Свято Матері "Мамо, рідна моя нене"

Про матеріал

Цей сценарій на допомогу вчителям початкових класів, для підготовки учнів до свята Матусь.

Перегляд файлу

Свято матері

«Мамо, рідна моя нене»

Сцена гарно прибрана, всюди квіти, картини природи. За столом сидить старий чоловік, він гортає сімейний альбом. Поруч з ним сидить онук, він теж розглядає фотокартки.

Дідусь. Як добре, що повертаються в Україну її традиції, звичаї, свята і її духовність. Віками гнана культура з рідного краю тепер оживає, набирає розмаху і знову приживається на рідній землі. Бо ж душа народу прагне краси, любові, відзначення найвищих цінностей. А що є більшим, ніж Надія, Віра і Любов! Без цього не може повноцінно розвиватися жодна нація. А тепер ми можемо знову, як і колись, відзначати свято Матері.

Внук. А що, його колись святкували вже? Розкажіть, дідусю, як це було.

У 1928 році жінки-українки почали відзначати це свято в Канаді, з того часу воно прийшло на Україну і вкоренилось тут. Дуже полюбилось це свято українцям, бо ж з давніх-давен вони з великою повагою і шаною ставились до жінки-матері... Відзначення Свята Матері стало традицією. І так було до 1939 року, а потім його заборонили і вже більше не відзначали.

Внук. А чого його не святкували так, щоб ніхто не знав?

Дідусь. Ой онучку, дуже тяжко жилось нашим людям, ні за що пропадали, то яке там свято, не до свят було. Але зате тепер, коли Україна стала вільною і незалежною, свято повернулось і йде по країні вільно. Бо ж немає більшої людини на всій Землі, як мати. Мати — це свята людина, бо з неї починається життя. Матір’ю може стати не кожен, але в кожного була найдорожча, найрідніша у світі людина — мама. Це велике щастя мати маму, любу, дорогу, щиру порадницю і заступницю, лагідну і добру, турботливу і дбайливу. То чому б і не провести цього гарного весняного свята і ще раз не вклонитись своїй матері!

Внук. Звичайно, таке гарне свято охоче відзначатиме кожен, бо ж кожному хочеться привітати свою маму, сказати їй щире слово любові, піднести квіти і подарунки.

Дідусь. А крім того, його святкують у колективах, у школах, у кожному місті і селі. Діти до цього дня готують концертні програми, вчать вірші, пісні, танці, щоб порадувати дорогих і любих мам своєю майстерністю і вмінням. Ми з тобою теж підемо на таке свято. Там виступатиме твоя сестричка.

Внук. То ходімо!

Дідусь. Підемо. Ось тільки додивлюсь альбом, гляну на свою маму, якої вже нема, але вона живе завжди в моїм серці. І скільки б років не пройшло, а гляну на її портрет і повертаюсь у своє дитинство, у те далеке зоряне дитинство, коли ми були разом, а мама розповідала нам казки і бувальщини, вчила жити поміж людьми і бути людьми. Її уроки неможливо забути. Це ж мама.

Внук. Дай і мені подивитись на портрет твоєї мами. Шкода, що я родився пізно і не познайомився зі своєю прабабусею. А яка вона була?

Дідусь. Найкраща в світі! Яка ж буває мама для свого сина? Найкраща в світі.

Внук. Вибач, дідусю, але моя мама найкраща!

Дідусь. Звичайно, онучку, для кожної людини його мама найкраща! Це правда, а тому не будемо сперечатись... Кожен залишиться при своїй думці, що його мама найкраща! А тепер нам пора на свято, ходімо!

Виходять із зали.

Звучить мелодія

Стіл стоїть посередині, застелений вишитою скатертиною, лавки розставлені у вигляді букви «П». По центру сидять Господар і Господиня. На столі – коровай та образок Матері Божої. Лунає українська пісня. Господар и Господиня встають з-за столу з короваєм на вишитому рушнику, кланяються.

Господиня

Добрий день, шановна родина! Я таки не помилилася, коли сказала «родина», бо гадаю, що сьогоднішнє свято – це єднання нас у велику родину.

Господар

Добрий день вам, люди добрі,

Що сидять у нас в господі,

Раді з святом вам вітати,

Щастя і добра бажати.

Господиня

Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро.

Стрічаємо з хлібом,

Любов'ю і миром.

Господар

Для людей відкрита

Хата наша біла,

Тільки б жодна кривда

В неї не забігла.

Господиня

Хліб ясниться в хаті,

Сяють очі щирі.

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

(Вони вручають на вишитому рушнику вручає хліб-сіль мамі).

Господар

Щасливі ми, що народилися і живемо на чудовій, багатій землі – у славній Україні. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.

Учениця

Ми є діти українські-
Хлопці та дівчата,
Рідний край наш - Україна,
Красна і багата.
Рідне небо, красне сонце,
Місяць, зорі срібні,
Рідний народ - українці,
Всі до нас подібні.

Господиня

Прийшов на нашу землю травень, оспіваний у піснях, гаптований солов’їними трелями, і приніс нам давнє, прекрасне Свято Матері.

Господар

Багато свят та обрядів є в нашого народу. Весна приносить нам ще одне – мамине. Це була завжди друга неділя травня. В цей день всі мами чули від своїх діток найкращі слова вдячності та любові і отримували найчарівніші весняні квіти.

Пісня « Мама»

Знову зорі в небі засинають, тепле літо шелестить в житах,
Спомином солодким оживає колискова пісня золота.
То моє дитинство босоноге заблукало десь у далині,
Мама біля самого порогу сумно усміхається мені.

Приспів:
Мамо, мамо, мамо, хай печаль мине,
Ніжними руками пригори мене,
Зірку вечорову засвіти в вікні,
Пісню колискову заспівай мені.

Тихий вітер зорі розгойдає, цвіт розгубить м’ята запашна,
Забринить, засвітиться над гаєм солов’їв рапсодія сумна.
І солоні сльози котять рясно, щемом завмирають на вустах,
На душі так радісно і ясно, як в дитинстві в мами на руках.

Приспів

На сцену виходять діти із запаленими свічками і стають біля образу Богородиці.

1-й учень

Свято Матері має в Україні триєдину суть. У цей день ми складаємо шану найдорожчій в світі людині – своїй матусі. Цього дня ми вшановуємо й Божу Матір – Діву Марію та свою Вітчизну – неньку - Україну. Травень - це місяць Пречистої Діви Марії, яка благословила у хресну путь свого єдиного Сина – Спасителя людства. До Матері божої звертаються християни, просячи заступництва і допомоги.

2-й учень (звертається до ікони)

Пречиста Мати,

Просять діти вірні, -

Сповни наші просьби,

Сердечні, покірні.

3-й учень

Дай, щоб ми, невинні,

В мирі зростали,

Тебе й твого Сина

Завжди прославляли.

4-й учень

Зволь нам, Божа Мати,

Силу й долю дати,

Для рідного краю

Жити й працювати

5-й учень

Дай, щоби сповняли

Заповіт Шевченка,

Щоб цвіла у щасті

Україна – ненька.

6-й учень

Зволь над нашим краєм

Зіркою ясніти, -

Просять тебе нині

Українські діти.

7-й учень

Матір Божа, свята і єдина!
Ти заступниця людям усім.
Опускаюся я на коліна
Перед образом чистим твоїм.

Ведуча: Сьогодні, як дві тисячі років тому на горі Голгофі, стоїть мати і молиться, просить у Господа благословення для своєї дитини.

Мати промовляє слова молитви:

- Пошли , Боже, нашим дітям щастя, здоров’я , милосердя й добра.

- Світлого розуму й мудрості у житті.

- Навчи їх завжди бути слухняними.

- Бережи наших діток від всякого гріха у цьому світі.

- Віри , любові й надії пошли, Боже!

- Благослови , Господи, їхнє життя!

Дівчинка:

Навчіть мене молитись, мамо,

Не за себе – за цілий світ.

Не словом – Вашими піснями,

Що Ви плекали стільки літ.

Навчіть мене людей любити

Без заздрості і без образ,

Щоб в глибині очей відкритих

Вогонь довіри не погас.

Хлопчик:

Мамина молитва,

Як любов свята.

Мамина молитва

В дітях вироста.

Помолюся Богу

В світанковий час,

Щоб усі тривоги

Обминали нас.

Ведуча:

Немає щастя більшого для мами,
Як в дивосвіт вести своє дитя.
І захищати серцем і руками
Малу й тендітну свічечку життя.

Щоб променилась вічно, не вгасала,
Несла у Всесвіт світло і тепло.
Та щоб дитина добру долю мала,
І в щасті й радості дитя зросло.

Молитву шепче трепетно вустами,
У Бога просить за своє дитя.
І захищає серцем і руками
Малу й тендітну крихітку життя.

Пісня: «Мамо» Т.Боченко

Всі багатства у світі покине,
Коли стане нелегко мені.
Через відстані птахом полине,
Як покличу в чужій стороні.
Так відверто і бездоганно
Буде вічно любити вона.
А я дякувать не перестану,
Мамо, мамо ти в мене одна.

Приспів:
Мамо, слізьми зрошено, мамо, Бога прошено.
Мамо гріє душу мою - твоя молитва.
Мамо, так призначено, мамо не відплачено,
Мамо, за любов цю святу.

Я роками слова все шукаю,
Щоб подякувать за доброту.
Вже доросла, а слів тих не маю,
Але правду пізнала просту.
Тихим ангелом будеш хранити,
В світі грішному серце моє.
І щасливою буду я жити
Лиш від того, що ти в мене є.

Приспів 2 рази.
Мамо, за любов цю святу…

Господиня

Мамин день – це велике свято, адже все починається від мами, її пісні, доброї казки, ніжної колискової. І кожен несе в серці протягом усього життя цю любов. Кожен каже: «Найкраща мати – моя мати».

Господар

Заплющ очі, прислухайся і ти почуєш мамин голос. Він живе в тобі, знайомий і рідний. Його не сплутаєш ні з яким іншим. Навіть коли станеш дорослим, завжди пам’ятатимеш мамин голос, мамині руки, мамині очі.

Виходять учні, звертаються до матерів

Учень

Яке найкраще слово в світі?

Раз мудрий хтось спитав людей.

"Здоров'я" – відповів недужий.

"Ні, молодість, – сказав старий.

"Найкраще – хліб – жебрак говорить.

"Перемога", – відповів солдат.

"Найкраще – воля – раб промовив,

"Ні – правда!" – вигукнув мудрець.

Аж тут озвався несміливо

Сирітка, ще малий хлопчак:

" Найкраще в світі слово – мама!"

І всі сказали: "Мама?! Так!!!"

Учениця

Матінко – голубочко ! Люба моя квіточко!

Руки твої лагідні ! Тепленькі, як літечко!

Матінко – голубонько, Калинонько пишная!

Добре в тебе серденько –

Скільки в ньому ніжності!

Матінко – голубонько, Зіронько ясненька!

Ти моя красунечко! Ти така гарнесенька!

Учень

У моєї неньки руки золотенькі,

Роботящі, вмілі,

Спритні в кожнім ділі!

Учениця

У моєї мами очі променисті,

Як блискучі зорі, як озера чисті.

У моєї мами губки-полунички,

Усмішка ласкава, дуже гарне личко!

У моєї мами руки золоті!

Очі карі, вії довгі і густі.

Учень

А моя матуся схожа на веселку,

Бо така чудова і така весела.

Учениця

А моя – як ніжний лісовий дзвіночок!

Ніжні в неї руки, ніжний голосочок!

Учень

А моя матуся, гарна, як калинка,

В неї чорні брови,

Губки, як малинка.

Учениця

Моя мамочка привітна,

Гарна, ніжна, як весна,

І ласкава, і тендітна,

Ніби пролісок вона!

Учень

Ваші мами гарні,

З вами згоден я.

Та найкраща мама

Все ж таки моя!

Учениця

І моя красуня!

Ніде правди діти!

Мабуть, тут зібрались,

Всі красуні світу!

Кожен любить свою маму,

Бо вона найкраща сама,

Найдорожча нам людина –

Люба мамочка, єдина!

І тому ми вам бажаєм,

Щоб як квіти ви цвіли,

Щоб завжди здорові, гарні

І щасливі ви були!

Діалог доньки з матір’ю

- Ой чого ж це, мамо, у Вас коси білі?

А були ж ті коси чорними колись…

- Вибілила коси тяжка доля , доню.

Не на коси - в серце ти моє дивись.

- Та у Вашім серці стільки віри, мамо!

А любові скільки! Вистачить на всіх.

- Що ж, бери, дитино, і живи так само,

Щоби в твоє серце не вселився гріх.

- Та чи зможу жити так, як Ви, матусю?

Чи зумію щиро я усіх любить?

- Знаю я , що зможеш, якщо будеш в Бога

Кожен день в молитві помочі просить.

- Дякую Вам, мамо, за усе, що маю,

За благословення, за любов без меж.

- Кожен день твій, доню, я благословляю,

І тому щаслива в світі ти живеш…

Пісня « Не журися моя нене»

Не журися моя нене, що калина відцвіла.
Ти одна така у мене ясноока й чарівна.
Русі коси посивіли і летять твої літа.
А душа твоя лишилась, наче літо, молода.

Не журися моя нене, що за обрієм дощі.
Відшумлять зелені клени, буде радість у душі.
Русі коси посивіли і летять твої літа,
А душа твоя лишилась, наче літо, молода.

Твої скроні білі стали і летять твої літа.
Тільки ти для мене момо, будеш вічно молода.

Господиня:

Коротке слово - мама, але які надлюдські глибини скарбів містить воно в собі! Усе життя із серця б’є великим невичерпним джерелом безкорисна любов до своїх дітей.

Господар:

Усе її життя – це безмежна любов і самопожертва , пробачення провин. Мама створена з добра і любові, …

Господиня:

…з терпіння і великої мудрості. ЇЇ золоті руки можуть виконати будь-яку роботу.

Господар:

Ким тільки не може бути мама! Та головне , що усе це вона робить з великою радістю для своїх діток, не чекаючи нагороди.

Інсценізація «Рахунок для мами»

Автор: Сидить Стасик за столом і щось старанно записує у зошит.

Мама: Що ти пишеш, сину?

Стас: Рахунок для тебе.

Мама: Цікаво, цікаво! (хоче підглянути)

Стас: Побачиш, коли я допишу.

Автор: Хлопчина списав цілий листок , простягнув його мамі і вона почала його читати.

Мама: (читає) Рахунок для мами Стаса, який зробив деяку роботу по господарству і хоче отримати за це певну суму грошей, а саме:

2 рази приніс молоко – 6 грн.

4 рази прибрав у кімнаті – 10 грн.

2 рази помив посуд – 6 грн.

5 разів почистив взуття – 20 грн.

3 рази допомагав накривати на стіл – 9 грн.

Це разом – 51 грн.

Автор: Мати уважно прочитала цей дивний рахунок, взяла олівець і сказала:

Мама: Я напишу тобі свій рахунок.

Стас: Твій рахунок?

Мама: Так, невеличкий .

Стас: Ну, добре , почекаю.

Автор: Мама не довго сиділа над своїм рахунком справилася дуже швидко і віддала синові.

Учень (читає)

Рахунок Іванни Володимирівни синові Стасику:

12 років для тебе варила їсти – 0 грн. 0 коп.

12 років для тебе прала – 0 грн.0 коп.

50 штанів і курток , сорочок зашила – 0грн.0 коп.

100 ночей просиділа біля тебе, коли ти хворів – 0 грн.0 коп.

Усе разом – 0 грн.0 коп.

Автор: Хлопець уважно прочитав мамин рахунок і був здивований:

Стас: Але, мамо, чому ти скрізь написала 0 грн. 0 коп..?

Мама: Тому що мати для своєї дитини все робить просто так. Але , якщо ти хочеш , я можу тобі дати ту 51 грн. які ти заслужив.

Автор: Стасик підхопився зі свого місця, підбіг до матері , обняв її. і сказав:

Стас: Ні, ні, мамо… Я не хочу жодної копійки…Прости мені…Я все зрозумів.

Автор: Мама поцілувала сина. Вона ж його любила більше всіх на світі.

Господар

Немає нічого більшого і палкішого, ніж любов материнська. Послухаймо про це легенду.

Учениця

Був у матері єдиний син – добрий і вродливий. Дуже любила його мати. По краплинці збирала йому росу для вмивання, найтоншим шовком вишивала сорочки. Виріс син і одружився з дівчиною небаченої краси. Привів молоду дружину в рідну хату. Незлюбила та свекруху, зненавиділа її. Тож боялася мати показуватися невістці на очі, все сиділа в сінях. А потім у клуню переселилася. Але й це не заспокоїло жорстоку молодицю. Каже вона чоловікові: «Коли хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з грудей серце». Не здригнулася душа сина: так зачарувала його врода дружини. Каже він матері: «Наказала мені дружина вбити вас, мамо… а не послухаю – піде від мене». Заплакала мати й відповідає: «Ну що ж, синку, роби так, як велить серце». Пішов син з матір’ю в діброву, наламав сухого хмизу, розпалив вогнище. Убив матір, поклав серце в жар. Спалахнув сучок і тріснув, полетіла жаринка, ударила в обличчя синові, обпекла боляче. Скрикнув той, закрив долонею обпечене місце. Стрепенулося серце материнське, що горіло на повільному вогні, прошепотіло: «Синочку мій рідний, тобі боляче? Зірви листок подорожника, ось росте біля вогнища, приклади до обпеченого місця. А до листка подорожника приклади серце материнське… Потім у вогонь покладеш…». Заридав син, схопив гаряче материнське серце, уклав його в розкраяні груди, облив пекучими сльозами. Зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив його так гаряче й віддано, як рідна мати. І такою величезною і невичерпною була та любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина радісним і щасливим, що ожило серце, загоїлася рана. Підвелася мати і притисла кучеряву голову сина до грудей. Осоружною стала йому дружина-красуня, не міг він повернутися до неї. Не вернулася додому й мати. Пішли вони удвох степами широкими та й стали двома могилами високими. Тож недаремно кажуть у народі, що материнська любов найсвятіша.

Пісня « Мамочко моя»

У моєї мами очі, наче зорі,
У моєї мами руки золоті.
Ніжно поцілую, квіти подарую,
Бо вона – найкраща у житті!

Приспів:
Мамо, мамочко моя, не сумуй і не журись,
Обертається земля, я з тобою – посміхнись!

У моєї мами серце лебедине,
У моєї мами руки – два крила,
Ніжно поцілую, квіти подарую,
І слова любові, вдячності, тепла!

Приспів

Учень

Найкраща в світі ти, моя матусю,
Я — твій синочок, я — твоє дитя.
За тебе я щовечора молюся
І за здоров’я, й за твоє життя.

Учень

Бо тільки матінка, матуся наша мила
Нас мудрості і доброти навчить.
І дасть маленьким нам могутні крила,
Щоб ми могли до мрії долетіть!

Учень

Від тебе, мамо, в світ ідуть дороги
І з тебе починається життя.
Усі стежки від рідного порогу
Ведуть твоїх дітей у майбуття.

Учень

Матусю мила, найрідніша в світі,
Ти наше сонце щире і ясне.
Ти дбаєш, щоб завжди були ми ситі,
Твоя любов дитину не мине

Учень

Ти вчиш дітей, виховуєш щоднини,
У світ ведеш і думаєш про всіх.
Найбільше щастя — мати для дитини!
Її любов і ласка, щирий сміх.

Учень

Ти наше сонце лагідне, привітне.
Від тебе ласка, щедрість і тепло.
Нехай сьогодні усмішкою квітне
Твоє лице, щоб радісно було.

Учень

День Матері і день весни ясної.
Квітує травень, бджілкою дзвенить.
День Матері — Мадонни пресвятої!
Для тебе пісня хай у світ летить!

Господиня

Нелегка то справа – виховувати дітей... Дуже часто мами наші втомлюються, адже вони багато працюють, а тут ще й ми дошкуляємо – то не слухаємось, то оцінку погану принесли, тоді мамам не до жартів, але сьогодні ми вас трошечки розвеселимо...

Показ невеликих сценок

Сиве волосся

– Ти неможливий, синку! Від твоєї неслухняності в мене сивіє волосся!

– А ти, мабуть, мамо, теж не була слухняна, коли була малою, адже бабуся зовсім сива!

Таємниця

– Здається, синку, ти вчора не був у школі? – питає мати.

– Це тобі, напевно, вчителька сказала? Ох, ці жінки... ніколи вони не вміють тримати язика за зубами.

Мама знає

– Мамо, ти знаєш ту вазу, яка переходить у нашій родині із покоління в покоління?

– Авжеж, знаю то й що?

Так от, моє покоління її щойно розбило.

Назавтра

– Знову мокрі черевики? –

Лає Вітю мати, –

Ти, мабуть, в усіх калюжах

Устиг побувати?

– Що ти, мамо, – каже Вітя, –

Не хвилюйся дуже, –

Ще й на завтра залишилось

Чотири калюжі.

Пісня « Мамин вальс»

Зірка з неба впала в золоті жита,
Пісня залунала тиха і проста,
Пісня про стежину в отчому краю,
Пісня про матусю рідную мою!

Приспів:
Там, де мама моя,
Там і сходить зоря,
Там і сходить зоря!
Там, де мама моя,
Там щаслива і я,
Там щаслива і я!
Там, де мама моя,
Відступає зима,
Відступає зима!
Там, де мама моя,
Там і смутку нема,
Там і смутку нема!

Очі материнські від зорі ясні
Ранком подарують погляд свій мені,
Руки материнські, її два крила,
Щоб мене матуся обійнять могла.

Приспів. (2)

Ведуча

Дорогі гості! Милі, добрі наші жінки, жінки-трудівниці, жінки-матері, жінки-бабусі.

Дозвольте в цей теплий весняний день сердечно привітати вас з Днем Матері, побажати здоров'я, миру і сімейного благополуччя. Сьогодні ми з вами зібрались, подивитись та послухати про найдорожчу, найближчу людину, про людину, перед якою ми завжди в неоплачуваному боргу.

І ця людина називається прекрасним, гордим іменем - мати. Материнська любов не знає кордонів страху, сумнівів, розрахунків. Вона очищає нас, зігріває, зупиняє нас перед безоднею.

Вадуча

Мати тяжко страждає, якщо її дітей спіткало лихо, і розцвітає, стає молодшою, веселішою, сильнішою, коли бачить, що її діти виросли порядними людьми. Мати - захист і притулок для дитини - вона її опора і совість. Все-все, що є в нас найкращого, все від неї, від рідної неньки.

Скоро виростуть ваші діти, і нам хочеться,(звертається до учнів) щоб кожен із нас проніс через усе життя слово "мама". Як би далеко чи близько ми не були, завжди повинні відчувати серце матері, бачити її очі, які не досипали ночей, руки, які пестили нас у дитинстві, чиї кроки і душа завжди ідуть з нами життям, підтримують нас у годину радості й печалі.

Учениця

З матусі починається життя,
Вона дарує дітям щастя жити!
І кожен йде у власне майбуття,
Стрічає сонечко, що так чарівно світить.

Учень

Ідемо в світ. І поки ще малі,
За ручку кожного веде нас люба мати.
Нема ріднішої людини на Землі,
Її ім’я найкраще і крилате.

Учень

І найніжніші мамині пісні,
Прості і милі, тихі колискові.
І очі найдорожчі і ясні,
І руки роботящі і чудові.

Учень

Свята Мадонно! Мамочко моя!
Ти завжди дітям — сонечко в зеніті!
Тобі доземно кланяюся я,
Люблю найбільше за усіх на світі!

Пісня « Лагідна пісня»

Лагідна і сонячна, ніжна, як весна,
Рідна моя матінка, зіронька ясна.

Приспів:
Забринить веселкою небо голубе,
Мамо, мамо, серденько,
Я люблю тебе,
Мамо, мамо, серденько, я люблю тебе.

Як на світі Божому віднайти путі,
З маминою ласкою все життя пройти,

Приспів

З мудрістю освяченою диво-джерело,
Як тобі віддячити. Мамо за добро.

Приспів

Господар

Хоча б яку ти вибрав із доріг,

Хоча б якими ти пішов шляхами,

Та через терни горя й бід

Ти повертаєшся до мами.

Ці теплі руки і вуста,

Що так в дитинстві зігрівали.

Це ніжне серце, ніби птах,

Завжди з тобою мандрувало.

Спіши до неї крізь літа,

Шануй, люби, не дай тужити,

Бо лиш вона – і рідна, і свята –

З тобою вічно буде жити.

Господиня

Кінчається свято,

Прощається свято,

Прощатись нам слід.

Господар

Бажаєм вам радості,

Щастя й любові,

Бажаєм, щоб завжди

Були ви здорові!

Господиня

Щоб настрій завжди був

Веселий, хороший,

Щоб в кожній кишені

Водилися гроші!

Господар

Ми любимо за все вас:

За строгість, за ласку,

Хай буде життя ваше

Світлим, як казка!

Господиня

Роде наш красний!

Роде наш прекрасний!

Будьте здорові щодня і щоночі,

Хай світяться щастям

Завжди ваші очі!

Пісня « Пісня про маму»

Роки пролітають, наче хмари голубі,
І життя нам біди посилає,
Мамо, мамо, хочу я подякувать тобі,
Мамо, ти у мене лиш одна є!

Приспів:
Мамо, моя рідненька,
Ти, наче сонце, одна єдина!
Мамо, як у дитинстві
Я знов і знову до тебе лину!

Ти одна пробачиш, зрозумієш все, як є,
Мамо, ти одна у мене віриш,
Теплим поглядом розрадиш серденько моє,
Рани всі загоїти зумієш.

Приспів

Скільки пережито, скільки пройдено доріг,
Доля то голубить, то лютує.
Та коли мені не милий цілий білий світ,
Лиш твоя любов мене рятує!

Приспів

Речитатив
Мамочко моя, рідненька,
Моя кам’яна стіна,
Найрідніша,
Найдорожча людина в світі,
Дякую тобі за все!

Господиня

Наймиліші, найрідніші!

Щиро любимо ми вас!

А тепер ловіть хутчіше

Поцілуночки від нас! (діти дарують матусям квіти)

Дідусь. Було це давно. У далекому 1910 році Анна Джарвіс запровадила Свято Матері у Фінляндії. Підхоплене хвилею інтересу і любові, воно поширилось повсюди: у Данії, Швеції, Норвегії, Німеччині, Чехії, Словаччині...У 1928 році жінки-українки почали відзначати це свято в Канаді, з того часу воно прийшло на Україну і вкоренилось тут. Дуже полюбилось це свято українцям, бо ж з давніх-давен вони з великою повагою і шаною ставились до жінки-матері... Відзначення Свята Матері стало традицією. І так було до 1939 року, а потім його заборонили і вже більше не відзначали.

Дідусь. Найкраща в світі! Яка ж буває мама для свого сина? Найкраща в світі.

Внук. А що, його колись святкували вже? Розкажіть, дідусю, як це було.

Внук. А чого його не святкували так, щоб ніхто не знав?

Внук. То ходімо!

Внук. Вибач, дідусю, але моя мама найкраща!

Мати промовляє слова молитви:

- Пошли , Боже, нашим дітям щастя, здоров’я , милосердя й добра.

- Світлого розуму й мудрості у житті.

- Навчи їх завжди бути слухняними.

- Бережи наших діток від всякого гріха у цьому світі.

- Віри , любові й надії пошли, Боже!

- Благослови , Господи, їхнє життя!

Господиня

Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро.

Стрічаємо з хлібом,

Любов'ю і миром.

Господиня

Хліб ясниться в хаті,

Сяють очі щирі.

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

(Вони вручають на вишитому рушнику вручає хліб-сіль мамі).

Господиня

Господиня:

…з терпіння і великої мудрості. ЇЇ золоті руки можуть виконати будь-яку роботу.

Господиня

Кінчається свято,

Прощається свято,

Прощатись нам слід.

Господиня

Щоб настрій завжди був

Веселий, хороший,

Щоб в кожній кишені

Водилися гроші!

Господиня

Роде наш красний!

Роде наш прекрасний!

Будьте здорові щодня і щоночі,

Хай світяться щастям

Завжди ваші очі!

Господиня

Наймиліші, найрідніші!

Щиро любимо ми вас!

А тепер ловіть хутчіше

Поцілуночки від нас! (діти дарують матусям квіти)

Господар

Добрий день вам, люди добрі,

Що сидять у нас в господі,

Раді з святом вам вітати,

Щастя і добра бажати.

Господар

Для людей відкрита

Хата наша біла,

Тільки б жодна кривда

В неї не забігла.

Господар

Господар:

Усе її життя – це безмежна любов і самопожертва , пробачення провин. Мама створена з добра і любові, …

Господар:

Господар

Немає нічого більшого і палкішого, ніж любов материнська. Послухаймо про це легенду.

Господар

Хоча б яку ти вибрав із доріг,

Хоча б якими ти пішов шляхами,

Та через терни горя й бід

Ти повертаєшся до мами.

Ці теплі руки і вуста,

Що так в дитинстві зігрівали.

Це ніжне серце, ніби птах,

Завжди з тобою мандрувало.

Спіши до неї крізь літа,

Шануй, люби, не дай тужити,

Бо лиш вона – і рідна, і свята –

З тобою вічно буде жити.

Господар

Бажаєм вам радості,

Щастя й любові,

Бажаєм, щоб завжди

Були ви здорові!

Господар

Ми любимо за все вас:

За строгість, за ласку,

Хай буде життя ваше

Світлим, як казка!

Учениця

1-й учень

2-й учень (звертається до ікони)

Пречиста Мати,

Просять діти вірні, -

Сповни наші просьби,

Сердечні, покірні.

3-й учень

Дай, щоб ми, невинні,

В мирі зростали,

Тебе й твого Сина

Завжди прославляли.

4-й учень

Зволь нам, Божа Мати,

Силу й долю дати,

Для рідного краю

Жити й працювати

5-й учень

Зволь нам, Мати Божа,

Силу й долю дати,

Для рідного краю

Жити й працювати.

6-й учень

Дай, щоби сповняли

Заповіт Шевченка,

Щоб цвіла у щасті

Україна – ненька.

7-й учень

Зволь над нашим краєм

Зіркою ясніти, -

Просять тебе нині

Українські діти.

Дівчинка:

Навчіть мене молитись, мамо,

Не за себе – за цілий світ.

Не словом – Вашими піснями,

Що Ви плекали стільки літ.

Навчіть мене людей любити

Без заздрості і без образ,

Щоб в глибині очей відкритих

Вогонь довіри не погас.

Хлопчик:

Мамина молитва,

Як любов свята.

Мамина молитва

В дітях вироста.

Помолюся Богу

В світанковий час,

Щоб усі тривоги

Обминали нас.

Учень

Яке найкраще слово в світі?

Раз мудрий хтось спитав людей.

"Здоров'я" – відповів недужий.

"Ні, молодість, – сказав старий.

"Найкраще – хліб – жебрак говорить.

"Перемога", – відповів солдат.

"Найкраще – воля – раб промовив,

"Ні – правда!" – вигукнув мудрець.

Аж тут озвався несміливо

Сирітка, ще малий хлопчак:

" Найкраще в світі слово – мама!"

І всі сказали: "Мама?! Так!!!"

Учениця

Матінко – голубочко ! Люба моя квіточко!

Руки твої лагідні ! Тепленькі, як літечко!

Матінко – голубонько, Калинонько пишная!

Добре в тебе серденько –

Скільки в ньому ніжності!

Матінко – голубонько, Зіронько ясненька!

Ти моя красунечко! Ти така гарнесенька!

Учень

У моєї неньки руки золотенькі,

Роботящі, вмілі,

Спритні в кожнім ділі!

Учениця

У моєї мами очі променисті,

Як блискучі зорі, як озера чисті.

У моєї мами губки-полунички,

Усмішка ласкава, дуже гарне личко!

У моєї мами руки золоті!

Очі карі, вії довгі і густі.

Учень

А моя матуся схожа на веселку,

Бо така чудова і така весела.

Учениця

А моя – як ніжний лісовий дзвіночок!

Ніжні в неї руки, ніжний голосочок!

Учень

А моя матуся, гарна, як калинка,

В неї чорні брови,

Губки, як малинка.

Учениця

Моя мамочка привітна,

Гарна, ніжна, як весна,

І ласкава, і тендітна,

Ніби пролісок вона!

Учень

Ваші мами гарні,

З вами згоден я.

Та найкраща мама

Все ж таки моя!

Учениця

І моя красуня!

Ніде правди діти!

Мабуть, тут зібрались,

Всі красуні світу!

Кожен любить свою маму,

Бо вона найкраща сама,

Найдорожча нам людина –

Люба мамочка, єдина!

І тому ми вам бажаєм,

Щоб як квіти ви цвіли,

Щоб завжди здорові, гарні

І щасливі ви були!

Учениця

Учень

Учениця

Учень

І найніжніші мамині пісні,
Прості і милі, тихі колискові.
І очі найдорожчі і ясні,
І руки роботящі і чудові.

Учень

Ведуча1: Сьогодні, як дві тисячі років тому на горі Голгофі, стоїть мати і молиться, просить у Господа благословення для своєї дитини.

Ведуча 1

Дорогі гості! Милі, добрі наші жінки, жінки-трудівниці, жінки-матері, жінки-бабусі.

Ведуча2:

Вадуча 2

Діалог доньки з матір’ю

- Ой чого ж це, мамо, у Вас коси білі?

А були ж ті коси чорними колись…

- Та у Вашім серці стільки віри, мамо!

А любові скільки! Вистачить на всіх.

- Та чи зможу жити так, як Ви, матусю?

Чи зумію щиро я усіх любить?

- Дякую Вам, мамо, за усе, що маю,

За благословення, за любов без меж.

Діалог доньки з матір’ю

- Вибілила коси тяжка доля , доню.

Не на коси - в серце ти моє дивись.

- Що ж, бери, дитино, і живи так само,

Щоби в твоє серце не вселився гріх.

- Знаю я , що зможеш, якщо будеш в Бога

Кожен день в молитві помочі просить.

- Кожен день твій, доню, я благословляю,

І тому щаслива в світі ти живеш…

Інсценізація «Рахунок для мами»

Мама: Що ти пишеш, сину?

Мама: Цікаво, цікаво! (хоче підглянути)

2 рази приніс молоко – 6 грн.

4 рази прибрав у кімнаті – 10 грн.

2 рази помив посуд – 6 грн.

5 разів почистив взуття – 20 грн.

3 рази допомагав накривати на стіл – 9 грн.

Це разом – 51 грн.

Мама: Я напишу тобі свій рахунок.

Мама: Так, невеличкий .

Мама поцілувала сина. Вона ж його любила більше всіх на світі.

Сиве волосся

– Ти неможливий, синку! Від твоєї неслухняності в мене сивіє волосся!

Таємниця

– Здається, синку, ти вчора не був у школі?

Мама знає

– Мамо, ти знаєш ту вазу, яка переходить у нашій родині із покоління в покоління?

Так от, моє покоління її щойно розбило.

Назавтра

– Знову мокрі черевики? –

Лає Вітю мати, –

Ти, мабуть, в усіх калюжах

Устиг побувати?

– Що ти, мамо, – каже Вітя, –

Не хвилюйся дуже, –

Ще й на завтра залишилось

Чотири калюжі.

Сиве волосся

– А ти, мабуть, мамо, теж не була слухняна, коли була малою, адже бабуся зовсім сива!

Таємниця

– Це тобі, напевно, вчителька сказала? Ох, ці жінки... ніколи вони не вміють тримати язика за зубами.

Мама знає

– Авжеж, знаю то й що?

Інсценізація «Рахунок для мами»

Стас: Рахунок для тебе.

Стас: Побачиш, коли я допишу.

Стас: Твій рахунок?

Стас: Ну, добре , почекаю.

Автор: Мама не довго сиділа над своїм рахунком справилася дуже швидко і віддала синові.

Учень (читає)

Рахунок Іванни Володимирівни синові Стасику:

12 років для тебе варила їсти – 0 грн. 0 коп.

12 років для тебе прала – 0 грн.0 коп.

50 штанів і курток , сорочок зашила – 0грн.0 коп.

100 ночей просиділа біля тебе, коли ти хворів – 0 грн.0 коп.

Усе разом – 0 грн.0 коп.

Стас: Але, мамо, чому ти скрізь написала 0 грн. 0 коп..?

Стасик підхопився зі свого місця, підбіг до матері , обняв її. і сказав:

Стас: Ні, ні, мамо… Я не хочу жодної копійки…Прости мені…Я все зрозумів.

Войславицька ЗШ І-ІІ ступенів

Свято матері

«Мамо, рідна

моя нене»

Підготувала

вчитель початкових класів

Хома О.В.

2016 р.

Завантаження...

doc

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Хома Оксана Василівна

Пов’язані теми

Класному керівникові, Позакласні заходи

Додано

26 березня 2019

Переглядів

1367

Оцінка розробки

Відгуки відсутні