справжні козаки.

Ведуча 2. Ні, ще не справжні.

Ведуча І. Чому?

Ведуча 2. Бо ми ще не знаємо чи уважні козаки у нас.  А чи знаєте ви, що козаки до Січі жінок не брали, й вони не тільки варили собі їжу, а й самі прали одяг. От ми й перевіримо, чи вміють наші хлопці прати. Пограємо в гру, що має назву «Імітація». Вам потрібно повторювати точно за мною рухи і спробувати не збива­тися. За цим буде стежити журі.

(Кожен рух виконується на 4 рахунки. Отже, козаки спочатку прали (рух), потім полоскали (рух), потім викручували (рух), вішали (рух), витирали піт (рух)-(поворот) і знову прали. Повторюється З рази, підвищуючи темп.)

Ведуча 1. Молодці!

Ведуча 2.1 останнє завдання. Це танець «Гопак». Станьте в шерен­гу. Під музику треба присідати, тобто танцювати «Гопак», доки не вто­митеся. Виграє той, хто залишиться останній. Отже, поставили руки на пояс.

(Хлопці виконують танець.)

Ведуча 1. Молодці! Випробування скінчилося. Послухаємо наших суддів.

(Журі оголошує рішення )

Підведення  підсумків, нагородження команд

Ведуча. Ось і закінчилось наше свято. Всі ви були молодці. Пам’ятайте, ви майбутнє України.  Тож своїми вчинками, працею, здобутками повинні підносити її культуру.

Ведуча. Будьте гідні своїх предків,т любіть рідну землю тек,  як заповідав великий Тарас, бережіть волю і незалежність нашої держави.

Ведуча. Поважайте свій народ і нашу мелодійну  мову.

Ведуча. На все добре, любі друзі!