Свято "Країна кольорів"

Сценарій свята «Країна Кольорів».

Мета: Формувати поняття «колір», познайомити дітей з розмаїттям барв довколишнього світу; закріпити вміння розрізняти і називати кольори; викликати позитивні емоції; сприяти всебічному розвиткові дітей: відчуття простору, творчих здібностей, уяви, спостережливості, образного і логічного мислення, пам’яті, уваги і здатності мислити самостійно; розвивати кольоросприймання, впевненість у своїх можливостях, мовленнєву активність; виховувати доброзичливість, допитливість, почуття взаємоповаги.

Обладнання: квітка з пелюстками ( з одного боку білими, з іншого боку різнокольоровими ), маска пензлика, маска олівця, дев’ять кольорових фарб, стрічки різного кольору, плакат «Країна Кольорів», П.Чайковський «Вальс квітів» із балету «Лускунчик», пісні про кольори.

Хід свята:

Учень 1: Доброго дня тобі, небо блакитне!

Доброго дня тобі, сонечко світле!

Доброго дня вам, квіти тендітні!

Доброго дня вам, гості привітні!

 

Ведуча: Я пропоную вам пофантазувати

І разом у казку помандрувати!

За високими горами, за широкими лісами

Є чудове й гарне місце –

«Різнобарвне королівство».

 

Учень 2: У Країну Кольорів

Разом ми підемо.

Будем кольори вивчати,

Щоб вміти гарно малювати.

 

Ведуча: Подорож буде весела, незвична,

Театралізована і трохи музична!

 

Учень 3: У Країні Кольорів

Проживають братці милі:

І веселі, й дружні,

Кольори послушні.

Король Пензлик

Про добробут дбає,

А Олівець йому допомагає.

 

( Виходять Король Пензлик і Олівець.)

Король Пензлик: Я – Король Пензлик – походжаю,

Із довгих кіс корону маю.

Ти коси в фарбу опускай,

Але багато фарби не вбирай,

Щоб я бачив, що робити,

Як лягати, де водити.

Ти мені допомагай,

Лагідно в руках тримай.

Я чубом фарби набираю

Та об аркуш витираю,

Проводжу туди-сюди

І пірнаю вглиб води.

 

Олівець: А я – Олівець – малювець,

Гарний хлопець – молодець.

Дуже люблю малювати,

Все довкола фарбувати.

Ти в руках мене тримай,

Але знай і пам’ятай:

Що не можна сильно натискати,

Щоб стержня часом не зламати.

 

Король Пензлик: А ось веселі й дружні

Кольори послушні,

Любі наші фарби,

Завжди різнобарвні.

 

Олівець: Ви всі їх упізнаєте,

Якщо загадки вгадаєте.

 

( Виходить Червоний колір.)

Червоний: Я – колір багряний,

Веселий, полум’яний,

Пустотливий і гарячий.

Діти, хто ж мене не бачив?

Колір, звісно ж, я чудовий,

А зовуть мене… ( червоний.)

Любов палає ясно,

Калина зріє рясно,

Червоніють полуниці,

І танок ведуть суниці.

Мак цвіте тут безупинно,

Всіх малят я вітаю гостинно!

 

( Виходить Жовтий колір.)

Жовтий: А я- колір тепленький, мов сонце,

Що лагідно стука у віконце.

Пахучий, іскристий, медовий,

Насправді прекрасний, чудовий.

Здається, що я солоденький,

Зовуть мене люди жовтенький.

Дівчата веселі квіти збирають,

Із жовтих кульбабок віночки сплітають.

Листочки осінні таночок ведуть,

А жовті машини пшеницю везуть.

Шановних гостей короваєм стрічаю,

Здоров’я і щастя усім я бажаю!

 

( Виходить Синій колір.)

Синій: Ха-ха-ха! Посміхаються хмаринки ,

Щедро кидають краплинки.

А красуню – землю річка

Оперізує, як стрічка.

І дзвіночки раді нині –

То ж який я колір? ( Синій.)

У нашому королівстві

Синя річка біжить,

По синьому небу хмаринка летить.

Тут незабудки скрізь розцвітають,

І синього птаха всі радо вітають.

Тут, сплівши вінок із волошок,

І одягнувши плаття у синій горошок,

Дівча синьооке стрибає

І в гості нас з вами чекає.

 

Ведуча: Червоний, жовтий і синій –

Ці кольори основні!

Важливі вони і чарівні!

Подивіться, що відбувається,

Якщо фарби ці одна з одною

Вітаються!

На аркуші Жовта з Червоною зустрілися,

І ось яка фарба в країні з’явилася. ( Оранжева.)

 

( Виходить Оранжевий колір.)

Оранжевий: Радість колір мій несе,

Але це іще не все.

Гарбузові це шкоринки

І пахуча апельсинка,

І руда-руда лисичка,

Й помаранчі – ясні личка.

Радісно усі живуть,

Мене оранжевим зовуть.

 

Ведуча: На аркуші з Жовтою Синя зустрілася,

І ось яка фарба в країні з’явилася. (Зелена.)

 

( Виходить Зелений колір.)

Зелений: Я – красивий колір теж,

І мені немає меж.

Друзі є у мене щирі –

І такі ж на вроду милі.

Це листочок і травинка,

Жабенятко і ялинка.

Здогадалися, маленькі,

Звуть мене всі – зелененький.

Зелені дерева тут вітрами грають,

Зелену ялинку в танок зазивають.

Зелена травичка з кущами шепоче,

Про всі новини дізнатися хоче.

Яблук малята в садах не зривають,

Бо завжди зелені вони тут бувають.

 

Ведуча: На аркуші з Червоною Синя зустрілася,

І ось яка фарба в країні з’явилася. ( Фіолетова.)

 

( Виходить Фіолетовий колір.)

Фіолетовий: Ну а я на фіалочку схожий

І тому такий же гожий.

Краса моя і ніжність не минеться,

Фіолетовим мій колір, звісно, зветься.

 

( Виходить Коричневий колір.)

Коричневий: А я хоч і темний, та спокійний,

Зовсім не страшний, а мрійний.

Пахну деревом, корою,

І ріллею, і горою.

Ґрунт і землю мною зображають,

Коричневим усі називають.

Ведмежата радо всміхаються,

А мавпочки на деревах гойдаються.

Всі звірята скачуть, радіють,

Бо скарбом солодким володіють.

Шоколаду тут стільки багато,

Що якби дізнались мама і тато,

То до мене дітей не пускали,

«Небезпечним» мій колір назвали.

 

 

Ведуча: Оранжевий, зелений, фіолетовий, коричневий –

Ці кольори – складові чи похідні,

Художникам дуже необхідні!

А разом всіх їх називають хроматичні,

Бо вони дуже симпатичні!

 

( Виходить Білий колір.)

Білий: Так – так – так! Про мене забули…

Ну а я – колір спокійний і сліпучий,

Світлий, мовчазний, блискучий.

Пахну свіжістю і снігом,

Називають мене білим.

Літає скрізь білий сніжок,

Керує усім зубний порошок.

Берізки ніжні й біленькі

Гостям вклоняються низенько.

Зиму тут діти цінують,

І колір мій дуже шанують.

 

( Виходить Чорний колір.)

Чорний: А ось я на нічку схожий,

Налякати навіть можу.

Таємничий, загадковий,

Навіть трішечки казковий.

Вдень люблю я, діти, спати,

А вночі – іду гуляти.

Хоч страшний, але моторний,

І зовуть мій колір – чорний.

Люблять малята зі мною дружити,

Не можуть малюнки без мене прожити.

У піч розмальовану вугілля кидають,

А орану землю зерном засівають.

Чорний і Білий ( разом ): Ми – кольори ахроматичні!

Також необхідні і симпатичні!

Учень 4: Кольори ми всі впізнали,

Правильно ми їх назвали.

Будем завжди пам’ятати,

При нагоді називати.

Завжди весело усім

У Країні Кольорів!

 

Король Пензлик: Вийдіть, фарби, є потреба -

Нам усіх вас бачить треба!

 

( Виходять всі Кольори.)

Ведуча: Перша ніби мак горить,

Друга сонцем променить.

Третя – то кульбаба квітка,

А четверта – лани влітку.

П’ята – як волошка в полі,

Наче море на роздоллі.

Шоста – квітне як фіалка.

Сьома – наче пташка галка.

Восьма – біла, наче сніг.

Фарби ми згадали всі!

 

Король Пензлик: І напевно стало жалко,

Якби все було одного

Кольору хоч би якого.

Всім би швидко нудно стало,

Якби з фарб якась пропала!

 

( Заходить Олівець.)

Олівець: Ваша Величносте! Біда! На центральній королівській клумбі виросла безбарвна, сумна, безколірна квітка! Що нам робити? Як її розвеселити?

 

Король Пензлик: Ой, лишенько! У моєму Різнобарвному королівстві безбарвна квітка! Любі гості, допоможіть! Нашу квіточку розвеселіть!

 

Ведуча: Діти! Чи можемо ми допомогти квіточці стати веселою? ( Так.) А ще і кольори хочуть квіточку рятувати. Вони фарбами будуть допомагати!

Ну-мо дружно стали, квіточку розфарбували!

 

( Танок Кольорів під музику П.Чайковського «Вальс квітів» із балету «Лускунчик».)

Ведуча: Діти! Яка стала наша квіточка? ( Кольорова, весела.)

 

Олівець: Маєм квіточку чудову,

Квітку різнокольорову!

 

Король Пензлик: Краще жити нам у гарному

Нашім світі різнобарвному!

Дякую вам, любі гості, за допомогу!

 

Ведуча: Нам час повертатися додому із Різнобарвного Королівства. Подякуємо Королю Пензлику, Олівцю – помічнику і всім Фарбам. Сподіваюсь, ви цю подорож не забудете!

 

Король Пензлик: А в Королівстві ви знов побуваєте,

Коли про фарби і пензлик згадаєте.

Малюнок ви зробите кольоровим,

І світ наш буде чудовим!

 

Ведуча: А на прощання давайте заспіваємо нашим друзям пісню.

( Пісня «Я малюю цілий світ» слова В.Зорік, музика В.Лепешка.)

Я малюю цілий світ

Різнокольоровий,

Щоб усім розповісти,

Скільки в нім любові.

Як же можна не любить

Сонечко й травичку,

Неба лагідну блакить,

Чистую водичку?

Хай узнає цілий світ,

Як його люблю я.

Всіма фарбами привіт

Світові дарую.