Свято, присвячене Дню миру "Хочемо, щоб всі жили у мирі, щоб усі були щасливі!""

Тема.  «Хочемо,  щоб усі жили в мирі, щоб всі були щасливі!» (Свято до Дня миру 21 вересня)

Мета:

• сприяти формуванню національної свідомості учнів;
• формувати позитивне ставлення до себе і до інших; почуття власної гідності і поваги до людей;
•  виховувати духовне багатство особистості, патріотичні почуття приналежності до українського народу, України.

 

Обладнання: куля Миру із прикріпленими голубами миру, сині та жовті шари, надуті гелем, до них прив’язані голуби миру, виготовлені із паперу.

 

Форма проведення: коло миру.

 

 Захід проходить на подвір’ї школи. Діти, вчителі, батьки беруться за руки і стають колом. У дітей руках шари з голубами миру. Частина дітей, ті, які будуть танцювати одягнуті в білий одяг, на руках зроблені крила.

 

Вчитель. Любі діти! Сьогодні в усьому світ відзначають День миру. Міжнародний день миру за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН як день всесвітньої відмови від насильства і вогню.

 Цей день почали відзначати у 1982 році, і святкування відбувалось кожного третього вівторка у день відкриття чергової сесії ООН.

 Проте в резолюції від 7 вересня 2001 року Генеральна Асамблея ООН прийняла постанову, за якою з 2002 року святкування Міжнародного дня миру має проходити кожен рік у визначену дату – 21 вересня.

 

Звучить музика

Я хотіла б вам розповісти сумну історію. В 1945 р. в кінці Другої світової війни, на два японських міста Хіросіму та Нагасакі, американськими винищувачами були скинуті атомні бомби . Тоді загинуло понад 75 000 безвинних людей.

Ті, що не згоріли зажив, були приречені на повільну смерть,від захворювання крові, визваного радіацією .

В числі постраждалих була одна дівчинка  Садакі Сасакі. Вона дуже хотіла жити і вірила, що не помре. Дівчинка підійшла до лікаря і запитала, коли ж вона нарешті вилікується і зможе грати з іншими дітьми. Лікар не зміг відповісти ,що вона скоро помре .І він сказав, що якщо вона зробить 1 000 птахів мира із білого паперу, то вилікується і спасе весь світ від війни .

Цілими днями вона робила журавликів з паперу, але сили у неї ставали все менше і менше . До дня своєї смерті вона змогла зробити 644 журавлики . Почувши цю історію, діти всього світу почали виготовляти журавликів і присилати ій . В Хіросімі поставлено пам’ятник всім дітям, які безвинно загинули від атомної хвороби .

З тих пір і до наших днів 6 серпня, цей монумент покривають гірляндами, які складаються з 1000 паперових журавликів.

В мирне життя нашої держави також увірвалась підступна війна, вороги зазіхнули на цілісність нашої Батьківщини. І тепер на сході нашої Вітчизни проливається кров найкращих синів. Вони стали на захист землі нашої, на захист миру в Україні. Вони не жаліють себе заради своєї родини, заради кожного з нас. Ми з вами зробили кулю Миру і передамо її нашим захисникам. Ми будемо чекати їх з перемогою. А нескорені герої нашої славної України вже навічно ввійшли в книгу пам’яті Батьківщини. Хвилиною мовчання вшануємо пам’ять всіх, хто загинув на Донбасі, серед них багато дітей.

Хвилина мовчання

Учені читають вірш по черзі.

 

Ми, українські школярі,

звертаємось до всіх народів світу

від щедрої, квітучої землі.

 

Скажімо разом:

Ні – війні,

 

так – МИРУ й сонцю в небі голубому!

 

МИР – це злагода, це – воля,

і рідна мова й пісня мами колискова!

 

Наші серця закликають до МИРУ!

 

Хай буде МИР!

Хай буде мир у нашій рідній Україні!

 

Хай літають завжди журавлі,

Колоски видзвонюють налиті,

Ми за те, щоб мир був на землі

Для всіх дітей на цілім світі.

 

Учень. Запалимо свічку миру і щастя, миру і щастя в родині, миру і щастя у серці, миру і щастя в країні, миру і щастя у всьому світі.

Учні передають свічку з рук в руки і читають слова.

Я хочу сказати простими словами,

Про те, що турбує мене вечорами,

 Про те, як в думках я малюю картину,

Якою я бачу свою Україну!

 

 В моїй Україні ніхто не стріляє,

 Ніхто не калічить, ніхто не вбиває!

 В моїй Україні ніхто не воює!

 Своє і чуже життя кожен цінує!

 

В моєї країни чудові сусіди,

 Запрошують в гості і я до них їду.

 Сусіди і самі в нас часто бувають.

Не брешуть, не крадуть, ніде не блукають!

 

 В моїй Україні є чесная влада,

 Про неї в народі складають балади.

Працює й працює, з ранку до ночі,

 Щоб людям відкрито дивитись у очі.

 

 В моїй Україні не плюють на підлогу,

 Отримують і надають допомогу,

 І молодь моя не п'є і не курить,

 Займається спортом, співати так любить!

 

 В моїй Україні чемні дівчата!

 А хлопці вміють їх щиро кохати!

 Навчаються жити, читають книжки,

 І горді від того наші батьки!

 

 В моїй Україні немає кордонів!

 І море, і сонце, Дніпро, терикони,

Карпати зимою в засніжених шапках,

            Моя Україна! Люблю її! Крапка!

 

 

Танець «Хай буде мир на землі». В цей час всі учні випускають в небо шари з голубами миру.