Година спілкування. Чорнобиль - попередження, набат, його уроків людство не забуде

Чорнобиль - попередження, набат, його уроків людство не забуде

(Сценарій екологічного заходу 4 – клас)

 

Слайд 1-2

Чорнобиль - це назва невеличкого районного центру, що знаходиться в 130 км. від Києва. Назва міста походить від різновиду полину -- чорнобилки.

Але в історію Чорнобиль увійшов назавжди як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф.

 

Слайд З

Над Чорнобилем літо сплива

Стигло пахне хлібом, ріллею,

То чому ж так стогне земля?

То чому ж невесело над нею?

Вже курличуть вгорі журавлі,

Вже збираються вдалеч гуси,

То чому на отій ріллі

Не сточують снопів стовусих?

А тому, що змертвіла земля

Скам'яніла од болю і горя.

І невеселий крик журавля

Вже сюди не долине ніколи.

 

Слайд 4

В 1970 році вирішено було біля Чорнобиля будувати атомну електростанцію ім. Леніна.

 

Слайд 5

Перший будинок у місті був заселений у вересні 1971 року. Раніше на цьому місце був голий пісок та ріденькі соснові переліски і чорнобиль, чорнобиль, чорнобиль... На кінець 1985 року в місті мешкало 50 тисяч жителів.

 

Слайд 6

Тиха, повноводна річка, яка в'ється українським та білоруським Поліссям серед десятків прозорих та глибоких озер і лісів, багатих на всілякі дари. Здавалося, що цей куточок землі творець залишив для себе.

 

Слайд 7

Тиша благополуччя, багатство природи і повний відпочинок душі. Хоч би яким способом ви не приїхали в місто Прип'ять, воно вам сподобається. Точніше, сподобалося б. Це було колись.

 

Слайд 8

Доки не сталось біди,

Доки річки були чисті,

Не вміли повітря й води

В селі цінувати і в місті.

В минуле нема вороття.

Чорнобиль в страшній круговерті,

Підтвердив: ціна їм - життя

Всього, що живе на планеті.

Ту мирну весняну ніч на берегах Прип'яті 26 квітня 1986 року люди ніколи не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою і такою ласкавою.

 

Слайд 9-10

Пізно вночі, коли й сама весна притихла від колискової синьоокого Полісся, заревом вирвався з обіймів пітьми вогонь, що світився зовсім неприродно.

 

Слайд 11

Сповиту материнськими обіймами тишу пройняв вибух і над четвертим реактором атомної електростанції гігантське полум'я розірвало нічну темряву.

В 1 годину 23 хвилини 40 секунд пролунав вибух. А місто спало. Спало місто, спала Україна, не відаючи про велику біду, що прийшла на її Землю.

 

Слайд 12

Біда, як кажуть, за бідою

О наша воле молода...

Де Прип'ять славилась водою

Тепер Чорнобильська біда.

Де важко людству і людині

Хоч під ногами чуєм твердь

Та розповзлась по Україні

Радіаційна тих смерть.

 

Слайд 13

Першими жертвами катастрофи стали атомники й пожежники, які були у той час на змінах. Тяжка праця і подвиг, горе і звитяга - все змішалось у пекельному вогні ядерної стихії.

Серед тих тридцяти, хто загинув, приборкуючи ядерну стихію - пожежники. Молоді... їм ще тільки починати жити: кохати, народжувати дітей, приносити радість в свої оселі... У кожного були свої плани, надії, бажання. Все було попереду, але хто міг передбачити?!

 

Слайд 14

Вогонь і землю зріднили собою,

І кипіла у них під ногами земля.

Навіть небо двигтіло од вогненного бою,

І тривога палюча долітала здаля

А трагедія кожну мить наростала,

Мов зібрала зі світу пожежі, розплати, війну.

Невпокорене атомне випробування

Впало вперше, пожежники мужні, на вас.

Та ніч стала для них фатальною. Вони не озирались, не відступали, не ховались за спини інших. В самому пеклі аварії вони виконали свій обов'язок до останнього подиху.

 

Слайд 15

Перший удар на себе Перший вогонь на себе З полум'я стали до бою, З полум'ям смертоносним І заступили собою Світ, що малий, що дорослий.

Ті, що згоріли в огні,

В перші хвилини двобою,

Землю прикрили собою,

Як наші діди на війні.

Не залишили пости,

Мужньо стояли на герці

Пам'ятник їм вознести

Треба у кожному серці.

 

Слайд 16

Ми схилимо свої голови перед усіма, кого сьогодні вже нема з нами, хто ціною свого житті оплатив шанс на житті мільйонів.

Хвилина мовчання

Скільки було їх, непомітних героїв. Усіх не перерахувати... Медики... Ними була виконана колосальна робота. Було залучено 2,5 тисяч лікарів, З тисячі чоловік середнього медперсоналу, 1200 студентів-медиків.

 

Слайд 17

Прип'ять, українське Полісся місця на диво красиві. До того фатального дня — 26 квітня. Вони були місцем відпочинку тисяч людей. Але все це було до 26 квітня 1986 року, а цього дня, вірніше, тихої весняної ночі, прогримів вибух, який сколихнув світ.

 

Слайд 18

І стали називати цю прекрасну землю страшним і приреченим словом "зона". Із словами "небезпечна зона" у сотень і тисяч людей буде довго асоціюватись цифра ЗО км. Це радіус кола земель, звідки необхідно було терміново виселяти мешканців.

 

Слайд 19

Села, поля, ліси - все тут стало порожнім.

 

Слайд 20

Більше ніж 130 тисяч чоловік зі скарбом, який могли винести в руках, залишали свій край. Яка тоді була весна! А по автошляхах - автобуси, машини...

Нове місце, може, і краще, але чуже. Людям хотілося вірити, що ненадовго. Але...

 

 

Слайд 21

Час мине, і земне ми загоїм,

І люди повертаються в хати.

Але коли ж ми цей урок засвоїм,

Що, ідучи всесильно до мети.

Не треба забувати про озони,

Про землі й води, жита срібний дзвін

Аби такі от омертвілі зони

Нащадкам не залишити своїм.

 

Слайд 22

Ця зона стала небезпечною для життя людей, тому що повністю зруйнований реактор 4-го енергоблоку ЧАЕС став відкритим джерелом радіації - смертельного випромінювання. Тому було прийнято рішення про спорудження тимчасової оболонки для зруйнованого енергоблоку - "саркофага".

У долині зловісно пульсує Чорнобиль

І серце крає гостра печаль.

Понишкли ліси і поля навколо,

І сум напинає темну вуаль.

Ідемо по світу в незгасній тривозі,

Саркофаг уже котра вкриває зима.

Навіщо спіткала тяжка зла доля

Наш споконвіку великий народ.

 

Слайд 23

Та постраждали не лише люди. Незримий радіаційний вогонь обпалював не лише їх. Флора й фауна Полісся, здавна відома своїми грибними та ягідними місцями, мисливськими угіддями потерпали від атомного удару вже першого післяаварійного літа…

 

Слайд 24-25

На ходу завмирали працьовиті мурахи, на льоту падали швидкі птахи... їхні гнізда, так само, як і оселі людей, на довгий час залишились самотніми.

На грані людства, на краю

В тривозі атомній стою...

Душа тривожиться, мов птиця:

А що, як висохне криниця?

Тривожиться у полі колос:

Чому замовк пташиний голос?

І вмить здригається планета –

І річка Либідь, річка Лета.

Не все, не все пощезне в світі.

Ще в зорях сад. Земля у цвіті.

Лист подорожника. Дорога...

А  в серці атомна тривога.

 

Слайд 26

У боротьбі з Чорнобильським лихом українці не залишилися одинокими. Катастрофа обпалила чорним крилом не лише українські землі - постраждали білоруси і росіяни.

26 квітня оголошено Міжнародним днем пам'яті про Чорнобиль. Таке рішення з ініціативи делегації України прийняла 50 сесія Генеральної асамблеї ООН.

Пора усвідомити: чорнобильська біда - це біда не тільки України. Це - трагедія всього людства і гіркий урок для нього.

 

Слайд 27

За днями дні, мина повільно рік,

За днями дні - і другого немає.

Нехай же лихо наше проминає

І в світі не повториться повік.

Хай стане мир міцнішим у стократ,

Хай над землею чисте небо буде.

 

Слайд 28

Чорнобиль - попередження, набат,

Його уроків людство не забуде.

Велике лихо спіткало нашу землю. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною. Тож не треба повторювати помилок. Давайте берегти оточуючий світ. Нашій планеті вистачить одного Чорнобиля.