Виховний захід " Календар весняних свят "

Про матеріал

Виховний захід, який знайомить із традиціями та звичаями українського народу, пов"язаними із циклом весняних свят.

Перегляд файлу

Календар весняних свят

Наша Україна багата на звичаї і традиції. Здавна українці славились своїми народними святами та обрядами. Сьогодні ми пригадаємо весняні свята українців. Уявно полистаємо календар весняних свят нашого народу.

Усі пори року по-своєму прекрасні, та весна нікого не залишає байдужим.

Учень .

Годі, діточки, вам спать!

Час давно вже вам вставать!

Гляньте: сонечко сміється,

В небі жайворонок в'ється,

В'ється, радісно співає, —

Він весну вам сповіщає!

Учень

А весна та чарівниця

Щиро вам несе гостинця;

Пташка, рибка, звір на волі,

Божа пчілка, квітка в полі, —

Всі весною оживають,

Весну красну прославляють.

Ведучі

Перший весняний місяць - березень. Завжди був у пошані, адже ще з дохристиянських часів розпочинав новий рік. У народі його називали по різному : капельник, березаль , березень.

За астрономічним календарем весна починається 22 березня, у день весняного рівнодення.

Дещо по іншому говорить народний календар. Прихід весни пов'язували зі святом Явдохи, котре припадає на 14 березня. Цей день колись був першим днем нового року. Цього дня заносили до хати талу воду, вмивали дітей і самі вмивалися. Люди вірили – як умитися на Явдоху талою водою , будеш на обличчя білим і гарним. А ще кропили водою стіни – щоб ті дихали. Давали цю воду курям, щоб добре неслися, коровам – щоб доїлися.

В центральних регіонах України жінки сіяли розсаду в горщиках, сподіваючись, що, посіяна в цей день, вона не постраждає від морозу. А ще святили в церкві зерна пшениці , щоб першою її висівати.

Добрий господар обов'язково зрізав сухі гілки дерев у саду. Ця

Процедура проводиться не тільки для того, щоб дерева краще родили, але й щоб на цих деревах нечиста сила не селилася.

З Явдохи починаються і магічні весняні ігри - веснянки та гаївки.

Гра Струмочок

( Дівчатка стають по двоє, взявшись за руки. Піднімають руки вгору , проходять між піднятими руками та співають веснянки )

Прийди, весно, прийди,
Прийди, прийди, красна,
Принеси нам збіжжя,
Принеси нам красок!

Дівчаточка – гороб'яточка,радьмося
Та виходьмо на травицю , граймося!
Та виходьмо на травицю,в добрий час.
Нема таких співаночок, як у нас.

Ішла весна-красна у синій хустинці.
Несла весна – красна у скрині гостинці.
Ягнятам – травицю, гусятам – водицю,
Каченятам – ряску, а малятам – ласку.

Весна-красна надходить,
Свої крила підводить,
Над полями та гаями,
Над вишневими садами.

Над левадами студеними
Віє крилами зеленими.
Каже: «Земле, пробудися,
Квітом чистим одягнися!»

А вже краснеє сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
На вулиці струмені
Воркотять, воркотять.
Журавлі курликають
Та летять, та летять.

Засиніли проліски
У ліску, у ліску...
Швидко буде земленька
Вся в вінку, вся в вінку.
Ой сонечку-батечку,
Догоди, догоди,
А ти, земле-матінко,
Уроди, уроди.

Учні виконують пісню « Ой минула вже зима »

Ой минула вже зима,

Снігу, льоду вже нема.

Ой нема, ой нема,

Снігу, льоду вже нема.

Прилетіли журавлі,

Й соловеєчки малі

Ой малі, ой малі

Й соловеєчки малі.

Лугом квіти вже цвітуть

Вівці травку вже пасуть

Ой пасуть, ой пасуть

Вівці травку вже пасуть

Всі веснянку співаймо

Весну красну вітаймо

Вітаймо, вітаймо

Сесну красну вітаймо.

Учні

22 березня українці відзначають свято 40 святих. У нашого народу це свято було в особливій пошані, адже вважалося, що саме 22 березня на Сорока святих весна повністю вступає в свої права. В цей день, говорили, що закінчується зима, і приходить весна.
Не варто було лінуватися, а краще добре приготуватися до зустрічі весни і задобрити її випічкою. Добрі господині цього дня печуть сорок булок із медом у формі пташок.
22 березня, на Сорок Святих, повертались із вирію шпаки та жайворонки – вісники весни. В цей день бабусі, мами та дівчата пекли «жайворонків» з тіста, ніби прискорюючи приліт пташок і наближення тепла. Коли «жайворонки» спечуться, їх і діти, і дорослі підкидали угору із вигуками: «Жайворонки, прилетіте, весну-красну принесіте!»

Отримавши жайворонки, діти бігли з ними на вулицю, в сади, городи, поля тощо. Їх клали на голови, тримали в руках, наштрикували на палички і бігали з ними селом. Намагалися підняти їх повище, для цього забирались на дахи сараїв, на паркани, на дерева. «Пташок» саджали на скирти, стоги, гілки, пагорби, підкидали вгору, іноді прив’язували нитками до дрючків.

За повір’ям, жайворонок брав соломинку в дзьобик, летів угору «до Бога» і співав: «Урожай, урожай, теплий дощ на врожай!». Імітували спів жайворонка, коли він летів угору: «Сонце ловити! Сонце ловити! Сонце ловити!». А коли летів донизу, то так: «Ціп урвався! Ціп урвався! Ціп урвався! Кру-ці! Кру-ці! Кру-ці!». «Жайворонками» з тіста діти грали увесь день, а увечері їх з’їдали.

Особливо чекали повернення жайворонків та лелек. Жайворонка вважали першим вісником весни. А там, де лелека водиться, там щастя родиться. Тому господарі щиро раділи, коли на дахах осель селилися лелеки. Тому що лелека хату від лиха береже.

Учениця виконує « Пісню про лелеку».

У блакитнім небі, золотій імлі,

Там несе пташина пісню на крилі.

Треба відлітати в теплії краї,

До весни не знати рідної землі.

Приспів:

Ви ж, лелеченьки мої білокрилі,

Чом пісні у вас сумні та журливі?

Не співаються пісні на чужині,

Повертайтеся, птахи, на Вкраїну!

Десь далеко сонце, гори і моря,

Та миліша всього батьківська земля,

Повертай, пташино, серце звесели,

Найдзвінкіша пісня на своїй землі.

Учні

На прощання місяць березень радує людей святом « Теплого Олекси. » 30 березня. Саме цього дня весна остаточно вступа в свої права. Цього дня не можна працювати, можна тільки лагодити інвентар до майбутніх польових робіт.

Квітень - другий місяць весни. У народі його звуть по різному. Цвітень, красень, лукавець, водолій.

З першими променями весняного квітневого сонця, пахощами зораної землі приходить до нас свято Благовіщення яке відзначаєм 7 квітня. Цього дня вісник Божий, Архангел Гавриїл приніс чудову, благу звістку про майбутнє народження Сина Божого.

Учні

У день Благовіщення — радій народ,
Сходіть до церкви не забудьте.
Благословенним буде до вас Господь,
Живіть у щасті і здорові будьте!

Від роботи відпочиньте,
В Храм Господній завітайте.
Вклоніться, помоліться,
І один одному посміхніться.

Кажуть, що на Благовіщення птахи гнізда не в'ють і не несуться. «Благовіщенське яйце під курку не кладуть».

Вважається, що від Введення до Благовіщення треба дати землі відпочити. У це свято особливо грішно працювати на землі. На Благовіщення Господь «благословить усяке дихання», і після цього дня можна розпочинати роботи в полі, все буде добре рости, квітнути й колоситися.

І , нарешті з'являться перші весняні квіти

Виходять учні у костюмах весняних квітів.

Пролісок

Я перша квіточка весни,
я пролісковий цвіт,
я пережив зимові сни
і знов родивсь на світ.
У мене очі голубі,
такі, як неба синь.
Росту між кленів, між дубів,
люблю і сонце, й тінь.

Підсніжник.

Я народився рано-рано,

Ще тільки лиш розтанув сніг.

Мої блакитні оченята

Відразу звеселили всіх.

Тендітний я і дуже ніжний,

А зовуть мене підсніжник.

Фіалка. На узліссі ось дрібненькі

сині квіточки зросли.

Це — фіалочки маленькі

голівоньки піднесли.

Дзвіночки. Ми у лісі проживаєм,

Дзвоном сонце зустрічаєм.

Маєм гарні сині очка,

Називаємось дзвіночки.

Тюльпан.

Голівка мов із шовку,

Гладенький маю стан.

Весною розцвітаю,

А звуть мене тюльпан.

Барвінок.

Цвіт мій синій,

Лист зелений

Квітник прикрашає,

Хоч мороз усе морозить,

Мене не займає.

Конвалія.

Білі запашні дзвіночки

Всіх чарують навесні.

Я конвалія духмяна,

Дуже ніжна, дуже гарна.

В травні час мені цвісти.

Мене потрібно берегти!

Ведуча

Які ж гарні наші квіти ! Прикрасимо ними весняний віночок .

Дівчатка виконують таночок під пісню, яку виконує Ніна Матвієнко

« Квітка – душа »

Учні

За тиждень до Великодня святкується вербна неділя.
Це свято походить від релігійної легенди, за якою, коли Ісус Христос в’їжджав до Єрусалима, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. А оскільки пальмових гілок ми не маємо, то святимо вербові, відповідно до вибору наших далеких предків.

У Вербну неділю освячували в церкві лозини верби, якими потім стьобали домочадців, приказуючи:„ Не я б’ю, верба б’є, Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень!“.

Виходять хлопчик та дівчинка з гілочками верби. Легенько бють один одного

Дівчинка

Не я б’ю, верба б’є,

Недалечко - красне яєчко !

Будь великий як верба

А здоровий як вода.

Хлопчик
Не я б'ю, верба б'є
Будь здорова, як вода,
Багата, як земля,
А красива, як весна.

Ведуча

І ось настає Великдень - найбільше весняне свято. Великдень - це найбільше християнське свято. Символ визволення від гріха та спасіння.. Це свято переходу від смерті до вічного життя. Дата святкування Великодня змінюється кожного року за місячно-сонячним календарем. Єдине, що є сталим - святкування відбувається завжди у першу неділю після першого весняного повного місяця, після весняного рівнодення.

1-а дитина

Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.

2-а дитина

           Великдень всіх нас на гостини просить,
           Малює сонце полотно небес,
           І крашанку, як усмішку підносить,
            — Христос воскрес!

3-а дитина

           І дзвони засріблилися завзяті,
           І ніби покотилось між людьми:
          — Христос воскрес!

Будьте всі щасливі ви !

Ведучі

Великдень українці завжди святкували радісно, піднесено. Готувалися до нього заздалегідь.
Упродовж тижня наводили лад у господарстві, прибирали, мазали хати, розмальовували стіни зсередини і знадвору Прикрашали покуть, вивішували найкращі рушники.

Весь тиждень прийнято називати Білим або чистим тижнем. Кожен день цього тижня має своє призначення

Понеділок білить хату
любить, певно, працювати:
і кути побілить й стелю,
щоб Великдень був веселий!
Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:
чисто-начисто підлогу -
шури-шури! – тре завзято
наш вівторок довгоногий.
Пишна пані середа і пере, й прасує.
До Великодня, ще б пак, хату облаштує!

Чистий четвер – чистий, вдосвіта піднявся
ще до сходу сонця начисто скупався.
П’ятниця пече паски –господиня вміла:
склянки зо три молока до цеберка влила,
трохи борошна, яєць, додала й ванілі,
щоби пригощати всіх вранці, у неділю.
У суботи, ой, роботи - пише писанки субота,
ясні крашанки фарбує, вимальовує-малює.

Ведуча

На Великоднє свято дарують люди одне одному писанки. Оздоблене узором

яйце символізує пробудження природи, зародження нового життя.

Яєчко розмальоване, барвисте,
Ним тішиться і старець, і дитя,
Творіння людських рук, святе і чисте,
Маленький символ нашого життя.

             2. Крашанки розфарбовували у різні кольори.
                 Червона – радість життя, надія, любов. Найбільш розповсюджений колір.
                 Жовта - Місяць і зорі, а в господарстві – урожай.
                 Блакитний – символ неба, води, простору, вітру, здоров'я.
                Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

Коричневий - багатство землі.
Білий - чистота.

Виходять дівчатка - писанки

Писанки по черзі говорять:

«Христос Воскрес!» — шепочуть квіти,
Несеться шелест їх по лузі.

«Христос Воскрес!» — вкраїнські діти,
Радійте всі - ви наші друзі!

«Христос Воскрєс!» — щебече дивно
Мила пташинка у гніздечку,

«Христос Воскрес» — моя родино,
Моя хатино, мій садочку.

«Христос Воскрес!» — Дніпро клекоче
Й несе цю вість у Чорне море.

Вкраїно, встань, протри вже очі,
Всміхнися і забудь про горе!

Учениця виконує пісню « Намалюю писанку »

Намалюю писанку, намалюю

Коника гривастого намалюю.

Розмалюю писанку, розмалюю -

Соловейка-любчика намалюю.

Приспів:

Писанка, писанка, |

Веселковий цвіт. |

Писанка, писанка, |

Твій дитячий світ. | (2)

Розмалюю писанку, розмалюю,

Різблену сопілочку намалюю.

Та моя сопілочка буде грати,

Буде коник весело танцювати.

Ведуча

На Великдень українські діти люблять веселитися та грати в ігри .

Проводяться ігри

I гра. НАВБИТКИ. 2 хлопці беруть крашанки, які вони вважають міцними. Один хлопець тримає в руці крашанку так, щоб виглядав лише кінець (носок), в другий б'є по ньому своїм битком. Далі б'ють іншими кінцями. Той, у кого крашанка розіб'ється, віддає її тому, у кого лишилася ціла.

II гра. У СЛІПЦЯ. Двом дітям зав'язують очі, декілька раз обертають на місці. На підлогу кладуть дерев'яну писанку. Хто її знайде, той і переможець.

ІІІ гра гра «В знахідку». Кладуть кілька шапок, під одну з них – крашанку. Хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв, а не відгадає – програв.

Ведучі

Останній місяць весни - травень. Його ще називали травник або громовик. Перше народне свято - 6 травня. День Юрія. За народним звичаєм цього дня весна сходить на землю росою . Вважається , що юріївська роса дуже цілюща. Діти повинні побігати босоніж по росі, а дівчатка поспішали у поле, щоб умитися росою для краси.

У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято найріднішої, наймилішої, найближчої для нас людини - Матері.

Це свято за своєю першоосновою пропонує вшановувати Матір у трьох іпостасях: Матір-Богородицю, Матір-Жінку, Матір-Україну.

День Матері відзначається у другу неділю травня, бо це місяць Пречистої Діви Марії, яка благословила у хресну путь свого єдиного сина – Спасителя людства.
У травні, коли природа-Мати виряджає свою доню-Землю в пишному вбранні весняних квітів у дорогу життя, праці й радості, люди прославляють матір жінку, матір –землю, Батьківщину – рідну Україну.

Вірш „ Яке найкраще слово в світі “
Яке найкраще слово в світі?
Раз мудрий хтось спитав в людей.
„ Здоров’я , “– відповів недужий.
„ Ні, молодість, “– сказав старий.
„ Найкраще – хліб, “– жебрак говорить.
„ Перемога “– відповів солдат.
„ Найкраще воля, “– раб промовив.
„ Ні – правда!“– вигукнув мудрець.
Аж тут озвався несміливо
Сирітка,ще малий хлопчак:
„ Найкраще в світі слово – мама!“
І всі сказали: „ Мама?! Так!!!“

Учениця

Мати – символ усього найкращого, найдобрішого, найсвятішого.
Від неї ми одержуємо життя. А ще ким є для нас наші ненечки, послухайте легенду «Розмова з Богом».

Інсценування

Легенда «Розмова з Богом»
За день до свого народження дитина запитала у Бога:
- Я не знаю, для чого йду у цей Світ. Що я повинна робити?
Бог відповів: - Я подарую тобі ангела, який завжди буде поруч з тобою. Він тобі все пояснить.
- Але, як я зрозумію його, адже я не знаю його мови?
- Ангел буде навчати тебе своєї мови. Він буде охороняти тебе від усіх бід і негараздів.
- Коли і як я повинен повернутись до тебе?
- Тій ангел скаже тобі все…
- А як звати мого ангела?
- Не важливо, як його звати, у нього багато імен. Ти будеш називати його мамою.

Учні
1. Вам, діточки, мої любі,
Ще й те треба знати,
Що крім рідної матусі , другу маму мусите кохати.
Бо та друга всім нам мати, вона нас ростила,
Хлібом, сіллю і водою щоденно кормила.
А та мати – Україна. Любіть її, діти,
Прикрасіть її собою, як красиві квіти.

2. Зацвітає калина, зеленіє ліщина,
Степом котиться диво – луна.
Це моя Україна, це – моя Батьківщина,
Що, як мама, як тато – одна.

3. Світи сонце, світи ясне
На міста і села ,
Щоб наша рідна Україна
Все була весела.