Сценарій "Cвято Букваря"

Свято Букваря

 

Вчитель:Благословенна та ясна година,

                 Коли Буквар бере до рук дитина.

                  Яка ж оце відповідальна мить,

                 Нехай Господь всіх нас благословить.

 

Принцеса  

Не хочу я вчитися вашої грамоти! Мені це все набридло. Та й навіщо вчити ці букви? Що це воно таке? І з чим його їдять?

 

Вчитель принцеси            

Ваша світлосте, не говоріть так. Подивіться, який навколо цікавий світ.

Скільки цікавих книг, з яких можна дізнатися багато цікавого. Але за умовою –  їх треба перечитати.

 

Принцеса    

Ну знову Ви за своє! Мій батько – король платить Вам не за те, щоб ви мене мучили.

Фанфари. Заходять два хлопчики – глашатаї.

 

Глашатай 1

Увага! Увага! Увага!

В першому класі урочистий

День прощання з Букварем.

               

Глашатай 2

День вітання і прощання –

Свято перших букварів.

Перша сходинка зростання

Для маленьких школярів!

 

Глашатай 1

Ми запрошуємо всіх –

І дорослих і малих!

 

Принцеса          

Вчителю, Ви чули що це таке: "СВЯТО БУКВАРЯ"

І хто такий "Буквар", що йому влаштовують свято?

 

Вчитель принцеси

Є святкових днів багато
На листках календаря.
А між ними є і свято –
Вшанування букваря!

Усі букви – від "А" до "Я" –

є на сторінках Букваря.

 

Принцеса         

Я теж хочу потрапити на це свято.

 

Вчитель  принцеси          

Але Ви Не знаєте жодної букви!

 

Принцеса         

А хто про це знатиме? Ну, звичайно, якщо ви нікому не скажете.

 

Вчитель  принцеси      

Ну що ж, ходімо. Запрошували ж усіх. 

 

Глашатай 1

Та ні, когось не вистачає… 

 

Глашатай 2   

Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.

 

Глашатай 1     

Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!

 

Вчитель.Сьогодні свято-це для вас,
Лунає музика - для вас!
В садах бузок зацвів - для вас!
І сонця промінь - теж для вас!
Мої малята,дружній клас,
Ми всі чекаємо на вас.
 

Під мелодію «Вчать у школі» виходять першокласники      

 

Вчитель.

Любі першокласники, вчителі, гості. Рада вітати вас на нашому святі. Нещодавно ви стали школярами, вперше переступили поріг нашої школи. Ось і позаду 9 місяців навчання в школі, 9 місяців перших радостей і невдач, щасливого сміху і щирих сліз. Але це і 9 місяців перших перемог. Нам радісно повідомити, що всі учні читають, грамотно пишуть, рахують. Тож вітаємо вас зі святом і бажаємо щасливих шкільних днів і надалі.

 

Звучить пісня «Вітальна» у виконанні першокласників

Вчитель.

Та перш, ніж свято починати,

Почуть повинні настанову,

Тож хочу слово передати

Тому, хто головує в школі.

Слово надається директору школи.

 

День сьогодні  такий  незвичайний,

Сонце встало,  умите  в росі.

І скликає нас  дзвоник  веселий,

Ми зібрались на свято усі! 

 

Таке велике сьогодні свято –

Радіють мами, бабусі, тата.

Усмішки всюди і гарні квіти –

Це ж підростаємо ми – Ваші діти!

 

Добрий день Вам любі мами! 

Добрий день Вам татусі! 

Добрий день вам, любі діти!

Бабусі і дідусі!

І, звичайно, гості всі!

 

Любі гості – мами й тата!

В нас Букварикові свято!

Добре, що  прийшли до нас

Ви на свято в перший клас!

 

Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо.

Усі вже букви знаємо.

Книжки читати вміємо.

 

А сьогодні, любі малята,

Ми зібралися на свято.

Потанцюємо, поспіваймо,

Віршів ми багато знаємо.

 

Бо велика радість в нас –

Всі вже букви вивчив клас.

Ми зробили перші кроки

У безмежний світ науки.

 

Всі ми мрієм добре вчитись,

Щоб, як виростем, трудитись.

Працюватимем на славу

Тільки на свою державу!

 

Пісня «Гей чули, чули, чули…» на мелодію пісні «З сиром пироги»

 

Ой, ставайте швидко в ряд,

Алфавіту йде парад.

А куди ви так завзято?

Всі

На Букварикове свято!

 

Друзі рідні, вчителі,

Ми тепер вже не малі.

Рік пройшов для нас не марно:

Всі читаємо ми гарно.

 

Забігає сорока:

Сорока

Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!

Чи ви чули отаке:

Нині свято букваря,

А Букварика нема.

Не прийшов до діток вчасно,

Може трапилось нещастя?

 

Ведмідь

Так, я чула в нашім лісі

Диво коїться якесь:

Усі подівались десь,

Ще й букви забунтували!

Лихо хто накоїв це?

 

Під пісню «Незнайка на луне» В.Меладзе заходить Незнайко

 

Незнайко

У світі написано сотні книжок,

Може мільйони, а може трильйони,

Їх прочитаєш – і ти вже дідок,

Сивий дідок з довгою бородою!

 

Сорока.Ось хто лиха тут накоїв,

Хто читати не хотів,

Хто не вчився гарно в школі

Й Букварик загубив!

Незнайко

Це все наклеп і брехня!

Доведіть, що винен я!

Це якась страшна облуда…

Більш чинити так не буду!

Гарно я навчусь читати,

Зможу все переказати.

 

Учні  разом

 Букварику! Букварику!

У цей святковий час

Ми дуже тебе просимо:

Приходь, приходь до нас!

                              (Заходить Буквар під мелодію пісні )

Буквар

Я — Букварик, вам відомий,

Дуже гарний, малюнковий.

Залюбки всіх вчу читати.

Нема часу спочивати!

Кожен рік мене гортають

Ніжні пальчики нові...

Хай же розум здобувають

Любі дітоньки малі.

Щиро зі всіма ділюся —

Не шкодую своїх знань,

Безліч хитрих і цікавих

Маю для малят завдань.

 

Учитель. Букварику, діти добре пам'ятають тебе і твою науку. А зараз, Букварику, сідай на по­чесне місце і подивися, чого навчились наші діти, як добре вони знають букви. Ми знаємо, що символ мудрості – сова. І сьогодні Тітонька сова завітала до нас в гості. 

Тітонька Сова

Приготуйтеся, малята,

Слухати мої загадки.

А коли хто не вгадає,

Хай лоб для щигля підставляє.

           Хто ж навчатись не лінився,

           З буквами всіма здружився,

           Всі загадки  відгадає

           Оплески від нас він має.

Стали букви у рядок

Та й побігли в дитсадок.

Хто ж у них за ватажка?

Ну, звичайно, буква... (А.)

Я ось літера така:

Дуже схожа на жука.

Тільки-но жука згадаєш,

Вмить мене ти пригадаєш. (Ж.)

Що за літера така —

Гарно мовить, голос має,

Але слів не починає? (И.)

Буква ця — неначе свічка,

З ясним вогником вгорі.

Це не свічка, любі дітки,

А звичайна буква... (І.)

Буква ця чарівна.

Відгадайте, хто така.

Стовпчик, зверху крапок дві.

 Це звичайна буква... (ї.)

Он до хати перелаз,

Хоч обходь, хоч перелазь.

Він видніється ген-ген —

Перелаз, як буква... (Н.)

Буква ця, неначе бублик,

Мов обручка — хоч котись!

Здогадався^:— усміхнись,

Називай, не помились!.. (О.)

Гарні хлопці-молодці

Закопали два стовпці,

Третій їм допомагав —

Перекладину поклав. (П.)

Сіла Мишка на пеньочок,

З'їла бубличка шматочок.

І тоді від бубличка

Залишилась буквочка. (С.)

Молоточок! Молоточок!

Поможи забить гвіздочок!

Мною ви не заб'єте,

Я звичайна буква... (Т.)

На рогатку дуже схожа,

Голосиста і пригожа. (У.)

Три стовпці, внизу межа —

От і вийшла буква... (Ш)

А буква ця тому

Вважається останньою,

Що ти себе самого

Не ставиш в перший ряд. (Я.)

Буква ця усім відома,

Перед Я вона стоїть.

В ній — дві палички і коло —

 Здогадаєтесь умить. (Ю.)

Хто абетку з вас вивчав,

Різні букви зустрічав.

Кожна з них від А до Я

Промовля своє ім'я.

Лиш одна із них німа —

В неї голосу нема.

Здогадався, певно, всяк!

Звуть цю букву... (М'який знак.)

 

 Буквар

Бачу, букви вам відомі,

З ними добре ви знайомі.

Ви любили працювати,

Все робили залюбки.

Щоб нам всім не сумувати,

Будем, друзі, ми співати

 

 

Вчитель. Молодці! Гарно ви співаєте.

 Буква­рику, а де ж твої друзі, герої казок? Ти запросив їх на свято?

Буквар. Так, але мої друзі не змогли приїхати і прислали вам телеграми. Тільки, на жаль, вони забули підписатися. Сподіваюся, ви відгадаєте, хто їх прислав.

 (Букварик читає телеграми і ви­ставляє малюнки героїв казок на магнітну дошку.)

1.  Дорогі малята! Не змогла прийти на ваше свято, бо висиджую золоте яєчко. Зі святом вас!                

                                                                                                                       (Курочка Ряба.)

2.  Розумники і розумнички! Котився на свя­то і прокотився повз вас. Прийміть мої вітання! 

                                                                                                                      (Колобок.)

3.  Любі діти! Хотіла прийти до вас на свято, та загубила черевичок. Щасти вам у навчанні!      

(Попелюшка.)

4.  Зламалася ступа, тому святкуйте без мене. Ваша...                        (Баба Яга.)

Учитель. Спасибі, Букварику, твоїм друзям за привітання. Продовжуємо наше свято.

А давай, Букварику, подивимось, чи уважні наші учні. Пограємо з ними у гру «Плескай у до­лоні — тупоти ніжками». Ми ставитимемо запи­тання: якщо хочете відповісти «так» — плескайте в долоні, «ні» — тупотіть ніжками.

— Сьогодні п'ятниця?

— Зараз зима?

— Місяць — червень?

— Зараз 2015 рік?

— Усі учні вашого класу добре вчаться?

— Столиця України — Київ?

— Вам подобається свято?

Буквар. Які учні молодці! Добре вміють слу­хати. А читати ваші учні вміють?

Учитель. Звісно вміють!

Буквар. Зараз ми це перевіримо. Пограємо у гру під назвою «Ква».

У мене є знайомі жабенята.

Вони теж вчаться голосно читати.

І не дивно, що слова

Обов'язково містять «ква».

От і спробуйте відгадати,

Що читали жабенята.

(На дошці картки зі словами, в яких відсутні деякі літери.)

Учитель

1.  КВА _ (Квас). Цей «ква» влітку від спраги п'єте.

2.  КВА_ _ _ _(Квадрат.) Цей «ква» учень на дошці малює.

3._ _ _КВА (морква), КВА_ _ _ _ _(квасоля).

Ці «ква» на городі зростають і разом у борщ по­трапляють.

4._ _КВА _ (Буквар.) Цей «ква» вас читати навчить.

5.__КВА (Буква.) Цей звук означає і мовчить.

6.  КВА_ _ _ _ _(Квартира.) Родина велика у «ква» цьому живе.

7. _ КВА_ _ _ _(Акваріум.) А в цьому — рибка - красуня пливе.

Букварик. Молодці, діти! Бачу, що ви стара­лися, гарно вчилися.

Учитель. А тепер давайте відпочинемо і потанцюємо для Букварика 

                          Танець «Букварик»

 

Вчитель. А тепер давайте згадаємо казку. Будьте уважні.
- Жила-була одна дівчинка, і звали її Жовта Шапочка... (Ні)
- Ах так, червона. Одного разу мама покликала її і каже: «Піди, будь ласка, до тітки і віднеси їй це картопляне лушпиння»,,, (Ні)
- Ну гаразд. Увійшла дівчинка в ліс, а назустріч їй жираф... (Ні)
 

Дівчинка сидить і читає Буквар, а збоку лежить лялька

Дівчинка

Я кинула ляльку,

Сиджу і мовчу.

Ой, ніколи гратись,

Бо літери вчу!

 

Буквар

А скільки літер ти вже вивчила?

 

Дівчинка

Ой, багато! Аж 33.

 

Буквар

То ж на свято їх проси.

 

Абетка

                          Ой — ой — ой! Я на свято поспішала,

                          Послизнулася і впала.

                          Із рук випав кошик мій –

                          З букв здійнявся буревій.

                          Зараз прийдуть діти милі

                          Що ці букви рік учили.

                          Ой - ой - ой! Хто може знати,

                          Як ці букви позбирати?!

 

До зали вбігає Мишка

 

Мишка

Шкряб, шкряб, шкряб, крізь дірку бачу

Хтось у залі гірко плаче.

Та це ж Азбука - цариця,

Що у неї клас мій вчиться.

Чим тобі допомогти,

Щоб не плакала тут ти?

 

Абетка                   Я всі букви розгубила.

                                   Що робити, Мишко сіра?

 

Мишка       Ша - шо - ши, ше - ші - шу,

                                            Букву «Ша» візьми, прошу.

                                            А тепер я поспішаю,

                                            Букви ж діти позбирають.

Абетка сідає в центр зали на стільчик (діти по черзі збирають квіти- букви і викладають навколо Абетки віночком)

 

А               Айстри - кожна у віночку

                  Закружляли у таночку.

 

Б               Барвінок - неба братик –

                 Бешкетує біля хати.

 

В               Всі Волошки у обнові –

                 В них пелюстки волошкові!

 

  Г               Гіацинт гукнув: « Гвоздико!

                   Ти чого така велика?»

 

  Ґ               Ґогузник між трав снується

                   (він ще брусницею зветься).

 

Д                     Два Дзвіночки - дзень та дзень –

                        Дзвонять діткам : « Добрий день»

 

Е                  Еспарцет- молодець, виправка козацька,

                    Сам стрункий, спис легкий, китиця на шапці.

 

Є                     Э Євшан. Та в казці він,

                       А в житті – трава- полин.

Ж                    Жаром жевріють жоржини

                       У садочку вздовж стежини.

 

З                     Застрибали невеличкі

                       Зозулині черевички .

                       Зозулині сльози

                       Плачуть при дорозі.

 

И                    КвітИ, квітИ - буква И

                      Серед листя і трави.

 

І                      Ірис, Ірис, ти ростеш?

                       Я росту з тобою теж.

 

Ї                      Їжачник, іди до нас танцювати, друже .

                       - Я не можу йти до вас.

                        Я отруйний дуже.

 

Й                     Похвалився Деревій

                       В мене в назві - буква «ій»

 

К                     У Конвалій личка білі –

                       Їх дощі квітневі вмили.

 

Л                     Лілія в білім платті,

                       А у жовтому - Латаття.

 

М                    Мак вродливий. Мак багатий:

                       Маченят он скільки в хаті.

 

Н                     Незабудочки низенькі

                        Квітнуть рясно і дрібненько!

 

О                    Орхідея, де ти? Де?

                       На городі не росте,

                       А ні в полі, а ні в лісі.

                        Орхідеє, озовися!

 

П                    Первоцвіти стали в ряд:

 

                       Подивіться, в нас парад!

Р                     Радісну, рясну Ромашку

                       Хтось образив грубо й тяжко.

 

С                     Срібні вії в Сон - травиці

                        Спить і сонечко їй сниться.

 

Т                     Три троянди, три сестриці

                        Горді, пишні - як цариці.

 

У                    Усаня - маленька - Айстри подружка

                      ( ще називається «мишачі вушка»)

 

Ф                    Фіолетові Фіалки так цвітуть –

                       Торкати жалко.

 

 Х                   Хризантема хвилюється.

                        Хризантема хитається –

                      Чи не буде їй холодно,

                      Коли сонце сховається?

 

Ц                     Ці цікаві Цикламени

                        На вікні цвітуть у мене.

 

Ч                     Чорнобривці - парубки

                        На бакир вдягли шапки.

 

Ш                   « Ш-Ш-Ш , - шепоче Шавлія, -

                         Лікувати вмію я.»

 

Щ                   Що Щавель росте на лузі

                      Всі про те ми знаєм, друзі.

                      А як звариш його горщик    

                      Будеш їсти смачний борщик.

 

   Ь                                 3 м’яким знаком Ясенець.

                                      Скоро Азбуці – кінець.

 

Ю                    Юка з юрком говорить,

                        Юка любить сонце й море.

 

   

Я                             Як побачиш квіти ці,

                                Знай: їх звати - Якірці.

Вчитель: І вся Азбука твоя - це вінок від А до Я.

Азбука:         Як добре, що багато друзів мала

                        І букви швидко позбирала.

 

(Забігає зайчик і плаче).

 

Зайчик: Нема вже літер, вже всі прочитані. Що робити? Я не хочу, щоб це

свято закінчувалося. Я так поспішав, але дощик мене не пускав.

 

Вчитель: Не плач, Зайчику-побігайчику. Сідай ось тут і відпочинь. Наше

свято ще триває і ти ще побачиш багато цікавого. («Пісня про школу»).

 

Зайчик: Мені дуже сподобалась пісенька. Дозвольте І мені виступити.    

     

Діти: Просимо, просимо.

 

Зайчик:      Звусь я Зайчик-Побігайчик.

Хочу зватись Зайчик-Знайчик.

Я оббігав сто доріг

І на свято я прибіг,

Бо мої малі зайчата

Хочуть літери вивчати

І просили дуже вас

Записать їх в перший клас.

 

Вчитель: То як, діти, запишемо зайчиків у перший клас?

 

Діти: Запишемо.

 

Зайчик: Дякую, дуже дякую! Побіжу порадую своїх зайчат! (вибігає),

 

(Забігає лисичка).

 

Лисичка: Ой, куди я потрапила?

 

Вчитель: На свято першокласників. Але мені здасться, що тебе не

запрошували.

 

Лисичка:      Я Лисичка, я сестричка,

Хитрувати маю звичку.

Але тут на цьому святі

Я не буду хитрувати,

Мушу вам допомагати!

Я— Лисичка, я — сестричка,

Маю дуже гарну звичку:

Лінуватись не люблю

І за це себе хвалю.

 

Вчитель: Лисичко, а хіба гарно себе вихваляти?

 

Лисичка: Лінуватись не люблю.

 

Вчитель: То ти роботу любиш?

 

Лисичка: І працювати люблю і співати.

 

Вчитель: То, може, і нам заспіваєш?

 

Лисичка: Заспіваю, якщо попросите.

 

Діти: Просимо, просимо.

 

           (Лисичка співає «Пісню про Лисичку»),

 

Лисичка: Ой, а квіточок зараз у гайочку багато, піду нарву! (виходить).

    

Залишайтесь всі на святі

Будем разом святкувати.

Ну, а ще розкажем вам,

Як живеться вдома нам.

 

Раді тати, раді мами

І бабусі, й дідусі.

Рома, Рая і Руслан

Букви вивчили вже всі.

 

И-и-и – заплакав братик.

Ой, портфелик важкуватий.

Ну ніяк не підніму,

Краще татка я гукну.

 

І чому це тато в вуса

Посмішку свою ховає,

Але одягнуть портфеля

Все ж таки допомагає.

 

Їм, дорослим, не перечу.

Бо малий ще братик,

Хоч портфелика свого

Не хочу віддати.

 

Казку брату прочитаю

Вже сама саменька.

Переходжу в другий клас,

Я вже не маленька.

 

Сяє сонечко привітне.

Осяває рідний клас.

Ми тепер читати вмієм

І радіють всі за нас.

 

То ж подякуємо щиро

Першій вчительці своїй.

Вона в нас, як рідна мати.

Шлем низький уклін ми їй.

 

Це ж прекрасно відчувати,

Що умієш ти читати,
І усе завдяки їй –

Першій вчительці моїй.

 

Часто нам бувало тяжко

Знань вершини здобувати.

Але з нами була завжди –

Вчителька, як рідна мати.

 

Пісня «Букварі і читанки».

 

Вчитель.

Від  першого  вересня  і  до  сьогоднішнього  дня  з вами  були  ваші

батьки, які  допомагали  вам  вчитися . Вони  будуть  з  вами  поруч

усі  шкільні  роки  і  все  життя.  Побажаємо  їм  сили  і наснаги.

 

Діти.

Матусю  рідненька,  найкраща,  єдина,

Щоб  ти  не  хилилась  ніколи  в  журбі,

І  сонце,  і  зорі,  і  даль  журавлину

Твої  діти  дарують  тобі.

 

І  вам,  шановнії  батьки,

Спасибі  хочемо  сказати

За  ночі  ті,  що  недоспали,

Коли  задачі  ви  рішали.

 

Це  перший  крок,

Попереду  ще  10  років,

Отож,  навчайтеся,  батьки,

І  кожен  день  робіть уроки !

 

Пісня «Мама двері відчиня».

 

Буквар.

Любі діти, я вдячний вам

За красиве свято це,

Прийміть й від мене подарунок –

Нехай він щастя вам несе!

Квітку цю чарівну я вам подарую.

З нею в клас із класу впевнено крокуйте.

Кожен рік бажання щирі загадайте.

І мерщій від квітки пелюстку відривайте!

І як торкнеться пелюстка землі,

Реальними стануть бажання оті!

 

Діти.

 -Дякуємо!

Діти відривають пелюстку і промовляють чарівні слова:

                   Лети, лети, пелюсточко,

                   Всім щастя принеси,

                   Лишень торкнешся рідної

                   Ти матінки – землі!

 

Учень. Добрий Букварику! Перша книжко!
Хочеться навіть поплакати трішки.
Жаль було розлучатися, хоч і треба,
Ми не забудем ніколи про тебе.

 

Учень. Спасибі тобі за добру науку,
За паличку першу, і першу букву,
За перше слово, і першу казку,
За першої вчительки щиру ласку.
Ми пам’ятатимем довгі роки
Мудрі й повчальні твої уроки.

 

 

Разом:

Прощавай, Букварику,

В школі перший друже,

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже!

 

Буквар.

Дякую вам за добрі слова. Але, перш ніж піти від вас, я познайомлю вас з тими, хто вестиме вас далі країною Знань.

Читанко добра, бери естафету,

Веди школярів шляхами планети.

 

Читанка.

Я ваша перша читанка,

Красива в мене свитонька.

Цікаві сторінки.

Покажу вам сто земель,

Ще й крилатий корабель.

Даруватиму щодня

І забави, і знання.

 

Рідна мова.

Як найчарівніша колискова

Плекає з дитинства вас рідна мова.

То піснею злине, то гарною казкою,

То словом догани, то ніжною ласкою.

Під мамине слово ви й виросли нишком,

Шануйте, малята, цю добру книжку.

 

Математика

1,2,3,4,5. 

Вміють діти рахувать.

Але хто мене не знає.

Хай даремно не гуляє.

Щоби весело гуляти,

Всі уроки треба знати.

Наука дуже точна я.

Треба вам мене вивчати.

 

Читанка.

Букварику, тепер продовжувати буду

Я твою справу нелегку.

Та обіцяю – не забудуть

Цю,діти, казку чарівну!

Віднині будеш серед книг

На місці першому стояти.

Ти – найдорожчій від усіх,

Бо ти навчив дітей читати!

(Читанка звертається до дітей):

Здається, сказано усі слова.

На рік ви стали всі мудріші.

Стежина вас сюди вела,

Тепер вона вже значно ширша!

І ви сміливо зробите свій крок

У три нові чарівні роки,

І поспішайте на урок –

Зі мною буде все нівроку!

 

 

Вчитель
Дитинство веселковими мостами,
Як в казці, швидко – швидко пролетить,
А потім юність росами – стежками …
Всі роки в школі – найсвітліша мить!
Тому у дружбі, радості зростайте,
Хай сонце щастя світить вам щораз.
І перше свято це запам’ятайте.
Нехай щастить вам в добрий час.

 

Учень. Урочисте наше свято

Вже надходить до кінця.

Нехай прощальна пісенька

Зігріва усім серця!

 

Пісня про посмішку

 

Учень. Свято закінчилось для всіх нас.

Ми дуже раді зустрічі із вами.

Якщо приємно ви провели час,

Ми дякуєм, нам гарно було з вами.