Виховна година «Зустріч Зими з Весною»
Мета: учні мають усвідомити, яку роль відіграє родина, сімейні свята, традиції; ознайомити і розширити знання учнів про «Зустріч Зими з Весною» (святкування свята Стрітення Господнього в Україні);
виховувати почуття любові та поваги до культурної спадщини свого народу;
розвивати естетичні відчуття, акторські та виконавські здібності учнів.
Обладнання: ноутбук, випечені пташки-жайворонки, свічка, вода, малюнки, пазли «Стрітення»
Хід
І Організаційний момент
Зібрались ми у класі, як у одній родині,
Тож починаймо свято — ми зараз всі єдині.
ІІ Основна частина
1. Оголошення теми та мети
Сьогодні ми ознайомимося та розширимо знання про свято Стрі́тення, одне з найбільших християнських свят, яке відзначається 15 лютого, на 40-й день після Різдва.
Це свято відзначали наші бабусі і дідусі та і зараз у кожніій родині знають про Стрічення. Називають це свято ще Зимобором або Громниці.
В кожній родині збереглися традиції. На Стрітення в церквах святити воду. Разом з водою в цей день святили і свічки, які називали «громничними».
2. Сценка
Заходять 2 дівчинки із свічками.
Дівчата:
- Добрий день цій хаті.
Господиня:
- Добрий день! А звідки ви йдете?
Дівчата:
- З церкви йдемо, свічки та воду посвятили.
Господиня:
- Заходьте до хати. Дуже добре, що пам'ятаєте народний звичай - свічки та воду на Стрітення святити.
Господиня: Давайте й ми запалимо таку свічку, нехай вона захистить нас усіх, наш край, нашу рідну землю від біди.
Запалю я свічку, 2
Щоб горіла,
Щоб вогняна громовиця
Оселю не спалила.
«Подивіться всі на цю свічку - і не будете боятися грому і блискавки» - так говорять за народним повір’ям.
Учениця.1 А я у велике свято
Набрала з криниці святої водиці.
Буду умиватися, сили набиратися.
В людей веселіють, яснішають лиця.
Їм силу бадьору вертає водиця.
3 Легенда про Стрітення Господнє 3
Про свято Стрітення існують легенди
Мама На 15 лютого припадає свято Стрітення, у церковному календарі – Стрітення Господа нашого Ісуса Христа або Стрітення Господнє.
Свято відзначають у пам'ять про те, як Діва Марія принесла до Єрусалимського храму Ісуса Христа на 40-й день після Його народження (народився на Різдво) для посвячення Богові. Там їх зустрів старець Симеон, якому було обіцяно від Бога, що він не помре, поки не побачить Спасителя. Симеон довго чекав цієї події. За переказом, він жив майже 300 років. І одного дня, з навіяння Святого Духа, прийшов у храм і зустрівся з Немовлям – Ісусом Христом. Після цієї зустрічі його душа могла йти до Бога.
У тому ж храмі Діву Марію та Йосифа побачила благочестива вдова Анна-пророчиця. Вона впізнала Спасителя, і славила Господа, і говорила про Нього всім у Єрусалимі, хто очікував пришестя на землю Христа.
На честь події зустрічі в храмі Ісуса Христа з праведним Симеоном і Анною, тобто зустрічі Бога й людини, і встановлено свято Стрітення (зустрічі).
4. Сценка зустрічі Зими і Весни
Вихователь. А ще за народним повір'ям, саме 15 лютого 4
Зима з Весною зустрічаються і сперечаються.
Про володіння свої домовляється.
В цей день сонце повертає на літо,
Все в природі прокидається
Уч. Ще зима по нашім краї
На санчатах роз’їжджає.
Сніжок сипле без зупину –
Вже засипав всю Вкраїну.
Уч. Де не гляну я, надворі –
Всюди бачу білий колір.
Сніг січе безперестанку –
Зима трудиться із ранку.
Уч. І мороз не угаває,
Йому вітер помагає.
Не мети, не мети,
Зимонько, снігами,
А приходь ти до нас
З іграми й піснями
Зима. Іду, іду-у, снігу намету,
З вами разом поспіваю, потанцюю,
Бо ще силу свою чую.
Вихователь . Ось-ось, Зимонько, пропаде твоя сила.
Зима. Хіба прийшов уже час мені з весною зустрічатися?
Вихователь. Аякже, сьогодні ж Стрітення. Саме сьогодні Зима з Весною зустрічаються і міряються силами.
Зима. Ой, а я й забула зовсім, що сьогодні такий день. Ну що ж, позмагаємося з Весною. Подивимося, чия візьме! Тож кличте Весну! 5
Вихователь: Здогадайтеся, що тут? (Випечені пташки «жайворонки» (для учнів). Діти, в народі побутував цікавий звичай, пов'язаний з святом Стрітення. Напередодні свята жінки випікали обрядове печиво у вигляді пташок-жайворонків, їх давали дітям, щоб віднесли в сад, в поле. Люди вірили, що птахи на своїх крилах приносять з далекого вирію весну, проганяють зиму. А називали випечених пташок «жайворонками» тому, що за давніми легендами ця пташка народилася із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосом сповіщає: «Вже весна прийшла, а отже, час виходити в поле орати, сіяти, щоб восени щедрий урожай зібрати». Люди вирішили, що пташки жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, які замикають холод і відмикають літо. 6
Вихователь. Тихіше, діти, послухайте! Весна вже зовсім близько. Прислухайтесь, це ж струмочок весняний співає, а от пролісок прокидається від сну.
Треба Весну закликати.
Найменша дівчинка виходить наперед , простягає ручки до сонечка, Весну закликаючи:
Благослови , мати, весну закликати!
Весну закликати, зиму проводжати!
Весну закликати, зиму проводжати!
Зимонька-візочку, літечко- човночку.
Вихователь. А тепер ще й разом закличемо Весну! 7
Весна, весна, весняночко!
Прийди до нас, паняночко!
(Входить Весна)
Уч. Весна іде, весна іде!
Весну вітаймо, діти!
Весна пісні нам принесе,
Вінки, чудові квіти!
ВЕСНА. А ось і я, весна-красна.
Куди ступаю - сонце сяє,
Усе навколо оживає.
А ще пробуджую від сну
Я нашу землю чарівну.
ВЕСНА.
Як тут серцю не радіти,
Як мені тут не співати,
Коли бачу я, що діти
В честь мою зібрали свято.
Мабуть, вам цікаво дуже,
Хто є хлопчики оці?
Познайомтесь, любі друзі,
Це – весняні місяці.
(Місяці вклоняютъся)
БЕРЕЗЕНЬ
Звуть всі Березнем мене.
Лише зимонька мине,
Тепле сонце викликаю,
Хай земельку зігрівае.
КВІТЕНЬ
Я зовусь в народі Квітнем,
Бо в мій час найперші квіти
Бачать люди на землі.
ТРАВЕНЬ
Я – ясний і теплий Травень,
Одягаю землю в трави,
А сади в рожевий цвіг,
ВЕСНА
Так, синочки-місяці,
Ви, звичайно, молодці.
Тож скажітъ нам, любі діти,
Чим зібрались нас зустріти?
(з’являється Зима)
ЗИМА. Доброго тобі здоров’я, дівчино Весна!
Рано ти пришла, ой рано!
5. ПІСНЯ І ТАНОК «СТРІТЕННЯ»
6. СУПЕРЕЧКА ЗИМИ І ВЕСНИ
Весна. Я вчасно. Сьогодні ж Стрітення! Час тобі царювання над землею передати мені.
Зима. Та ще твоєму царюванню час не настав.
Весна. Ти поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця? Все, що я напрацювала, ти з’їла і випила.
Зима. А от і не все! Не все!
Весна. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а у тебе тиснуться по закутках та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а у тебе люди трусяться від холоду.
Зима. У мене люди не трусяться, я всіх одягаю у кожухи.
Весна. А я - царівна. Куди ступаю - все навколо оживає.
Зима. Я так просто не віддам тобі панування над землею. Давай позмагаємося. А діти нам допоможуть. Діти, допоможемо?
Вихователь Не сваріться, Зимо і Весно. Діти люблять вас однаково. 8,9
Зима. А про мене діти ще й загадки знають. Ану, загадайте мені, а я спробую відгадати.
Уч. Хто наткав полотна
Аж до лісу від вікна?
І сміється-задається:
От така ширина!
(зима)
Уч. Зірка сніжно-біла
На рукав мені злетіла.
Поки ніс її сюди,
Стала краплею води
(сніжинка)
Уч. Сам не біжить, а стояти не дозволяє.
(мороз)
Весна. Про мене теж діти знають загадки
Уч. Тане сніжок,
Зеленіє лужок,
День прибуває,
Коли це буває?
(весною)
Уч. Прокинувсь, і відразу
До сонечка біжить,
Стрибає по камінчиках,
Хлюпоче та дзюрчить
(весняний струмок)
Уч. Що за квітки у ліску
На прогалинці в сніжку?
Білі та блакитні
Квіточки тендітні?
(підсніжники, проліски)
Зима. Мене діти дужче люблять. І вірші про мене знають. Правда, діти?
Прочитайте про мене вірші.
Уч. Ліс і поле, і діброви
Білі одягли обнови.
Це зима нам натрусила
Стільки білого сніжку .
Уч. Ну вже й диво ця зима
Все у біле одягла,
Сонце хмаркою закрила,
І порошу розтрусила.
Білі шубки всім дає
Й подарунки роздає.
Зима. Ой, які чудові вірші! Ось бачиш, Весно, як мене люблять діти.
Весна. Так і про мене діти вірші знають. Так, діти?
Уч. Ще зимові віхоли літають,
Та весни розгін не зупинити,
І дзвінкі краплинки починають
У промінні сонячнім бриніти.
Уч. Хоч земля по-зимовому
Ще одягнута в сніги,
Та у березні додому
Повертаються птахи.
Уч. Утікай, утікай, біла зимонько
Вже нема, вже нема в тебе силоньки.
Вже весна, йде весна чарівниченька,
Потемніє, почорніє твоє личенько!
7. ПРИМИРЕННЯ
Мати. Зимонько! Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші, добрі, даруєте радість людям. Але ти, Зимонько, втомилася і треба тобі відпочити, щоб дорогу Весні звільнити.
Зима. Весно-Весно, почекай!
Мене проганяти не поспішай!
Діти, виручайте!
Килим білий полатайте!
По ньому Веснонька походила
Та проталин наробила.
Мати. А й справді! Давайте допоможемо Зимі полатати килим, бо в народі кажуть: 10 коли на Стрітення відлига, пропаде Весна ще надовго.
(проводиться гра «Полатай килим». Діти закривають латками килим, при ньому пригадують прикмети про Стрітення)
Якщо на Стрітення мороз - то скоро весні бувати
День Стрітення теплий і сонячний - то і весна тепла
На Стрітення із стріх капає - бути затяжній весні
На Стрітення сніг - на дощову, тривалу весну
На дахах довгі бурульки - стільки ще випаде снігу
Мати. Гарно килим полатали, гарно в дорогу Зимоньку зібрали. Але негоже Зимі вирушати в дорогу, не помирившись з Весною. Моя бабуся казала: «Згода дім будує, а незгода - руйнує», або «Мир та братство - найкраще багатство». Діти, а як можна помиритися?
Діти. Мирилками!
Мати. Давайте покажемо цим двом красуням, як ми вміємо миритися.
1. Билися-не билися,
Трохи посварилися,
Потім посміялися,
Друзями зостали
2.Мирилка летіла,
На плече сіла,
Сказала тихенько:
Миріться швиденько!
Мирись-мирись
І більше не сварись.
Мати. А тепер ви, Зимонько і Веснонько, помиріться
Зима і Весна. Ти - не ворог, я - не ворог,
Нам сваритись просто сором
помирились-помирились,
Щоб ніколи не сварились!
Уч. Зимонько, Веснонько, не сваріться. Ви обидві хороші, приносите радість дітям 11 своїми іграми та розвагами. Але ти, Зимонько, втомилася і треба тобі відпочити, щоб Весні дорогу звільнити.
8. ПРОЩАННЯ ЗИМИ
(Зима змучено погоджується)
Що ж, прощавайте, любі діти!
За зиму ви поздоровіли,
Пішли на користь і мороз, і сніг.
І щічки ваші так порожевіли,
Неначе маки розцвіли на них!
Прощавай і ти, Весна – красна,
Прощаюсь з вами усіма.
Здорові будьте! Через рік я знову
Свою вам казку принесу зимову!
(виходить, за нею вибігають хуртовини, хурделиці)
9. КЛЮЧІ ДЛЯ ВЕСНИ
Уч. Ясне сонечко усміхається,
Зима білая вже ховається.
Зима білая з хуртовинами
За горами вже за долинами!
Весні віддамо золоті ключі, бо їй вже теж пора вирушати у дорогу - у неї багато справ на нашій землі.
Уч. Всі ми Зиму проводжали,
Красну Весну зустрічали.
Весно, уквітчай наш край,
Дай нам добрий урожай!
Весна. Піду я далі лугами й лісами, 12
Встелю землю килимами,
Я теплом людей зігрію,
І здоров’я вам навію,
З рідним словом щоб зростали,
Щоб звичаї українські пам’ятали.
10. ВПРАВА «ВСТАВИМО ПРОПУЩЕНІ СЛОВА» 13, 14 11. ЗАВДАННЯ: ЗНАЙДІТЬ 10 СЛІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ВЕСНОЮ, ЗИМОЮ ТА СВЯТОМ СТРІТЕННЯ 15
ІІІ. ПІДСУМОК. 16 1. АСОЦІАТИВНИЙ КУЩ 17
2.ПОДАРУНОК. Для вас подарунок ПАЗЛИ «СТРІТЕННЯ». Які ви зможете скласти і побачити чарівних: Зиму і Весну. 18
3. СЛОВО ВИХОВАТЕЛЯ. Гарно у родинному колі. Хороше Зимоньку провели, Весну-красну зустріли, цих двох красунь примирили. Нехай охороняє вас стрітенська свічка і свята вода. Нехай наші родини будуть здорові і щасливі. 19 та 18 або 16 4. РЕФЛЕКСІЯ. Ось підійшла до кінця наша виховна година. Хто все зрозумів: піднімііть зелені кубики лего, якщо вам дуже-дуже сподобалось – жовтіі, а якщо не торкнулося ваших сердець – червоні.