Свято осені «Йде осінь до нас золотава з маленьким кошиком вогню»

Мета: розкрити красу осінньої при­роди за допомогою поетичного сло­ва, музики, образотворчого мистец­тва; показати багатство і щедрість осені; виховувати повагу до «золотих рук», що виростили та зібрали уро­жай, вдячність до землі-годувальниці за її плоди.

ХІД СВІТА

Ведучий. Раді вас вітати на на­шому святі «Йде осінь золо­тава з маленьким кошиком вогню». Ми будемо співати, розповідати вір­ші і обов'язково веселитися. Тож по­чинаємо...

Ось і завітала до нас в гості золота і щедра осінь. За народним переказом осінь – старша дочка Сонця. Вона останньою залишила батьківський дім і стала на землі четвертою порою року. Посилаючи Осінь на Землю, Сонце сказало їй: «Забирай все моє багатство, я віддам все своє золото. Будь щедрою і люди любитимуть тебе».

Осінь виконала наказ Сонця – кожного року вона дарує людям щедрі дарунки садів, полів, городів і чарує нас своїм золотом осіннім.

           1. Літечко згасло, тужить горобина.

               Чути, як гукає осінь журавлина.

               Жовтий лист під ноги тихо-тихо пада,

               Лісова дорога ні сумна, ні рада.

      2.Промайнули літні дні,

              І пташки уже сумні,

              Бо не хочуть покидати

              Свою рідну землю-матір.

3. Осінь золота прийшла

До нашого краю.

Всім нам радість принесла,

Добрі урожаї.

     4.Дощ купається в водичці,

              І несе в дарунок річці

              Жовте листя, як намисто,

              Щоб раділа хвиля чиста.

5. Осінь золота прийшла,

Дзвенить веселий сміх

І наша пісня голосна

Для всіх, для всіх, для всіх.

(Діти виконують пісню «Щедрий урожай»)

Ведучий. Ой, ходила осінь, блукала,

Золотом усе фарбувала,

Стало листя гарне, барвисте,

Небо синє-синє та чисте.

Золоті стрічки дарувала

І берізкам в коси вплітала.

А калині чудо-намисто

Осінь дарувала врочисто.

Осінь гарна, наче царівна,

Вся природа стала чарівна.

Ой, ходила осінь, блукала,

І красу в серця розливала.

(З’являється дівчина Осінь)

Осінь. Я дуже гарно працювала.

Добрий урожай зібрала:

Моркву, ріпку, бурячок

І цибулю й часничок.

Огірочки, помідори

І картоплю, і капусту…

Все вродило в нас на славу,

Все вродило густо-густо.

      6.Коли вона загляне в сад —

               Наллється соком виноград,

                І пізні яблука ренет

                Солодкі стануть, наче мед.

     7. Груші, яблука і сливи,

        Соковиті і красиві,

       Ми зібрали дружно, вправно,

       Вийшов урожай в нас славний.

     8. Осінь, наша осінь —

              Золота година.

                Неба ясна просинь,

               Пісня журавлина.

               Бабиного літа

               Довгі білі коси...

               І дорослі, й діти

               Люблять тебе, осінь...

Осінь. А чи знаєте, малята,

Що принесла я вам на свято?

Із полів, садів і грядок

Повний кошик я загадок.

(Осінь загадує загадки)

1.                Без пензлика, без олівця

Розфарбувала деревця. (Осінь)

2.                Коли це буває,

Що клен запалає?

А прихопив морозець

Та повіяв вітерець,

Весь вогонь на землю впав,

Зовсім клен без листя став.   (Восени)

3.                В школах дзвоник продзвенів,

Школярів дім знань зустрів.

В лісі виросли грибочки,

У опеньках всі пеньочки. (Вересень)

4.                Кличуть нас ліси, поля, сади

Дозбирати осені плоди.

Із дерев спадає листя жовте.

То землею ходить місяць … (Жовтень)

5.                Капле з неба, дахів, стріх

Дощ холодний, перший сніг.

Почорнів без листя сад.

Що за місяць? (Листопад)

6.                Мене частенько просять, ждуть,

А тільки покажусь – ховатися почнуть. (Дощ)

7.                Без рук, без ніг, та ворота відчиняє. (Вітер)
8.                У червоному намисті,

У вінку зеленолистім

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (Калина)

9.                На городі восени лежать жовті кабани,

Прив’язані за хвости, щоб не здумали втекти. (Гарбузи)

     9. Не віриться, що осінь вже настала,

              Іще недавно сонечко сіяло,

              Цвіли квасольки весело, нагідки,

              А тепло вдень було — немов улітку.

Осінь   Прийшла пора збирання урожаю,

         Тому й погоду гарну я тримаю,

         Аби устигли хлібороби славні,

         Із хлібних нив у цей погожий час,

         Ввезти зерно в комори у державні,

         Нехай воно лежить там про запас.

(Діти вносять хліб на рушнику)    

10.  Ось хлібець такий духмяний,

                Із скоринкою смачною.

               Ось він — теплий і рум'яний,

              Наче сонечко весною.

   11. В кожен дім в осінній час

               Він завжди іде до нас.

               Це — здоров'я наше, сила,

              Це — чарівнеє тепло.

              Скільки рук його ростило

               Та плекало, берегло!

   12.  Не одразу стали зерна

                Хлібом тим, що на столі,—

                Люди довго і натхненно

                Потрудитись на землі!

                І коли ви паляниці,

               Калачі смачні їсте,

               Не забудьте уклониться

               Хліборобові за те!

13. Чи знаєш ти, чим пахне хліб,

Коли весною кілька діб

Гуркоче трактор за рікою?

Хліб пахне працею людською!

14. Чи знаєш ти, чим хліб запах,

Коли жнивують у степах

Твої батьки в гарячу пору?

Він пахне щастям хлібозбору!

15. Чим пахне хліб, чи знаєш ти,

Як поведуть твої брати

Зерном наповнені машини?

Хліб пахне соками земними!

16. Чи знаєш ти, чим хліб землі

Пахне на вашому столі

Весною, влітку і зимою?

Хліб пахне радістю людською!

(Виконується пісня «Сіяв батько жито».)

    17. Осінь пишна та багата,

                Збагатіла наша хата,

                І комора, і стодола —

               Повно є добра довкола!

                У коморі кілька міхів

                Груш, і яблук, і горіхів,

                 А стодоли які високі,

                Є в них збіжжя на два роки!

Ведучий. А чи, знаєте ви всі, що принесла вам на свято осінь? Із полів, садів і грядок — подарунків цілий кошик!

Цибуля

         Як не віриш — перевір:

           На мені дванадцять шкір.

          А гризнеш — в сльозах покинеш,

           Бо я звуся цибулина!

Картопля     

Мене смажать, мене варять,

           Хоч отрутою і кроплять.

           Всі мене їдять і хвалять,

           Звуть мене усі картопля.

Морква

        В темній я живу коморі,

              А коса моя — на дворі,

             Гарбузова я сестриця,

              А зовуть мене морквиця.

              А хто п'є морквяні соки —

             У того рум'яні щоки.

Капуста           

Я своє біленьке личко,

             Влітку закриваю

             І по двадцять хусточок

             На голівці маю.

             І брюссельська, і цвітна,

            Синя і білокачанна,

            Кругловида, тлуста —

             Звуть в господі всі капуста.

Диня Я на грядці сонцем сяю,

           Родичів багато маю,

           Гарбузову господиню

           Усі знають. Хто я? Диня.

Осінь. Усі овочі чудові,

          Їх вживають для здоров'я.

          Щоб здорові ви були,

          Всі вони для вас зросли.

          Кожен смак і користь має,

         Людям сили добавляє,

         Пам'ятайте, любі діти...

Всі овочі. Треба овочі любити!

(з’являється циганка)

Ведучий. Ми не знаємо, як саме

Тут з’явилася циганка…

Мабуть, буде танцювати

Наші душі звеселяти.

Циганка.

Гостей запрошую в салон,

Проведемо аукціон!

На торг тут виставлені речі,

Потрібні кожному, до речі.

Вони чарівні та казкові,

Дорожні, гарні, загадкові.

Ціна – помірна. Ви готуйтесь,

Посперечайтесь, не лінуйтесь.

На те й торги. Ледь-ледь додайте

І цінну річ собі придбайте.

Ведучий. Розігруються «скатертина-самобранка», «молодильне яблуко», «жива вода», «чарівний горщик», «чарівна квітка».

Циганка.

А ціна дуже проста:

Треба віршик розказати,

Пісню гарну заспівати,

Жвавий танець станцювати,

Або грошиків надати.

(Виконується пісня «Щедра осінь»)

 18.

У стороні лісистій,

            Ген біля стежини,

            Заховалась дружна

           Грибочків родина.

            А про що іде розмова

            Там поміж грибами,—

            Ось про це дізнаємось

            Зараз ми із вами..

Боровик       

Я, гриб-боровик,

            Маскуватися звик

            Мусиш ліс обійти,

             Щоб мене знайти!

            Хто не вміє нас шукати,

            Тим адресу можу дати;

            Ми і в лісі, й на галяві:

            Корінь білий, верх смаглявий!

Печериця

           По-нашому я — печериця,

           А по-французьки — шампіньйон,

            Хоч куцонога, блідолиця,

            Але витримую фасон.

            Засмажите мене в сметані,

             Й куди тому боровику!

            Мене шукайте на світанні,

             У лісі, полі, у садку.

Сироїжка

          Я — сироїжка, біла ніжка,

          У різний колір чепурюсь.

             Така тендітна, така ніжна,

             У руки візьмеш — і кришусь.

            Хоча кришусь, хоча тендітна,

             А кажуть, дуже апетитна!

             Хто куштував хоч раз мене,

             Забачить в лісі — не мине.

Лисички

            Ми лисички, жовтні личка,

            Ростом зовсім невеличкі,

            Не червиві, дуже чисті,

            Не ховаємося в листі.

                 Хто на слід наш натрапляє

                 Повен кошик назбирає

                Ростемо ж не поодинці,—

                 Нас шукайте у низинці.

Рижок

         Я, рижок, сурмлю в ріжок,

         Корінець дірчастий.

         На мені капелюшок

         Червоно-смугастий.

         Не боюся я дощу,

         Кожну крапелиночку

         Через себе пропущу,

         Ніби через лієчку.

        Обійдіть все царство грибне —

         Хто ще здатний на подібне?

Мухомор

     Я — мухомор, я — мухомор,

       Червоний, наче помідор.

         Кашкет цяцьковий розлогий,

         А сам — стрункий і довгоногий.

        Серед урочища грибного

         Не знайдеш красеня такого.

         Та я отруйний, пам'ятай!

         Мене побачиш — обминай.

(Пісня «Диво-осінь»)

19. Непомітно піде собі осінь…

Все коротшає день щодоби.

Тихо дощик осінній моросить,

Журавлів відлетіли ключі.

Ведучий. Діти, давайте подякуємо осені за ту красу, яку вона нам подарувала, за щедрі осінні дари, за рясний листопад. Адже осінній листопад важливий у житті природи, бо опале листя є добривом та запобігає замерзанню коренів.

Я заклинаю, діти, вас, любіть природу

І землю рідну – нашу Батьківщину.

Бо все довкола, і моря, і ріки,

І степ широкий, і гаї зелені,

То все в одному слові – Україна!

Осінь

         Тепер спокійна я! Свої турботи

         Лишу на потім, на наступний рік.

         Уже скінчилася моя робота,

         І дням моїм також скінчиться лік.

         Я попрощаюсь з вами усіма,

         Бо в білій шубі йде уже зима.

Всі   І ми сьогодні хочемо сказати:

            Спасибі осені за всі її щедроти!

Ведучий. Ось і минула ще одна пора року, але не сумуйте, адже земля прекрасна в усі пори року!

Буває, часом, сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

Що хоч спинись і з Богом говори…

20. Україно! Ти для мене диво!

І нехай то осінь, чи весна,

Стану перед тобою на коліна,

Бо таких, як ти, ніде нема.

21. Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива,

З тебе милуватися повік!

(Звучить пісня «Розкажи про Україну»)