Свято "Прощавай, Букварику!"

                                Свято   «Прощавай, Букварику!» 

(Навчання грамоті відбувалося за «Букварем» Катерини Пономарьової)  

Дійові особи : Букварик ,  Читалочка,  Родзинка,  Нехочуха,

Обладнання: плакат, на якому записаний текст для читання; набори букв для складання слів, ребуси, шкільні речі

1-ий учень

Сьогодні надзвичайне свято - 

Таке в житті буває раз.

З Буквариком зібравсь прощатись

Веселий, дружний перший клас!

 

2-ий учень

Як перше вересня дзвіночком

 Зізвало всіх у  школу нас,

Відтоді ми звемося гордо:

У нашій школі – перший клас!

 

3-ий учень

Відтоді міцно подружились

Ми із Буквариком малим,

По ньому ми читати вчились,

По світу мандрували з ним

 

4-ий учень 

У ньому на сторінці кожній

Веселі букви стали в ряд.

Вони, узявшись за руки,

Утворюють спочатку склад.

 

5-ий  учень

А із складів, що поруч стали,

Утворюються вже слова..

Так ми уперше прочитали:

 Мама, Україна, дітвора.  

 

 

 6-ий учень

І вже читаєм ми і пишем,

Бо ми вже діти не малі,

А справжні, грамотні, писемні,

 Розумні славні школярі. 

         7-ий учень

  І ми  пишаємось, звичайно,

І гордо носимо це звання.

І всім сьогодні кажем чесно:

В нас від Букварика знання.

 

8-ий учень

Ми знаємо тепер багато,

Букварик наш навчив читати,

Коли б ми з ним не подружились,

То ми б всього могли б й не знати.

 

9-ий учень

Тож із Буквариком прощатись

Настав таки вже час,

Чому ж улюбленої книги

Нема ще досі серед нас?

 

Звучить музика, заходить Букварик з Читалочкою та Родзинкою

Букварик                                                                                                                 Вітаю вас, шановні діти!

Така вже доленька моя,

Що можу з вами в класі бути

Один лиш рік!

Та будем весело прощатись,

Щоб я від ваших  сліз не змок,

Доречним буде в нас на святі

Веселий запальний танок.

Нехай дзвенить весела пісня,

Нехай смішний звучить тут жарт,

Адже від мене до науки

Взяли ви впевнено всі старт! 

10-ий  учень

Рідний наш Букварику,

Ми тебе любили,

Ми з тобою весело

Й радісно дружили.

Та прийшла пора прощатись,

Час з тобою розлучатись.

 

11 –й учень

Сідай, Букварику, спочинь,

Тобі ці жарти і пісні,

Вітання наші голосні.

 

Звучить пісня Наталі Май «Букварик»                                                        (Слова пісні)

 Мій букварик, мій букварик, -
Він найкращий друг.
Прокидаюсь, посміхаюсь,
І беру до рук.
Буква "А" - на зірку схожа,
Буква "О" – проста.
Гарно вчитись допоможе
Книжка золота!

Завдання просте - А, Б, В, Г, Д.
Хто такий букварик має,
Той не пропаде!

Треба всім старанно вчитись,
Знати головне.
Книжка ця найкраща в світі,
Виручить мене.
Буква "А" - на зірку схожа,
Буква "О" – проста.
Гарно вчитись допоможе
Книжка золота!

 

               Букварик

   -Спасибі вам, першокласники, за гарну пісню!  Але я прийшов до вас не один, а зі своїми помічницями. Пам’ятаєте їх?  Це   Читалочка, а це Родзинка. А тепер виконайте завдання,  які для вас підготувала моя помічниця Читалочка.

Читалочка

 - Перше моє завдання буде наступним. Треба прочитати текст,

  який ви бачите на плакаті.

    Дякую, мамо, за ніжні долоні,
Ласку, турботу та ночі безсонні,
За ту колискову, що вночі співала,
Бажаю, щоб сліз твої очі не знали.

Вчитель: 

-Про кого ви прочитали вірша? Окрім того, що мами піклуються про вас, саме вони допомагали вам навчитись читати. За це їм велике спасибі.

        Читалочка

          -Ви дуже гарно впоралися з першим завданням. Мені сподобалося, як ви читаєте. Тепер виконаємо друге завдання. Це гра «Живі букви».

Потрібно 2 команди по 5осіб. Перша команда з букв складає слово «абетка», а друга команда складає слово «звуки»

-Молодці. Гарно виконали мої завдання

        Вчитель

-Що ми робимо зі звуками мовлення? А скільки голосних звуків?

-Що ми робимо з буквами? Скільки букв в українському алфавіті      Букварик                                                                                                                                                          -А тепер свої завдання вам пропонує Родзинка.                                                          Родзинка

-Я вам загадаю загадки про шкільні речі. Слухайте і відгадуйте :

То в клітинку, то в лінійку,

Написати в ній зумій-но,

Й намалювати  зможеш,

Називаюся я … (зошит).

 Носики в нас кольорові:

Білі, чорні та бузкові,

Жовті й сині на кінці.

Це, звичайно ж,… (олівці).

 

У портфелі є хатинка —

ручки там живуть, резинка,

клей, лінійка, кутники́ —

школярів помічники.

                                        (Пенал)

Відрізок накреслити

Вона допомагає.

Хто здогадався, що це,

Той і відповідає.  (Лінійка)

 

Дерев’яний та довгенький,

Хвіст у нього є маленький.

Як у фарби хвіст мокає,

Все навколо розцвітає. (Пензлик) 

 

Цю з підручниками скриню

Я зранку  несу  на спині.

Як до школи прибігаю,

То тоді її знімаю. (Рюкзак)

   Родзинка

-Молодці. Ви гарно навчились відгадувати загадки. 

 

Вчитель

-Ой, а хто це до нас ще йде?

Звучить пісня «Нехочуха». В зал заходить «Нехочуха», виконуючи танцювальні рухи під пісню.                                                                                                       (Слова пісні)

Я не хочу спати, книжечки читати,

Ліжко застеляти теж не хочу я!

Хочу я співати, грати, танцювати,

Не-не-нехочуха я! Не-не-нехочуха я!

Я!

 

Приспів:

Нехочуха, нехочуха,

Бо заклало мені вуха!

Нехочуха, нехочуха,

Нехочуха я!

Нехочуха, нехочуха,

Бо заклало мені вуха!

Не-не-нехочуха я!

Не-не-нехочуха я! Я!

 

Я не хочу знати, літери писати,

Цифри рахувати теж не хочу я,

Хочу я співати, грати, танцювати,

Не-не-нехочуха я! Не-не-нехочуха я!

Я!

Нехочуха

-А чого ви тут всі зібралися?

 

Вчитель:

-У нас свято «Букваря». Діти йому дякують за те, що він їх навчив читати.

 

Нехочуха

-Але вчитися – це ж так нудно.  І  ви всі добре вчитесь?   Я йшла по дорозі і знайшла ось такі аркуші. На них щось намальовано, записані якісь значки. Ви можете підказати мені, що тут написано.  (Діти розгадують ребуси.)

 

Вчитель:

-Що записано на аркушах, які знайшла Нехочуха?

 

Нехочуха

-Спасибі, що допомогли мені розгадати ці ребуси. Але  невже ви в школі тільки сидите на уроках і ніколи не відпочиваєте?

 

Вчитель:

-Для відпочинку у дітей є перерви.  Під час перерв  вони і відпочивають.

 

Флешмоб під пісню Таранівської «Перерва»

 

Кожен ранок на світанку

На шкільний поріг іду.

Тут багато я дізнаюсь.

Друзів щирих я знайду.

Ми малюєм і читаєм,

Справ багато має клас.

Тільки знову про перерву

Мріє кожен раз у раз.

 

Приспів:

Знов дзвінок сміється,            

Пісня його ллється -              

І за мить чарівну оживає клас.    

Всі це слово знають і її чекають. 

Бо перерва - справжнє свято в нас!  (2)

 

Починається перерва -

І вирує все навкруг.

Це вона без перебільшень

Школяреві кращий друг.

Хтось стрибає, наче м'ячик,

Хтось підспівує пісні,

Хтось із серденьком записку

Знову передав мені.

 

Приспів.

 

Довго тягнуться уроки,

А перерва збігла в мить.

Дуже тяжко непосилям

У такім режимі жить.

Ми благаємо дорослих,

Зрозуміти просим нас.

Між перервами уроки

Будуть хай тепер у нас.

Приспів.

 

Нехочуха

 -О, я бачу, що в школі весело жити.  Мабуть, у наступному році я теж піду до школи.

  Вчитель

-Ось і добре.

-А зараз послухайте жартівливі вірші про дітей і навчання, які розкажуть учні.

 

Вчитель: - Спочатку діти не розуміли, що писали в своїх зошитах.

1.Вірш Петра Кролюка «Що писав»

 - Чого тебе навчили нині в школі?
Питається матуся у Миколи
В один із перших вересневих днів.
- Писати, – першокласник відповів.
- Що ж ти писав? – допитується мати.
- Не знаю, бо не вмію ще читати. .

 

Вчитель: - З дітьми нашого класу траплялися і такі історії.

2.Вірш Петра Кролюка  «Що разом»

Малесенька Оля
В саду окрай хати
З букварика літери
Вчиться читати.
-    Ось, бачиш, комашка, –
Вчить старша сестра, –
Під нею три букви,
Їх знати пора.
Це О-о-о, – тягне Оля, –
Це Си, а це А-а-а,
-    А що буде разом?
-    А разом… бджола.

Вчитель: - На початку навчання читанню траплялось і таке.

4.Вірш Петра Кролюка «Грамотій»

- Ти в нас грамотний такий,
- Хвалить мене мама. –
Тільки хто ж  чита книжки
Догори ногами!
Книгу я кручу – дива!
Не збагну нічого –
Де у книжки голова?
Де у книжки ноги? 

Вчитель :- Під час уроків бувало, шо учень і вчитель не розуміли один одного.

3.Вірш  Петра Кролюка  «Чесний Павлусь»

Учитель каже учню Гмирі:
- Я мав, Павлусю, десять слив.
Із них тобі я дав чотири,
А скільки ще собі лишив?

Як хлопець чесний і правдивий,
На те відповіда Павлусь:
- Чи ж ви мені давали сливи?
Мабуть, то іншому комусь!..

Вчитель:- Дуже – дуже рідко, але все ж таки першокласники порушували дисципліну під час уроків. Тоді доводилось викликати до школи батьків. Ось що з цього виходило.

5.Вірш  Віктора Насипного «Дивиться»

В школі вчителька питає
учня свого зранку:
— Я ж батьків твоїх хотіла
бачити, Іванку!
Певно, ти забув сказати?
Не привів чого ти?
— Зараз. Зараз. Ось, дивіться.
Я приніс їх фото.

Вчитель: - Дорогою додому  іноді відбувалось наступне.

 

6.Вірш Сергія Воскрекасенка «Футболіст» 

 Прибіг Іванко з школи й миє руці, 
І шапка в нього теж уся в грязюці.
Матуся   свариться:
—  Чия   робота  це,  чия?
—  То хлопці, мамо, слово честі, то не я...
—  Що — хлопці,  що? — у  нього   мати   запитала.
—  Вони  моєю шапкою в футбола  грали...
—  А ти ж де був? — тут батько закричав.
—  А я...,  а  я... ворота захищав.

Букварик

-Мені дуже сподобалося з вами працювати.  Але настав час прощатися. Йду готуватися до зустрічі з наступними першокласниками.

 

13 учень

Добрий, Букварику! Ти – перша наша книжка!

Хочеться навіть поплакати трішки.

Жаль розлучатись, хоч і треба,

Ми не забудемо  ніколи про тебе.

 

Всі

Прощавай, Букварику,

Наш найперший друже!

Ми тобі, Букварику, Дякуємо дуже!

 

Букварик

-До побачення. 

Разом з Буквариком уходять  Читалочка,  Родзинка,  Нехочуха 

 Відбувається нагородження дітей у різних номінаціях