Свято на Андрія "Андріївські вечорниці"

                            Свято на Андрія.

Українська світлиця святково прибрана. Лавки. Стіл горщики, макітри. На стінах вишиті рушники, доріжки, серветки. На столі на вишитому рушнику – запашний хліб, сіль.

Ведуча 1.  Україно! Чарівна моя, ненько, найкращий куточку землі, солов’їна пісне! Ти прекрасна, але найбільше твоє багатство – народ. Народ чесний, трудолюбивий, нескорений, міцний, як граніт, співучий, дзвінкоголосий.

Ведуча 2. Українці – то є назва славного народу,

Україна – то є край славний, аж по Чорне море,

Україна – то лан пишний, і степи, і гори,

І як мені Україну щиро не кохати,

Мене ненька по – вкраїнськи вчила розмовляти.

Ведуча 3. З давніх - давен наша Україна славиться величними традиційними святами і обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини повертається до традицій свого народу.

Ведучий 4. Одним із свят, яке завжди відзначали наші батьки, діди, прадіди було велике зимове свято, особливо важливе для молоді – день Андрія. Цей день вважається парубоцьким святом.

Ведучий 5. Це свято відзначається 13 грудня і вважається днем пам’яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозванного.

Ведучий 6. За церковними легендами святий проповідував християнство у Скіфії і дійшов аж до Києва, де на одному із пагорбів поставив хрест. Згодом там, де він установив хрест, було споруджено Андріївську церкву.

Ведуча 1. День Андрія Первозванного, чи як його ще називають у народі, Калита, є, мабуть, найцікавіше серед осінньо – зимових свят, воно найбільше виділяється  своєю поетичністю й неповторністю.Свято припадає на 13 грудня і є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчат шукали собі пару для майбутнього подружнього життя. До прийняття християнства свято називали Калитою. Потім первісна назва була замінена на свято Андрія Первозванного.  

Ведуча 2. За стародавньою християнською легендою апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в Царгороді, на побережжі Чорного моря та околицях Києва. В староукраїнському літописі, що датується ХІІІ століттям, знаходимо такий переказ: « Андрій навчався у Синопі. Коли прийшов до Корсуня, побачив, що з Корсуня близько до Дніпрового гирла. І пішов у Дніпрове гирло. Відтіль поплив вгору Дніпром та принагідно прийшов і став під горами на його березі. 

Ведуча 3. Вставши вранці, сказав до учнів, що були з ним: «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа і буде великий город, і Бог збудує багато церков». І, вийшовши на ці гори, поблагословив їх і поставив хрест, і, помолившись Богові, зійшов з цієї гори, де опісля був Київ. І поплив угору Дніпром..»

Ведучий 4. Таким чином, як переповідає переказ, апостол Андрій першим приніс християнську віру в Київ. Там на честь святого Андрія Первозванного і з’явилось свято.

Ведучий 5. Звичаї і обряди в день цього святого мають дохристиянський характер: ворожіння, заклинання, ритуальне кусання «калити» (обрядового коржа з білого борошна).

Ведучий 6. В цей день найактивніше вдавалися до заклинань, завбачень майбутньої долі. Від цього свята віє чарівною українською традицією.

Ведуча 1. У різних місцевостях Калиту відзначали по – різному: в одних це робили напередодні, себто на Парамона, або Передандрія (12 грудня), а в інших – наступного дня.

Ведуча 2. З давніх – давен у ніч під «Андрія» дівчата ворожили. Дівчата вірили, що «Андрієва ніч» допоможе їй пізнати свою долю дізнатися, чи вийде вона заміж, а чи доведеться знову дівувати цілий рік.

Ведуча 3. Ще звечора, як тільки дівчата сходилися до хати ворожити, першим ділом вони пекли балабушки,  або кукілки. Напередодні Андрія дівчата йшли до криниць, щоб набрати в рот води і замісити нею борошно. Деінде за цим стежили хлопці і смішили дівчат, щоб ті відкрили рота і ковтнули або виплюнули воду. Одні хлопці вивертали кожуха і мекали по – козиному та перед дівчатами вихилясом ходили. Інші хлопці удавали з себе цигана або жида…

Ведучий 4. Таке хлопці виробляли, що хоч-не-хоч, а розсміються дівчата і води в роті не втримають. В деяких селах хлопці варту виставляли, тоді дівчатам нікуди було діватися.

Ведучий 5. Тоді дівчата давали відкупної – макітру вареників, які обов’язково мали бути на «андріївській вечері».

Ведучий 6. Після цього дівчата приносили воду, замішували тісто  й випікали по дві кукілки (балабушки) (для себе й для судженого). Ввечері розкладали балабушки і випускали пса, якого весь день тримали впроголодь.

Ведуча 1. Дівчата приказували: «Передні балабухи – це пари,  а задні за ними – це дружки і бояри». Але собаці було не до примовок, вона кидалася на балабухи, а дівчата стежили: чию балабуху собака з’їдала першою, та дівчина найперша вийде заміж.

Ведуча 2. Коли ж собака обнюхувала балабуху і переходила до інших, тій дівчині в цьому році шлюб не усміхнеться. Коли собака забирав балабуху і біг їсти її в куток, то дівчина вийде заміж в друге село. Найбільше дівчата боялися, що пес надкусить балабушку і кине. Це означало, що пара розлучиться, а майбутнє подружнє життя розпадеться.

Ведуча 3. Потім починалися індивідуальні гадання. Вони були дуже різноманітні. Найчастіше це були дослухання під сусідськими вікнами, про що говорили у хаті. Якщо покрикували на дітей: «Сядь», це віщувало, що шлюб цього року не відбудеться, і навпаки, коли мовили: «Йди, води принеси» або «Сходи корову нагодуй» - незабаром буде весілля.

Ведучий 4. Досить поширеними були обряди-гадання, які пов’язані із «сіянням конопель» (або льону). Дівчата опівночі виходили на подвір’я, тричі обходили хату і розсівали насіння по снігу, приказуючи:

Ведучий 5: Андрію, Андрію,

Я на тобі коноплі сію,

Нехай буду знати,

З ким їх буду збирати.

Ведучий 6. Після цього конопляне насіння загрібали на снігу, потім брали в пригорщі і несли до хати. Якщо в ній виявлялася парна кількість зернин, то «доля знайдеться», а коли ні – потрібно чекати наступного свята.

Ведуча 1. На Чернігівщині, прокинувшись уранці, підв’язувалися паском і цілий день молилися, нічого не їли, а ввечері, лягаючи спати, знімали його і клали навхрест під подушку, примовляючи вголос:

Живу в Києві на горах,

Кладу хрест в головах,-

З ким вінчатися, з ким заручатися,

З тим і за руки держатися! Вночі обов’язково присниться доля – майбутній чоловік.

Ведуча 2. Якщо дівчина захоче дізнатися, як буде виглядати її чоловік, вона повинна буде перед сном покласти пояс, який носила цілий день, під подушку, перехрестити і покласти під голову, шепочучи такі слова:

Живу в Києві на горах,

Кладу хрест в головах,-

З ким вінчатися, з ким заручатися,

З тим і за руки держатися!

Ведуча 3. Іще одне повір’я про сон. Сни на Андрія – віщі. Сьогодні треба лягти не там, де ви спите завжди. Під ліжко поставте на ніч миску з водою, покриту зверху соломинкою, або дощечкою, що імітує місток. У сні побачите судженого, який вас і переведе через цей місток.

Ведучий 4. Нерідко робили з клоччя дві свічки й підпалювали, приказуючи: «Андрію – добродію, допоможи мені долю відшукати!» Якщо свічки згоряли рівномірно і прихилялись одна до одної, то це ознака щасливого шлюбу, а коли розхилялися – нещасливого.

Ведучий 5. В цей день можна дізнатися ім’я майбутнього чоловіка. Треба вийти на вулицю і спитати першого зустрічного чоловіка: «Дядьку, як вас звати?» почувши питання, прохожий дасть відповідь, наприклад: «Михайло!» Це буде означати, що майбутній чоловік теж буде зватися Михайлом.

Ведучий 6. А то іще так ворожили: брали півня і курку, зв’язували їх докупи і накривали решетом, щоб заспокоїлись. Потім випускали з-під решета і дивилися, хто кого перетягне. Як півень перетягне курку, то чоловік буде правити в сім’ї, а якщо курка – то жінка.

Ведуча 1. Цього дня дівчата бігали до річки, набирали намулу з дна. В хаті намул уважно розглядався. Якщо там був шматочок заліза або цвях – чоловік буде ковалем, якщо шматочок дерева – тесляр, скло – скляр, шкіра – швець, пісок – мулярем, а якщо крім землі нічого не було – хліборобом!

Ведуча 2. Сьогодні дівчата ходять гадати на перехрестя. Вони повинні взяти з собою дві ложки. Як підуть дівчата до перехрестя, треба вдарити ложку об ложку і кричати: «Залай, залай, собачко, і завий, завий, сірий вовче». А потім треба голосно сказати: «Суджений, прийди до мене». Якщо почуєте сміх, крики, то це знаменує добру волю.

  Ведуча 3. У цей день стежили за погодою. Якщо вдень ішов сніг, то бути хурделицям цілий тиждень. Якщо до цього дня сніг не випав – зима буде теплою, а як з’явився – довгою і холодною.

Ведучий 4. Як бачимо, зі святом, котре пишно відзначали в Україні, пов’язано чимало обрядів. Про це говорять і прислів’я. В народі вважали, що «На Андрія треба кожуха – добродія», «На Андрія вложи руку в засув у хліві». Але найбільше їх присвячено дівочій долі: «На Андрія робиться дівицям надія».

Ведучий 5. А зараз ми дізнаємося, який буде майбутній чоловік у бажаючої дівчини, якої долі та якого фаху. Щоб це вгадати, ми кладемо на підлогу трохи зерна, поставимо мисочку з водою, і деркало. Зараз випустимо півня. Якщо півень нап’ється води – чоловік буде п’яницею, якщо клюне пшениці – буде господарем, а як гляне в дзеркало – буде паничем і ледарем. Дома можна дівчатам буде повторити гадання. 

Ведучий 6.  А тепер ми дізнаємося, хто з присутніх дівчат на святі вийде першою заміж. Дівчата, скиньте по одному чоботу. (ведучий розкладає чоботи по порядку і чий чобіт буде лежати першим біля дверей, та дівчина першою вийде заміж).

Ведуча 1. А зараз, хлопці, ворожіння для вас. У миску з водою кидають свій перстень, задумують бажання, і якщо дістануть зубами, то бажання збудеться! 

Ведуча 2. Сьогодні ввечері можна дівчатам гадати так: виключити світло, при свічці покласти на тарілку папір, запалити папір і дивитися на стіну. На стіні будуть відбиватися різні видіння. Як папір згасне, можна включити світло і подивитися на попіл, що він покаже. 

Ведуча 3. А давайте погадаємо на тарілках. Під тарілки кладеться мірта, перстень, ключ, лялька. Дівчата будуть указувати на тарілку, якщо під тарілкою буде мірта – ще походиш у дівках. Лялька – зрадить тебе твій милий. Ключі – бути тобі господинею. Перстень – скоро буде весілля.

Ведучий 4. А тепер спробуємо ворожити на свічку. Дівчата, напишіть імена хлопців на папірцях.  Поставимо свічку у тарілку з водою. До якого імені свічка припливе, так буде звати вашого судженого.

Ведучий 5. А зараз спробуємо дізнатися, де милий живе. Дівчині зав’язуються очі, вона бере свій чобіт, круте ним і кидає. Де носик чобота – там і милий. При цьому дівчина каже такі слова:

Святий Андрію, святий Андрію.

На тебе єдиного маю надію. Скажи мені нині, дорогий Андрію,

Звідки я маю чекати надію.

Ведучий 6. А тепер будемо калиту їсти. Бажаючому хлопцеві треба сісти на кочергу, підстрибнути і піймати калиту зубами. Сміятися не можна, бо тоді калиту забирати не можна. Хто піймає – той калиту забирає.

А наша калита набила живота.

А тепер ми її з’їли

І за пером полетіли.

Ведуча 1. Досить нам ворожити. Будемо загадки відгадувати. Хто відгадає – вареника має.

Милі гості, просим сісти,

Вареники будем їсти.

Вареники непогані,

Вареники у сметані.

Ведуча 2. Відгадали загадку – вареник чи пиріжок ваш.

1. Ще батько не народився, а син уже по світу ходить. (Дим і вогонь).
2. Хто вік біжить і не втомиться. (вода у річці)
3. Горя не знаємо, а гірко плачемо. (Хмари)
4. Що найскоріше росте? (Брехня)
5. Сліпий побачив зайця. А безногий піймав його. Що це таке? (Брехня)
6. Що їсть без зубів? (Совість)
7. Що є на світі, що до кожного липне? (Ім’я)
8. Без чого ніколи нічого не буває? (Без назви)
9. Молотком поб’ють і нам дають. (Гроші) 
10.  Коли горобець на голові сидить? (Коли сидить на статуї).
11.  Коли собака подібна до зайця? (Коли їде без білета в поїзді)
12.  Хто найбільшу шапку носить? (В кого найбільша голова)
13.  Нащо хлопці шапку купують? (Бо ніхто даром не дає)
14.  Що робить вартовий, коли в нього на автоматі горобець сидить? (Спить)
15.  Де не піду, а все хочеться. (Дихати)
16.  Чому собак кості гризе? (Бо йому м’яса не дають)
17.  Чого півень, як співає, очі закриває? (Бо знає пісню напам’ять)
18.  На якому боці заєць спить? (На шерстяному)
19.  Була кішка, сорок кошенят, собака і людина. Скільки разом ніг? (Дві, бо то лапи)
20.  Чого махає пес хвостом? (Бо хвіст псом не може махати)

Ведуча 3. От поволі затихають наші вечорниці.

Не забудьте ви дороги у наші світлиці.

Хай любов і щире серце душу вам зігріє.

 Пам’ятайте вечорниці в ніч на Андрія.