Свято Букваря для першокласників

Свято Букваря

Ведучий 1:   За морями, за горами,

                      Кажуть, є така земля

                      Із усякими дивами-

                      І це царство Букваря.

Ведучий 2: А довкола нього слуги

                      І принцеса неслухняна

                      Читати, рахувати і писати,

                      Не хоче із нами.

Принцеса (заходить): Не хочу я вчитися вашої грамоти. Мені все набридло, та й        зрештою навіщо вчити ці букви? Що воно таке? І з чим його їдять?

Ведучий 1: Ваша світлосте, не говоріть так. Подивіться , який навколо цікавий світ, скільки розумних, чудових книг. З яких можна багато чого дізнатися. Але за умови – їх треба перечитати.

Звучить музика до пісні « Вчать у школі»

Ведучий 2: Увага! Увага! Увага!

Ведучий 1: В першім класі урочистий

                     День прощання з Букварем

                     Пригадай-но як колись ти

                     Був маленьким школярем.

Ведучий 2: День вітання і прощання

                     Свято перших букварів

                      Перша сходинка зростання

                       Для найменших школярів.

Ведучий 1: Ми запрошуємо всіх - і дорослих і малих.

Принцеса: Ви чули? Що це таке? Свято Букваря? І хто такий Буквар, щоб йому влаштовували свято?

Ведучий 2: Усі букви- від А до Я – є на сторінках Букваря. Це перша книжка, яка веде наймолодших учнів у Країну Знань.

Принцеса: Я теж хочу потрапити на свято.

Ведучий1: Але ж ви не знаєте жодної букви!

Принцеса: А хто про це знатиме? Ну ,звичайно, якщо ви нікому не розкажете.

Ведучий 2:Ну що ж ,ходімо. Запрошували ж усіх.

Учень: Нас дзвінок веселий кличе

             Друзів і батьків на свято

              Не запізнюйтеся , швидше!

              Час з Буквариком прощатись!

 

               В путь щасливу і широку

                Всіх виводить перший клас.

               До уроку, до уроку!

               Чуєш, дзвоник кличе нас!( дзвенить дзвінок)

Принцеса: Що це нині є за свято,

                     Що людей тут так багато?

Ведучий 1: Ти не знаєш, мусиш знати.

                      Ми прийшли тут святкувати.

                      Тато, мама, ти і я -

                      Гарне свято Букваря( разом)

Учениця : Буквар взяли ми перший раз,

                   Коли прийшли у перший клас.

                   І як нам радісно сказати:

                    Читати ми всі вміємо,

                   Навчилися й писати.

Літера перша й перше слово,

З книжкою перша серйозна розмова

Перша сторінка, друга сторінка,

Успіхи перші , усмішки й сльози.

Всі: Навчився писати дружній наш клас

        Можете всі поздоровити нас.

 

 

Учень: Я вже вмію так багато:

            Ма-ма, ба-ба, ді-до, та-то.

            А до книжки як візьмуся,

           То ще більше я навчуся.

Книги дружать з дітворою

Полюби їх у житті

І улюблені герої

Будуть друзями в путі.

 

Ми всі вчимося залюбки,

Гартуємось, міцніємо,

Читаєм з захватом книжки

І про майбутнє мріємо.

Ведучий 2: Хай кожен гість перевіря,

                      Чи знають учні Букваря.

Всі діти разом: Чи можна нам, школярикам,

                              Прощатися з Буквариком?

Ведучий 1: Іменинники, стривайте,

                      Ви загадки відгадайте!

Йде по вулиці щасливий і поважний чоловік.

Він відкрив найбільше диво, хоч йому лиш сьомий рік.

Він долає першу в світі

Книжку мудрості- Буквар.

Ви його впізнали, діти,

Ну, звичайно, це…( школяр)

Ведучий 2: Є чарівник у школі в нас.

                     Ану, впізнайте, хто він.

                     Озветься, тиша йде у клас.

                     Озветься ще раз – гомін.

                      Щоб не спізнитись на урок,

                      Нам голос подає…(дзвінок)

 

Ведучий 1: У коробці спочивають

                     Спритні хлопці- молодці.

                      Убрання барвисте мають

                      І загострені кінці.

                      На папері слід лишають,

                      А зовуться…( олівці)

Ведучий 2: Не кущ , а з листочками

                       Не сорочка, а зшита.

                       Не людина, а розмовляє ( книжка)

Ведучий 1: Пролунав шкільний дзвінок

                      Всіх покликав на…(урок)

Ведучий 2: Малюкам гукаю я,

                      Що уже не дошкільня!!!

                       А шкільний дзвінок співучий

                       Називає мене…(учень)

Ведучий 1: Цю найпершу в школі книжку

                      Знає будь-який школяр.

                      До усіх книжок доріжку

                      Прокладає наш…(Буквар)

Заходить Буквар, букви піднімаються, аплодують.

Буквар: Ось тепер я бачу, що ви справжні школярі. А пісню  знаєте?

Пісня «Ми першокласники»

Ведучий 1: Перекличка 1,2,3 – перша буква говори!

«А»  «А» - в алфавіті – найперша!

          «А» - в алфавіті – найлегша!

          А іще ця буква «А» і дзвінка і голосна,

          А ще хоче буква «А»

           Щоби Алла букви знала,

          А тоді до школи йшла.

«Б» Бідолашний бегемотик

        Вчив буквар, роззявив ротик.

        Добре вимучив себе,

        Та завчив лиш букву: бе-е-е!

«В» Буква «В» така цікава-

        Стовпчик тут дужки справа,

        Так в алфавіті живе,

        Всім потрібна буква «В».

«Г» Гриб у лісі заблудився,

       Бо від мух листком накрився.

       Глянув вліво, глянув вправо,

       І подумав – кепські справи!

      А горобчик пролітав,

      Він листок з грибочка зняв.

«Ґ» Гуси гучно ґелготали-

       Горобці зерно клювали.

       Гонять гуси горобців-

       Голубок на ґанок сів.

 «Д» Дубові дрова дід рубає

         В дворі під деревом старим.

         А дітвора допомагає

         Носити дрова з двору в дім.

«Е» Здивувалася дитина:

        Від стовпця аж три жердини!

        Здогадалася: «Еге!»

        Це, напевно, буква «Е».

«Є» Місяць, наче буква «С»,

        Придивляється з небес,

         Посміхнувся до Славка.

         Показавши язика.

         Хлопчик крейду дістає

         І малює букву «Є».

«Ж» Жив жучок між бур’янами,

          Жив без тата і без мами,

           Жовтим листям ворушив,

           Жив і жив , і не тужив.

            Жаба квакнула: «Попався!»

             Жук завмер – так налякався.

«З» Збоку, знизу і згори –

        Схожа «З» на цифру «три».

        Є три зуба в букви «зе».

         Ними все вона гризе.

«И» И - ця літера цікава!

        Зліва дивиться на право.

•         Ич ,- дивується сама,-

        Я у дружбі з усіма.

        Гарно мовлюсь, голос маю.

        Але слів не починаю!

«І» Буква «І» - неначе свічка,

       З ясним вогником вгорі.

        А погасне – чорний гномик

        Стане крапкою над «і».

«Ї» Їжачок давно не їв,

       Чистив голочки свої,

        Їхав віз по дорозі,

        Їздовий заснув на возі.

        Раптом він заїхав в ліс –

        Їжу їжачку привіз.

 «Й» Я не хто, а буква «ІЙ»,

        Щоб мене не слутать з «И»,

        Я купив берет новий.

        Не великий ,не малий.

        Подивіться, ось який!

«К» Котик скочив на курник,

        В курнику здійнявся крик.

        Тільки квочка не кричала,

        А крилом курчат вкривала.

        Котик сам  собі сказав:

        Ох, як я їх налякав!

«Л» То не ляпка – закаляпка,

        Не карлючка на листку,

        Буква «ел» зігнула лапку,

         Наче кішечка, м’яку.

«М» Мила милом тигра мила

          Мила мило упустила.

          Упустила Мила мило,

          Тигра милом не домила

«Н» Норці в нірці не сидиться,

         Непогоди не боїться.

         Норка нишком нирк у хащу,

         Не знайти її нізащо.

«О»  Буква «О» така-от кругла,

          Хто її не бачив – подивись:

          Наче сонце, наче бублик,

          Мов обручик, - хоч котись!

«П» Півдня працював павучок,

        Наткав павутинок пучок.

        Почав помаленьку привчати

        Панчішки плести павучаток.

«Р» Рак рубав з горіха дрова,

        Аж розчервонівся.

        Риби з річки виглядали:

        Думали – зварився.

«С» Буква «ес», буква «ес» ,-

         Посміхається Олесь .-

         Мов пів бублика смачного -

         І чого це він не весь?

«Т» Тук-тук-тук,

        Ток-ток-ток -

         Вибиває молоток.

        Ним ви цвяхи заб’єте,

        Схожий він на букву «Т».

«У» Уранці йдуть учитись учні,

        Учителька у школі жде.

        Улянці нашій аж незручно,

      Чому ж вона туди не йде?

«Ф» На ялинці дві сороки,

         Видно хатки між дерев,

         Я стою, узявшись в боки,

        Наче в книжці буква «еф».

«Х» Ховрашки хотіли хліба -

        Ховрашкам давали рибу.

        Ховрашки халви хотіли,

       Та просити не уміли.

«Ц» Цап до цапа в гості йшов,

        Цап дороги не знайшов.

       Цапеня його догнало

       І дорогу показало.

       Цілий день в гостях сиділи,

      Цілий віз капусти з’їли.

«Ч» Буква «че»-

       Немов стілець,

       Догори лиш ніжки.

      Навіть з цифрою чотири

      Буква схожа трішки.

«Ш» В горішнику горішина

        Горішками обвішана.

       Оришка і Тимішко

       Струшують горішки.

«Щ» -Розкажу про букву «ща»!

•           А вона така ж, як «ша»,

          Тільки в неї, - каже Костик,

          Унизу праворуч хвостик.

 «Ь» Я – не шість!

        Я – м’який знак!

        Це повинен знати всяк.

       Я – не літера нова,

       Я пом’якшую слова.

       А у слові « олівець»

       Забігаю аж в кінець.

«Ю» В Юри є сестричка Юля,

         Невеличка вередуля.

          Любить Юля утікати,

         Бо не хоче йти до хати.

         Доганяв Юрасик Юлю

          І набив на лобі гулю.

«Я» Я вивчив з Букваря

        Цікаву букву Я.

        Тепер шкодую я,

        Що вивчив букву я.

        Бо всюди я та я.

        Поганий – тільки я,

        Лінивий також я! Все я!

 Пісня

Ведучий 1: Учні добре вивчили всі літери і вміють гарно читати й писати.

Ведучий 2: Щоб тобою всі пишались,

                     Перехожі озирались,

                     Так роби, щоб люди звикли,

                     Ти – завжди у всьому приклад.

 

Ведучий 1: Друзі хто в нас найголовніший?

Всі : Букварик.

Ведучий 2: До здачі рапорта Букварю стояти струнко!

                           Рапорт

Учень:  Букварику! На свято прощання з тобою зібралися усі 5 учнів 1 класу. Відрапортувати готові.

 Учень: За час навчання в 1 класі вивчено 33 літери українського алфавіту, що допоможе нам у майбутньому вивчити й інші мови світу.

Учень: Учнями нашого класу прочитано, не дочитано, зачитано до дірок 40 художніх книжок.

Учень: Списано, переписано, не дописано в зошитах багато десятків сторінок.

Учень: Загублено 5 поганих звичок, 20 авторучок, 16 олівців, 10 гумок, 6 ґудзиків.

Учень: Над важкими правилами поламано 8 голів, зламано 2 стільці і 7 замків у портфелях і ранцях.

Учень: На території школи розбито одну клумбу, 5 носів, 2 шибки, вибито 3 зуба

Учень: Живемо цікаво й дружно, не збираємось зупинятися на досягнотому.

Учень: Рапорт зданий!

Буквар: Ой-ой-ой, оце навчив ! Оце дожився !

Учень: Та не журись, це ми навмисно, щоб веселіше було. Головна правда в тому ,що ти нас писати й читати навчив.

 

 

Ведучий 1: Всі літери прочитані,

                     Усіх їх 33

                      Тепер дітей учитимуть

                      Підручники нові.

 

Буквар: Я вас навчив читати і писати

               Любі дівчатка мої і хлоп’ятка.

               Хай підростає ваш перший клас,

                А я залишаю вас.

Учень :Добрий Букварику! Перша книжко!

             Хочеться навіть поплакати трішки.

             Жаль розлучатися, хоч і треба.

             Ми не забудем ніколи про тебе!

Учень: Спасибі тобі за добру науку,

              За паличку першу, за першу букву.

              За перше слово, за першу казку,

              За першої вчительки щиру ласку.

Учень: Ми пам’ятатимем довгі роки

             Мудрі й повчальні твої уроки.

 

Всі разом: Прощавай ,Букварику, наш найперший друже!

                     Ми тобі , Букварику, дякуємо дуже!

Під музику заходять підручники.

Буквар: Читанко добра, прийми естафету!

                Веди школярів по дорогах планети.

                Хай відкривають їм розум і руки.

                Незнані шляхи на планеті Наука.

                 Хай не погасне бажання малят

                 Творити добро на планеті Земля.

Читанка: Я – читанка нечитана,

                 Навчатиму ваш клас.

                  Я з вами говоритиму

                  Про наш прекрасний час.

                  Букварику, мій братику,

                  Розумна голова,

                  Твої веселі літери

                 Складуть мої слова,

                 А ти спочинь до вересня,

                 Чи просто – погуляй.

                   Букварику, мій братику,

                 Спасибі! Прощавай!

Учень: Гарна читанка нова,

              Золоті твої слова!

               З тобою ми подружимо,

                Дари твої заслужимо.

                Ти руку нам подай –

                Про все розповідай!

Учень: Гарну казку розкажи,

             Світ широкий покажи.

             Веди, веди щодня

            Сходинками знання.

Українська мова: Я – не з лісу, я – не з поля,

                                 Нелегка у мене доля.

                                  Через радість та біду

                                  Я з віків до вас іду.

                                 Я дитину колисала,

                                  Батьківщину захищала.

                                  І від роду і до роду

                                  Зберігала свою вроду,

                                  Всі народи мову мають.

                                  Всі пісень своїх співають.

                                  Бо хто має мову рідну,

                                  Той багатий , а не бідний!

Математика: Раз, два, три, чотири, п’ять.

                          Вміють діти рахуват .

                          Але хто мене не знає ,

                          Хто даремно не гуляє.

                          Як уроки діти вчать,

                          Ставлю їм «12» й «11».

                          А хто вчить їх трохи гірше,

                          Ставлю «трієчку», не більше.

                          За невивчені слова

                          Я поставлю тільки « два».

                           А лінивим і недбалим

                           Одиничку я поставлю.

                          Щоби весело гулять,

                          Всі уроки треба знать!

                          Дуже точна я наука,

                           Вчіть мене лиш на «12».

Буквар: Цих діток я прошу навчити

               Того, що  знаєте  самі.

( до дітей).

               А вас прошу не лінуватись

               І вчить уроки день при дні.

               І берегти книжки! Віднині

               Найперші друзі вам вони.

Принцеса:  Дорогі друзі! Мені дуже  сподобалося на святі. Хочу вас попросити,

                      щоб записали мене у свою школу. Буду вчитися грамоти: писати і

                      читати. Адже у світі стільки цікавого: і все це треба знати.

Ведучий 2: Діти, всі згідні? Запишемо її до школи?

Всі: Так!!!

Ведучий 1: Увага! Увага! Прошу всіх першокласників дати урочисту обіцянку.

 

Ведучий 2: Буду я в школі вчитися читати,

              Гарно писати і рахувати.

             Буду в альбомі своїм малювати,

              Добре співати і вірші вивчати ( обіцяємо)

 

Ведучий 1:Обіцяю не лінитись,

             Добросовісно трудитись,

              Педагогів поважати

             І оцінки гарні мати.( обіцяємо)

Ведучий 2: Книги й зошити любити,

             Берегти, а не губити.

             Акуратним завжди бути,

             Щоб нічого не забути.( обіцяємо)

Ведучий 1: Вчитись будемо сумлінно

               І поводитись відмінно,

               Щоб батьки могли радіти.

               Що такі в них  гарні діти.( обіцяємо)

Ведучий 2: Спасибі скажемо усім,

               Хто научив любить цей дім,

               Ту вулицю, де ми живем,

                Все, що Вкраїною зовем

Ведучий 1: Хай Бог охороняє всіх від злого,

              Хай світить Сонце і колосяться жита.

              Щоб були всі здорові й щасливі.

              На многії, многії літа.