Свято "Прощавай Букварику"

СЦЕНАРІЙ ПРОВЕДЕННЯ  СВЯТА «ПРОЩАВАЙ, БУКВАРИКУ»

Мета: Вчити дітей виразно декламувати вірші, формувати інтерес до читання. Розвивати акторські здібності, уяву, вміння фантазувати.

Виховувати у дітей любов до книги, дружні стосунки, родинні почуття.

Дійові особи: Поштар Пєчкін, Циганка, Шапокляк, Дівчинка – Плакса, Баба Яга, Пеппі Довга Панчоха, Помилка, Буквар, Читанка, Математика, Рідна мова (учні 5 класу), Літери (першокласники).

На сцену виходять ведучі.

Ведуча Добридень! Раді вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, усі зібралися у залі?
Ведучий Та ні, когось не вистачає…
Ведуча Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.

Ведучий
Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!

1. Є святкових днів багато

На листках календаря.

А між ними  й наше свято –

Вшанування букваря!

2. Ми Букварик почали

Восени вивчати.

А тепер вже на 12

Вміємо читати.

3. Літера перша і перше слово,

З книгою перша серйозна розмова.

Перша сторінка, наступна сторінка,

Успіхи перші, і перші сльозинки.

4. А як важко було нам

Палички писати.

Ставити їх по порядку,

Мов солдатів на зарядку.

5. Ох за них нам попадало,

Бо ставали як попало.

Не вірили ні вчителька, ні мама,

Як важко було ставити їх прямо.

6. Такі муки ми терпіли,

Доки склад числа той вчили.

Зате тепер усі ми

Обчислюємо на високий рівень.

7.Ми сучасні діти,

Все повинні вміти:

Грамотно писати,

Множити, ділити.

8.Ще повинні вміти

Рідний край любити,

Школу і родину,

Нашу Батьківщину.

9.День вітання і прощання –

Свято перших букварів.

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів.

10.Як краплин у морях,

Як зірок угорі,

Як листви на гіллі, -

Стільки книг на землі!

11.Є великі й малі,

Є легкі і важкі.

На полицях, в столі –

Наші друзі книжки.

12. Та одна серед них –

Перша книга із книг:

Ту, що звем «Букварем».

13.Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає вам буквар.

 

14.Із нього слів не вируба сокира,

Це дітям кращий в світі дар.

І мова в нім – легка, співуча, щира,

Дитячі душі гріє він – буквар.

15.Ой було мороки з нами

      Вчительці багато.

      Як слова ми за хвилину

       Вчилися читати.

16.Згадайте, люба вчителько,

Матусі, татусі,

Як «бекали » і «мекали»

Спочатку ми усі.

17.А нині любо слухати,

Як добре ми читаємо.

Подякуєм Букварику

І разом попрощаємось.

     18.  Про труднощі пережиті,

            Про те, як їх ми долали

            Можна стільки говорити,

            Та часу замало.

19.  Любі гості, мами й тата,

        В нас букварикове свято.

        Добре, що прийшли до нас

       На гостину в перший клас.

20.Свято гарним вийти зможе,

Якщо кожен допоможе.

Від пісень і жартів, звісно,

  Хай сьогодні буде тісно!

 Пісня «Ми першокласники»

 

Виходять Мальвіна і Буратіно.

Мальвіна   Ах, невихований хлопчисько! Куди ви йдете?

Буратіно До школи!

Мальвіна  А що ви там будете робити?

Буратіно  Як то що? Бігати, бавитись, розважатись…

Мальвіна  Годі, годі,годі…геть усе на світі переплутав! Буратіно, давайте поговоримо з вами про школу і шкільне приладдя. Я буду загадувати про них загадки, а ви відгадуйте! Добре?

Новий дім несу в руці, двері в ньому на замку.

А живуть в будинку тім книжки, ручки, олівці.

Буратіно

Знаю, знаю, знаю! Це шпаківня.(Мальвіна хапається за голову.)

Що, не так? Підкажіть, діти!

Діти. Портфель.

Буратіно

Так, правильно! І як я раніше не здогадався?

Я до портфеля дуже звик,

і він без мене ні на крок:

Зі мною йде він на урок.

Його я дуже бережу(до себе пригортає),

Бо добре сніжної пори на ньому з’їхати з гори!

Мальвіна Воно і видно, як ви його бережете! Якщо ви з’їжджали на ньому з гори, то зрозуміло, чому він у вас такий. Діти, скажіть, хіба це дбайливе ставлення до портфеля?

Діти. Ні.

Мальвіна. Слухайте, Буратіно, мої наступні загадки. Діти, допомагайте…

Олівці і ручки поскладали

Усі діти у…(пенали)

Буратіно відвертається, відгадують діти.

Вона вкладається в книжки, щоб не шарпать сторінки.

Дуже проста відгадка: цей предмет - …(закладка).

Нею тільки поведи – залишаються сліди.

Що за дивна штучка? Та це просто…(ручка).

Мальвіна Буратіно, годі сердитись! Слухайте наступну загадку.

Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає нам …

Буратіно. Самовар!

Діти. Буквар.

Мальвіна. Ну, що ви, Буратіно! А ось діти відгадали правильно.

Мудрий Букварик всього навчить, якщо захочеш!

Буратіно. Я ж знаю всі-всі букви! І мені вже час іти.

Мальвіна. Зачекай, Буратіно!.. Ось так завжди… Ніколи не вистачає йому часу на навчання! Залишайся з нами на свято

( бере за руку Буратіно і сідають в зал)

 

 (Вибігають 3-і СОРОКИ)

1-а Сорока.

Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!

Чи ви чули отаке:

Нині свято букваря,

А Букварика нема.

Не прийшов до діток вчасно,

Може трапилось нещастя?

2-а Сорока.

Так, я чула в нашім лісі

Диво коїться якесь:

Усі подівались десь,

Ще й букви забунтували!

Лихо хто накоїв це?

3 Сорока.

Ой, не знаю! Ой, не знаю!

ФРАГМЕНТ ПІСНІ «НЕЗНАЙКА НА ЛУНЕ»

Під пісню «Незнайка на Луне» (В. Меладзе)  заходить Незнайко

 

Забігає Незнайко, обходить коло, з усіма вітається за руку.

Незнайко. Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!

Ведучий 1. Що це за несподіваний гість? Ви його впізнали?

 Незнайко. Добрий вечір!

Ведучий 2. Який вечір? Адже зараз день!

Незнайко. А я й не знаю чи вечір, чи день?

Ведучий 1. А чому це ти так кричав?

Незнайко. Та то я від злодія тікав!

 Ведучий 2.. Від злодія? Від якого?

 Незнайко. Від звичайного, який хотів вкрасти мій капелюх!

Ведучий 1. Який твій капелюх? А навіщо він йому?

 Незнайко. Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більший капелюх, тим розумніша голова!

Ведучий 2. Ой, Незнайко! Не сміши нас! У тебе розумна голова? Ось ми зараз перевіримо, що ти знаєш та вмієш! ( показує літеру «К»). Яка це літера?

 Незнайко. Пів жука.

Ведучий 1.  А точніше?

 Діти. Літера «К».

Ведучий 2. (показує літеру «О»). А оце?

Незнайко. Та це кругле яйце!

Ведучий 1. А ви, діти, як вважаєте?

 Діти. Це літера «о».

Ведучий 2. Ну, що ж, Незнайко, нам тебе шкода! Літер ти не знаєш, читати не вмієш.

3 сорока

Ось хто лиха нам накоїв!

Хто читати не хотів!

Хто не вчився гарно в школі!

Хто Букварик загубив!

Незнайко:

Це якась страшна облуда…

Більш чинити так не буду!

Гарно я навчусь читати,

Зможу все переказати.

Годі вже мене повчати,

Я пішов Буквар шукати!

Киця
Мур-няу!..
Хто це галас тут здійняв?!.
Знову цей … Незнайко, (підходить до нього)!
Треба знать тобі ті букви?
Краще грайся, розважайся
І нічим не переймайся…
Літери? Це просто дивно!
І кому вони потрібні?
У– горбате, А – нерівне..
Ну а цю… Не треба й вчити! (показує на літеру «Ц»)
Я без них не знаю лиха
І гуляю у дворі!
З мене приклад всі беріть
І уроки не учіть!

 

Діти співають пісню.

 

Букварик

Мій Букварик, мій Букварик

Він найкращий друг.

Прокидаюсь посміхаюсь

І беру до рук.

Буква «а» на зірку схожа,

Буква «о» проста

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота.

ПРИСПІВ

Завдання просте а, б, в, г, д

Хто такий букварик має

той не пропаде.

 

Треба всім старанно вчитись

Знати головне.

Книжка ця найкраща в світі

Виручить мене.

Буква «а» на зірку схожа,

Буква «о» проста

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота.

ПРИСПІВ

 

(Стук і двері. Заходить Поштар Печкін).

Печкін: Це 1- клас? А чи у вас сьогодні свято? Тоді отримайте листа. (Діти запрошують Печкіна на свято).

Печкін: Дякую вам за запрошення, але я не зможу святкувати з вами. Мені треба доставити листи ще й до інших шкіл. До побачення!

(Учень читає листа:)

«Дорогі мої друзі, я в полоні. Мене викрав злий чарівник. Я зможу повернутися, якщо ви пройдете всі випробування, які послав вам чарівник через своїх посланців. Покладаю на вас надію. З нетерпінням чекаю визволення. Ваш Букварик.»

Вчитель: Щоб врятувати Букварика, потрібно скласти «Чарівну квітку», а пелюстки цієї квітки у посланців чарівника. Кожна пелюстка – це завдання, яке потрібно неодмінно виконати. То що ж маємо робити? Допоможемо Букварику? Тоді заплющуємо очі і чекаємо до тих пір, доки буде лунати музика.

(Лунає «чарівна» музика , а коли діти розплющують очі, перед ними танцює Циганка).

Циганка: А ви хто такі?

Учень : Ми першокласники.

Циганка: Давайте я поворожу вам, які оцінки будуть у 2 класі.

Учень: Не треба нам ворожити. Ми і без тебе знаємо, що оцінки у нас будуть тільки високого рівня. Краще скажи, яке завдання нам треба виконати, щоб отримати пелюстку.

Циганка: Яку пелюстку?! Краще в карти зі мною пограйте.

Учень:Мар’яна Федорівна, а хіба дітям можна в карти грати?

Вчителька: Звісно – це не дитяча гра, але ж треба виручати Букварика, то ж доведеться спробувати. А якщо буде важко, то гості нам допоможуть.

(Циганка дістає з рукавів карти з прикладами і показує дітям . Діти відповідають).

Циганка:(до гостей) Хіба вони вміють рахувати? Адже це тільки першокласники.

(Діти розв’язують приклади)

Циганка: Вгадали.

Учень: А ми не гадаємо, ми так усе знаємо. Віддавай пелюстку.

(Циганка віддає дітям пелюстку .

Знову звучить музика і з’являється Шапокляк).

Шапокляк: Привіт, малявки! Щоби такого зробити поганого? Не віддати вам пелюстку чи що? Гаразд не плачте. Якщо ви правильно будете відповідати, то станете моїми друзями і отримаєте свою пелюстку. (Показує

Відповідайте: - так або – ні!

• Треба гарно вам читати? (Так)
• Треба менших ображати? (Ні)
• На перервах верещати? (Ні)
• Парти всі розмалювати? (Ні)
• Друзів треба виручати7 (Так)
• Треба слухати матусю? (Так)
• Тоді дратуйте хоч бабусю! (Ні)
• У класі вибийте шибки! (Ні)
• Вчительці робіть все навпаки! (Ні)
• Чи хочете друзями моїми стати? (Ні)
• Та я ж вас краще вчительки буду навчати! (Ні)

Тоді беріть пелюстку і забирайтеся геть. З такими розумненькими і добренькими я й сама не хочу дружити.

(Знову звучить музика і з’являється Карлсон).

Карлсон: Я сьогодні сюди поспішав

З жахливим нетерпінням

І моторчик недаремно

Змазував варенням.

• Вам потрібна пелюстка,тоді відгадайте загадки.

1.Стоїть веселий світлий дім,

Дітей багато дуже в нім.

Там пишуть і рахують,

Читають і малюють.( школа )

2.В сумці зошити, буквар.

 Хто до школи йде ? (школяр )

3.Хто скликає на урок ?

 Дітлахів веселих

 То дзвенить шкільний ... (дзвінок )

4.Кожен ранок йдеш до школи

 І в мене складаєш знову

 І зошити, і книжки.

 Як ти звеш мене, скажи ?( портфель )

5.То в клітинку, то в лінійку

 Написати тут зумій-но,

 І намалювати можеш,

 Називаюся я ..... ( зошит )

6.Невеличка хатка,

 В ній живуть малятка.

 Ми їх , гостроносих,

 У портфелях носим. ( олівці )

7.Не вмію читати

 А весь вік пишу. (ручка )

8.Коли хочеш ти читати,

 То мене повинен знати.

 Всіх я розуму учу,

 А сама завжди мовчу. (книжка )

• Ой ,які ви молодці, беріть пелюстку.

(Карлсон віддає дітям пелюстку )

 (З’являється Баба Яга).

Баба Яга: А це що за публіка зібралася? Противні першокласники. Пелюсточка потрібна? Ха- ха ха! Спочатку мої завданнячка виконайте, а тоді подивимось.  А чи під силу вам таке завдання?

 Допоможете мені складати вірші? Я буду починати, а ви додавати «І я».

 

1. Я сьогодні рано встала. І я!
2. Чисто все поприбирала. І я!
3. Каву чорну заварила. Не я!
4. Кицьку нею отруїла. Не я!
5. Ох, які ви неуважні! Не я!
6. З усіма тепер вітаюсь. І я!
7. Щиро всім я усміхаюсь. І я!
8. Я друзям всім допомагаю. І я!

9.Цвяхи в крісло забиваю. Не я

Баба яга:Ти подивись які вони розумні,Ларочко . А чи всі у вас такі?

Діти: Так.

Я вами задоволена - беріть пелюстку.

(Баба – яга віддає дітям пелюстку)

(Звучить чарівна музика. Забігає Червона Шапочка)

Червона Шапочка.  Бабусенька рідненька зі святом привітала,

Таку чудову шапочку мені подарувала.

Я в ній – дуже гарна, очей не відвести.

Ходжу я в цій шапочці зранку й до ночі,

І коли йду спати – знімати не хочу.

Дорослі і малята здалеку впізнавали,

Тому Червона Шапочка усі мене прозвали.

Червона Шапочка: Здрастуйте, любі друзі! Я дуже рада за вас. Ви вже майже рік провчилися у школі, закінчуєте перший клас. Я також хочу. Бо знаю, що там добре, весело, можна погратися.

 

Разом зі мною на свято повинні були прийти казкові герої. Але, на жаль, вони не змогли приїхати. Надіслали лише телеграми. Спробуйте впізнати, хто це.

• «Дуже засмучена. Мишка випадково розбила яєчко. Прийти не зможу.»(Курочка Ряба)
• «З’їв семеро козенят. Болить живіт.»(Вовк)
• «Приїхати не зможу. Тато не зробив мені човник і весельце.»(Івасик Телесик)
• «Терміново викликали лікувати звірів в Африку. Не встигну повернутись.» (Лікар Айболить)
• «Ніяк не витягнемо ріпку, тому прибути не зможемо.»(Дід)

Червона Шапочка: Бачу,  ви добре знаєте казки. Молодці. Я вами задоволена - беріть пелюстку.

Діти виконують пісню «Вчать у школі»

З’являється Чарівник і звертається до присутніх.

Чарівник: Бачу ви кмітливі, винахідливі , розумні діти. Всі мої завдання виконали. Я навіть подобрішав. Але я злий чарівник і так просто не здамся. У мене є ще одна умова. Якщо вона буде виконана, то вернеться ваш Букварик цілим і неушкодженим, а якщо ні, то пропало ваше свято. Моя умова в цьому конверті. А я зникаю. Мене не шукайте. Запам’ятайте: не виконаєте умову не вернеться Букварик! (Віддає вчителеві конверт і зникає).

Вчитель: Ну й налякав нас цей Чарівник. Але ми теж не здамося. Подивимось, що тут.

(У конверті завдання для батьків).

1) Яка шоста буква алфавіту ? ( Д )

2) Скільки букв в українському алфавіті ? ( 33 )

3) Скільки голосних звуків в українській мові ? ( 6 ). А звуків ? ( 10 ) .

4) Як називається крупа із проса ? ( Пшоно ) .

5) Який сьогодні день тижня ?

6 ) Який місяць року має найменше днів ? ( Лютий ) .

Вчитель: молодці наші батьки, не підвели. Заробили останню пелюсточку. Наша квіточка ожила, засяяла яскравими барвами.

                                       Діти танцюють танок квіток.

Вчитель:То де ж наш Букварик?

(Заходить Букварик).

Букварик: Дякую ,що не забули про мене , що врятували .

Я – Букварик , вам відомий .

Дуже гарний , малюнковий

Залюбки всіх вчу читати .

Нема часу спочивати

Кожен рік мене листають

Ніжні пальчики нові …

Хай же розум здобувають

Любі дітоньки малі .

Щиро зі всіма ділюся –

Не шкодую своїх знань;

Безліч хитрих і цікавих

Маю для малят завдань .

Тож зростайте , діти милі ,

І читайте залюбки .

Буквар : За пісню дуже дякую , вам діти !

Всіх першокласників я хочу запросити

У подорож веселу та цікаву

Бо всі ви маєте на це сьогодні право .

Шановні , мої діточки !

У цей святковий час

Веселе місто Алфавіт

Запрошує всіх вас .

Діти беруть в руки літери (перед собою )

Діти: Ми літери відомі ,

Ми всякому знайомі ,

Але про кожну літеру

Ви знаєте не все

Ми літери незвичні

Ще й дуже симпатичні .

А тому кожному гостю нашого свята ми даруємо « Абетку побажань».

 

А – активності творчої .

Б – безхмарності небесної .

В – віри розсудливої .

Г – глузду неміряного .

Д – достатку життєвого .

Е – економії розумної .

Є – єдності сімейної .

Ж – життя безкінечного .

З – здоров ‘ я безмежного .

І – імені чистого .

К – кохання доброго .

Л – людяності щирої .

М – мрії здійсненної .

Н – наснаги професійної .

О – обрію барвистого .

П – посмішки чуйної .

Р – радості всесильної .

С – спокою літнього .

Т – теплоти родинної .

У – успіху великого .

Ф – фантазії гармонійної .

Х – хліба цілющого .

Ц – царини домашньої .

Ч – чарівності приємної .

Ш – широти духовної .

Щ – щастя невичерпного .

Ю – юності сердечної .

Я – ясності майбутньої .

Буквар:Спасибі , друзі , за слова хороші ,

Бажаю дванадцяток вам !

У зошитах , в щоденниках , в журналі

Нехай стоять вони на радість нам

Але у мене для вас є ще один сюрприз.

Це підручники нові для навчання дітворі.

(Виходять Читанка, Рідна мова, Математика)

Читанка: Я ваша перша читанка,

                   Красива в мене свитонька.

                   Цікаві сторінки, є вірші і казки.

                   Покажу вам сто земель

                   І космічний корабель.

                   Даруватиму щодня

                   І забави, і знання.

Рідна мова:Як найчарівніша колискова

                    Плекає вас з дитинства рідна мова.

                    То піснею злине, то гарною казкою,

                    То словом догани, то доброю ласкою. 

                     Під мамине слово ви виросли нишком.

                     Шануйте, друзі, цю гарну книжку.

Математика: Один, два, три, чотири, п’ять!

                      Вміють діти рахувать.

                      Дуже точна я наука

                      І мене всі люди вчать.

                      Я потрібна всім – це знайте,

                      Математику вивчайте!

Вчитель: Малята, ваші нові підручники подарують вам багато нових знань. Ну а ми їм сьогодні подаруємо частівки.

Виконують частівки.

***

Приготуйте фотоплівки

І зніміть на згадку нас.

Заспіває вам частівки

На прощання перший клас.

***

Як були ми ще малими,

Всі казали :малюки!

А тепер не малюки ми-

Ми вже справжні козаки!

***

Ми навчились рахувати

І письмово, і в умі.

Нам не треба калькулятор,

Калькулятор – ми самі.

***

Всі навчилися писати,

Ну і я навчився теж.

Кажуть вчителька і мати:

«З ліхтарем не розбереш».

***

Я труджуся, наче бджілка,

Бач, як гарно я пишу!

(співає дівчинка, показуючи зошит хлопчику, який продовжує частівку)

Дай мені до понеділка,

Завтра батьку покажу.

***

Всі куплети доспівали,

Закінчився перший клас.

Другокласниками стали,

Привітайте дружно нас!

Першокласники:

1. Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас.

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас став наш перший клас.

2. Все починається в житті з малого:

З зернини - хліб, з промінчика – зоря.

А люди всі свою дорогу

Починають з Букваря.

3. Добрий , Букварику,

Перша книжко!

Хочеться навіть плакати трішки.

4. Жаль розлучатися, хоч і треба.

Ми не забудем ніколи про тебе.

5. Спасибі тобі за добру науку.

За паличку першу і першу букву.

6. Ми пам’ятатимем довгі роки

Добрі і мудрі твої уроки.

7. Прощавай, Букварику,

Наш найперший друже!

Всі:   Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже!

Пісня « Прощавай Букварику «

Вчитель: Вам, шановні батьки, «Спасибі» хочу я сказати

За допомогу у навчанні, старанність, витримку, любов.

За те, що вчились рахувати, старанно букви всі писати

Та гарно – гарно малювати. Це перший крок!

Попереду – ще десять років!

Учитель. Давайте подаруємо нашим рідним пісню

                                                 «Україна – це ти»

 

 Вчитель
Дитинство веселковими мостами,
Як в казці, швидко – швидко пролетить,
А потім юність росами – стежками …
Всі роки в школі – найсвітліша мить!
Тому у дружбі, радості зростайте,
Хай сонце щастя світить вам щораз.
І перше свято це запам’ятайте.
Нехай щастить вам в добрий час.

 

Вчитель:Дорогі діти! Шановні гості ! Наше свято добігає свого кінця. Ми щиро вдячні тим, хто завітав на наші перші жнива. Сподіваюсь, що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться у серцях наших дітей назавжди!