Свято презентація у 4 класі

  

 

 

 

 

 

 

 

Добрий день, дорогі діти!

Добрий день шановнi гостi, батьки, вчителi!

Сьогоднi ми зiбралися на свято нашої шкiльної родини, щоб презентувати наш  4 – А клас. Майже непомітно злетіли чотири роки, відколи ви вперше переступили поріг гімназії, яка стала вам за цей час другою домівкою. А ви стали дорослішими, самостійнішими, набули нових знань та вмінь. І сьогодні я хочу сказати, що у нашій класній родині зібралися чудові діти. Кожний з них – це маленьке гомінке джерельце, а всі разом  – це  дзвінкий, швидкий струмок. Отож, запрошую вас помилуватися, послухати його дзвінкі мелодії …

 

1. Талановита в нас кожна дитина!
Відкриєм таланти твої, Україно!
Відкриєм таланти твої, мій клас!

2.В цей день зимовий, в цей день чудовий
Яскраві, нові запалають зірки!
 

3.В цей день зимовий, в цей день казковий
Відкриють таланти свої дітлахи!

4.Плекаємо змалку майбутнє держави –
Не будьте байдужі, татусі і мами!

Пісня «Наша шкільна країна»
 

Мова

Я ваша мова, діти, рідна мова.
З роси й води, з квіток і джерела.
Така, як зірка ніжна світанкова,
На цій святій землі завжди жила.
Сама земля мене таку зростила:
Чарівну, мудру, світлу, осяйну.
Дала мені могутні диво-крила,
Вдягла в слова, як у квітки весну.
І хоч мене хотіли розтоптати,
Та я жива і я до вас прийшла,
Щоб вас до зір далеких піднімати
І до сердець не допустити зла.
Я ваша мова, діти, рідна мова!
І поки я жива — народ живе.
Із глибини віків несу я кожне слово,
І хай воно вам до сердець пливе.
Щоб діти патріотами зростали,
Любили край свій рідний й берегли.
Щоб ви усі на захист мови стали
І розмовляти правильно могли.

 

5. О мово рідна, ти для нас, як мати,
З тобою відкриваєм дивосвіт.
І українською вчимося розмовляти
З колиски самої, з маленьких літ.

 

6. Ми — українці з мовою своєю,
У нас держава й мудрий є народ.
І поки стежкою ідемо однією,
Ми з мовою досягнемо висот.

7. Ми з мовою звемося українці,
Вона нам інформацію несе.
Які б життя не кидало гостинці,
Ми разом з мовою здолаємо усе.

 

8. Народів на землі є так багато
І мова в кожного звучить своя.
Для мене українська — в будні й свято,
Горджуся тим, що українець я!

 

9.Учу, звичайно, мову я англійську,
Російську розумію, польську теж...
Мені цікаво знати італійську,
Та найрідніша — українська все ж!

 

10. Бо рідна мова, наче рідна мати,
Вона завжди пригорне до грудей.
Важливо дуже різні мови знати,
Та рідна — найрідніша для людей.

 

Пісня «Рідна мова»

 

11. Бо вона така чудова, світла, багата, крилата. У ній так багато слів, що навіть вірші можна писати, вживаючи лише ті слова, що починаються з однакової літери. Та й крилатих виразів є сила - силенна. І така вона мелодійна, чарівна, що серед інших мов світу тримає першість разом з італійською та перською мовами. То як же її не вчити і не знати нам, українцям!

 

12. У моєму вірші всі слова починаються з букви «С».

Сад спочиває, спить спокійно.
Ставок старечий стуманів.
Стежина-стежка самостійно
Снує собі серед садів.
Світанок синій струменіє.
Сосна світлішою стає.
Серпанок світиться. Світліє.
Сон сновидіннячка снує.
Світ стрепенувся. Скільки спати!
Співають сотні солов’їв!
Скоренько стало скрізь світати.
Стрижі стрілою! Сонце! Спів!
Сміється сонце, світить, сяє!
Стрічає сонечко сосна.
Сопілка, скрипонька співає,
Співає серденька струна!

 

13. В нас українська мова промениста,
Доступна й лагідна, весела і дзвінка.
Багата, як земля, джерельно чиста
І тепла, наче мамина рука.

14. Я вчуся нею гарно розмовляти,
Читаю вірші і пишу слова.
Бо рідну мову треба добре знати.
Вона чудова, ніжна і жива.

15. Вона дзвенить у срібному джерельці,
У дивних квітах, у дзвінкій росі.
Вона живе й співа в моєму серці.
Її ми дуже любимо усі.

 

16. Є у людей на землі різна мова,
Кожна на лад свій звучить.
А серед них і моя, світанкова
Мова у небо летить.

 

17. Слово у пісню чарівну кладеться,
Радісно й щиро бринить.
Хай до душі воно вам доторкнеться,
Щоб залишитись там жить.

 

Пісня «Наша рідна мова»

 

18. Мово моя — ти чарівна зірниця,
Що освітлює шлях в майбуття.
Дорога, рідна, мила душі українця.
Ми з тобою ідемо в життя.

19. То ж розправ свої крила, лети на свободу
І над світом чарівно звучи!
Закріпися навічно у серці народу.
Мово рідна моя, не мовчи!

 

20. І чого тільки не можна зробити, якщо знаєш мову, скажіть мені! Можна навіть написати такі вірші, у яких самі лише дієслова, а всім усе буде зрозуміло! Ось послухайте вірш про типового школяра.

Засвітліло, задзвеніло,
Просинатися почав.

21. Полежав, поспать кортіло,
Потягнувсь, подумав, встав.

22. Встав, умився, одягнувся,
Пожував, перекусив.
23. Розчесався, сів і взувся,
Не хотів, лінивсь, побрів.

24. Причвалав, став, привітався,
Перезувсь — пройти не зміг.

25. Скинув, кинув, усміхнувся,
Поштовхався, перебіг.

26. Сів, віддихався, послухав,
Вчив — не вчив, відповідай.

27. Говорив, писав, не дихав,
Задзвеніло — йди гуляй:

28. Вискочив, кричав, гонився,
Бігав, грався, верещав.

29.Бився, плакав, помирився,
Засміявсь, крутнувсь, упав.

30. Вчив, читав, гуляв, приплівся,
Пообідав, пописав.

31. Ліг, послухав, подивився —
Вискочив — гуляв, гуляв!

32. Вечоріє, поночіє...
Кличуть, їсти подають.

33.Потемнішало, зоріє.
Спати, спатоньки кладуть...

 

Мова. А тепер настав час усім разом вірші складати. Останнє слово будете добирати за змістом в риму.

Щоб розумним й мудрим стати,
Треба рідну мову ... (знати).
А щоб вміти говорити,
Треба рідну мову ... (вчити).
Знає кожен з нас чудово —
Не прожити нам без ... (мови).
Рідна ж мова пелюсткова,
Мудра, світла, ... (світанкова).
І дзвенить щодня і в свято,
Бо вона така ... (багата).
І така джерельно-чиста
Наша мова ... (промениста).
Чарівна і калинова
Наша мова ... (веселкова).
В ній такі слова чудові,
Хліб і сіль на ... (рушникові).
В ній в віках батьки і діти,
Як без мови в світі ... (жити)?
Понад світом хай лунає.
Хай ніхто не ... (забуває).
Рідну мову українську,
Мудру, щедру, ... (материнську).

 

Пісня «Наша мова»

 

34.Презентувати себе

Ми зiбралися в цiм залi.

Хочемо вам показати,

Якими учнями ми стали.

 

35.Розказати, що ми знаєм,

Якi успiхи надбали,

Що ми вже не малi,

А справжнi школярi.

 

36.Навчання в школi

Не пройшло даремно.

Про нас знає вся гімназія

І це нам приємно!

  

37.Ми — колектив, всі дружні і завзяті,
Та зовсім різні кожен зокрема.
Як бачите сьогодні ви на святі,
Що серед нас однакових нема.

38.Ми всі гарні, різні, просто неповторні.
Сміливі, добрі, щедрі і меткі.
Тихенькі, мудрі, боязкі, моторні
І лагідні, й крутелики прудкі.

39.Усі ми різні, але дружні діти,
І колектив хороший в нас, повір!
Всього бувало, ніде правди діти,
Але між нами завжди лад і мир!

 

40.Ми добре слово хочемо сказати
Про кожного сьогодні в добрий час.
А зараз пісню будемо співати
Для всіх й для кожного із нас.

 

41.Є діти різні радісні й рухливі,
Є тихі, наче вранішня роса.
Є боязкі, відважні і сміливі,
Але у кожному — принада і краса.

 

42.Всі дуже різні, надзвичайні діти,
У кожного своя мета в житті.
І хоч однаково всім ясне сонце світить,
Та дуже різні в кожного путі.

 

43.Ми закінчуємо школу початкову,
Всі підросли й підемо вчитись знов.
Усі ми маємо хорошу знань основу,
А в серці щирість, доброту й любов.

 

Пісня «Рідна школа»

 

На сцену вибігає Лінь, вона ловить учня, ще одного, пригортає до себе. Один хоче вирватись, а інший притулився до неї. Але Лінь не відпускає ні одного, ні другого.

 

Лінь. Мене звуть просто — Тітка Лінь,
А я хороша, я дітей шкодую,
За ними я ходжу, як їхня тінь,
Для них безділля, спокій я готую...

Я діток присипляю, їх люблю,
Хай будуть ручки білі в них, як з вати,
Я разом з ними їм, охоче сплю —
Не треба зовсім діткам працювати!

Лінуйтесь, діти, і не вчіть уроки!
Нікому не потрібні ці знання!
Не треба дітям лишньої мороки,
Ідіть, як котики сліпенькі, навмання...

 

Лінь. Ось ти, мій молодець! Як же я люблю таких діток, що одне говорять, але ніколи цього не виконують. Ну, це мої діточки — лінивчики-нещасливчики. Я їх так люблю!

 

1 хлопчик. Відчепись від мене, я не твій молодець, я ніколи з тобою не дружив! Геть від мене! Іди!

 

Лінивий хлопчик. А ти мене міцніше пригорни, з тобою так тепленько, так приємно...

 

Лінь. Ой, тебе я гарненько пригорнула, міцно затиснула. Ой, а як цей пручається! Ти подивись... Але і я не здамся, бо дуже хочу з тобою подружитися. Ну, побудь зі мною, хоч хвилиночку, а там і годиночку, і деньочок, і завжди...

 

Вибігає дівчинка.

Дівчинка. Геть від нього відійди!
Іншу жертву десь знайди!
Відпусти, погана Лінь,
Хлопця доброго покинь!
Мало ти дітей скосила,
Що піднятись їм несила?
Йди від нас за небокрай,
Там лінивчиків шукай.
За слова такі прости,
Але хлопців — відпусти.

 

Лінь. А як ні? Що далі буде?
Мене ж люблять усі люди!
Не пущу і не чекай,
Та так грізно не гукай!
Ну, а цих я вподобала
Й назавжди собі придбала!

 

Дівчинка. Ах! Не хочеш відпускати?
Значить будем воювати!
Друзів ми не залишаєм!
А з біди їх виручаєм!
Гей! Усі на допомогу,
Вирушайте у дорогу!
Зошити й книжки беріть
Й Ліні дружно доведіть,
Що навчання, праця й труд
Лінь на порох розітруть!

 

Вибігають хлопчики і дівчатка з книжками і зошитами, біжать до Ліні. Хлопчикам, що їх зловила Лінь, дають теж зошити, книжки. Ті починають листати їх, щось вчити. Лінь їх потихеньку відпускає.

 

Лінь. Ой, та нате вже, беріть,
Лиш від мене відійдіть.
Все ще буде в іншім часі.
Я знайду їх в п’ятім класі...
Ні, не буду я у збитку,
Ще навідаю їх влітку.
Ти ж далеко не втікай

Звертається до лінивого хлопчика, якому було приємно з нею.

І мене не забувай!

 

Лінивий хлопчик. Ой не знаю, подивлюся,
Друзів трохи я боюся....

Дівчинка. Лінь, іди, чому пристала?
Ти й так довго заважала!
А тепер іди від нас,
Нам дорослішати час.
За книжки ми всі взялися
Й Ліні підлої збулися!

 

Лінь неохоче з похнюпленою головою йде зі сцени.

Дівчинка

Працьовитими всі стали,
Лінь від нас тому й відстала.
Тому завжди навчайтесь, читайте,
Книжку й зошит не лишайте.

 

Пісня «Пісня школяра»

 

44.Олега ми вже знали,

Тому в свою сім’ю радо його знову прийняли.

Метушливий, веселенький,

До науки проворненький.

Він різьбою захопився

Та з усіма уже здружився.

 

45.Настя. «Щире серце в тебе...» - часто чую,
Не стерплю неправди, зла і зрад...
У людях дуже людяність ціную,
І вірю: в кожної людини є талант!
 

46.Миколка добрий, ввічливий, галантний,

Задачу вирішить він враз,

Всього багато знає,

Всіх він любить і повчає.

 

47.Миколка. Спорт - помiчник!

Спорт - здоров’я! Спорт - гра!

Всюди друзiв ми знаходим,

З ними, як одна сiм’я,

Адже нам без друга спорту,

Не прожити анi дня.

 

48.Ліза. Я вмію робити з паперу дива,
Цікаві яскраві незвичні картини.
Я їх подарую матусі в свята.
Зрадіє матуся і буде щаслива,
Що має таку донечку вона.
 

49.Роман. Стараюсь вчитись на «відмінно»:
«Дванадцять», «десять» - коли як.
За це від мами і від тата я маю
Багато грамот і подяк.

 

50.Спорт різний є і танці є спортивні,
Не кожен здатний виконати їх.
Це танці запальні, круті і навіть дивні,
Скажу вам зразу — танці не для всіх!

 

51.Діана. Не дівчина та, хто не любить танці
І ритми музики, і ніжні й запальні …
Тож я сьогодні скористаюсь шансом
І затанцюю, як хотілося мені!

Танець

52.Всюди поспішає наш Артур,

Щораз ми його спиняємо

Та на ум наставляємо.

Бути щирим, добрим, милим

Ми йому бажаємо.

 

53.Марта. Люблю тварин, люблю природу,
Люблю батьків і всіх людей!
Встигаю кілька раз на день я
Потанцювати й поспівать.

Частіше веселюсь, а не сумую -
Бо з оптимізмом стука серденько моє!
 

54.Кожен хоче вмiти себе захищати,

А для цього треба про самооборону все знати.

Андрійко прийоми вивчає,

На змаганнях з карате він виступає.

 

55.Роксолана. У вільний час не байдикую,
А гарнесенько малюю.
Люблю і книжки почитати
Ще й трішечки поспівати.
Люблю усе, що навколо є –

Таке вже серденько моє.

 

Пісня «Перерва»

 

56.Павлику, Павле, зупинися.

На оточуючих подивися.

Ти все зможеш – ми це знаєм,

Тому успіхів у всьому від душі тобі бажаєм.

 

57.Добра дівчинка в нас Оленка,

Енергійна й дуже вміла.

Швидко й радо робить діло.

Креативним моделюванням займається

І завжди посміхається.

 

58.Футбол — це сила! Пристрасті багато!
Тут боротьба і витривалість є!
А супротивнику забити гол — це свято!
Буває різний спорт — та кожному своє!

 

59.Максим. Чемпiоном стать не просто,

Тож нехай малi ми ростом,

Небагато лiт пройде,

Наша черга пiдiйде.

Нехай летить в усi кiнцi:

,,Ви, хлоп’ята, молодцi!”

60.Віка Дивних барв є на світі багато,
І у кожного мова своя…
Чарівні олівці кольорові
Я по черзі беру їх до рук.
Оживають поля паперові:
Вже торкнувся малюнків і звук…
Чути пісню пташину і шерех
Листя, трав, вітерця і води,
Плюскіт хвиль річкових попід берег,
Й рип по снігу пружної ходи.
…Малювання щаслива потреба
Вже мене полонила давно.
 

61.Віталік. Уважно учу я уроки,

Виконую завдання всі нівроку,

Із Миколкою я дружу

І ніколи я не тужу.

Чотири роки працював

Та не всі таланти свої продемонстрував.

 

62.Віка Люблю я жарти і приколи.
Без музики не можу жить!
Тому навчаюсь я вокалу в школі!
Умію мріяти й дружить.
 

63.Треба щось злiпити гарне,

Ти до Андрійка нашого звернись.

Вiн так гарно з пластилiну

Робить вироби усi.

 

64.Андрiй. Пластилiн я вибираю,

Грiю в пальчиках, стискаю, -

У долоньках, у теплi

розм’якає пластилiн.

Цілий день пройде не марно,
Дуже я люблю ліпить.
Тільки ось одне погано –
Руки довго треба мить!

 

65.Каріна. Намистинки, мов росинки, я на дротик нанизаю.
І цей бісер, мов у казці, раптом оживає.
Чи то бджілка, чи то квітка затанцює у руках…
Бачите, яка я майстриня – просто - ах!
 

66.Андрійко послушно поспіша до школи.

Та хоч недалеко він живе,

Дуже довго до неї йде.

Не спішить він і не бурчить,

Та не раз треба нагадати,

Що уроки має вчить.

 

Пісня «Школа – це дитинства…»

67.Ось які у нас таланти:
Співаки і музиканти,
Пейзажисти, портретисти,
Майстри вишивки, артисти,
Кулінари, танцюристи,
І поети, й візажисти,
І спортсмени, і туристи,
Чаклуни і піаністи.
Багато здібностей у нас!
Всі: Ми дружний і веселий клас!

 

68.Отак ми виросли за ці чотири роки,
Навчаючись ідемо в майбуття.
Та робимо щодня нові ми кроки,
Й нові стежки ведуть нас у життя.

69.А пісня нам завжди допомагає,
Бо з нею весело і радісно іти.
І хто у серденьку чарівну пісню має,
Той підійде до власної мети.

 

70.Школа! Школа! Це така країна.
Де усе цікаве і казкове!
Там росте, навчається дитина,
І дитинство — просто веселкове!

 

71.В цій країні роблять справжнє диво,
Бо і розум, і душа світліє!
Тут ростуть, навчаються щасливо,
І дитина кожна все уміє!

 

72.Дитяча школа — чарівна країна,
Тут вперше все: знання і відкриття.
І звідси йде у дивний світ дитина,
В своє прекрасне, світле майбуття.

73.Країна мрії, ніби Всесвіт цілий,
Найперші почуття і пізнання себе.
Тут вперше все: любов і дружби сила,
Краса землі та небо голубе.

 

74.І відчуття, що ти на цій Землі — людина,
Й повинен жити праведно й рости.
Й природи ти — малесенька частина,
Тож все навколо мусиш зберегти.

 

75.У школі ще повинен зрозуміти,
Що сам ти долі власної творець.
Й щодня старатися, трудитись, жити
Найкраще, як і справжній молодець

 

Пісня «Буде Україна на землі»