Свято Стрітення (літературно-музична композиція)

Свято Стрітення

Підготувала

Вихователь ГПД

Городницької ЗОШ І-ІІ ст.

Білик Г.В.

Мета: ознайомити дітей із народними звичаями – обрядом Стрітення; розвивати пізнавальну активність дітей, залучати до української обрядовості, народної творчості; виховувати повагу до національних традицій, любов до рідного краю

Обладнання

Зал відображає лісову галявину( пеньки,ялинки , барліг). Одна стіна залу відображає весну, а друга – зиму.

В центрі залу стоїть стіл, вкритий вишиваною скатертиною.

Хід заходу

Вихователь ГПД

Різдвяний круг свят завершується днем Стрітення Господнього, що його відзначаємо сорокового дня від Різдва Христового.

Слово «стрітення» - означає зустріч. За давньою легендою – зустріч з Ісусом Христом.

Хто ж і коли зустрів народжене немовля котрому , як повелів Бог дали ім’я Ісус.

А сталося це через 40 днів після народження Ісуса, якого мати принесла в храм Божий.

 Там до неї підійшов дуже старенький праведник Симеон . Дуже давно йому було прощено , що він не помре, поки на власні очі не побачить Спасителя. І саме 15 лютого цей день прийшов. Підійшовши Симеон узяв Немовля у Марії і промовив: «Нині відпускаєм раба твого Владико, за словом твоїм з миром.»

А в народі з прадавен Стрітення вважається святом зустрічі зими з весною.

Господиня

   Здоровенькі були! Рада вас вітати на нашому святі . Сьогодні ж Стрітення

 В цей день у церквах  освячували воду і свічки. Вони вважалися цілющими, слугували сімейними оберегами і захищали людей від грізних сил природи, від лиха і хвороб.

Свічки ці називали «громничними» , бо вважається, що вони оберігають людей від грому та блискавки. Тому свято Стрітення  у давнину ще називали «Громницею».

От і ми запалимо свічку. Нехай вона захистить нас усіх, наш край, нашу рідну землю від біди.

(Звучить тиха мелодія, господиня запалює свічку і дає дітям.)

Хлопчики

1. Ой, громнице-свічечко!  Святая  водичечко!

Від біди оберігай наш майбутній урожай!

2. Дай здоров’я нам усім

Та достатку в кожний дім.

3.  Свічечко, свічечко, гори, на діточок укажи!

В щасті-долі щоб жили і здоров’я берегли.

(Господиня забирає свічку, ставить на столі)

Господиня

Воду, освячену в цей день, приносили додому і пильно берегли. Її надавали магічної сили. За народним повір’ям, це цілюща вода.

(Наперед виходить хлопчик і дівчинка) 

Дівчинка

Набрала з криниці свіжої водиці.

Буду умиватись буду промовляти:

Течи, течи вода з мене,

А я буду рости з тебе.

А ти будеш витікати,

А я буду виростати.

Щоб здоров’я тіло мало,

Лиха горенька не знали!

Хлопчик

У людей веселіють, світлішають лиця.

Їм силу бадьору вертає водиця!

Господиня

За народним повір’ям , сьогодні Зима з Весною

зустрічається і мріються силою. Котра переможе

та і буде до кінця місяця господарювати.

Діти

1. Ще зима по нашім краї

      На санчатах роз’їжджає,

      Сніжок сипле без упину –

      Вкрила ковдрою Вкраїну.

2. Де не гляну я – надворі

Всюди бачу білий колір!

Сніг січе без перестанку –

Зима трудиться із ранку!

3. І мороз не угаває,

Йому вітер помагає.

Усі разом

Не мети, не мети,

Зимонько, снігами,

А приходь ти до нас

З танцями й піснями!

(До залу заходить Зима. За нею входить сніжинки.)

Зима

(голос за сцени)

Іду-іду-у-у, снігу намету!

З вами разом погуляю,

Бо ще силу добру маю!

(Зима співає пісню «Зимонька весела», на мелодію

«У міста і села»)

Пісня

 Я – зимонька весела !

До вас весну привела!

Тож радійте нині

І міста і села.(2р.)

А мої пушинки –

Легенькі сніжинки,

Хоч радо кружляють,

Та вас покидають.(2р.)

Іде до вас сестриця –

Весна зелено лиця.

Із теплом , квітами

Й щебетом, піснями…(2р.)

Цвітом землю прикрашає,

Пташок з вирію скликає

Веснонька, веснонька

(Сніжинки мляво кружляють і співають.)

Ми з снігу народилися

Сніжиноньки малі.

Танцюємо, кружляємо

Від неба до землі…

(Танець)

Сніжинка1

Ой, сестриченько Біле личенько,

Щось мене сили покидають.

Сніжинка 2

Мої ніженьки втомились - уже не так кружляють.

Мої рученьки біленькі донизу спадають…

Сніжинка3

І я також відчуваю, що вже силоньки не маю.

Буйний вітер-вітерець хотів у танець запросити,

Та не міг розвеселити. Я де стану-тану, тану…(присідають)

Сніжинка4

О, сестрице, постривай! Ти мене не залишай!..Ай, ай, ай…

Зима зрадниці! Невже ви стомились?

Сніжинки(разом)

 Жарко, матусю, жарко!

Хлопці

1. Утікай, утікай, біла Зимонько!

Вже нема,вже нема в тебе силоньки!

2. Йде Весна, йде Весна-чарівниченька,

Потемніє, почорніє твоє личенько!

3. Ось-ось, Зимонько, пропаде твоя силонька!

(Зима, сніжинки і хлопці виходять)

Зайчик

Ох і надокучили мені морози і завії! Наголодувався я взимку.

Кожушок геть обносився . Піду – но я весну шукати .

(назустріч йому Синичка)

Зайчик

Синичко! Ти всюди літаєш, усе помічаєш. Скажи, чи не зустрічала ти десь Весну?

Синичко

Ще в нашому лісі сніги лежать. Та перший струмочок сьогодні продзвенів мені, що весна вже близько.

Зайчик

То швидше ходімо їй назустріч.

(Під мелодію пісні заходить Сонечко)

Сонечко

Я – сонечко тепле,

Привітне, ясне,

Завжди я із тими,

Хто любить мене.

Зігрію промінням

Ліси і поля –

Пташки заспівають ,

Розквітне земля!

Добридень, друзі! А куди це ви поспішаєте?

Зайчик

 Весну шукаємо.

Синичка

Чи не видно тобі її згори?

Сонечко

Пошлю я свої промінці-гінці на всі стежки-доріжки, що ведуть до лісу.

Зайчик

Чи бачиш ти весну?

Сонечко

Бачу! Ген-ген вона за високими дубами. Розсіває квіти, трави і сюди вже повертає.

Сонечко

А я від неї вам привіт принесло.

Дівчинка1

Благословіть, тітонько, весну закликати!

Весну закликати, Зиму проводжати.

Дівчинка 2

Вже поле і гай збудилися від сну,

Тож час і нам стрічать Весну!

Господиня

Благословля. , діти! Ідіть, весну гукайте!

Щоб прийшла з радістю та з Божою милістю.

Дівчина 1

Сонечко ласкаво сяє.

Теплом вітер повіває.

Трави землю укривають

І квіточки розцвітають!

Дівчинка 2

Ой приходь, Веснонько, мила

Щоб квіток не розгубила,

Щоб злетілися пташата,

Бо їм рада кожна хата.

Дівчинка3

Голуба весняночко, завітай

В наш хороший, рідний, світлий край!

На зорі порошено вкрий сади,

Щоб давали літечком нам плоди.

Разом

Урожаєм сонячним в полі грай,

Щоб багатством славився рідний край.

(Дівчата співають веснянку)

Прийди, прийди, весно-красна

Весна

Вітаю вас, любі діти!

Доброго дня тобі, бабусю Зимо!

А, ось і я весна – красна.

Куди ступлю сонце сяє,

Усе навколо оживає

А ще пробуджую від сну

Я нашу землю чарівну

Дівчинка –весна

Весела, гарна, кучерява

Маленька дівчинка-Весна

Біжить, сміється, сіє трави

І пісня льється голосна

Приспів

Ла-ла-ла-ла

Красна дівчинака-Весна

Ла-ла-ла-ла

Красна дівчинка-Весна

По всіх усюдах пісня лине

Усе пробуджує від сну

І всі комашки, всі рослини

Вітають дівчинку Весну

Приспів

Дерева просять: - Весна красна

Розкрий на гілочках бруньки

А луки кажуть: - кинь-но рясно

По нашій зелені квітки

Приспів

Зима

Доброго здоров’ячка, дівчино Весно!

Рано ти прийшла, ой рано…

Ще твоєму царюванню час не настав.

Весна

Ти поглянь на себе, Зимонько!

Яка з тебе цариця з пустою торбою?

Все, що літо напрацювало, ти з’їла.

Зима

А от і не все! Не все!(знімає торбу і трусить нею, на підлогу сипляться крихти та рештки зерна.)

Весна

(Сміється )

Я краща від тебе , бо зі мною людям весело, вони співають, танцюють,

а з тобою лише мерзнуть і ховаються  по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло , а куди я ступаю, там сонце сяє, все навколо оживає!

Прислухайтесь – це ж струмок весняний співає, а он і пролісок прокинувся від сну. Чуєте, як тане бурулька і дзенькає, падаючи на землю.

Зима

А ми ще подивимось , Весно, хто з нас сильніший

Насуплю я брови –

І вітер повіє.

Усе захолоне,

Рятунку нема,

Під снігом замре все,

Засне й заніміє.

Весна

А я засміюся –

І сонце ласкаве

Засяє у небі,

Прокинулися луки,

Ліси і поля,

Усе розцвіте, заспіває!

Зрадіє приходу моєму земля.

Діти

Зимонько! Веснонько! Ви обидві хороші, добрі, даруєте радість нам.

Зима

Бачу , ви мене зовсім не боїтеся.

Весна

Бо прийшов час, Зимонько, вирушати тобі в дорогу – у далекий північний край, де морози і сніги. А в Україні я господарюватиму, рідну землю прикрашатиму зеленню і квітами, високими хлібами.

Зима

Що ж , Весно, твоя взяла! Збиратимусь в путь.

Прощавайте любі діти!

За зиму ви поздоровіли,

Пішли на користь і мороз і сніг.

І щічки ваші так порожевіли,

Неначе маки розцвіли на них!

Здорові будьте! Через рік я знову

Свою вам казку принесу зимову.

Пісня

«Ой минула вже зима»

Ой минула вже зима,
Снiгу, льоду вже нема.
Ой нема, ой нема,
Снiгу, льоду вже нема.
Прилетiли журавлi
Й соловеєчки малi.
Ой малi, ой малi,
Соловеєчки малi.
Лугом квiти вже цвiтуть,
Вiвцi травку вже пасуть.
Ой пасуть, ой пасуть,
Вiвцi травку вже пасуть.
Всi веснянку спiваймо,
Весну красну вiтаймо!
Вiтаймо, вiтаймо,
Весну красну вiтаймо.

( Зима із сніжинками виходить. Лине музика. Вилітає жайворонок)

Хлопець у шапочці пташки жайворонка, на руках крила, зроблені з паперу . Руками , ніби крильцями , махає й пісеньку співає.

Жайворонок

Я лечу, лечу, лечу,

Сніг ніжками потопчу…

Лечу, лечу, лечу…   (двічі)

Діти

У Жайворонок до нас прилетів!

Він не побоявся морозів й снігів.

Жайворонок

Я летів із вирію, крильця натомив,

І багато пір’ячок своїх згубив .

Натомив я ніженьки й крилечка свої,

Щоб до вас принести пісеньки мої.

Діти

Жайворонку – пташечко, хто тебе послав,

Хто тобі в дорозі сили додав?

Жайворонок

То Господь із неба мене послав,

Силоньки для ніжок і крилець давав.

Ключі  золотії він мені вручив,

Щоби ними землю скоріш відчинив.

Весняна пташка

Прилетіла пташка до свого гнізда,

Заспівала пісню лагідну вона.

Заспівала пісню, заспівала пісню,

Заспівала пісню лагідну вона.

Пісню про далекі теплії краї,

Як там сумувала пташка в далині.

Як там сумувала, як там сумувала,

Як там сумувала пташка в далині.

Мріяла, що прийде чарівна весна

І в далекі далі полетить зима,

І в далекі далі, і в далекі далі,

І в далекі далі полетить зима.

Прилетіла пташка до свого гнізда,

Бо її позвала чарівна весна.

Бо її позвала, бо її позвала,

Бо її позвала чарівна весна.

Жайворонок (співає)

Весняна пташка

Прилетіла пташка до свого гнізда,

Заспівала пісню лагідну вона.

Заспівала пісню, заспівала пісню,

Заспівала пісню лагідну вона.

Пісню про далекі теплії краї,

Як там сумувала пташка в далині.

Як там сумувала, як там сумувала,

Як там сумувала пташка в далині.

Мріяла, що прийде чарівна весна

І в далекі далі полетить зима,

І в далекі далі, і в далекі далі,

І в далекі далі полетить зима.

Прилетіла пташка до свого гнізда,

Бо її позвала чарівна весна.

Бо її позвала, бо її позвала,

Бо її позвала чарівна весна.

Жайворонок 1

Хоч я жайворон маленький,

Але дуже удаленький.

Жайворонок 2

Перший до вас прилітаю,

Перший Весноньку вітаю

Жайворонок 1

Як почуєте мій спів,

То я вам Весну привів.

Весна

Ой спасибі, Жайворонку,

За таку розмовоньку .

Вже пташок усіх збирай,

Нас піснями звеселяй.

Жайворонок

Земля розквітає, наче маків цвіт,

Бо Весна – цариця розбудила світ!

Пісня – хоровод з весною

• Веснонько, Веснонько, де була?
• За горою високою я жила.
• Веснонько, Веснонько, що несеш нам?
• Тепло, квіти, радість, втіху несу вам.
• А де будеш, Веснонько, веснувати?
• Буду в квітах проживати, в зелен-травах ночувати.
• А де будеш Веснонько, літувати?
• Буду жити у пшениці, на долинах , у садках, у лісочках й на полях.
• А де будеш, Весно – красна,восени?
• Буду в овочах і фруктах восени. Красою осінь зігрівати, квіточками звеселяти до зими.
• Нумо, Веснонько – панянко, йди до нас, бо прийшов уже для тебе, люба час.

Діти

Ой,весно,весно!

Днем красна.

Що ж ти нам,

Веснонько, принесла?

Весна

Я тепло вам принесла

І сонечка додала,

Щоб міцніли усі діти

Й розцвітали, наче квіти.

З рідним словом щоб зростали,

Рідний звичай пам’ятали.

А тепер мені якраз

Попрощатися вже час.

Піду я далі лугами,

Встелю землю килимами,

І теплом усіх зігрію,

Та здоров’ячка навію.

(Виходять 3 дівчинки)

Дівчинка1

Дякуємо тобі , Весно,за добрі побажання.

Дівчинка 2

Ой Весно, весно-весняночко,

Веди в танець нас паняночко.

 (Весна веде всіх у танець, всі беруться за руки і ведуть «кривого танцю» - змійка хороводу проходить усю сцену і знову виводить Весну.)

А вже весна воскресла

А вже весна воскресла,

А вже весна, я мій нелюбоньку, воскресла.

А що ж ти нам принесла

А що ж  ти нам, я мій нелюбоньку принесла

На паняночки віночки,

На паняночки, я мій не любоньку віночки.

Парубочкам по кийочку.

Парубочкам, я мій нелюбоньку, по кийочку.

(Виходить господиня з кошиком печива)

Господиня

У давнину напередодні Стрітення люди випікали обрядове печиво, яке називали «жайворонками» . За давнім звичаєм і ми із борошна та води печива напекли.(Роздає печиво.)

Господиня

Пригощайтеся!

Дівчинка 1

Швидко збігли хвилини

Ось прощатись пора.

Дозвольте вам на прощання

Зичити щастя й добра.

Дівчинка 2

Будьте привітні, красиві і милі,

А особливо здорові й щасливі.

Щоби труднощі вміли долати

І чідовії весни зустрічати.

Дівчинка 3

Хай у вашім домі

Буде вічна весна

І ніколи вона не старіє,

Хай дорога завжди буде чиста, ясна

І задумана збудеться мрія.