Погоджено Затверджено
ЗДВР Директор школи
______Н.М.Войтко _______Т.М.Мартинова
Сценарій виховного заходу
до Дня пам’яті
жертв Голодоморів
Педагог-організатор: Мартинова А.В.
2021 рік
1.В руках , що виростили хліб.
Не залишили і зернини
Ні, рід наш в горі не осліп-
Ти все згадаєш , Україно!
Згадай усе ти , щоб воздать
Близьким і дальнім людоморам.
….хоч радість легше пам’ятать.
Та треба пам’ятать і горе.
2. Щороку Україна прихиляє голову перед мільйонами Жертв Голодоморів, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарах, де насипані великі могили або колективні.
3. Голодомор мовою фактів:
Липень 1932р. – влада ухвалила завідомо нереальні до виконання плани хлібозаготівель. Того року урожай хліба був гарний, але надійшло розпорядження, що хліб роздали незаконно. Почали збирати з домівок усе, що знаходили. Шукали хліб усюди – розривали підлоги,печі,розкидали скирти соломи. Поступово насувався голод. Люди ходили по стерні, шукали нірки мишей, розкопували їх, і коли знаходили хоча би жменьку зерна – це було велике щастя.
4.Серпень 1932р. – ухвалено так званий закон «Про 5 колосків», за яким засуджували навіть дітей, які збирали колоски пшениці на полях.
5.Листопад 1932р.- запроваджено натуральні штрафи, що означало вилучення всіх харчів у селян. в Україні запроваджують систему «чорних дощок». Занесення на «чорні дошки» колгоспів, сіл і цілих районів означало їх повну ізоляцію, вилучення всього продовольства.
6.Грудень 1932р. – примусово вивезено із колгоспів усі фонди, зокрема насіннєві.
Блокада мешканців окремих територій на всієї України.
7.Січень 1933р. – заборонено виїзд за межі України і Кубані в той час переважно заселеної українцями.
Влада продовжувала вивозити зерно закордон.
8.Найстрашніше почалося навесні 1933 року. Закінчилися всі крихти зерна, з’явилися перші померлі від голоду. Люди їли все, що можливо було жувати. Варили цвіт акації, зелену лободу змішували з товченими качанами кукурудзи, і щасливим був той, хто міг додати жменьку висівок. Від такої їжі пухли ноги, тріскалася шкіра.
9. Пішла біда торбиною
По всій Україні,
Несла вона заплакана
Очі свої сині.
Ішла вона дорогами босими ногами.
Дать поїсти б біді хліба –
Нехай сяде з нами.
Перегляд відео «Ти приніс мені яблуко»
10. Запалимо свічки, помолимось в скорботі,
За тих невинних жертв Голодомору днів,
Шануймо рідний край і хліб , що кров’ю – потом
Вирощує народ, щоб кожен ситно жив.
Вшануймо хвилиною мовчання жертв Голодоморів
(Хвилина мовчання).
Ведучий. Ми повинні знати правду минулого не заради людської цікавості, а заради щасливого майбутнього. Україна пам'ятає! Світ знає. Пам'ятає…Поважайте…Шануйте…Саме ви, майбутнє нашої держави! Ніколи не допустіть повторення…..