Дякіна

Інна Петрівна,

вчитель англійської мови,

класний керівник5 класу

загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів  № 6

ПЛАН-КОНСПЕКТ

виховної години на тему:

Українцю, будь гідний хліба, який ти їш

Мета:  довести до відома дітей, що хліб - результат праці людей багатьох професій; познайомити учнів з особливим ставленням нашого народу до хліба як до одного з символів України, правилами хлібного етикету; виховувати повагу до праці хлібороба, прищеплювати дбайливе та шанобливе ставлення до хліба.

Обладнання: хлібина на вишитому рушнику, колоски з пшениці, малюнки,

мудрі народні вислови, мультимедійна дошка та проектор, відеоролик .

Епіграф уроку: Гірка робота, та хліб солодкий

План заходу

1. Хліб – усьому голова.
2. Шана хліба в Україні.
3. Цікаві факти про хліб
4. Народні прикмети селян під час сівби.
5. Прислів'я про хліб.
6. Правила поводження з хлібом.
7. Правила хлібного етикету.
8. Секрети  випікання хліба.
9. Пам'ятка.

ХІД ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДУ

Выдеоролик на  пісню Оксани Білозір «Батьківське жито»

Учениця з хлібом на рушнику читає вірш.

ХЛІБ

                                  Що  є  найкраще  як  хліб  на  столі?

                                  В  ньому  є  сила,  родючість  землі,

                                  Вдячність,  прибуток, здоров`я  і  лад,

                                  Батькова  хата,  заквітчаний  сад.

                                  Хлібом  і  сіллю  стрічаєм  гостей,

                                  Краєм  дорогу,  шануєм  людей,

                                  Хліб  уособлює  мирне  життя,

                                  Радість  дитинства  і  шлях  в  майбуття.

                                  На  скатертині  лежить  коровай  -

                                  Сонця  і  степу  духмяний  розмай.

                                  Знову  збереться  навколо  родина:

                                  Ось  воно  щастя  -  «Не  хлібом  єдиним!» 

Вступне слово вчителя.

         Доброго дня, любі друзі! Щиро вітаємо вас на святі присвяченому  хлібу і нелегкій праці хлібороба!

Мало у світі цінностей, котрі, як хліб, ні на день, ні на годину не втрачали б свого значення. У всіх народів в усі часи хлібові поклоняються. Його не порівняти ні з якими багатствами. Хліб українці називають „Святим”, „Божим даром”, „Годувальником”, „Батьком”,  „Головою”, „Розпорядником”.

        Кожний рік від зерна до колосу приходить до нас  наш сьогоднішній хліб.

Такий вже древній звичай хліборобський,

Як гості завітають у наш край,

На рушнику барвистому підносим,

Їм запашний, український коровай.

 

У цім дарунку хлібороба праця

І будні трудові робітника,

У нім – народу нашого гаряча,

Дбайлива і мозолиста рука.

 

У нім – минуле порохом пропахле,

І материнська сива гіркота,

І пам’ять про бійців, які упали,

За те, щоб колосилися жита.

Вчитель

      Прекрасна, хвилююча робота - ростити хліб; з маленької зернини починається він.  Ось вона – на долоні золота краплина. Кидаєш її в землю і чекаєш, чекаєш, коли з’явиться на світ зелений паросток-провісник майбутнього врожаю. 

    Століттями хліб був обов'язковим атрибутом, що супроводжував найважливіші події в житті людини.

Учень 1.

        Здавна хлібові надавали круглої форми, ототожнюючи його із сонцем. Якщо у домі пахне хлібом — тут злагода та щастя. Якщо в державі колосяться хлібні поля—тут мир і достаток.

Учень 2.

Коли народжувалась дитина і йшли на хрестини, неодмінно клали в колиску срібний карбованець і хлібину — на здоров'я і достаток.

Коли дитина йшла на навчання до дяка, батько ніс пучок різок, горщик каші та хлібину — на розум, силу та здоров'я.

Учень 3.

На весіллі молодих зустрічали хлібом-сіллю і молоде подружжя схиляло

голови перед хлібом, цілувало його, приймаючи благословення.

 На тому місці, де мали ставити хату, сіяли пшеницю. Якщо вона добре сходила, це означало, що місце добре, чисте і хату можна будувати.

Учень 4.

У нову хату входили тільки з хлібиною. Вважалося великою невихованістю і неприязню до господарів оселі зайти без хліба. Принести хліб — означало щире побажання достатку, здоров'я та добра.

Учень 5.

Майже  всі свята були пов'язані з хлібом

 На Різдво обов'язково пекли пироги з капустою і маком, пампушки, дрібні пиріжки, якими частували дітей, готували кутю з товченої пшениці, вносили сніп жита — «злото, щоб увесь рік ми жили багато».

Учень 1.

На Великдень у красному куті виставляли високі паски, прикрашені гілочками свяченої верби і свічками. Навколо пасок — барвисті крашанки

та писанки.

Учень 2.

На Трійцю обов'язково на великих листках пекли з доброго тіста пироги із солодкою літньою начинкою.. Пиріг ставили посередині столу і прикрашали духмяною м'ятою, квітами, пахучими травами.

На свято Андрія влаштовували вечорниці, на яких основним дійством було  кусання калити. Калита — великий корж із білого борошна.

Учень 3.

Печений хліб був і в давні часи основним продуктом харчування українців. Деякі вчені не без підстав вважають, що саме предки-хлібороби

сучасних українців - орії - винайшли колесо, віз, плуг, вони ж проклали

першу борозну та спекли перший хліб.

Учень 4.

 Особливе місце у давні часи  відводилося хлібу «житньому». «Жито» означало як їжу взагалі, так і хліб зокрема. У свідомості нашого народу це слово асоціювалося із поняттям «жити», «життя». А ось поняття «хліб» з'явилося пізніше й означало спочатку «борошно», тобто те, з чого виготовляють хлібні вироби.

 Вчитель. Пропоную переглянути презентацію .

Презентація  «Цікаві факти про хліб»

 

 

Вчитель. Колективно прошу скласти асоціативний кущ про хліб

 

 

 

 

 

 

 

 

                                       

 

 

 

 

 

 

Учень 5.

        Чи знаєте Ви, які народні  прикмети  враховували  селяни під час сівби?

Очікувані відповіді.

•  Не можна починати роботу, коли господар хворий - «буде мізерне зерно».
• Не можна лихословити та лаятись, «щоб чорт не ходив слідом та

не розсівав бур'янів».

•  Не можна губити крихт від їства, бо «миші трубитимуть збіжжя».
•  Не можна в цей день позичати посівного зерна, «аби до нового

врожаю не йти в позички».

Учень 1.

         Ви тільки вдумайтесь:  із одного зернятка можна отримати приблизно 20 міліграм борошна. А для того, щоб приготувати тісто на один батон, треба обмолотити близько десяти тисяч зернинок. 
Учень 2.

Якщо після обіду кожен учень класу залишить на столі шматок хліба,то ми втратимо: 
за  день  -- 2 кг хліба
За місяць – 60 кг, 
За чверть року – 180 кг, 
А за рік – 720 кг хліба. 
І, як прикро, що в нашій школі іноді недоїдений хлібний окраєць можна побачити на підвіконні, підлозі чи за батареєю. 
Учень 3.

Вашій увазі пропонується  переглянути  сценку «Трудівник і ледар». 
Сценка  «Трудівник і ледар» 
Ледар. Нащо тримаєш хліб в руках? Дай його мені. 
Труд. Я б тобі його дав, але він дуже дорогий для мене. Щоб його дістати, треба спершу  впорати землю. 
Ледар. Тоді вже можна їсти? 
Труд. Ні, треба ниву як слід заволочити. 
Ледар. Після цього можна їсти? 
Труд. Ні, треба дочекатися доки виросте злак! 
Ледар. І їсти? 
Труд. Ні треба його скосити. 
Ледар. А тоді вже їсти? 
Труд. Ні необхідно його просушити і змолотити. 
Ледар. Тоді вже їсти? 
Труд. Ні, треба зерно ще змолоти на борошно, а потім випекти хліб. 
Ледар. І вже їсти? 
Труд. Так, але такому ледачому не дадуть!!! 

 Вчитель
З давніх часів прийшли до нас мудрі прислів’я і приказки про хліб. Давайте пригадаємо їх та спробуємо пояснити значення.

       Учні складають народні вислови із двох частин:

Хто невтомно працює,                           той без хліба не буває.

З хлібом і пісня миліша,                         і хата тепліша

Їж хліб із сіллю і водою,                        живи правдою святою

Найсмачніший хліб                                од свого мозоля

Риба – вода, ягода – трава,                    а хліб – усьому голова         

Нема хліба без роботи,                           а роботи без хліба

Коли є хліба край,                                  то й під вербою – рай

Не вчи вченого                                        їсти хліба печеного

Хліб на столі –                                          Бог у хаті

Вчитель
       Хліб – це святиня, тому кожен має знати, як поводитись з хлібом

Правила поводження з хлібом

1) Хліб ріж тільки у руках – лівою тримай паляницю, а правою – ножа.

2) Відрізавши шматок, буханець не став догори ногами.

3) Скибочку, що впала додолу, підніми, поцілуй та поклади край .

4) Ніколи не кажи про хліб, що він поганий, говори: невипечений, сирий, глевкий підгорілий, зачерствілий.

5) Не залишай недоїденим шматок хліба, бо сили твоєї убуде.

6) Ніколи не викидай крихти на сміття – віддай птахам…

7) Знайдений на дорозі окраєць хліба потрібно обтрусити і покласти на високому місці для пташок.

Вчитель.

        Хліб супроводжує нас все життя. Ми настільки звикли до нього, що навіть не задумуємось над питанням як правильно їсти хліб. Хліб, насправді, делікатний продукт, і їсти його теж треба вміти. Існують певні правила хлібного етикету.

Правила хлібного етикету

1. Хліб ніколи не беруть виделкою - його слід брати рукою.

2 Їдять  хліб маленькими шматочками, для цього від цілого шматка відламують маленькі над своєю тарілкою.

3. Існує спеціальна пиріжкова тарілка, куди потрібно класти хліб із загальної тарілки для хліба. Тут же, в пиріжковій тарілці, прийнято намазувати хліб маслом (ікрою тощо).

4. Бутерброди беруться руками. Якщо вони приготовані для закуски, то їдять їх із допомогою ножа і виделки.

5. Не можна кришити хліб в тарілку, для того щоб збирати ним соус з тарілки.

6 Правило поєднання хліба з іншими продуктами: продукти з великим вмістом жиру слід істи з житнім хлібом, а пісні продукти - з пшеничним. Овочі і зелень ідеально смакують із будь-яким видом хліба.

Учень  4

      Україна славиться на весь світ своїми диво-короваями. Кожне село, кожний хутір має свої традиції та секрети випікання хліба. Має їх і наша місцевість на Поділлі.

Учень 5

Із слів бабусі Ткачишина Олександра, учня 5 –А классу, Ганни Василівни, що із села Гуменці Камянець – Подільського району записано традиції, щодо випікання хліба

Ось деякі з них:

• хліб пекли зазвичай у суботу, розраховуючи так, щоб до наступної випічки його вистачило на сім'ю.
• не можна пекти хліб у п'ятницю та неділю,
• не можна стукати діжею для хліба та бити по ній руками,
• хліб треба качати до себе (тоді і сім'я буде при ньому),
• на лопату не можна класти по дві хлібини,
• не можна тримати відчиненими двері в хату в момент, коли хліб саджають у піч,
• не можна спечений хліб класти на столі, перевертаючи  його.
• глевкий хліб — на сльози,  підгорить — на смуток,  по­тріскається — чекай новин.

Вчитель.

      Отже, Хліб – це найвища Святість. Хліб – це є символ Сонця, символ єдності Роду.

Пропоную послухати легенду « Хліб і золото»

«Хліб і золото» (Легенда) 
Пекли в пекарні хліб. Одна паляниця схопилася і покотилася дорогою. Прикотилася до воріт одного пана. Почала у двері стукати й говорити: 
- Прийміть мене до себе! Усі будете ситі!.. 
- У нас і калачів досить, - каже пан. 
Хлібина покотилася далі. Докотилася вона на край села, до хати бідняка. Надворі бавились діти. Побачили її, вхопили в обійми і радо занесли до хижі. Тут же діти почали краяти її ножем та їсти. З’їли майже всю, залишився тільки окраєць. А з окрайця виросла нова хлібина. І так у хаті бідного був хліб, і не було більше голоду. 
Одного разу з високої гори відірвалося золото. Покотилося золото й зупинилося перед хатою бідняка. Стукає у двері й просить, щоб його прийняли. Вийшов бідняк, подивився й каже: 
- У нас тепер є що їсти, нам тебе не треба… 
Покотилося золото далі й зупинилося перед палацом. З того часу діти пана почали погано вчитися в школі, панська земля перестала родити, худобина – множитися, а слуга що не робив – усе було погано. Не стало у пана хліба. Як не шкодував, а взяв кусень золота і поніс до бідняка, щоб поміняти на хліб. Бідняк не взяв золота, але відрізав половину хліба панові, половину залишив собі. З окрайця у бідняка виросла нова хлібина. З окрайця у пана хлібина не виросла… 

Учень 1

 Загадки про хліб

1. По них ходять, їх засівають, зрошують.                             (Поля)

2. Одне кинув – цілу жменю взяв.                                           (Зерно)

3. М’яли, били і місили, і качали, і ліпили, залишили підрости, щоб рогалики спекти.   (Тісто)

4. Відгадай загадку: кину її в грядочку, нехай моя загадочка лежить до весни. (Озимина)

5. Ноги на полі, середина надворі, голова на столі. (Корінь, стебло, зерно)

6. У хлів іде без шкіри, а виходить із шкірою. (Хліб у піч та з печі)

7. Б'ють мене, товчуть, ріжуть, а я все терплю, усім добром плачу. (Хліб)

8.    Маю жовтий вусок,

 Запашний колосок.

 Буде з мене мука,

 І хлібина м'яка.      (Колосок)

    9.        Лежить мужичок в золотім піджаці

 Підперезаний, та не поясом,

 Не підіймеш, сам не встане.    (Сніп)

    10       Залізний кінь,

   В животі вогонь.

   Сіна не просить,

   Паше, сіє, косить. (Комбайн)

    11.  Хто в дальню путь без нього йде,

 либонь, голодний там буде.

 І як узяв його з собою, -

 Будеш ти запивати водою. (Хліб)

    12.           Дивні скарби вона має,

Їх від ледаря ховає.

А хто любить працювати,

Сил для неї не шкодує,

Тих вона, мов рідна мати,

Одягає і годує.    (Земля)

13.    Круглий, мов сонечко,

         щедрий, мов літечко, на черінь просунеться,

          стоїть — красується.

          З печі — на блюдо, їжте мене, люди,

          наздоров'ячко. (Коровай)

Учень 2

Із незапам’ятних часів

Хліб на столі – це свято.

Скажіть, святіше щось за хліб

Чи будемо ми мати?

Учень 3

Чого ж так часто хліб святий

Кидаємо під ноги?

Лежить він скривджений такий

На всіх шляхах-дорогах.

Учень 4

 Лежить, буває, під столом,

Під партою, під килимом,

Здобутий нелегким трудом,

Политий щедро потом.

Учень 5

 А десь в молитві день і ніч

Про хліб нужденні мріють

І руки вмілих трударів

Зерно у землю сіють.

Учень 1

 І кожен день, і кожну мить

Дай, Боже, Хліб насущний,

Щоб ми могли у мирі жить,

Щоб не були бездушні.

Учень 2

 Молись до хліба, не кидай,

Хай хліб спасінням буде,

Бо не черствіє хліб святий,

Черствіють тільки люди.

Колективна робота. Складання пам'ятки.

1. Пам’ятаю, що хліб – святий.

2. Бережу хліб, не викидаю.

3. Пильную, що не падав додолу.

4. Як упаде хліб, підніму його, перепрошу, поцілую і з’їм.

5. Недоїденим хлібом пригощаю пташок.

6. Беру хліба стільки, скільки подужаю з’їсти.

7. Шаную працю людей, які виростили хліб.

Звучить пісня Оксани Білозір «Ой, зелене жито, зелене»

Вчитель.

          Нехай не переводиться селянський рід на українській землі, а праця відданих їй трударів буде належно поцінованою. Бережіть ХЛІБ – найвище земне багатство.

Джерела:

1. Ковальчук.О.О. Ти споконвіку на покуті, хлібе, у нас // Позакласний час. – 2007. –  №2.

2. Ковтун В.А. Найдорожчий за все золото світу // Позакласний час. – 2002. –  №10.

3. Сухомлинський В. Батьківська педагогіка. – К.: Радянська школа, 1978.

4. Філіпчук В.І. Образу хліба вклонімося // Позакласний час. – 2002. –  №18.

5. Чегодар І.В. Хліб наш насущний // Позакласний час. – 2003. –  №9.

6. «Розкажіть онуку» № 18-20, 2011р.

7. Джерела Інтернету.

http://virchi.pp.net.ua/forum

http://zernyatko.blogspot.ru/2011/02/blog-post_08.html