Свято "Прощавай, початкова школо" для 4 класу

Свято «Прощавай, початкова школо!»

 

Виходять 3 ведучих

1.Травень, весняне світання,

Погляди наші дитячі.

Радість і смуток прощання

Ми в оченятах бачимо.

2.Всі ми дорослими стали

І за чотири роки

Дуже багато пізнали,

Стали міцні і високі.

3.Час підійшов прощатись

З першою ланкою школи.

Тільки хвилин найкращих

Ми не забудем ніколи.

1.Першу прочитану книгу

Й перше написане слово,

Першу класну годину

Й друзів найперше коло.

2.Першу свою оцінку

Й вчителя перший погляд,

Усмішку його чарівну

Ми залишаєм на спогад.

3.Інші займуть наші парти,

Сядуть за ними писати,

Квіти у класі нашім

Іншим тепер поливати.

1.Добре й відмінно навчаймось,

Дружбу цінуймо міцну,

Всіх вчителів поважаймо,

Гідність гартуймо свою.

2.Ну, а коли стане важко,

Чи вільний з'явиться час,

Ми всі  разом  завітаєм,

В наш незабутній клас.

Учитель. Доброго вечора, наші гості! Ось і настав цей святковий день. На вулиці світить яскраве сонце, співають пташки. Час летить невблаганно і змінює усе, що нас оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум, і радощі. Усе має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство наших дітей. Однак нинішній день проводить невидиму межу між дитинством та юністю. Тож дозвольте запросити до зали тих, кому присвячується це свято — наших випускників

Ось заходить на свято, вітайте.

Наш четвертий, найкращий клас.

Хай здійсняться всі їхні бажання

Ми ласкаво запрошуєм вас!

Злинь же, музико, в небо гучніше,

В добру пору лунай, в добрий час

Вище голови, йдіть веселіше,

З нетерпінням чекаємо вас!!!

(Випускники заходять під звуки вальсу.)

Слово випускників.

 1.Шановні друзі!

Ми сьогодні зустрілись

У тіснім нашім крузі

На радісне свято — веселе, чудове, —

Ми закінчуєм  початкову школу!

  2.Наші перші кроки, сходинки чудові,

Ми пройшли успішно в радості й теплі.

Ласкою зігріті, сповнені любові,

Що найкраще може бути на Землі?

  3.Ми писати вчились, вчились малювати,

З піснею дружили, друзів завели.

Ми усі навчились з сонечком вставати,

В початковій школі весело жили. 

  4.В початкових класах добре ми трудились,

Але це ж початок тільки у житті.

Хоч було нам важко, але ми учились

Труднощі долати на своїм путі.

   5.Нас привчила вчителька працю поважати,

З добротою в серці завжди йшла до нас.

Нас вона навчила розуміти жарти

І тоді сміявся весело весь клас.

   6.А ще ми любили, коли в школі свято,

Кожен був артистом, говорив слова.

Готувались діти весело й завзято,

А в душі звучала музика жива.

  7.А у вікна школи заглядали весни,

Всі ми підростали аж на цілий рік.

В початковій школі так було чудесно,

Дням у ній цікавим не вели ми лік.

   8.Хай пісня тут лине

Хай сміх скрізь лунає

У кожного радісна усмішка сяє

Всі дружні, веселі,

Радійте за нас:

Всі. Ми всі перейшли у 5-й клас! 

Учитель. Шановні гості, любі мої діти! Ось і настав той час, коли ми з вами зібралися на останнє родинне свято. Незабаром пролунає для вас останній дзвінок, який випустить вас із початкових класів і покличе в серйозне життя старшокласників. Сьогодні ви залишаєте зі мною свої пустощі, неслухняність, свої перші дитячі радощі, свої добрі серця. Нехай у моїй пам’яті, і у вашій буде тільки все хороше і привітне.

Виходять 3 ведучих

Прийшла така вже пора,

Що розставатися нам пора.

Але не сумувати тут зібрались,

А пригадати, як все починалось.

Згадайте, як бувало

Ви у школу поспішали.

Хто кликав на урок?

Всі. Шкільний дзвінок!

 Шкільний дзвінок... 700 днів разом із ранковим сонцем  ми переступали поріг рідного класу. Близько трьох із половиною тисяч дзвінків почули ми за чотири роки. Ми чули їх по-різному. Тоді, коли з букетом квітів йшли на перший урок у перший клас, і тоді, коли він немов обривав цікаво проведені 40 хв. улюбленого уроку. І був довгоочікуваний дзвінок на канікули. А ось дзвінок, який ми почуємо сьогодні, буде останнім у стінах рідного класу.

Шкільні роки в початкових класах швидко промайнули. І сьогодні  буде можливість показати, що ми  виросли, навчились читати, співати, малювати, танцювати.. Розпочинаємо наше свято.

Дорогі наші рідні батьки і матусі,

Вчителі, любі гості і добрі друзі,

Ви  зібрались, щоб радість нашу розділити,

Ми доросліші стали, майже великі.

 Непомітно вже перші роки промайнули.

Десь наш вірний букварик залишився в минулім.

Він дорогу до знань розпочав восени,

Щоб в очах наших світло залишилось весни.

Учитель. Дорогі діти! Батьки! Сьогодні ми всі трохи хвилюємось. Чотири роки ми разом із вами піднімались сходинками країни Знань — дедалі вище і вище. Учились читати, писати, лічити, дружити. А тепер разом згадаємо, якими були ці чотири роки. Давайте заглянемо у минуле.

(На демонстраційному полотні (на екрані) з'являється напис «201-».)

Учитель. Чи говорить вам про щось це число? Цього року першого вересня ви вперше переступили поріг нашої школи. Яким був цей день?

    1.Ми перегорнемо сторінки

Життя шкільного враз,

Вже зараз ми — випускники,

Але колись ішли до школи в 1 клас.

    2.Перший клас, перший клас!

Скільки справ зустріло нас!

Треба фрукти рахувати,

По складах книжки читати.

   3.А письмо — це справжні муки:

Від напруги ниють руки!

Вам би пальчики-билинки,

В ляльки гратись, у машинки!

Та коли ж? Весь час пиши

Знаки, літери, склади!

   4. Літера перша і перше слово,

   З книгою перша серйозна розмова.

    Перша сторінка і друга сторінка.

    Перша тривога і перша оцінка

        5. І читанка добра прийняла естафету.

    Вела нас по дорогах планети.

    І відкрили нам розум і руки

    Незнані шляхи на планеті Наука.

         6.Ми не забудем ніколи

   Першої в школі путі,

    Зошит, Буквар свій у школі.

    Першу пісню в шкільному житті.

Пісня «Вчать у школі»

 В першому класі ми дізналися, що є довгі, нескінченні уроки та маленькі перерви.

 А ось які цікаві пригоди траплялися з першокласниками.

Сценка № 1

Ну і мама! Ну і тато!

 Наче справжні дошкільнята!

 Нічогісінько не знають,

Смішно і казать комусь,

Бо щодня мене питають

Лиш одне: «Чому й чому?».

 Батько.

Ти чому образив Віту?

Мама.

А чому отримав двійку?

Батько.

І чому прийшов так пізно?

Мама.

Та чому в шкарпетках різних?

Батько.

Ти чому такий непослух?

      Мама.

      ---А чому не стелиш постіль?

      Батько.

      ---Ти чому це вірш не учиш?

       Мама.

      ---А чому портфель без ручки?

       Батько.

       ---І чому такий синець?

      Син.

      — Ох, настане мій кінець!

      Не поясниш їм ніколи —

      Хоч би й дуже захотів...

      Треба їх віддать до школи —

      Хай питають вчителів.

(На демонстраційному полотні (на екрані) з'являється напис «201-».)

У цьому році ми дружно перейшли до 2-го класу.

1.Другий клас — пішла таблиця,

І ночами стала сниться,

Ми її вчимо, вчимо,

А на уроках — мовчимо.

       2.Різні дії як насіли —

Розібратись нема сили!

Додавання, віднімання —

Жарти, мінімум старання,

А от множити, ділити —

Годі, браття, й говорити.

       3.     Були ми ще малими,

        Тепер вже підросли

         Всім весело буває,

        Коли ті дні згадаєм.

 

СКРУТНЕ «ПОЛОЖЕННЯ»

•  Галю, скільки сім на сім?
• Та, здається, сорок сім.
• Ну, а вісім на чотири?
• Начебто сорок чотири.
  А пізніше у спортзалі
  Галя подругам казала:

В нас скрутне положення,

Бо таблиці множення

Наша вчителька не знає,

Кожен день мене питає!

 

 4.    На уроці рідну мову

         Зараз будемо вивчать,

        Розбирати кожне слово,

         Щоб її нам краще знать.

5.   Ми не будем всього вміти,

         Як не будем всього знать.

        Українську мову, діти,

        Назубок треба вивчать!

6.      Бо вона нам найрідніша,

         Зрозуміла і ясна,

          Поетична, найсвятіша,

        І чарівна, як весна!

7.   Я всім серцем рідну мову

       Поважаю і люблю,

       Нею я пісні співаю

       І бажання щирі шлю,

      Я — весела українка,

       Заспіваю пісню дзвінко!

 Пісня «Мій рідний край»

(На демонстраційному полотні (на екрані з'являється напис «201-».)

 Ось ми вже в третьому класі.

1.Ми перейшли у 3 клас…

   Ой мороки було з нами

     Вчительці багато.

     Як по 100 слів за хвилину

     Вчились ми читати.

2. Ой мороки було з нами

Вчительці багато,

Як задачі починали

Ледве ми в'язати.

    3.Математиці нелегко

Було нас навчити,

Щоб таблицю множення

Вдало примінити.

        4. Зараз знаєм,

   Скільки зір на небесах,

    А ластовиння на носах..

    Бережемо ріки, бережемо води,

   Як матусю рідну, любим ми природу.

     Бережімо кожну квіточку й травинку,

     Бо ми всі природи рідної частинки.

       5.Ось і третій рік ми в школі,

А сюрпризів ще доволі.

Цифри порівнялись строєм,

Як солдати перед боєм.

Скільки тут їх? Не полічиш!

Стулиш рота і мовчиш.

А ще множити, ділити...

Мозок можна розгубити!

Танець

(На демонстраційному полотні на екрані  з'являється напис «201-».)

Ось  і четвертий дзвінок нас у дорогу покликав.

       1. Далі йде 4-й клас.

До ДПА готують нас.

Грізно потяги гудуть,

Пароплави все пливуть...

Треба шлях порахувати,

Звідкись час і швидкість взяти.

Не задача — просто мрія:

Розбери тут, яка дія!

Їздимо ми по планеті

Шляхом, морем, на ракеті...

     2.Нелегкі завдання в мові

Скільки звуків, букв у слові,

Підмет, присудок знайди,

Вірно речення склади,

З дієсловом розберись

І відмінювать навчись..

Не питаюсь, чи ти здібна,

Всім же грамотність потрібна!!!

3. Ми читаєм і рахуєм,

      Додавати вмієм всі.

      Ой, як жаль, що ми не підем

      Знову в перший клас усі.

 Сьогоднішнє свято сповнене сюрпризами і несподіванками.

Для всіх гостей ми склали частівки про наш дружний клас.

Частівки

Приготуйте фотоплівки.

Зараз дружно весь наш клас

Заспіває ще й частівки

І для себе, і для вас!

Приспів:

Знають всі у школі нас

Вас віта четвертий клас

Ми, звичайно, не найстарші,

Але вже й не малюки.

Знають всі: четверті класи —

Це також випускники.

Приспів:

Знають всі у школі нас

Вас віта четвертий клас.

Ой провчились всі ці роки

Ми ну просто залюбки!

На уроках ми — сороки,

На перервах — козаки!

 Приспів:

Знають всі у школі нас

Вас віта четвертий клас

Ми навчились рахувати

І письмово і в умі

Нам не треба — калькулятор,

Калькулятор — ми самі.

Приспів.

Я працюю, наче бджілка,

бач, як гарно я пишу!

Дай мені до понеділка

Зошит тату покажу!

 Приспів:

Знають всі у школі нас

Вас віта четвертий клас

Всі куплети проспівали

Прощавай, четвертий клас,

П'ятикласниками стали,

Привітайте дружно нас

Приспів:

Небо синє — синє в нас —

Нас чекає п'ятий клас.

 

Учитель. Погляньте, діти, на своїх батьків, їхні очі сяють щастям, а десь у глибині душі затаїлась тривога, адже попереду ще стільки випробувань! І батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі. Тож любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість гордитися вами!

Слово дітей до батьків

1.Бо без батьків чого ми у світі варті,

Без маминої ласки і тепла

Без батьківської строгості і жарту,

Без свого родинного тепла.

2.Чотири роки нас водили вранці,

Несли портфелі наші, ранці,

Із нами ви уроки вчили, і малювали і лічили.

Писали з нами твори вдома,

3.І як встигали, невідомо,

При цьому готувати їсти,

Білизну прати, місити тісто.

Ми любим вас, кохані мами й тата,

Ми вам бажаємо здоров'ячка багато,

4.Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

І щоб в житті ніколи не хворіли.

Любі! Ми вам обіцяємо: учитись, дружити,

Гарні оцінки додому носити,

Щоб дарувати радість вам,

Любесеньким нашим батькам.

5.Наші тата і матусі!

 Разом з нами вчились ви.

 Ми спасибі кажемо щиро

 За турботу, за терпіння —

 Щиро дякуємо й вклоняємося вам.

Від 1до4 класу ви завжди були з нами поруч. Сьогодні ми хочемо привітати і нагородити вас почесними медалями «За мудрість і терпіння»

6.Сьогодні в нас родинне гарне свято,
Зійшлися мами, тата, бабусі, дідусі,
Сестрички, братики — усіх нас так багато!
Нам так хотілось, щоб зібралися всі.

7.І ось сьогодні ми усі зійшлися,
Поспілкуватися у ці весняні дні.
Здружитися щоб всі ми спромоглися,
Побути разом, поспівать пісні.

8.Бо це ж чудово, як батьки і діти
У свято й будні завжди поруч йдуть.
Сьогодні всім нам можна порадіти,
Що в нас родини дружно так живуть.

9.Сьогодні свято. Пісня хай лунає,
І хай щасливим буде кожен день.
Батьки і діти — і душа співає,
Тож хай лунає більше тих пісень!

 Пісня «Ой, зелене жито, зелене».

1. Народились ми і живемо на такій чудовій, багатій мальовничій землі — в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки — тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.

  Із знання свого родоводу починається кожна людина. 

2. Оте, щось особливе, яке єднає нас зі своїми дідусями і бабусями, з нашими родичами, тітками, дядьками, сестрами, братами, — це наш рід, наша родина, близькі по крові люди. Здавна так і було в Україні, що родина була підтримкою і опорою для всіх родичів.

3.Тож доброму роду нема переводу. Хай завжди так буде, як говорить народне прислів’я «Як велика і дружна родина, то минає лиха година». У великій родині немає заздрощів і непорозумінь, а є велика людська любов, яка зобов’язує людей бути чесними, справедливими, добрими.

4.В сім’ї розпочинається життя дитини,
Тому від мами й тата в неї все!
Тож усі звички й правила з родини
Дитя в життя з собою понесе.

5. Справді кажуть: «Нема того краму, щоб купити маму», бо «Все купиш, лише татка і мами — ні!» Тому цінуймо, діти, свою сім’ю, свою родину, щоб не бути у цьому світі одинокими. Батьки наші піклуються про нас, думають, оберігають від біди, годують, вчать, виховують і найголовніше — дуже нас люблять, понад усе на світі. Тому ми, діти, повинні вчитися бути добрими, чуйними до своїх батьків, до всієї своєї родини. Адже це найдорожчі люди на цілому білому світі.  

6. Мати й батько — найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони вчать нас людських правил, оживлюють наш розум, вкладають в наші вуста добрі слова.

Танець 

7.А тепер вітання щирі

Ми шлемо своїм батькам,

Щоб у злагоді і мирі

Літ ще сто прожити Вам.

8.Хай Господь дарує з неба

Вам щасливії літа,

Щоб наповнювало завжди

Чашу радощів життя.

9.Всі ми знаєм, що в серці батька і й мами

Ми назавжди лишимось дітьми…

То ж вітання щирі шлють вам ваші діти

Для своїх таких ще молодих батьків.

10.Всі ми хочемо Вас бачити такими

Радісними щирими і гомінкими

Хай наповнюється радістю життя

На многії і благії літа.

 

11.В дитини від родини чуйність, ласка.
І від родини в неї доброта.
В сім’ї для неї оживає казка,
І кожна стежечка в житті — проста.

12.Бо є підтримка тут і є порада,
Турбота є, любов, а ще — тепло.
І задоволена дитина, дуже рада.
Тож хочеться, щоб завжди так було.

13.Бо ж діти, мов пташата у гніздечку,
До маминого туляться тепла,
І до татусевого доброго сердечка.
Тож треба, щоб любов в сім’ї жила.

ГРА  НА  ГІТАРІ

1.З’являється на світ дитятко — і лине до Бога мамина молитва з проханням щастя-долі її немовлятку. Минають роки. Підростають діти. Та не меншає материнська турбота про них.

2.Мати, мати, то свята людина,
Що своїх дітей веде у світ.
Про дітей кожнісіньку хвилину
Думає щодня з маленьких літ.
І допоки проживає в світі,
Слово «діти» завжди на устах.
Хоч ті діти вже давно у літі,
А на серці матері ще страх,
Щоб не сталося з дитиною страшного,
Щоб в здоров’ї й щасті прожила.
Щоб не скоїлось з онуками нічого
І щоб доля діток берегла.

3.Кажуть, що на світі

Сонце найясніше.

Та всміхається мама —

і стає світліше.

Кажуть, що без сонця

Не розквітнуть квіти.

А хіба без мами

є щасливі діти?

Я до неї серцем

Любо пригорнуся.

Хай сіяє сонце,

Як моя матуся.

4.Матусю рідна, я тебе кохаю,
Бо ти найкраща, матінко моя.
Ти все для мене робиш, я це знаю,
Тож бути доброю у тебе вчуся я.
І бути мудрою, й таке ж терпіння мати,
Вродливою я хочу бути, як і ти.
З шляху правдивого ніколи не звертати,
А прямувати чітко до мети.

5.Матусю рідненька, найкраща, єдина,

    Щоб ти не хилилась ніколи в журбі.

    І сонце, і зорі, і даль журавлину

     Твої діти і внуки дарують тобі.

    І в осінь, і взимку, весною і влітку,

Щоб щастя й здоров'я у тебе було.

Уклін тобі, рідна матусю-лебідко,

За молодість нашу, за ласку й тепло.

Пісня про матусю

1. Споконвіку батько вважався господарем сім’ї. Батьків приклад, батьків наказ завжди служили законом для родини. Його неквапливе й розважливе слово завжди сприймалося всерйоз, змушувало глибоко замислюватися над життям, виховувало такі людські риси, як доброта, чесність і відповідальність.

  Батьківське серце здатне пройматися болем дитини на відстані, журитися за долю своїх дітей усе життя. Якби міг, кажуть в народі, то й сонце прихилив би.

 2. Дорогі наші татусі!

          Не сумуйте. Ми про вас теж не забуваємо.

         Пам'ятайте, що ми не маленькі, що на нас не треба гримати, підвищувати  голос,  а потрібно проводити виховні  індивідуальні бесіди.

 3.  В день цей святковий і чудовий,

Нехай вам сонце ллє тепло до ніг,

Радості вам, щастя і здоров'я

На роки, на довгий, довгий вік!

4.У мене таточко серйозний і правдивий.
І я таким же бути в нього вчусь.
Ми завжди разом, тому я щасливий.
І труднощів я також не боюсь.
А все робити вчуся так, як тато,
І вже навчивсь ремесел багатьох.
І хоч роботи завжди в нас багато,
Та все здолати можемо ми вдвох.

Пісня «Про тата»

1.Усе, що є найкраще у дитини:
Її талант, культура, доброта —
Від тата й мами йде і від родини —
Незаперечна істина свята.
2.Сім’я, родина в кожного хай буде,
В ній стільки щастя, мудрості й тепла!
Живіть щасливо на землі цій, люди,
Й щоб доля ваша світлою була!

3.Матуся й тато — два крила дитини,
Які допомагають в світ злетіти.
Це світлий вогник і тепло родини,
Що не дають людині збайдужіти.

4.Матуся й тато — сонечко крилате,
Яке дає і силу, і наснагу.
Від них обох залежить так багато,
Щоб дітям вирости й отримати відвагу,
5.Щоб доля діток зіркою світила,
Батькам щодня належить працювати.
Бо щоб дітей поставити на крила,
Потрібно сили і снаги багато.

Звучить  пісня «Батько і мати — два сонця гарячі».Перегляд презентації.

У нас в гостях не тільки тата і мами, а є й бабусі, дідусі, сестрички, братики, тітоньки та інші члени родини. Тому для кожного з вас прозвучить гарна пісня , бо всі ви нас любите, оберігаєте, виховуєте і дуже хочете, щоб ми виросли добрими і розумними.

1.Особливо ніжно і тепло нам хочеться привітати всіх наших бабусь, які присутні на святі, і тих, що не змогли прийти. Тому, що всі ми починаємося з них, тому що наші бабусі — найкращі, найлагідніші, і найкрасивіші, найніжніші та ще багато-пребагато, най-най-най.

2.Дай, бабусю, поцілую,

Сивину твого волосся,

Теплим диханням зігрію

Снігом вибілені коси.

Може і на них розтане

Лоскотливий іній срібний,

Мов химерні візерунки

На замерзлій з ночі шибі.

3. Дорогі наші бабусі, сьогодні ми хочемо подякувати Вам за Вашу ніжність і тепло, за ваші прекрасні працьовиті руки, що вміють випікати хліб, гладити по голівці і захищати від біди, а якщо потрібно, виконувати і навіть важку роботу.

4. Є багато різних закликів: бережіть жінок, бережіть мир. А мені сьогодні хочеться на весь світ заявити „бережіть бабусь», бо вони та срібна ниточка, котра зв’язує берег нашого дитинства з берегом дитинства наших батьків.

5.Чому так багато довкола тепла?

Це ж моя бабусенька його принесла!

Скільки у бабусі сонця і тепла

Скільки в неї радості, щедрого добра!

У душі бабусі — почуттів глибінь,

А в очах бабусі — неба ніжна синь

У руках невтомних — праця без кінця,

А в устах ласкавих — мова мудреця.

6.Як же не любити бабцю дорогу?

Я перед бабусею завжди у боргу.

Моя бабуся краща поміж всіх,
Вона всіх приголубити уміє.
У неї добрі очі, щирий сміх,
Її побачу і душа радіє.
7.У неї в серці стільки доброти,
Неначе море, стільки в нім любові.
Все зрозуміє і за все простить,
І лине щирість в кожнім її слові..
8.Моя бабуся — дорога мені,
Вона не сварить, лиш пожурить чемно.
Голівоньку погладить уві сні,
Коли всі сплять і у хаті темно.

Пісня про бабусю  

1. Я розкажу вам про свого дідуся,
Бо він у мене справжній трудівник.
І я у нього працювати вчуся,
Й тримати слово, як дідусь, вже звик.
Тож з дідусем завжди ми разом всюди,
І нам удвох і горе — не біда!
Про нас тепер уже всі кажуть люди:
«Старий з малим — це нерозлийвода!»

 2.Наші діди теж бувало

з гірки падали чимало

їх бабусі гнали в дім

і штанці латали їм.

 А сьогодні вже вони

он які поважні

тільки й думають, як нам

дати зауваження.

3.Дорогий дідусю!

В день цей урочистий

ти прийми від мене

вірш цей голосистий.

Ще й тобі рідненький

Розкажу я казку,

Подарую квіти

й найніжнішу ласку.

4.Мій дідусь старенький

як голуб сивенький

по садочку ходить

і мене малого онученька водить

по садочку ходить

яблучка знаходить.

Ще й дає горіхи

Дідусь любий, милий,

Як голубчик сивий

З ним багато втіхи.

5.Добре дідові — у нього

є сокира й пилка є

молотки, гвинти, гвіздочки,

та мені він не дає.

Бо мала рука ще в мене,

А сокира заважка…

Треба каже почекати

поки виросте рука.

Каже — я ще невеликий

І не вмію ще пилять,

А сокирою, він каже,

Можу пальця відрубать.

6.А мій дідусь колись весною

маленькі яблуньки садив

розрісся сад, умивсь росою

з плодами віти розпустив.

Тепер дідусь погожим літом

У гості мене вигляда.

І яблуневим білим цвітом

Його сміється борода.

Пісня  Золота свадьба

1.З сестричкою ми, наче риба з водою.
Одні в нас і думи, і мрії.
Немає секретів з моєю сестрою,
А спільні в нас ігри й надії.
2.Ми в дружбі і радості з нею живемо,
Вчимося, співаєм, читаєм.
Ми шиємо з нею, малюєм, плетемо
І завжди усе ми встигаєм!

3.А як ми із братом в родині живемо,
Ви хочете знати про те?
В басейні ми поруч щоденно пливемо
І ходимо на карате.
4.Вчимося ми добре і кожен це знає,
Без знань не підете в життя.
Мене доброті брат мій рідний навчає
І мудро веде в майбуття.

Пісня Черевички

1.Як добре дітям й затишно в родині!
Тут так цікаво й весело всім нам.
Тому вклонитися доземно ми повинні,
За диво й за життя своїм батькам.
2.Батьки для нас — це найдорожчі люди,
Вони піклуються і думають про нас.
І хай завжди в нас тато й мама буде,
Й ніколи світлий не проходить час.

3.І хай здоров’я буде у родині,
Щоб радість й сміх веселий наш дзвенів!
Родині ми складаєм славу нині,
І скажемо багато добрих слів.
4.Бо все найкраще в дітях від родини!
Привітність, щирість, щедрість, доброта.
Усі традиції народні і святині,
Та мудрість й віра чиста і свята.

Дорогі наші дідусі та татусі ми хочемо, щоб сьогодні ви згадали той час коли вам було 18років.

Ось і добігло до кінця  наше чудове свято, наші дорогі діти, наші довірливі ластів’ята закінчили початкову школу, а це не так і мало, бо є міцний фундамент, на якому закладатиметься надбудова знань, умінь, навичок, які необхідні у житті. Останній дзвоник у цьому навчальному році сповістить, що починаються великі літні канікули, а потім всі діти прийдуть у п’ятий клас, де на них чекатимуть нові предмети, нові вчителі, які стрінуть вас з теплом і любов’ю і поведуть у чарівну Країну Знань. І хоч будемо і далі разом, в одній школі, але окремо... На вас чекають нові горизонти! Пам’ятайте лише одне: не бійтеся нового, йдіть сміливо і впевнено, багато працюйте, бо праця — це запорука успіху! Знання — це найлегша ноша, яку доведеться вам нести у житті! Будьте, діти, здорові й щасливі у своєму житті!

1.Спасибі за все ми говоримо знову

За вашу ласку і любов

І вся вкраїнська дітвора

Вам зичить щастя і добра.

2.Щастя, здоров’я, золота міхи,

А ще крім того, в домі потіхи.

Хай радість у вашому домі вирує,

А внуки і діти за  щирість шанують.

3.Хай радість і сонце

заглянуть в віконце,

відкриють двері

для щастя й тепла.

Хай сила прибуде,

здоров’я зміцніє

на щедрі, на довгі,

на многі літа.

 

 ТАНЕЦЬ   ВАЛЬС