Свято осені. Розробка для учнів початкової школи

Тема: «Осінній вернісаж»

Мета: розширити уявлення учнів про осінню пору, збагатити знання прикметами, загадками та прислів’ями про осінь; розвивати пізнавальні інтереси, цікавість до природи, вміння працювати з книгою, газетами та журналами; виховувати любов до рідного краю, бережне ставлення до природи, розвивати  спостереження, естетичні почуття, повагу до звичаїв і традицій українського народу.

Обладнання: листячко, осінні квіти, жолуді, каштани, муляжі та малюнки їстівних та отруйних грибів, для оформлення залу малюнки птахів, сонечка. Костюми для учнів. Деревця, пеньочки, кошички. Зала прибрана листочками з дерев, букетами квітів, на сцені дерева з осінніми листочками, виготовленими з картону.

 

Хід заходу

Вчитель читає вірш Наталі Забілої

День за днем, за тижнем тижні                                
Непомітно лине час,
Різні зміни дивовижні
Відбуваються круг нас.

                                            От зима, весна та літо,
                                            Осінь, потім знов зима.
                                            Сивий час летить над світом,
                                            І кінця йому нема.

Кожен місяць кожну пору,
На землі нове вбрання.
Й ми самі не те, що вчора, -
Дітвора зроста щодня.

                                            Глянь навколо оком пильним
                                            І побачиш зміни ці.
                                            Ось повільно, неухильно
                                            Йдуть по черзі місяці.

- Так , лине час і на зміну одній  порі року приходить інша. Кожна пора року чудова і людям до вподоби . Ось линуть останні дні осені. Сьогодні ми будемо прощатися із загадковою, щоразу неповторною у своїй красі – осінню.

Яка вона не постійна. То ніжна і лагідна, то похмура і непривітна. То весела,то життєрадісна, то мрійлива, то плаксива. Давайте ж згадаємо цю пору року.

 

1 ХЛ. Природа всюди розкушує, немов зібралася на бал.

    Це леді Осінь нам дарує чудовий, пишний карнавал.

 

1 Д. Чудова, в пишному вбранні приходить осінь тихо, мов у сні.

    Та враз умиється дощами, засипле жовтими листками.

1 ХЛ. Давно вже літо відлетіло

Отак, неначе й не було.

Одразу листя пожовтіло

І десь поділося тепло.

 

1 Д. Настала осінь фантастична

Й по небу синьому пливе.

Чарівна, дивна, поетична…

Тепер в ній казочка живе.

1 ХЛ. Фантазій є у ній багато —

Он в небі диво-кораблі.

Вона до нас прийшла на свято,

Побути в затишку й теплі.

 

1 Д. Вона приваблива й красива,

Дарунки людям роздала.

Чарівна, мила і вродлива —

В життя фантазії внесла.

 

Ведучі йдуть зі сцени і починається дійство.

Виходять дівчатка з кошичками, у яких різні грибочки-муляжі. Вони розмовляють між собою.

 

2 дівчинка. Ой, дівчатка, яка краса повсюди, ви тільки погляньте! Справжня осінь-чарівниця!

 

3 дівчинка. А то! Дуже гарно. Листочки золоті, багряні, жовті, коричневі, різнокольорові!

 

4 дівчинка. Правду кажуть, що осінь – цариця натхнення і яскравих фарб, цариця врожаю і прекрасних обрядів.

 

5 дівчинка. А позавчора цілий день дощило, а сьогодні і вчора так тепло і сонячно. Люди кажуть: «Восени день блисне, а три кисне…»

 

6 дівчинка. Ага! В осінній час сім погод у нас. Зате сьогодні он скільки грибів назбирали! Послухайте, а де Марійка поділася?

 

2 дівчинка. Невже заблукала? Давайте погукаємо. Марійко! Марійко! Агов!

 

Всі діти гукають. Виходить Марійка , а в руках у неї два мухомори, вона показує їх дітям.

 

3 дівчинка. Ти де пропала, нас перелякала! І що ото ти несеш? Це ж мухомори!

 

Марійка. Я знаю, але ж вони такі красиві, що я не втрималася і зірвала, а через них від вас відстала…

 

4 дівчинка. А нащо їх зривала, отруйні гриби класти до їстівних не можна, бо всі стануть отруйними.

 

Марійка. А я і не кладу, просто вам показати хотіла.

 

5 дівчинка. І дуже погано, бо це вони для людей отруйні, а для тварин — це справжнісінькі ліки. Тому їх не треба рвати, збивати, нехай приносять користь тваринам.

 

3 дівчинка. Ото йди і віднеси їх під кущик, а сама руки вимий.

(Марійка йде, а діти розсідаються на пеньочки. Марійка повертається і теж сідає з дівчатками).

 

6 дівчинка. Дівчата, а давайте про осінь заспіваємо і посидимо та відпочинемо. А з нами всі дерева будуть співати.

Всі співають пісню про осінь.

 

2 хлопець. Он ви де! А ми думаємо, хто то так співає? А це ви! Ви що, за грибами ходили?

3 хлопець. А ми за горіхами, ось погляньте скільки назбирали!

 

Хлопчики підходять з кошичками до дівчат, всі роздивляються, що в кого в кошику.

 

4 хлопець. А в лісі так чарівного багато, що ніби в гарній казці побували. Ще дзвоники квітують синювато, а от горіхів скільки ми знайшли!

 

Виходить Осінь

 

5 Д.:    Здрастуй, Осене – красуне!

                   Ти чого така сумна?

 

Осінь:       Десь поділась моя сукня

                   З золотого полотна

                   Я торік у ній ходила

                   Доки не прийшла зима.

                   Взимку сукню загубила

                   І тепер її нема.

 

2 ХЛ.:   Ой яка ж біда! Не хвилюйся, ми тобі допоможемо. Дивися як нас багато!

4 ХЛ. Браття – місяці і діти!

           Затанцюєм, покружляєм,

           В хороводі осені сукню пошукаєм!

 

(Хоровод )

3 ХЛ.:    В хороводі ми кружляли,

            Сукню там не відшукали.

 

Осінь: Я не сама до вас прийшла

Трьох синів я привела.

Їх за описом впізнайте

Як їх звати?

Відгадайте.

 

5 ХЛ.: Дозріває горобина,
І калина вже рясна,
Перший лист обпадає,
Коли це буває?       (У вересні)

 

7 Д.: Груші, яблука зірвали,
У комору заховали.
На деревах листя жовкне,
В двері стука місяць…   (Жовтень)
 

7 ХЛ.: Вітер плаче, вітер виє.
Дощ осінній дрібно сіє.
Вже зів’яли гарні квіти,
Голе поле, голий сад,
Бо надворі…  (Листопад)

Осінь: Молодці, діти!
Всі загадки відгадали
Братів осені впізнали.

(Дівчатка виходять, ідуть переодягатися)

3 ХЛ.: Може місяці це знають,

           Сукню її відшукають.

                  

(Виходять місяці)

 

Вересень:   Я – вересень щедрий, багатий,

                     Пригощаю діток всіх

                     Гостюю в кожній хаті,

                     Всіх дітей збираю,

                     В школу проводжаю.

 

Жовтень:  Я – жовтень мандрую по краю,

                    У вирій пташок відправляю.

                    Візьму пензель і барвисті фарби,

                    Всі дерева в лісі розмалюю гарно.

                   

Листопад:   Я – листопад, вітаю малят,

                      Всіх вітрів скликаю,

                      І чудове листя

                      З дерева зриваю.

                      Листям золотистим

                      Землю покриваю.

                     

2 ХЛ.:   В чому їй іти на свято,

           Чим порадує діток?

           Треба сукню відшукати,

           Завітати у лісок.

4 ХЛ. Ось, стрункі берізки з кленом,

           Хочуть нам допомогти,

           Листя жовте і зелене

           Осені в вінок вплести.

(Виходять Клен і Берізка).

 

Берізка:   Як це гарно, чудово, привітно,

                   Ніби в казці в осіннім гаю,

                   Клен з берізкою золотом квітне,

                   Я на килимі жовтім стою.

 

Клен:        А сонечко ще ніжно пригріває,

                   І щедро золото деревам роздає,

                   Усе навколо жовтим сяйвом сяє,

                   І скільки радості ще у природі є!

 

Берізка: Ой, здається дощ починається!!!

 

(«Танок Берізки з Кленом»). 

 

Берізка:   Ось, листочок, ще листочок,

                   Є вже Осені віночок.

 

Осінь:       Та мені вінка замало,

                   Я б ще сукню пошукала.

 

Клен:        Подивись но у поля,

                   Може сукня там твоя?

 

(Осінь залишається, а Клен і Берізка виходять).

Виходять косарі

 

2 ХЛ.: Поглянь, Осене, вийшли в поле косарі, може вони тобі допоможуть

            знайти сукню?

 

1 Косар:   Ми пшеницю й жито жали,

                   Тільки сукні не стрічали.

                  

2 Косар: Хочеш, їдь разом із нами,

                   Молодцями – косарями,

                   Через поле і лісок

                   На веселий ярмарок.

Осінь: Ой дякую, я б з радістю, але в мене часу дуже мало залишилося. Боюся, не   

             Встигну на осінній бал.

 

1 Косар:   Нині свято урожаю,

           Щедру Осінь ми вітаєм,

           Ось, віночок із колосся,

           Ним прикрась своє волосся.

 

Осінь:  Дякую, вінок вже маю,

              Сукню золоту шукаю.

 

2 Косар: Не плач, красуне-осене, ми тобі допоможемо!

 

(Косарі виходять і між собою шепотом говорять)

(Осінь сідає на пеньок і плаче)

 

1 Косар: (Забігають) Не сумуй! У нас сюрприз для тебе, подивися!

 

2 Косар:   Ось, тобі вбрання чудове,

                   Одягай, носи здорова!

 

(Осінь бере вбрання, обіймає косарів і виходить). 

 

5 ХЛ.:  Красуня  Осінь – справжня чарівниця,

            Милуємось з її краси,

            Які листочки гарні, подивіться,

            Порозсипала Осінь на гаї й ліси.

 

6 ХЛ.:        Чарівниця наша Осінь,

                    В неї золоте волосся,

                    Дивна сукня кольорова,

                    Дивна усмішка чудова.

 

7 ХЛ.:        Красуне Осене, ти така чарівна,

                    Найкраще платтячко одягла,

                    І я люблю тебе найбільше,

                    Бо ти, як фея лісова.

Танець листочків

 

Осінь:        Дякую вам, добрі люди,

                    Вас ніколи не забуду.

 

 (Заходить розпорядник балу)

 

Розпорядник: Пані Осене, чарівна,
Я вже зашукався всіх,

До Вас Троянда королівна.

 

Троянда: Добрий день, о Ваша милість!

Ой, невже я не спізнилась?

Довго сукню вибирала,

Безліч їх я приміряла.
Тепер найкращий вигляд маю.

Ой, чуєш? Ще хтось під’їжджає.

 

Майор: Добрий день, чарівні пані,

Одягнув фрак я від „Армані”,

І погони приєднав,

Чоботи поначищав.

І готовий танцювати,

Вас, красунь, розвеселяти.

 

Жоржина: Привіт, кузино! Як ти рідна?

Як завжди праця твоя плідна.

Сьогодні всі сукні я одягала,

Що ти мені подарувала.

Оця найбільш мені пасує.

 

Хризантема: Бонжур всім вам.

Що тут за збори?

У вас тут вигляд всіх чудовий.

Радієте, що я прийшла?

Даремно, це ж вам не весна.

Навколо листя вже нема,

А я цвіту собі сама.

Вбрання своє, що не вдягну,

Усіх так радує в саду.

 

Айстра:

Добрий день, шановне панство!

Ой, яке пишне убранство!

Зустрічайте, гей, це ж я –

Пані Осені зоря.

В небі я не височію,

А на клумбі майорію.

Мені фарби всі, що мала,

Осінь враз подарувала.

 

Калина:

Добрий день всім, господині,

Дайте слово і Калині.

Спасибі, подруго ясна,

За це листячко прекрасне,

Що дощиком воно умите

І теплим сонечком зігріте.

За те, що все іще не в’яне

Листячко моє багряне.

 

 

Чорнобривець:

Всім привіт! Я чорнобривець!

Відомий і малій дитинці.

Любу я клумбу прикрашаю,

Яскраво – жовтим зігріваю.

 

Петунії:

Ой! Всі вже тут!

Ми запізнились?

Ми так старались, не барились.

В усіх бутіках побували,

Все парфуми вибирали.

 

Петунії: Були в „Діора” і „Армані”,

В „Юдашкіна”, „Дольчі Габані”.

Все не могли собі обрати.

Який же сарафан вдягати.

А потім почались кошмари,

Бо треба ж і аксесуари!

 

Осінь: Ну що? Не будем зволікати,

Давайте свято починати!

 

Хором: Давайте!!!

Пісня про осінь

 

Осінь:        А зараз, гості дорогії,

                    Хочу вас я привітати,

                    Подарунки вам роздати,

                    І на згадку про це свято,

                    Яблучка дарую вам, малята!

(Осінь під музику роздає яблука)