Свято "Прощавай, початкова школо"

Ведуча 1.  Доброго дня, дорогі наші батьки, вчителі та шановні гості!

Ведуча 2. Ми всі раді вас вітати у цій залі.

Ведуча 1.  Сьогодні у нас найрадісніший та найсумніший день. Найрадісніший – бо ми дорослішаємо, мріємо навчатися далі, працювати, творити й жити.
 

Ведуча 2.  А найсумніший – бо ми прощаємося з нашим затишним куточком, в якому раділи й сумували, плакали й сміялися всі чотири роки. Прощаємося з нашою вчителькою, яка віддала нам всю свою ласку і любов.

Ведуча 1.   Але сьогодні свято, і давайте, дорогі наші гості, не сумувати, а згадаємо всі чотири роки нашого навчання так, щоб вони залишились у пам′яті ...

 

Ведуча 2. У мене виникла цікава ідея?

 

Ведуча 1.  Яка?

 

Ведуча 2. Давай спробуємо зняти фільм.

 

Ведуча 1. Прекрасно! А назвемо ми його «На причалі прощання».

 

Ведуча 2. Отож, зараз пригадаємо, з чого все починалось?

 

Ведуча 1. Дубль 1, серія 1: «Пологове відділення».

(Плач новонародженої дитини, вибігають два татусі з букетами квітів)

Тато 1.  Привіт,___________!

 

 Тато 2.   Привіт, __________!

 

 Тато 1.   З ким тебе привітати?

 

 Тато 2.  У мене донечка. А у тебе?

 

 Тато 1.  Сина маю. Продовжувача роду!

 

 Тато 2.   … Та де ж вони так довго? Чому не виходять?

 

 (виходить медсестра, виносить двох малюків, за нею дві дружини)

 

 Медсестра.  Вітаю, татко! (віддає одну дитину таткові). І вас теж! (віддає другому). Приходьте до нас ще!

 (тати вітають дружин, заглядають до дитини, чути дитячий сміх).

Тато 1.  Привіт, мій маленький!

 

Тато 2.  Ходімо додому, моя крихітко!

(Виходять)(Звучить пісня. На сцені з’являються батьки-читці)

Мама 1.  Ще недавно дітками малими

 Були наші доньки і сини.

 Мріяли тоді ми щогодини,

 Щоби швидше підросли вони.

 

Мама 2. Як були маленькі, довго спали.

 Засинали, де тільки могли.

 Світ цей як могли, так пізнавали,

 З іграшками нерозлучними були.

 

Мама 3. Ми учили їх любить природу,

 Знати все про світ, в який ідуть.

 Вірили у те, що, як і браття менші,

 Так й вони батьків не підведуть.

 

Мама 4. Поруч завжди були мама й тато,

 Але діти залишалися й самі,

 Як раптово поверталися в кімнату,

 То дітей не пізнавали ми.

 

Мама 5. Поступово діти підростали,

 Стали нам, батькам, допомагать.

 То помили посуд, то попрали,

 То з собачкою ходили погулять…

 

Мама 6. До науки тяга була змалку,

 Казочки читали дітям ми.

 Ноутбук, комп’ютер і «стіралку»

 Все опанувать самі змогли.

 

Мама 7. Нещодавно школа їх зустріла.

 Першокласниками стали всі.

 Швидко так дитинство пролетіло..

 Сьогодні вже вони – випускники.

 

Мама 8. Зупинись, миттєвість промениста!

 Зупинись! Погляньте всі на них!

 Б’ються в унісон і урочисто

 Тридцять сердечок молодих!

 

Музика. Виходять всі учні по парах і стають на своє місце.

 

Хлопушка. Дубль другий, серія 2 «Перший дзвоник».

 

1.Ми пригадаєм той дзвінок веселий,
що продзвенів нам перший раз,
коли ввійшли ми з квітами у школу
у свій найкращий перший клас.

2.Ми всі були смішними малюками,
Коли зайшли уперше у свій клас,
Коли дали нам зошит з олівцями
Й за парти посадили в перший раз.

3.У дівчаток – бантики пишні,
І портфелики в руках.
Губки – наче спілі вишні,
і цікавість у очах.

4.Хлопчики усі – швиденькі
І рухливі , і меткі,
Ми були такі маленькі,
А от виросли які!

 

5.А сьогодні зібрались дружно ми на свято,

Схвильовані, як в перший раз,

Щоб всім удачі побажати
І перейти у п’ятий клас.

 

6.Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас.

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас буде п’ятий клас.

 

7.Ці чотири роки всі ми разом йшли,

Хвилювання й радість поділяли!

Разом і навчались, і росли.

І свята всі дружно відзначали.

 

8.Сьогодні ж свято – це для нас!

Лунає музика – для нас!

В садках бузок зацвів – для нас!

І сонця промінь – теж для нас!

 

9.Хай музика лунає дзвінко

 І тоне в квітах урочистий зал

Ми починаємо наш перший –

Всі. Випускний бал.

Пісня

Хлопушка. Дубль третій, серія 3 « Маленькі – гарненькі, прощавайте».

 1.Ми перегорнемо листки

Життя шкільного враз,

Вже зараз ми випускники,

Але колись ішли до школи в перший клас.

 

 2.В той день світило сонце ясно,

 Навколо так було прекрасно.

 І вчителька промовила звертання:

 «Ну що, розпочнемо навчання?»

 

3.До успіхів було далеко,

Нам заважали балачки.

І виявилось – ой, нелегко

Писати палички й гачки

 

4.Так поступово ми звикали

Тримати ручки й олівці.

вже нас контрольні не лякали,

Ми часто чули: «Молодці!»

 

5.Ми всі засвоїли чудово

Прикметник, суфікс, дієслово.

Диктантів купу написали.

Досвідченими трохи стали.

 

6.Уроки всі свої учили

Із групою, і вдома.

А часом вчили на перервах –

Усім ця річ відома.

 

7.Чотири роки разом ми ішли –

Всього було: комусь носи товкли,

У голос вчителя замріяно вслухались,

І, галасуючи, в їдальні всі штовхались.

 

8.Чотири перших роки промайнуло,

 Тих незабутніх шкільних літ.

 І сьогодні, мов пташата з гніздечка,

 Ми летимо у доросліший світ.

Пісня

Хлопушка. Дубль четвертий, серія 4 «Побажання - пробачення».

 1.Хоч сьогодні в нас і свято,

 Тільки є одна печаль,

 Вчителька не йде у п’ятий.

 Розлучатися так жаль!

 

 2.Мене до школи мама привела,

Та вчительці, як скарб, передала.

Так гарно й радісно було в той день мені,

Бо з того дня матусь вже мав я дві.

 

3.Прощавай, наша вчителько перша,

Ми сьогодні від тебе ідем.

Та сюди ще не раз повернемось,

Свою радість тобі принесем.

 

4.Ми любим свій дім і добру, рідну школу,

Учительку – за щирість, теплоту.

Для нас ви будете  завжди молодою,

І ми нізащо не забудем вас.

 

 5.Перша вчителька!

Добра, терпляча,

Наче мама була нам малим.

І любов її щира, гаряча,

Зігрівала сердечко усім.

 

 6.Ой, нема де правди діти,

Було всяке серед нас:

Той у школі звик шуміти,

Я запізнювався в клас.

 

7.Пустували не раз і не два,

І уроки зривати уміли,

В вас боліла від нас голова,

Але ви все одно нас любили.

 

8.Та такого не було,

Щоб робив це хтось на зло,

Бо усі ми повсякчас,

Дуже-дуже любим вас!

 

  9.Ой, мороки було з нами

Вчительці багато,

Як по 100 слів за хвилину

Вчились ми читати!

 

10.Прийдуть до вас нові маленькі діти,

Ви їх так само будете навчать.

А в перші дні, буває так нерідко,

Вам буде якось нас не вистачать.

 

11.Нам теж без вас незвично буде трішки,

Але до всього треба нам звикати.

Ми в цьому році більш складніші книжки

Вже самостійно будемо вивчати.

 

12.Останнє нині в нас побачення,

Нам сумно розлучатись з вами.

І просимо у вас пробачення.

Ми найщирішими словами.

 

13.Ми Вас любимо так щиро!

Пам’ятайте і Ви про нас.

А тепер для Вас цю пісню

Заспіває весь наш клас.

Пісня

Хлопушка. Дубль п’ятий, серія 5 «Присвячуємо нашим вчителям!»

 

1.Ми всі закінчили четвертий свій клас,

І старше життя вже чекає на нас.

Але ми сьогодні в останнє свято

Велике "спасибі” повинні сказати

Всім вчителям в урочистий цей час,

За те, що навчили ви добре всіх нас!

 

2.Учителі найкращі, рідні,

Ну як не дякувать вам в цей час

За те, що розум, щирість, вміння –

Все віддавали ви для нас.

 

  3.Свої надсилаємо вам привітання,

Найкращі прийміть від нас побажання.

У святковий, веселий і радісний час

Звертаємо нашу увагу на вас!

 

4.Сьогодні ми хочемо щиро подякувати Лесі Богданівній, Руслані Володимирівній,

Лідії Богданівній,____________________, Оксані Зіновівній, ____________________,

___________________.

 

5.Дорогі наші наставники – учителі!
Хай праця вам радістю буде,

Хай завжди вам дякують люди,

Хай щастя вам ллється, як море,

Ніколи не знайте нудьги, ані горя.

Здоров’я, успіхів бажаємо вам,

Спасибі невтомним вашим серцям.

Квіти, і шана вам, і земний наш уклін!

Квіти для вчителів.

Пісня

Хлопушка. Дубль шостий, серія 6 « Найрідніші – дякуємо!»

 

1.Ми хочемо привітати мам і тат, 

Що разом з нами початкову школу

Сьогодні закінчили, з днем оцим,

Трохи сумним, але таким святковим!

 

2. . Здоров’я вам ми, любі, всі бажаєм,

Завжди до вас ми на пораду йдем,

І щастя вам у ріднім нашім краї,

Добробуту з прийдешнім кожним днем.

 

3. Бо без батьків чого ми в світі варті,

Без маминої ласки і тепла

І без батьківської строгості і жарту,

І без свого родинного тепла.

 

4.Ви ж нас, як пташат, в гнізді зростили,

Давали дітям раду, як могли.

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

 

5.Чотири  роки нас водили вранці,

Несли портфелі наші, ранці,

Із нами ви уроки вчили,

І малювали і лічили.

 

6.Писали з нами твори вдома,

І як встигали, невідомо,

При цьому готувати їсти,

Білизну прати, місити тісто.

 

7.Нести домашнії турботи,

Ходити на свою роботу,

І залишатися на диво

Красивими і молодими.

 

8.Ми любим вас, кохані мами й тата,

Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

І щоб в житті ніколи не хворіли.

 

 

9.Хоч часом ми буваємо нечемні,

І дуже ви хвилюєтесь за нас,

Але у серці знаємо, напевно:

Ми більше радуємо вас.

 

10. Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамонько рідна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю!

 

11. Татку, татусеньку, таточку, тату,

Кращого в світі немає навкруг!

Татоньку, хочу тебе я обняти –

Ти – мій порадник, заступник і друг!

 

12.Я й до бабусі з любов'ю звертаюсь:

Бабцю, бабуню, бабусю моя!

І до бабусиних рук притуляюсь,

І відчуваю в них лагідність я.

 

13.Й до дідуся я іду по науку:

Діду,дідуню, навчи в світі жить!

Він на голівку кладе свою руку,

Голос струмочком сріблястим біжить.

 

14.Ми любим бабцю, діда, маму й тата,

Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

І щоб в житті ніколи не хворіли.

 

15.Любі! Ми вам обіцяємо: учитись, дружити,

Гарні оцінки додому носити,

Щоб дарувати радість вам,

Любесеньким нашим батькам.

Виступ батьків

(Діти пишуть на зірочках свої мрії)

  Хлопушка. Дубль сьомий, серія 7 «Молодші братики й сестрички».

1.Сюди прийшла я, друзі, зовсім не дарма.

Одна їдка проблема мій мозок обійма.

Моя сестричка сьогодні початкову школу закінчила

І всі фінанси в свої руки захопила.

Модняча сукня, туфлі, зачіска хіпова,

П’янкі парфуми і каблучка нова.

Плакали наші грошики, які зібрали.

Навіть мені нічого вже не перепало.

 

2.А моя сестра, ой братця!

Куди вже тій Мадонні браться?

Одна лиш досконалість і краса.

І має талію таку лише оса.

Вона – найкраща, бо моя!

Та перевершу безумовно її я.

У мами буде досвід прехороший,

А татко наскладає більше грошей.

 

3.Не лише сестрички можуть бути гарні.

І зайві клопоти тут, друзі, марні.

Бо в мене брат, як Клод Ван Дам.

І знецінити його нікому я не дам!

І не дешево він мамі обійшовсь,

Бо по базарах походити нам прийшлось!

Правда, з зачіскою клопотів не має,

Бо під «нуль» завжди чуприну підстригає.

 

2.Ми прийшли сюди, щоб застерегти і попередити всіх дітей, у кого є старші братики і сестрички. Запам’ятайте, що поки у них не відбудеться випускний бал, вам про морозиво та велосипедгоді й мріяти.

Хлопушка. Дубль восьмий, серія 8 «Щира подяка».

1. Наша люба вчителько, дякуємо Вам!

 Що навчали грамоті й чарівним словам,

 Що писати вчили нас й рахувати теж

 Ми за це Вам дякуємо щиро і без меж!

 

 2. І за те, що вчили нас досягти мети,

 Працювати, вчитися, гідно в світ іти.

 Міркувати, думати заставляли нас

 І здружить зуміли Ви наш веселий клас.

 

 3. І за те, що ви своє нам дали тепло

 І у класі нашому затишно було.

 Нам світило сонечко лагідних очей

 І любов’ю пестило, ніжило дітей.

 

 4. Все ми оспіваємо в пісні і в вірші,

 Як для нас несли Ви світло у душі!

 І для нас захоплення, чарівні казки,

 Невідомі й радісні стежечки-стежки!

 

 5. Ви руками добрими обіймали нас,

 Вміли посміятися з нами в добрий час.

 В нас серця від радості маками цвіли,

 Як під співи дзвоника Ви назустріч йшли!

6. І, як рідна матінка, нас любили так!

 Підмічали точно Ви, хто на що мастак.

 Розкривали здібності і таланти всі,

 Як пелюстка квіточки в ранішній росі.

 

 7. І красу навколишню вчили нас любить,

 Рідним краєм, мовою вчили дорожить,

 Щирість свого серденька нам передали

 І з любов’ю, з захватом в дивосвіт вели!

 

 8. І сміятись, й мріяти вчили Ви дітей,

 Аж веселі іскорки сипались з очей,

 Дорожити дружбою, сміло в світ іти,

 Добрими і чуйними, щирими рости.

 

 9. Щоб без сміху й радості світ не зубожів

 І щоб Україну кожен з нас любив.

 Бо вона, як сонечко — рідна сторона,

 Як і справжня матінка — в кожного одна.

 

10. Сьогодні для вас привітання,

Усі веселились, співали пісні,

Та з вами лишаємо частиночку серця,

Щоб нас пам’ятали завжди.

 

(Діти дарують вчителю сердечка).

 

Виступ вчителя

Подяка вчителеві

1. Ну, ось новий фільм у нас готовий,

Вважаю я, що вийшов він чудовий.

Як ми жили в початковій школі

Із фільму ми дізнаємось, коли завгодно.

 

2.Дорога Лесе Богданівно!

Ми низько кланяємось вам до ніг!

 

3.Спасибі вам за міцні і потрібні знання!

 

4.За теплоту вашого серця!

 

5.За розуміння і повагу!

 

6.За чесність і справедливість!

 

7.За доброту і ласку!

 

8.За те, що вчили нас любити своїх батьків і Батьківщину!

 

9.За те, що були для нас вірним другом!

 

10.За ті таланти, які розкриті Вами!

 

11.За наші успіхи і досягнення!

 

12.Злети і падіння!

 

13.За мрії і сподівання!

 

14.За віру і надію!

 

15.Ми прощаємось і обіцяємо

 

Разом: Що не забудимо вас ніколи!

І запрошуємо на останній вальс.

Вальс