Свято "Прощай, прощай 4 клас"

Про матеріал

Свято прощання з початковою школою.

Чотири роки – для історії хвилина,

У всесвіті безкрайньому – лиш мить,

Але для нас – це шлях становлення людини,

Яким проходим ми, щоб далі жить.

Перегляд файлу

Свято «Прощай, прощай 4 клас»

Звучить спокійна мелодія

Ведуча 1. Весняний день - прозорий, голубий,

Навколо білим - білим цвітом.

Під вікнами лунає сміх дзвінкий -

Це весело сміються жваві діти.

Ведуча 2. Душа чутлива, мов ота струна,

До барв весняних, запахів та звуків.

Так може чарувати лиш весна

Після холодних місяців розлуки.

Ведуча 1. Мінливий і нелегкий шлях життя,

Завжди дитинство світить нам яскраво

І манить нас в дорогу майбуття,

І сонечко всміхається ласкаво.

Ведуча 2. Зацікавлена зала затихла в чеканні:

Ось вона неповторна мить

Наші учні на бал свій прощальний

Невпізнанні, красиві-йдуть, щоб всіх підкорить

Ведуча 1. Запрошуємо ми четвертий клас -

Це гордість і надія всіх присутніх.

Вітайте старшокласників майбутніх.

Зустрічайте гучними аплодисменти винуватців нашого сьогоднішнього свята.

( Звучить музика, заходять випускники)

Ведучий 2. Отже, знайомтеся ще раз!

Учні: 1. Веселий!

2. Дружній!

3. Пустотливий!

4. Найкращий!

5. Найрозумніший!

6. Працелюбивий!

7. Талановитий!

8. Творчий!

9. Трішки галасливий!

Всі разом: 4 клас!

Пісня «Справжні дівчата»
1 куплет:
Нумо дівчата, годі мовчати:треба нарешті все розказати
Всі ці дорослі люблять бурчати, зі своїх рук не відпускати.
Вміють бурчати, сварити вміють,
Але насправді нас не розуміють.
Зранку до ночі справжня морока:
Чистити зуби, вчити уроки.

Приспів:
Ми вже не малята, -
Ми справжні дівчата.
Ми вже не малята! ( повторюється 2 рази)
2-ий куплет:
Хлопців ми також поставим на місце
Ми для них Барбі, теж мені принци.
Ігри, машини, мяч, тренування
Мають дівчата подібні бажання.
Ми памятаєм, як вони вили,
Коли їм у школі прививки робили.
Так що не треба носа так дерти
Хлопці задири, слабкі і вперті.

Приспів:

3-ій куплет:
Нумо, дівчата, годі чекати
Треба усім, усім розказати.
Ми вибираєм не пепсі і фанту
Ляльки, качелі, плаття і банти.
Хочемо щось корисне робити,
Щоб від малого правильно жити.
Може багато ще навчимося
Нам побажайте, щоб все нам вдалося!

Добрий день вам, добрі люди

Хай щаслива доля буде!

Не на день і не на рік,

А на довгий, довгий вік!

Тріпочуть листочки тополі,

Берізка ніжно шелестить.

Сьогодні свято в початковій школі,

Дзвінок останній продзвенить.

А що для нас, четвертокласників, означає останній дзвінок?

Нас, четвертокласників, він сповістив, що 800 днів ми переступали поріг рідного класу. Більше 8000 дзвінків ми почули за 4 роки.

Ми чули їх по-різному. Тоді, коли з букетом квітів йшли на перший урок в перший клас і тоді, коли він немов би обривав цікаво проведені 40 хвилин улюбленого уроку. І був довгожданий дзвінок на канікули. А ось дзвінок, який ми почули сьогодні, був останнім в стінах рідного класу.

Чотири роки – для історії хвилина,

У всесвіті безкрайньому – лиш мить,

Але для нас – це шлях становлення людини,

Яким проходим ми, щоб далі жить.

Як одна прекрасна мить, пролетіли 4 роки навчання в початковій школі.

Усе в житті буває вперше. Уперше до сонця тягнеться стебельце, щоб згодом порадувати нас хлібною зерниною.

Уперше народжується дитина, щоб продовжити родовід.

Уперше приходимо до школи.

4 роки проминули з того часу, як ми вперше несміливо переступили шкільний поріг. За ці 4 роки школа стала для нас другою домівкою.

Це невеликий відрізок часу, але за цей час ми навчилися читати, рахувати, гарно писати. 4 роки ми разом долали сходинки до країни знань.

Сьогодні у нас найрадісніший і найсумніший день.

Найрадісніший, бо ми дорослішаємо, а найсумніший - бо ми прощаємося з початковою школою, з нашою вчителькою, з нашим затишним куточком, в якому раділи і сумували всі ці 4 роки.

Але сьогодні свято і давайте проведемо його так, щоб ці 4 роки навчання залишилися у нашій пам’яті назавжди.

Зібрались дружно ми на свято,

Схвильовані, як в перший раз,

Щоб вам удачі побажати
І перейти у п’ятий клас.

Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас.

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас буде п’ятий клас.

У нас у всіх святковий настрій,

Ми всі схвильовані украй.

Всі:«Середня школо, - скажем, - здрастуй!

А початкова – прощавай!

Тож прощавай, четвертий клас!

Ти замалий уже для нас!

Та ми повернемось не раз

Думками в наш четвертий клас.

Ці чотири роки всі ми разом йшли,

Хвилювання й радість поділяли!

Разом і навчались, і росли.

І свята всі дружно відзначали.

Сьогодні ж свято – це для нас!

Лунає музика – для нас!

В садках бузок зацвів – для нас!

І сонця промінь – теж для нас!

Хай пісня тут лине!

Хай сміх скрізь лунає

У кожного радісна усмішка сяє

Всі дружні веселі, радійте за нас

Всі: ми перейшли у 5 клас

Пісня «Прощай, прощай 4 клас»

Всміхається промінь із вікон,
У росах купається травень,
В клас день заглядає привітний,
Як вчителька наша, ласкавий.
Краєчком лиш ока помітиш
Красу цю пресвітлу, погідну
Сьогодні усмішки і квіти
Даруємо вчительці рідній.

Приспів:
Прощай, прощай, четвертий клас,
Ти замалий уже для нас.
Та ми вернемося не раз
Думками в наш знайомий клас. (Двічі)

Сьогодні і радісно, й щемно —
Ще стільки іти нам землею.
І треба учитися ще нам,
Але без найкращої неї

Краєчком лиш ока помітиш
Красу цю пресвітлу, погідну
Сьогодні усмішки і квіти
Даруємо вчительці рідній.

Ведуча1. Час швидко лічить свої хвилини. Ось і перші 4 роки промайнули. А 4 роки – це 2904 уроки, 2 433 запальних перерв, 136 класних години, гори прочитаних підручників і книжок, списаних зошитів і чернеток, безліч конкурсів і змагань, свят і екскурсій, сварок і примирень.

Ведуча 2 . Давайте з вами на прощання перегорнемо сторінки минулих років і пригадаємо, якими вони були – роки початкової школи.

Ось перше вересня, скликає дзвоник нас,

Цей день ми не забудемо ніколи.

Веселим ранком як прийшли до школи

В свій перший клас!

Давайте пригадаємо разом,

Як вперше на лінійці ми стояли,

Розгублені, малі, кумедні

З-за квітів ледве виглядали.

Іще недавно я мала і несмілива

З батьками йшла на перший свій урок.

Був голос тихий, крок невпевнений,

Портфель важкий і бездна до зірок.

Учитель взяв з батьківської долоні

Маленьку ручку і повів у світ,

Де я зростав, дорослішав поволі,

Де безтурботного дитинства збігло кілька літ.

Наче весела родина,

Всі ми зайшли в світлий клас,

І отоді почалося

Нове життя у всіх нас.

Все починалось святково, бентежно,

Тоді настали будні: уроки і обмеження.

Та не будем сумувати -

Є нам всім про що згадати.

Ми перегорнемо листки

Життя шкільного враз,

Вже зараз ми – випускники,

Але колись ішли до школи в перший клас.

1 клас

Перший клас, наш перший клас
Скільки справ зустріло нас!
Треба фрукти рахувати,
По складах книжки читати.

А письмо — це справжні муки:
Від напруги ниють руки!
Вам би, пальчики-билинки,
В ляльки гратись, у машинки!
Та коли ж? Весь час веди
Знаки, літери, склади!..

Я й досі пам’ятаю, як вчивсь писати «О»,

Мені і серед ночі ввижалося воно.

Пишу-виходить криво, неначе пада вбік.

А потім, як на диво, писав, писав і звик.

Старався я не марно, кривуль ніде нема!

І ручка пише гарно, виписує сама!

До успіхів було далеко, Нам заважали балачки. І виявилось - ой нелегко Писати палички й гачки!

Тепер згадати, мабуть, втішно

Як ми тримали ручку смішно,

І кривуляли без лінійок,

І не обходились без двійок.

Та поступово ми звикали

Тримати ручки й олівці.

Вже нас контрольні не лякали,

Ми часто чули:»Молодці!»

Потім крейдою писали,

шкільні форми білі стали.

Хтось під партою в кутку

Робить справу нелегку:

Все на пальцях полічили,

Бо без них – немає сили!

Ну, а час же не чекає:
Швидко якось пролітає.
Ось уже й весні кінець.
Що ж, хто вчився — молодець!

Разом. Перший клас всі завершили і у 2 поспішили!

Пісня «Прощай, прощай, Букварику!»

2 клас

Другий клас. Пішла таблиця
    І почала часто сниться.
    Ми її вчимо, вчимо,
    На уроках — «горимо».

Різні дії як насіли –
       Розібрать немає сили!
       Додавання, віднімання -
       Жарти, мінімум старання,
       А от множити, ділити —
       Годі, браття, й говорити!

Стали в ряд частини мови.
      Як багато, чесне слово!
      Як би тут не розгубитись
    І хоча б чогось навчитись!

Ми пейзажі в класі вчили
      (Парти довго потім мили)
      Композицію картини
      І портрети — для людини,
      Для машин — автопортрет.
      Не знання, а вінегрет!

Як цікаво на природі!
     Ну, екскурсія, та й годі!
     Мінерали різні вчили,
     З ними досліди робили.

Програмові всі вимоги

Ми задовольнили.

І у третій клас нам двері

Широко відкрили!

3 клас

Ось і третій рік ми в школі,

А сюрпризів ще доволі.

Цифри вирівнялись строєм,

Як солдати перед боєм.

Скільки їх? Не полічиш!

Стулиш рота і мовчиш.

Не задачі – просто мрія!

Розбереш тут - яка дія?

Їздимо ми по планеті

Шляхом, морем, на ракеті.

Нелегке завдання в мові:

скільки звуків, букв у слові,

підмет, присудок знайди,

швидше речення склади.

Ми всі засвоїли чудово

Прикметник, суфікс, дієслово!

Диктантів купу написали,

Освіченими дуже стали!

Той рік непомітно зовсім пролетів,

І всі підросли ми, дорослими стали,

А попереду ще стільки світлих днів,

Відкриття і нові п’єдистали.

Пісня «Мама й тато»

Кажуть мама й тато що велика я
Годі пустувати!---каже вся сім'я
І дають поради бабця і дідусь
Каже брат: За тебе скоро я візмусь!(2р.)

Пр.
Я не можу зрозуміти
Ви ж самі дітьми були
І кричали,і шуміли,
І стрибали як могли,
А тепер дорослі стали
Всі серйозні,мовчазні
Ще такого не бувало дружно кажете мені

ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля
ля-ля-ля-ля-ля-ля
ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля
ля-ля-ля-ля-ля-ля

Обійму я тата й матінку свою
Дідуся й бабусю дуже я люблю
Усміхнуся брату й стане все гаразд,
А усі поради будуть про запас (2р.)

4 клас

Ось четвертий дзвінок нас в дорогу покликав,

І весело й сумно усім водночас,

І як не хитруй, а вже стали великі,

Бо всі перейшли у четвертий клас.

З дієсловом розберись
і відмінювати вчись.

Не питають, чи ти здібна,

Всім же грамотність потрібна!

Нелегкі завдання й в мові:
Скільки звуків, букв у слові,
Підмет, присудок знайди,
Вірно речення склади...

І читання далі мчить

В ньому майже кожна мить

Відкриває шлях в світи,

Де не був ні я, ні ти.

Казка, вірш, оповідання

Увесь час ведуть змагання:

Хто цікавіше розкаже,

Ще й корисне щось покаже.

Можна всюди мандрувати,

Коли вмієш гарно ти читати!

Плутали прикметник з прийменником,

Вчили іменник з займенником,

Природні зони не любили,

Вірші учити не хотіли!

Англійську мову ми вивчали,

Не розуміючи слова,

Але ми вчили, вчили, вчили,

Що аж боліла голова.

Готові їхать за кордон –

вам можемо тепер сказати

ще б тільки долари дістати.

І четвертий закінчили,

Ми трудились що є сили,

Повторяли й розвивали,

Закріпили назавжди.

І дійшли до висоти!

Разом. Бо усі ми підросли!

Пісня «Вчителька моя»

пр.
Я не можу зрозуміти
Ви ж самі дітьми були
І кричали,і шуміли,
І стрибали як могли,
А тепер дорослі стали
Всі серйозні,мовчазні
Ще такого не бувало дружно кажете мені

ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля
ля-ля-ля-ля-ля-ля
ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля
ля-ля-ля-ля-ля-ля

Дізнались ми про все чимало,

Енергії на все ставало.

Стрибки і біг були щоденно

І згадувать про це приємно.

Ох, скільки згадок про дитинство.

Хтось щось не вивчив ненавмисно.

Любили більше ті уроки,

Де вчити задавали трохи.

А як перерви ми любили!

Всі перекуси приносили!

Але так бігали й кричали,

Що з’їсти все те забували.

Проблем збиралося без міри:

Чужий щоденник перевірить,

Дівчат за коси потягнути,

І без причин когось штовхнути.

А скільки за ці роки витримав портфель!

Він носив в собі книжки, щоденник, зошитів чимало,

Портфелем часто хлопчаки

Один одного лупцювали.

Нам нині радісно й приємно,

Що вчилися ми не даремно.

Питань мільйони задавали

І разом відповідь шукали.

Та скільки б нам не задавали,

Хіба б ми все це розв’язали?

Якби не наші мама й тато,

Що так допомогли багато.

Вони учились разом з нами,

Складали вірші, твори, плани,

І правильно було б зробити:

Оцінки з ними розділити.

Бо їх сидіння і терпіння,

І наше вперте неуміння

Давали добрі результати,

Кохані мами й любі тата!

Вчитель. Так,діти, першою школою, першим учителем в житті кожного з вас був не шкільний учитель, а найрідніші, наймиліші люди –це мама і тато. За сумлінну допомогу, щиру підтримку, неабияку силу волі, за відчайдушне терпіння, за те, що завжди були поряд –

Разом. Щиро дякуємо!

Ми до батьків сказати хочем слово,

Подякувати щиро від душі,

Подарувати пісню вам чудову,

Найкращі прочитати вам вірші.

Бо без батьків чого ми в світі варті,

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту

І без свого родинного гнізда.

Ви ж нас, як пташенят, голубили, ростили,

Давали дітям раду, як могли

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

Чотири роки проводжали вранці,

Несли портфелі наші й ранці,

Із вами ми уроки вчили,

І малювали, і лічили.

Писали з нами твори вдома,

І як встигали, невідомо

При цьому готувати їсти,

Білизну прать, місити тісто.

Нести дамашнії турботи,

Ходити на свою роботу,

І залишатися, на диво,

Красивими і молодими!

Ми любим вас, рідненькі мами й тата,

Ми вам бажаємо здоров’ячка багато!

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

І щоб в житті ніколи не хворіли!

Хоч часом ми буваємо не чемні

І дуже ви хвилюєтесь за нас,

Але у серці знаємо: напевно,

Ми більше радуємо вас!

Матусю рідна, тату, вклоняємося вам,

За батьківську науку, за ніжну ласку мам,

І просимо пробачення за всі малі грішки,

Ми чесними, слухняними будем залюбки.

Разом. Любі! Ми вам обіцяєм: учитись, дружити,

Гарні оцінки додому носити,

Щоб дарувати радість вам,

Рідненьким нашим батькам!

Бабусі кохані, найкращі у світі,

Безмежно вам вдячні усі наші діти!

За те, що всі пустощі нам пробачали,

За те, що ніколи на нас не кричали,

За те, що навчили господарювати,

За тишу і спокій у затишній хаті!

За те, що в’язали для нас рукавички,

І вранці плели нам чудові косички,

За те, що нас пестили і цілували,

За те, що смачненьким завжди частували.

Рідні наші дідусі

Дорогі ви нам усі,

Ви нас завжди доглядали,

Перед батьками захищали

Готові все для нас зробити

І навіть небо прихилити.

За те, що ви є на цім світі,

Що очі ваші, як сонечка, світять,

Що зігріваєте ви онучат любов’ю,

Живіть 100 років у щасті й здоров’ї!

Здоров'я вам міцного,

Щастя земного,

Добра щоденного,

Настрою веселого,

Гумору здорового,

Життя вам довгого.

За все спасибі, любі мами,

Говорим щирими словами

І вам, і татам, і бабусям,

І дідусям – усім вклонюся!

Рідні наші!

Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб були ви щасливі і здорові

На многії і довгії літа!

Пісня «Мої батьки»

Ведуча 2. Сьогодні учні початкової школи прощаються з казковою країною дитинства. Не можна сказати, що їх дитинство закінчилося, однак нинішній день проводить невидиму межу між дитинством та юністю.

Дитинство-казка, мов чарівна мить,
Там завжди сонячно і світло.
І річка вдаль приваблива біжить,
А поле травами розквітло.

Там стільки сонця, радості, тепла,
Краси чарівної без краю!
Там наймиліша стежка пролягла,
Лиш вороття туди немає.

Там велетні дерева до небес,
Струмочки чисті гомінливі,
Повсюди стільки казки і чудес…
Там ми були такі щасливі!

В дитинстві все яскраве і дзвінке,
Уміє серце милувати.
А малинове сонечко таке,
Що у словах не передати.

А неба синь нас кликала в політ,
Там чисті роси найсвітліші.
Там вперше пізнавали дивосвіт
Й були, мабуть, найщасливіші.

Тут кожне слово щирістю зiгрiте,

Вiд серця йде, з самої глибини.

І якось особливо пахнуть квiти

В цей справдi незвичайний день весни.

Є в серцi кожному куточок особливий.

Там спогади живуть про рiдний дiм,

Дитинство безтурботне i щасливе.

І перша вчителька живе в куточку тiм.

І це обличчя, очi, як джерельця

Любовi, свiтла, розуму, тепла.

Їй, першiй вчительцi, є мiсце в кожнім серцi,

Бо всiм свого частинку вiддала.

Чумацьким шляхом линугь, линуть роки.

В дитинства край не буде вороття,

Але добра i мужностi уроки —

Вони в душi, вони на все життя!

Пісня «Зачекай моє дитинство, зачекай»
1. Дитинство наше радісним було
Та раптом віддзвеніло, відцвіло
Злетіло тихо в сині небеса
І мабуть не повернеться назад.
Приспів
Зачекай моє, дитинство, зачекай
Не спіши летіти у далекий край
Наче птаха білі крилоньки згорни
Щоб подовше ми лишалися дітьми.

2. А я кричу дитинству « Зупинись!»
А я його благаю повернись
Воно сміється лагідно мені
Я повернусь до тебе у ві сні.
Приспів
3.Все далі в небі зірка осяйна
Мені завжди світитиме вона
Від лиха берегтиме у житті
Осяє всі дороги і путі.

Ведуча 1.Так, дитинство – маленька безтурботна країна. Кожному з нас доводиться бувати в ній лише один раз в житті. Згодом стежина до тієї країни заростає дорослими турботами та проблемами.

Ведуча 2. І скільки б не шукали ми цю країну на карті – даремно, бо не знайдемо.

Лише приємні щирі спогади і мрії мають чарівну здатність повернути нас у дитинство.

Ведуча 1. Шановні випускники початкової школи, вас вітають майбутні господарі країни дитинства - випускники садочка, майбутні першокласники. Зустрічайте юних артистів оплесками!

(заходять під мелодію пісні «Ми першокласники»)

Дошкільнята

1.Ми прийшли вас привітати

З цим щасливим світлим днем.

Хочем вам пообіцяти:

Ми на зміну вам прийдем.

2.Ви тепер - випускники,
Прочитали всі книжки,
що знаходяться у школі,
і навчилися доволі.

3.Дуже ви розумні стали
І знання свої придбали.
Добре й ми навчатись будем
І знання свої здобудем.

4.Ми вам успіхів бажаєм,

І здоров’я, і добра!

Естафету ми приймаєм.

Змінити вас прийшла пора!

5.Прийміть дзвіночки ці від нас у подарунки,

Нехай нагадують вам про святковий день.

А ще повітряні вам поцілунки!

Щасливі будьте і співайте тільки радісних пісень!

(Першокласники дзвенять дзвіночками і дарують їх випускникам)

Учні

Ми вам дякуєм за привітання

За хороші ваші побажання

І звертаємось до вас,

Першачків майбутній клас.

У просторім класі ми навчались

Там будь-яка дрібниця рідна нам.

І ви любіть його, як ми любили.

Ми передаємо його вам.

Ви прислухайтеся до слів учителя.
Бо ці слова безцінний скарб для нас.

Ми перейдемо в 5 клас, а в вересні

Вже вона навчати буде вас.

Ми вам трішки заздримо, бо знаєм -

Скільки днів щасливих буде в вас!

Ми б не проти теж побути першачками,

Та біжить нестримно швидко час.

Тож пообіцяйте нам сьогодні

Добре вчитись, як навчались ми.

І щоб мрія вчителя збулася –

Всі: Виростайте справжніми людьми!

Ведуча 1

Ще чотири роки назад, дорогі дошкільнята, наші сьогоднішні випускники були такими ж, як і ви сьогодні, а зараз он які вправні та вмілі. І всього цього їх навчили у рідній школі вчителі, звичайно ж з допомогою батьків. Тож сміливо йдіть до школи! Вчіть Буквар і шануйте ваших перших вчителів.

Ведуча 2

На згадку про наше сьогоднішне свято прийміть невеличкі подарунки- надувні кульки, щоб вам було так легко у житті, як цим кулькам у повітрі.

(Звучить весела мелодія, майбутнім першокласникам вручають подарунки).

А також прийміть в дарунок пісню від наших сьогоднішніх випускників

Пісня «Споришева стежечка»

Букварі і читанки, парти в два ряди,

Наша перша вчителька в серці назавжди.

Споришева стежечка, стежечка-мережечка,

Що водила нас ще й у перший клас,

Що водила нас ще й у перший клас.

Сонце світлі зайчики сипле у шибки,

Кришуть крейду пальчики, пишуть палички.

Добре нам читається, вчителька всміхається,

А як хтось не зна - хмуриться вона.

Скільки розгадали ми з нею загадок,

Скільки прочитали ми віршів і казок.

Стороною рідною, рідною-погідною

Йшли через покіс у багряний ліс,

Йшли через покіс у багряний ліс.

Буде наша вчителька інших научать,

Букварі і читанки буде їм вручать,

Споришева стежечка, стежечка-мережечка,

Інших перший раз поведе у клас,

Інших перший раз повела у клас.

Ведуча 1. Важко сказати, у кого сьогодні більше свято - в учнів чи вчителів. Що важче - навчатися чи навчати? Мабуть, і те, й інше потребує значних зусиль. Але професія вчителя вимагає ще одного виняткового вміння - відчути кожного учня своєю кровиночкою. Кожен учитель дорогий своїм учням по-своєму. Але, мабуть, ріднішої за першу вчительку нема.

Травневий день вже котиться за обрій.
В майбутнє відкриває нам шляхи.
Нарешті- дочекалися! Сьогодні
Ми- початкової школи випускники.

І ми вже гордо розправляєм крила.
Хоча розлука буде нелегка,
Дай, Бог, нам наполегливості й сили –
Хай не лякають даль і висота.

Калейдоскоп шкільних подій
Все змінював чотири довгих роки.
І от настав наш перший випускний –
Залишилось лиш кілька кроків…

Тож будьте здорові й щасливі, будь ласка,

Ведіть малечу зранку за поріг.

Багато вже від вашого серденька

Протоптано і пройдено доріг.

І ви для нас за ці чотири роки,

Проклади стежку в це складне життя.

Роки пройдуть, а вас ми не забудем,

Найпершу, рідну вчительку свою.

Пісня «Любим вчительку свою»

Як завжди з щирим словом,
До нас заходить в клас.
Любити рідну мову
Вона навчає нас.

Наче квіточки в гаю,
Любим вчительку свою
Так багато в неї знань,
А ще більше в нас питань.
Наче сонечко в маю,
Любим вчительку свою
Так багато в неї знань,
А ще більше в нас питань.

Ми про усе на світі
Питаємо її,
Про сонечко в блакиті,
Про річку і гаї.

Учителька терпляча,
І буде нас навчать,
Як розвязать задачу
І вправу написать.

Із року в рік, із класу в клас

Вела учителька всіх нас.

Вже вкотре за своє життя

Дітей вчила від А до Я.

Вчителько перша! Моя незабутня!

Ви нам відкрили дороги в майбутнє!

На шлях наставляли палкими словами!

Сьогодні ми прощаємося з Вами.

І більше Ви не будете нас вчить.

У клас до нас прийде вже інший вчитель

І не повернеться ця мить.

Та ми ніяк не можем уявити,

Що двері в клас відчините не Ви.

Що вже не скажете: «Добридень, діти!

Ой, як за літо всі ви підросли!»

Останнє свято нині в нас,

Нам сумно розлучатись з Вами,

І просимо пробачення у Вас

Ми найщирішими словами.

За те, що хтось колись не вивчив урок,

Домашнє завдання не виконав в срок.

А хтось одержував знов двійку,

Встрявав з товаришем у бійку.

Базікав часто безупинно...

Та Ви прощали нам провини!

Пробачте нас за двійки і за трійки,

Які отримували ми не раз.

Ми обіцяєм: будем вчитись на «відмінно»,

Щоб не підвести і не осоромить вас.

Вам доземно вклоняємось ми

За любов, за турботу, горіння,

Ми хорошими станем людьми,

Тож спасибі за ваше терпіння.

Пісня «Вчителька моя»

Восени навколо розквітають квіти
А в моєї вчительки ми маленькі діти.
Кожному, мов Сонце, ласки і тепла
Не жаліє вчителька рідна, дорога.

ПРИСПІВ
Перша вчителько моя, так тебе люблю.
Перша вчителько моя, голову схилю.
Перші букви і слова, в школі перший крок,
Перші наші успіхи, перший наш урок.

Програш.

2к.
У саду весною розквітають квіти.
Вже випускниками стали твої діти.
Дала нам дорогу ти у знань світи.
Матінкою другою була завжди ти.

Спасибі керівництву школи,

За те, що школа – дім наш рідний!

Не підведем її ніколи,

Її ми слави будем гідні!

Швидко, мов птахи, роки пролетіли,

Спогади гарні про себе лишили.

Ми не забудемо перший дзвінок,

Четвертого класу останній урок!

Сьогодні тривожний і радісний день,
Зібрались ми всі в цьому залі,
Читаємо вірші, співаєм пісень,
Ми зовсім дорослі вже стали. Ми тепер ідемо в 5 клас.

КЛЯТВА Ми учні 4 класу, що переходимо до 5, клянемось:
- прибігати до школи на перший урок з очима, що горять від допитливості.
Клянемось! (разом)
- З вовчим апетитом поглинати всі знання і переварювати їх до кінця, щоб не було гальма.
Клянемось! (разом)
- Клянемось підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів і адміністрації школи.
Клянемось! (разом)
- Клянемось з гідністю донести високе звання ”Учень школи” до закінчення навчання!

Клянемось! Клянемось! Клянемось! (разом)

У нас усіх прощальний настрій,

Ми схвильовані украй,
Скажем разом: "Старша школо, здрастуй!

Початкова школа, прощавай!»

Пісня «Класний керівник»

Щиру пісню для Вас написав весь наш клас,

За ці довгі роки, що навчали Ви нас,

Поряд з нами були, від біди берегли,

Не забудем ми Вас, випускний весь наш клас!

Приспів:

Спасибі Вам, наш керівник,

Що вогник ніжності не зник,

У Ваших лагідних очах

За довгий час,

За світлу правду і добро,

За Вашу мудрість і тепло,

За те, що щиро Ви усіх любили нас!

Щиру пісню для Вас, написав весь наш клас,

За ці довгі роки, що навчали Ви нас,

За турботу й тепло, за любов і добро,

Що для кожного з нас у Вашім серці було!

Вчитель. Дорогі мої, найкращі діти!!! Сумно і радісно мені сьогодні. Важко розлучатись з вами, бо ви назавжди залишились у моєму серці. Але водночас я радію, адже ви підросли, зміцніли, багато чому навчилися. Ви – неповторні, добрі, чесні, щирі, старанні, наполегливі, ви – найкращі діти в нашій школі!!!

Вітаю вас із закінченням початкової школи. Будьте добрими, уважними до своїх батьків, вибирайте хороших друзів і самі залишайтеся вірними товаришами. Пам’ятайте, що життя зіткане з любові і болю. Тож будьте готові до всього, що зустрінеться на вашій життєвій дорозі. Радійте успіхам і не відчаюйтесь, коли трапиться невдача. Зумійте її подолати! І хочу вам сказати:»Не сумуйте! Адже попереду в вас – канікули. Відпочиньте гарненько, набирайтеся сил, щоб 1 вересня продовжити мандрівку цікавою країною знань.

Від першого і до четвертого класу з вами, дорогі діти, були ваші батьки, вони тримали тремтячу вашу ручку, коли ви вперше переступили поріг школи. Це вони, єдині і найрідніші люди, до яких ви несете свої радощі й невдачі. Погляньте на своїх батьків. У їхніх очах відбиваються всі почуття, як на чистому аркуші паперу - і безмежна, всепробачаюча любов, радість, хвилювання за вас, віра в вас, і ця віра вселяє у вас надію, сили, ця віра робить вас чистішими, справедливішими, людянішими.

Всі ці роки вони вам допомагали вчитися, підтримували вас, давали добрі поради, цікавилися вашим шкільним життям. І тому в цей святковий і чудовий день ваші діти, дорогі батьки, хочу звернутися саме до вас і подякувати за виховання, підтримку, допомогу і взаєморозуміння.

Ведучий 1. А зараз настає хвилююча мить і ми хочемо передати в надійні руки класного керівника майбутнього 5 класу … трішечки непосидючих ,галасливих, проте талановитих, щирих і кмітливих випускників 4 класу.

Ведуча 2.Саме до Вас, … , зараз хочуть звернутися ваші майбутні учні.

Учні

1.Шановна, ….

Хоч інколи ми пустуни маленькі,

Хоч часто в школі ми здіймаєм галас й сміх.

Та ми потягнемось до вас, немов до неньки,

Якщо полюбите ви щиро нас усіх.

2. Шановна вчителько нова!

За нас ви будьте певні,

Хоч ми рухливі і шумні,

Зате розумні й чемні.

Ведуча1. Слово для виступу надається майбутньому класному керівнику 5-класу …

(виступ нового класного керівника)

Ведуча2 :

Наступає урочиста мить!
Має бути тихо, як ніколи.
Щоб дипломи про закінчення початкової школи вам вручить-
Слово має наш директор школи.

Слово надається директору школи ….

(директор вручає дипломи про закінчення початкової школи)

Ведуча 1. Пролине вечір цей,
Настане новий ранок.
Незвідані шляхи чекають завтра вас,
Та поки що, хай музика лунає.
І вас кружляє «легкокрилий вальс».

Вальс

Ведуча2.

Ось і закінчилося наше свято

І хай приємних слів не буде забагато.

Від пережитого аж серденько щемить

Хай всім й в усьому вам щастить!